Нова реальність для Європи: як члени НАТО готуються до удару з боку РФ і будують військову автономію від США

Військовослужбовці держав-членів НАТО. Фото: gettyimages.com

Укріплюють кордони, збільшують чисельність армії й витрати на оборону. Країни Європи дедалі серйозніше сприймають загрози з боку Росії й активно готуються до оборони. Європейські лідери розуміють, що хоча Москва зараз і зайнята повномасштабним вторгненням в Україну, Путін незабаром може звернути свою увагу на східний фланг НАТО.

Загроза зі Сходу

Країни НАТО укріплюють східний кордон із Росією на тлі послаблення підтримки США трансатлантичній безпеці. Зокрема, Фінляндія щомісяця проводить тренування в лісах поблизу кордону з Росією. 4 червня президент Фінляндії Александер Стубб схвалив вихід країни з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Парламент підтримав це рішення переважною більшістю голосів.

“Рішення ґрунтується на потребах фінської оборони в умовах ослабленої безпеки. Фінляндія не стикається з безпосередньою військовою загрозою, але зміни вимагають від нас посилення наших оборонних можливостей. У нас протяжний кордон із Росією, яка не є учасником Оттавського договору. Ми бачили, як Росія веде війну сьогодні”, — йдеться в заяві Александера Стубба, розміщеній на сайті президента.

Окрім Фінляндії, про намір вийти з Оттавської конвенції через російську загрозу заявили країни Балтії та Польща. Остання планує закупити в Південної Кореї велику партію сучасних танків. Уряди двох країн підписали контракт на постачання 180 танків K2. Сума контракту становить понад 6 млрд доларів.

А литовська армія вже отримала партію польських зенітних ракет GROM, як повідомили в Міністерстві оборони Литви.

“За допомогою цього переносного зенітно-ракетного комплексу солдати можуть знищувати повітряні цілі з положення стоячи або пригнувшись, з окопу, з корабля або з тихохідного транспортного засобу. GROM вирізняється своєю мобільністю й можливістю використання для захисту як піхотних підрозділів, так і об’єктів від прямих атак із повітря”, — пише литовське видання Delfi.

Німеччина розглядає можливість закупівлі до 2500 бойових броньованих машин і до 1000 танків у межах спільних європейських зусиль зі створення нових бригад НАТО для стримування Росії, повідомляє Bloomberg. За даними співрозмовників агентства, замовлення, яке розглядає міністр оборони Борис Пісторіус і вищі генерали Бундесверу, включатиме до 1000 бойових танків Leopard 2 і до 2500 бронетранспортерів GTK Boxer. Загальна вартість замовлення може сягнути до 25 млрд євро. Також Німеччина планує запровадити добровільну шестимісячну військову службу.

“Німеччина сподівається, що добровільна шестимісячна програма допоможе подвоїти кількість підготовлених резервістів з нинішнього рівня близько 100 тис. осіб, і що деякі з добровольців продовжать кар’єру на дійсній службі. Міністерство оборони заявило, що підготовка до нової схеми військової служби йде повним ходом”, — повідомляє агентство Reuters.

Велика Британія та Німеччина готуються підписати широкомасштабну оборонну угоду про співпрацю, у якій буде й пункт про взаємну допомогу у разі загрози будь-якій з країн.

Союзники активізують зусилля щодо модернізації армії, розвитку протиповітряної оборони та ядерного потенціалу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Європа має бути готова до “стратегічної автономії” в питаннях безпеки.

“Бути в безпеці сьогодні — означає лідирувати в нестабільному й небезпечному світі. Війна повернулася в Європу, і глобальна конкуренція стає дедалі жорсткішою. Коли один лідер робить крок назад, інший робить крок уперед”, — заявив глава Альянсу.

4 липня Командування Об’єднаних сил НАТО в Європі очолив американський генерал Алексус Грінкевич, змінивши на цій посаді Крістофера Каволі. Тижнем раніше генерал-лейтенант Алексус Грінкевич висловив упевненість, що Україна зможе здобути перемогу у війні, розв’язаній Росією, яка триває вже понад три роки.

