Чому Путін “не помітив” атаки на російську авіацію і Керченський міст — думки експертів і глядачів FREEДОМ

Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів посилити тиск на Росію, аби зупинити війну. Таку заяву він зробив після чергового масованого удару, який Росія завдала по українських містах у ніч на 6 червня. Країна-агресор випустила понад 400 дронів і понад 40 ракет. Є загиблі та поранені, зруйновані житлові будинки та інфраструктура.

Напередодні Україна провела спеціальну операцію, в ході якої вдарила по стратегічній військовій техніці РФ, а також уразила Керченський (Кримський) міст. Глава Кремля публічно на це не відреагував.

Кремль, як і раніше, не коментує удари по російських аеродромах. Там лише заявили, що “чекають на результати розслідування”.

Відповідь Кремля — удари по мирних: як Росія “мститься” за власні провали

Чергові російські удари припали на Київ, Чернігів, Луцьк, Тернопіль і Житомир. Армія РФ використала “Шахеди”, “Калібри”, балістичні ракети та керовані авіабомби. Знову був застосований один з основних тактичних заходів Москви — удари по цивільному населенню та мирній інфраструктурі.

За два дні до атаки, 4 червня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. За його словами, він попросив російського диктатора не мститися за українську операцію “Павутина”, під час якої були атаковані російські військові аеродроми. Також він заявив, що пригрозив Кремлю жорсткими заходами, але не уточнив, якими саме.

“Якщо Росія вийде за межі дозволеного — ви будете вражені тим, наскільки жорсткими ми будемо. Я ні з ким не товаришую”, — заявив Дональд Трамп.

В Інституті вивчення війни вважають, що Путін використав цю розмову, аби представити себе жертвою і переконати Трампа в начебто небажанні Києва до миру.

“Заяви Путіна Трампу, ймовірно, також спрямовані на те, щоб відвернути увагу від власної незацікавленості в переговорах і продовженні підготовки до затяжної війни. Щоб уникнути можливих майбутніх санкцій з боку США, Росія намагається зобразити Україну “поганим гравцем””, — йдеться в звіті ISW.

МЗС України наголошує: українські удари — це самозахист, а російські атаки — акти терору. Росія вбиває мирних людей з перших днів повномасштабної війни, і світ це бачить.

“Вночі Росія “відреагувала” на знищення своїх літаків… атакою по мирному населенню України. Різниця між Україною і Росією в тому, що Україна завдає ударів по законних військових цілях — таких, як літаки, обладнані для бомбардування наших дітей. Росія б’є по житлових районах, по цивільній і критично важливій інфраструктурі. Ставити Україну і Росію на одну дошку — неприйнятно. Росія — агресор, а Україна — захищається. Удари України — це самозахист, тоді як удари Росії — це акти агресії й терору. Єдиний аргумент Росії — терор. Нашою відповіддю мають стати жорсткі санкції, які можуть підвищити ціну війни для агресора, та нові рішення, що посилюють обороноздатність України”, — зазначив заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга.

За інформацією СБУ, в ході операції “Павутина” було знищено 41 літак, зокрема А-50, Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160. Росія втратила третину своєї стратегічної авіації. Однак російські офіційні особи й пропагандисти про це мовчать.

4 червня Володимир Путін заявив, що невдоволений серією вибухів на території Росії, назвавши їх “українськими терактами”. Він згадав про це під час наради з урядом, коментуючи пошкодження залізничної інфраструктури в Брянській та Курській областях, які сталися в ніч на 1 червня. Однак про резонансну операцію СБУ “Павутина” і про підрив Керченського мосту він не сказав жодного слова.

Думки глядачів FREEДОМ

Чому Путін “не помітив” атаки на російську авіацію і Керченський міст? Таке питання телеканал FREEДОМ поставив глядачам.

