Китай вдає, що є нейтральним, але підтримує Росію: прихована гра Пекіна в аналізі експертів

Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час візиту до Парижа заявив про готовність координувати з Францією зусилля щодо політичного врегулювання війни Росії проти України. Водночас китайська сторона відкинула будь-які звинувачення у підтримці Москви.

4 липня Ван І також провів переговори з головою дипломатії ЄС Каєю Каллас, під час яких війна стала основною темою обговорення.

Китай заявляє, що готовий координувати мирні переговори щодо України з Францією

Європейський Союз стикається з багатьма викликами, однак жоден із них не має стосунку до Пекіна, підкреслив Ван І на зустрічі з верховним представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки.

Ця заява пролунала після заклику Каї Каллас до китайських компаній припинити підтримку Росії у війні проти України, оскільки така допомога, за її словами, загрожує безпеці Європи. Пізніше, на зустрічі з міністром закордонних справ Франції, Ван І підтвердив намір Китаю посилювати стратегічну комунікацію з Парижем задля просування політичного процесу та підтримання стабільності.

“Китай і Франція є постійними членами Ради Безпеки ООН, повинні дотримуватися основних цілей цієї організації та зміцнювати дружні двосторонні відносини, засновані на незалежності від зовнішніх впливів. Разом ми можемо зробити китайсько-французький внесок у підтримання миру, стабільності й розвитку”, — зазначив Ван І.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що від початку року діалог із Китаєм дозволив створити атмосферу, що сприяє пошуку рішень для низки суперечностей.

У китайському зовнішньополітичному відомстві знову підтвердили, що єдиний шлях до завершення війни — це переговори й консультації. Раніше президент Франції Еммануель Макрон після телефонної розмови з головою КНР Сі Цзіньпіном також підкреслював, що Париж і Пекін мають спільну мету щодо українського питання.

“У нас одна й та сама мета стосовно війни, яку веде Росія проти України, — тривалий і міцний мир. Він починається з негайного й безумовного припинення вогню”, — заявив Макрон.

Росія та Китай зблизилися

Водночас, за даними західних ЗМІ, попри публічні заклики до миру, відносини Китаю й Росії лише зміцнилися після початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році Пекін і Москва підписали угоду про стратегічне партнерство “без обмежень”. Американська розвідка стверджує, що навесні 2024 року Китай постачав Росії розвідувальне обладнання, оптику, ракетне паливо, верстати для танкобудування та інші товари подвійного призначення, включаючи компоненти для артилерії та порох.

У квітні 2025 року Україна запровадила санкції проти низки китайських компаній за ймовірні постачання Росії дронів і ракетних технологій. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ має інформацію від СБУ та партнерських розвідок про передачу Китаєм зброї Росії. Пекін офіційно ці звинувачення відкинув.

“Китай не лише не надає летальну зброю жодній зі сторін, а й суворо контролює експорт товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військових цілях”, — наголосив представник МЗС КНР Лінь Цзянь у коментарі китайським ЗМІ.

За словами командувача Армії США в Європі Бена Ходжеса, головною метою Пекіна є збереження доступу до російських енергоресурсів і можливість використовувати Північний морський шлях через Арктику, який нині контролюється Росією.

“Вони хочуть скористатися цим маршрутом, оскільки клімат змінюється, і Росія має позиції, що домінують в регіоні. Тому Китай постачає складники й надає підтримку іншими способами”, — зазначив він.

За даними видання Foreign Affairs, ця підтримка дозволила Кремлю пом’якшити ефект західних санкцій і відновити виробництво високоточної зброї. Крім того, за інформацією Trade Data Monitor, Росія різко збільшила експорт металів до Китаю.

У травні постачання російського алюмінію зросли майже на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досягли близько одного мільйона тонн. Паралельно збільшилися постачання міді — на 66%, а імпорт нікелю до Китаю більш ніж удвічі зріс.