“Це важливі часи, пані та панове. Проблеми, з якими стикаються Альянс і наші партнери, стають дедалі складнішими. Загрози, з якими ми стикаємося, стають дедалі переплетеними. Але вони не йдуть у жодне порівняння з єдністю, рішучістю та спільною метою, які я бачу сьогодні на цьому полі. Разом ми готові захищати наші країни, і ми будемо ставати тільки сильнішими”, — акцентував генерал Грінкевич.

Росія загрожує всім країнам-членам НАТО, тому рішення про збільшення військових витрат було правильним, зазначив колишній голова Військового комітету НАТО Роб Бауер. Він підкреслив, що зараз Україна змушена витрачати значно більше, ніж просто 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону.

“Фраза, що Росія ніколи не нападе на Німеччину — це російська риторика. Це буквально те, що говорить [міністр закордонних справ РФ] Лавров, те, що говорить Путін. Якби вони були чесними, це було б чудово. Але Путін сказав президенту Франції Еммануелю Макрону за два дні до вторгнення в Україну, що “цього не станеться, не хвилюйтеся”. Тож росіяни брешуть. Якщо ви не хочете мені вірити — це нормально. Але росіяни брешуть, не моргнувши”, — прокоментував Бауер.

Готовність НАТО до можливого зіткнення з РФ в оцінках експертів

Чи справді Росія виношує план вторгнення до країн НАТО? Чи готовий Альянс до військового зіткнення з РФ? Як запобігти можливій ескалації? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

  • Пєетер Тайм, естонський політолог;
  • Олександр Левченко, посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010–2017 рр.);
  • Сергій Сумленний, директор Ініціативного центру європейської стійкості.

ПЄЕТЕР ТАЙМ: Загроза нападу Росії на країни НАТО зростає

— Мої спостереження підказують, що сьогодні наше суспільство в Естонії абсолютно не готове до того, щоб робити якісь потурання агресору, який загрожує нам зі сходу — Росії. Ми всі готові дати відсіч — повністю, до останньої краплі крові. Тому що, чесно кажучи, нам нікуди відступати.

Так, в Естонії приблизно половина суспільства вважає, що Путін не нападе, і половина — що нападе обов’язково. Я належу до другої. І спираюся не на емоції, а на аналіз того, що відбувається.

Якщо вже Генсек НАТО Марк Рютте каже, що така небезпека існує, отже, вона дійсно є. І ми, завдяки цьому, готові. Я весь час підкреслюю: чим далі, тим більше з’являється даних про те, що план нападу на країни Балтії існує.

Єдина правильна реакція на це — не паніка, а готовність.

Подивіться: риття ровів на кордоні між Естонією та Росією, вихід з конвенції про заборону протипіхотних мін — ще пів року тому ніхто б не повірив, що це стане реальністю. А тепер усе це робиться.

Ми готуємося до війни. Звучить, може, грубувато, але це — добре. Це означає, що ми усвідомлюємо загрозу. І це дуже важливий момент.

Росія — це тоталітарна держава, де одна людина віддає всі накази, і вони виконуються негайно. У західних країнах все не так просто. Але перехід на військові рейки буде і в нас — якщо говорити в широкому сенсі, про весь Євросоюз. Він неминучий.

Те, що ще пів року чи рік тому й уявити було неможливо, — вже відбувається. Головне, що прийшло усвідомлення загрози, і слідом за цим буде і переведення індустрії на виробництво більшої кількості боєприпасів, військової техніки. З кожним днем усе більше високопоставлених діячів заявляють: загроза нападу реальна.

Що потрібно зробити, щоб запобігати таким діям Росії? Озброїти Україну до зубів і просто знищити Путіна, його режим і армію. Але, на жаль, на шляху до цього простого і логічного рішення зараз стоїть величезна перешкода — президент Сполучених Штатів Америки.

 Так само як Європа почала усвідомлювати небезпеку російської агресії, вона почне усвідомлювати й те, що потрібно діяти самостійно. Потрібно відкласти надії на американську сторону й почати самим виробляти озброєння в достатній кількості, постачати його Україні й знищувати путінський режим.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Китай допомагає Росії технологіями

— Щодо того, що Китай може бути зацікавлений у нападі РФ на країни Альянсу, то тут працюють європейські й американські розвідки. Можливо, у них є відповідні відомості й дані. Але до того, щоб Росія напала на сусідні країни, Китаю не потрібно підштовхувати — Кремль і так давно до цього готується. Це питання національних інтересів РФ.

Тут радше важливо розуміти, що позиція Сполучених Штатів зараз різко антикитайська, і як головного члена НАТО ця позиція транслюється й на керівництво Альянсу.

Йшлося нібито про переговори Китаю з Європейським Союзом. За чутками, міністр закордонних справ КНР заявив, що війна в Україні має продовжуватися так, щоб Росія не програла. Мовляв, це в національних інтересах Китаю: якщо Росія програє, то Сполучені Штати перемкнуться на КНР. Це така “офіційна версія”, але вона ніде офіційно не зафіксована — ні в одному документі.

Публічно Китай, швидше за все, ніколи таке не заявить — це не в його інтересах. А от у реальних діях — цілком може. Ми бачимо, як у російських дронах кількість китайської електроніки зростає буквально в арифметичній прогресії. Хоча Китай офіційно стверджує, що не допомагає Росії у військовому сенсі.

Китай допомагає Кремлю: постачає технології, обладнання, верстати, масово скуповує російську нафту, шляхом чого Москва отримує величезні кошти, зокрема й на фінансування війни проти України.

СЕРГІЙ СУМЛЕННИЙ: Європа почала самостійно займатися обороною

— Щоб Німеччина почала створювати власну ядерну зброю, їй довелося б одразу вийти з низки міжнародних договорів. І це не тільки Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, а й, наприклад, договір “два плюс чотири” — по суті, мирна угода, підписана в 1990 році і яка стала основою об’єднання Німеччини.

Німеччина не піде на створення своєї ядерної зброї. І, скажімо прямо: поки вона її створить, пройде купа часу — через усі юридичні процедури та нескінченні розмови на тему етичності чи неетичності такого кроку. Невідомо взагалі, у якому світі ми опинимося до того моменту.

Розмови про створення загальноєвропейської ядерної зброї справді є. Щоб це була не французька, не британська, а саме європейська ядерна бомба — незалежна від настроїв президента Франції чи прем’єр-міністра Великобританії. Щоб це була зброя в рамках спільної політики оборони європейського континенту.

Я думаю, це навряд чи станеться. Просто тому, що навіть якщо її й створять, то процес ухвалення рішення про її застосування буде настільки складним і тривалим, що в результаті ця зброя виявиться марною.

На мою думку, Європі значно ефективніше розвивати інші, більш координовані типи озброєнь. Умовно кажучи, якби у Німеччини було не 300 ракет TAURUS, а 30 тисяч або хоча б 3 тисячі, то це вже була б зовсім інша розмова. Їхня ефективність могла б бути навіть вищою, ніж від наявності однієї ядерної бомби, яку, до того ж навряд чи хтось наважиться застосувати першим.

Сполучені Штати зараз усіма силами підштовхують Європу до того, щоб вона якнайшвидше стала більш автономною у питаннях безпеки. Політика президента США Дональда Трампа щодо виходу з усіх можливих союзницьких зобов’язань фактично вперше поставила Європу перед необхідністю визнати реальність такою, якою вона є.

Європа тепер почала серйозно розвивати власні збройні сили, а не розмірковувати: мовляв, ми зосередимося на економіці, а армію нехай фінансують США, і вони ж нас захистять у разі загрози.

По суті, політика Трампа стала холодним душем і змусила Європу задуматися: а що ми робитимемо, якщо наш ключовий союзник відмовиться виконувати свої зобов’язання? Це болісний момент, але краще замислитися про це зараз, ніж, умовно кажучи, у момент нападу.

Тож краще вже зараз почати розвивати власну армію і не залежати від доброї волі американського президента чи від того, як у підсумку проголосують Техас чи Аризона.

Європейська безпека не може залежати від настроїв американських виборців у день голосування.

Читайте також: Китай вдає, що є нейтральним, але підтримує Росію: прихована гра Пекіна в аналізі експертів

Прямий ефір