Фальшива нейтральність Китаю у розборі експертів

Чому Китай на словах закликає до миру, а насправді підтримує Росію? Як Пекін використовує війну, щоб просувати власні інтереси? Що стоїть за подвійною політикою Китаю щодо України та Заходу? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ шукали відповіді:

• Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, старша аналітикиня Центру “Нова Європа”;
  
• Анатолій Пінчук, голова правління Інституту безпеки Східної Європи;
  
• Дмитро Єфремов, доцент кафедри міжнародних відносин НаУКМА, експерт Української асоціації китаєзнавців;
  
• Анатолій Круглашов, доктор політичних наук.

НАТАЛІЯ БУТИРСЬКА: Подвійна позиція Китаю допомагає Росії продовжувати війну

— Я не бачу змін у позиції Китаю, адже китайці від самого початку намагалися грати подвійну роль. З одного боку, позиціювати себе як нейтрального гравця, а з іншого — висувати певні пропозиції, мирні ініціативи. Але Китай не зробив нічого практичного, жодного кроку для того, щоб цей мир між Росією та Україною став реальністю.

Хоча Китай має вплив на Росію і міг би допомогти у досягненні миру, натомість ми бачимо, навпаки, посилення підтримки Росії.

У дронах, якими Росія щодня тероризує українське населення, дедалі більше елементів китайського походження. І цю інформацію, до речі, наші спецслужби та наші дипломатичні працівники намагаються донести до Китаю. Тож я б не сказала, що Китай якимось чином змінив свою позицію.

Раціонально діяти він не хоче, але при цьому йому не хотілося б, щоб Китай напряму пов’язували з діями Росії. І саме тому він пропонує мирні ініціативи, і саме тому під час свого візиту до Європи, для якої мир в Україні та безпека України — це безпека Європи, вони намагаються порушувати ці питання на офіційному рівні, на рівні різних запевнень. Пекін намагається демонструвати готовність до того, що Китай може відіграти конструктивну роль.

Але водночас у нас є інші джерела. Це та розмова, яка стала відома завдяки витоку бесіди з Каєю Каллас, головним дипломатом Європейського Союзу. Там прозвучало, що Китай не зацікавлений у тому, щоб Путін зазнав поразки на території України, адже це безпосередньо торкнеться інтересів самого Китаю. Адже тоді Сполучені Штати Америки зосередять усю увагу виключно на Китаї.

Китай не зацікавлений у поразці Росії. Китай підтримує Росію настільки, наскільки це дозволяє утримувати Путіна і водночас уникати прямих звинувачень з боку європейських та американських лідерів у наданні безпосередньої допомоги.

На жаль, подвійна позиція Китаю грає на руку Росії та допомагає їй продовжувати війну на виснаження.

Відносини між Європейським Союзом і Китаєм зараз перебувають не в найкращому стані. Це пов’язано з кількома чинниками. Насамперед — з економічними відносинами, адже в торгівлі між ЄС і Китаєм існує велика диспропорція. Європейські лідери прагнуть досягти рівного доступу європейських компаній до китайських ринків і мінімізувати вплив китайського надвиробництва на європейський бізнес.

Ще одне дуже серйозне питання — це безпека. Після початку повномасштабного вторгнення Росії та того факту, що Китай виявився ненадійним партнером у досягненні миру, як би він не стверджував протилежне, в Європейському Союзі це чудово розуміють. І це питання безпеки є дуже важливим, воно серйозно впливає на відносини блоку з КНР.

З огляду на те, що Сполучені Штати Америки розв’язали торгівельну війну проти Китаю, а також чинять тиск на союзників, включно з Європейським Союзом, для Китаю вкрай важливо налагоджувати відносини з європейськими країнами. Адже торгівельний баланс становить понад 700 мільярдів євро, причому з великим позитивним сальдо для Китаю.

Крім того, західні технології та взаємодія із Заходом відіграють значну роль для Китаю, особливо на тлі погіршення відносин зі США. І в цьому вся суть: Китаю необхідно вирівнювати відносини, він прагне вести переговори з європейськими лідерами, щоб вирішити якомога більше суперечностей у рамках цього діалогу.

Однак європейські інституції й лідери ЄС, зокрема Фон дер Ляєн, Кошта й навіть Кая Каллас, вважаються “яструбами” щодо Китаю. Вони переконані, що ЄС має переглянути своє ставлення до Пекіна й зайняти жорсткішу позицію.

Водночас окремі країни, такі як Франція та Німеччина, що мають вагомий вплив у Європейському Союзі, зазнають тиску з боку бізнесу, зацікавленого у збереженні діалогу й налагодженні відносин із Китаєм.

Китайські представники, зокрема головний дипломат Ван І, намагаються вести розмови не лише з лідерами ЄС, а й із представниками окремих країн, що мають вагомий голос. Особливо це стосується Франції. Нагадаю, кілька років тому президент Франції Еммануель Макрон здійснив візит до Сі Цзіньпіна, і той приймав його у своєму батьківському маєтку.

Китай намагається знаходити слабкі місця у вигляді окремих держав, щоб через їхній вплив впливати на європейські інституції й досягати своїх цілей у відносинах з ЄС. Особливо важливо для Китаю зараз, у складних відносинах між США й Євросоюзом, просувати ідею європейської автономії.

Те, що Китай і Росія зараз діють єдиним фронтом проти Заходу й США, — це факт. І справді цілком імовірно, що Китай, який зацікавлений у затяжній війні, аби Захід і США виснажували свої ресурси, може використовувати ситуацію спільно з Росією для того, щоб розв’язати тайванське питання.

Я вважаю, що заяви НАТО з цього приводу дуже важливі. Не варто забувати, що у Китаю є ще один козир — це північнокорейська армія, яка за мовчазної згоди Китаю бере участь зараз у війні на європейському континенті. Вона цілком може бути використана Росією проти НАТО або Китаєм — для створення напруженості на Корейському півострові саме в той момент, коли Китай розв’язуватиме тайванське питання.

АНАТОЛІЙ ПІНЧУК: Китаю вигідна агресивність Росії — так він отримує свої дивіденди

— Мені здається, помилковою є думка про те, що Росія — це васал Китаю. Так чи інакше, у Росії та Китаю партнерські відносини, в яких Росія відіграє роль молодшого партнера, але при цьому більш активного й агресивного.

Китаю справді вигідна така агресивність Росії, те, що вона виступає, наприклад, інтегратором більш одіозних режимів, таких як Північна Корея або Іран. Китай від того, що робить Росія, опосередковано отримує свої дивіденди.

Останнім часом роль Китаю у взаєминах із Росією та Україною змінилася на користь Росії. Якщо в перші роки війни Китай просто заробляв на війні, постачаючи відповідні компоненти для БПЛА і Україні, і Росії, то останнім часом Китай почав обмежувати експорт тих чи інших складників або збірних моделей БПЛА до країн НАТО й України, але при цьому таких обмежень немає щодо Росії.

Зараз позиція Китаю стала більш однозначною, упередженою щодо цього конфлікту.

Сполучені Штати й Європа протягом певного часу проґавили момент експансії з боку Китаю й частково Росії у захопленні ресурсів в інших регіонах. Зараз вони почали активну політику протидії цьому. І навіть угода з Україною, яку було підписано, спрямована зокрема й у цьому напрямі.

Нині основне протистояння між Сполученими Штатами й Китаєм я бачу саме у боротьбі за ресурси. Це частково стосується війни Росії проти України, але лише в тому сенсі, що технологічний чинник пов’язаний із цими ресурсами.

Водночас політична воля як Вашингтона, так і Пекіна може вплинути на рішення Російської Федерації припинити війну проти України.

ДМИТРО ЄФРЕМОВ: Китай свідомо зберігає осередки напруженості, щоб відвертати США

— Європейський Союз нічого не зробить із Китаєм. Він залежить від Китаю так само як і Сполучені Штати. Залежність від Китаю проявляється у частині постачання знаменитих рідкісноземельних металів і деяких товарів, напівфабрикатів, із яких потім виробляють товари кінцевого споживання.

Китай дуже сильно інтегрований у ланцюги створення вартості. Щобільше, Китай як консолідована держава, у якій уся влада контролюється Комуністичною партією, здатен реалізовувати довгострокову стратегію й зміцнювати свою економічну безпеку.

Ця стратегія Китаю була спрямована на те, щоб отримати контроль над уразливими сегментами створення вартості у світовому виробництві. Таким сегментом, як відомо, є виробництво рідкісноземельних металів. Зараз Китай їх контролює.

Якщо Європейський Союз спробує від попереджень, озвучених Каєю Каллас, перейти до якихось дій, Китай одразу запровадить обмеження на постачання цих рідкісноземельних металів і деяких продуктів, що з них виготовляються, на європейські ринки. Це одразу підірве виробничі можливості європейських автовиробників і деяких інших галузей, пов’язаних із машинобудуванням і електронікою. Зрозуміло, Європа від цього миттєво постраждає.

З іншого боку, Китай не може розраховувати на те, на що він хотів би, — на економічне зближення та посилення економічних зв’язків із Європейським Союзом, тобто на скасування чинних торгівельних обмежень і вільніший рух інвестицій. Це те, у чому Китай справді зацікавлений.

Але переговори про це з європейського боку завжди детермінуються й обумовлені позицією Китаю щодо війни в Україні. Китай, як ми зараз переконалися, підтвердив свою позицію: офіційно він декларує, що не є учасником, не постачає нікому озброєння й суворо контролює свої постачання товарів подвійного призначення.

Водночас він відмовляється припинити підтримку Росії, адже для нього це питання власних національних інтересів.

У європейсько-китайському кейсі справді руху немає. Це не проблема Китаю, це проблема Європейського Союзу — його слабкість і нездатність консолідувати свою позицію й підвищити рівень економічної безпеки. Шляхом цього можна було б вирівняти можливості з Китаєм, а потім використовувати торгівельний важіль для просування європейських інтересів у Китаї.

Китай не зацікавлений у поразці Росії, оскільки це перемикнути увагу Сполучених Штатів на Китай і на його життєво важливий регіон. Тут усе зрозуміло — це суто прагматичні національні інтереси. Китаю не цікава Росія, Путін чи будь-які консервативні цінності, які Росія намагається просувати. Китай цікавлять власні національні інтереси.

Вони полягають у тому, щоб зміцнювати й розвивати свою економіку, доки Сполучені Штати зайняті глобальними проблемами й конфліктами в інших регіонах. Якщо ця ситуація дозволяє, Китай її підтримуватиме й зберігатиме. Якщо ситуація зміниться, Китай підлаштується під неї.

АНАТОЛІЙ КРУГЛАШОВ: Китай від самого початку підтримував війну проти України

— Війна Росії проти України, проти Заходу і проти миру від самого початку насправді не відкрито, але досить чітко підтримувалася Китаєм. В офіційній риториці Китаю з самого початку війни 2014 року, а потім і повномасштабного вторгнення Росії, на жаль, було багато лицемірства.

Китай говорить про безумовне виконання Статуту ООН та інших основоположних актів міжнародного права, а при цьому підтримує Росію прямо або опосередковано і насправді надає їй вагому підтримку в морально-політичному плані, поділяючи антизахідну, антидемократичну, по суті авторитарну риторику Путіна.

Тут говорити про те, що Китай є нейтральною країною, не доводиться. Очевидно, що ризики союзництва з Росією досить великі.  Так само як і вигоди від продовження цієї ситуації, коли Росія дедалі більше слабшає, опиняється у все більшій міжнародній, у кращому разі складній ситуації, і коли для Росії критично важливою стає підтримка Китаю — військово-політична, економічна й морально-психологічна.

Слабка Росія є вигідною і зручною для Китаю, у тому числі для реалізації його планів, від яких Пекін ніколи не відмовлявся.

Читайте також: Трамп розчарований Путіним: які заходи Вашингтона можуть вплинути на Кремль — думки експертів і глядачів FREEДОМ