Найцікавіші відповіді були зачитані в прямому ефірі:

• “Путіну просто невигідно про це говорити — він буде мовчати, бо знає, що його Росії кінець”;
• “Він помітив, зник на кілька днів — як і під час походу Пригожина, — а сказати йому нічого. Усе, що він може сказати, буде визнанням ганьби російської розвідки”;
• “Путін — патологічний боягуз і до того ж уже зовсім немічний дід. Тому він ніколи не натисне на “червону кнопку”, навіть коли знищують ядерну тріаду! Аеродроми у вогні довели це всьому світу — от тільки чи зрозуміли це політики на Заході? Чи й далі боятимуться “ядерної дубини” Путіна? Якої у нього нема! Тому й бити РФ треба вщент, не оглядаючись на “ядерку”! Путін розуміє тільки мову сили — коли отримує по зубах, завжди ховається в найглибшу “нору””;
• “Він не може виступити з такою заявою, бо має виглядати в очах свого народу лідером. А виходить, що він слабкий — він визнає тільки силу. Погані новини він не коментує”;
• “Путін уже виглядає як ходячий труп. Дуже нагадує, як виглядав Єльцин у останні місяці свого “правління”: така ж смертельна блідість на обличчі, набряклому від алкоголю і ліків”;
• “Флот потопили, авіацію спалили, залишилося пустити підводні човни на дно. Але росіянам усе байдуже — зубами тримаються за бункерного! Чим більше ганебних поразок, тим більше його обожнюють! Психлікарня якась. Але як же вони завиють, коли дід у бункері помре. Страх рознесе РФ на шмаття!”;
• “Щоб не сміялися Китай і НАТО!”;
• “Путін не може знайти нових виправдань своїм терористичним актам, йому нічого сказати всій світовій спільноті, тому він просто мовчить і не може заспокоїти свій народ у країні, яка розвалюється”;
• “Хтось хоч раз бачив, щоб він перепрошував за свої проколи? Він же гопник, родом з пітерських підворіть, а перепрошувати для нього — не по-пацанськи! В одному інтерв’ю, ще до війни, його спитали, чи були в нього коли-небудь помилки. Він відповів: “Ні, були лише окремі шорсткості””;
• “Путін удав, що нічого не помітив. Якби він прокоментував ці події, які спрямовані не на його користь, йому б іще більше ставили запитань щодо того, як він збирався взяти Київ за три дні, якщо навіть не здатен захистити своє військо та свою зброю від справедливого й праведного гніву України”.

Думки експертів

Чого насправді боїться російський диктатор — удару по іміджу чи правди про війну. На цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

• Андрій Сидельников, політик, лідер міжнародного руху “Говорите громче!”;
• Олеся Яхно, політологиня;
• Ілля Давлятчин, журналіст Telegram-каналу “Можем объяснить”;
• Валерій Боровик, голова правління Альянсу “Нова енергія України”, засновник компанії-розробника дронів “Перший контакт”.

АНДРІЙ СИДЕЛЬНИКОВ: Путін — боягуз, який намагається нав’язати свою значущість через силу

— Боягузтво притаманне російському диктаторові. І не лише йому. Історія це вже показувала.

Путін уже зникав, коли затонула підводний човен “Курськ”. Це просто нездатність нести відповідальність, ухвалювати рішення. Це — боягузтво. І очевидно, що це відбувається постійно. Це вже тенденція, притаманна російському диктаторові.

Що стосується російської розвідки — росіяни вже звикли жити в задзеркаллі. У них перевернутий світ, перевернута інформація. Тому очікувати адекватних відповідей від російської влади на виклики не доводиться.

Ми добре знаємо, що весь цей час Путін перебуває при владі разом зі своїм оточенням. Це специфіка нинішньої злочинної верхівки — та й усього життя в Російській Федерації.

Вони інакше не вміють, інакше не знають. І якщо подивитися в глобальному масштабі — жодних ринкових відносин Росія не витримує. Свою “значущість” вона намагається нав’язати виключно через силу — не лише Україні, а й усьому світу, передусім європейським країнам.

Але, як ми бачимо, вже четвертий рік вторгнення — за умов майже щоденних бомбардувань українських мирних міст — український народ не зломлений. І це дуже лякає Кремль.

Що ж до російської армії — ми також бачимо, чого вона варта.

Без підтримки з повітря — це жалюгідне видовище. Ця армія вміє лише йти по випаленій землі. Воювати вона не вміє — лише знищувати. І саме з такою реальністю зіштовхнулися сьогодні і ми, і весь світ.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Якщо Україна не відповідатиме, Росія лише посилюватиме свою воєнну агресію

— Росія постійно демонструвала силовий тиск і шантаж. І в цьому сенсі, коли Україна не відповідала, а військова допомога затримувалася — як це було, наприклад, під час голосування Конгресу США щодо допомоги Україні, коли рішення ухвалювали пів року, — усі побачили, що Росія лише посилила своє воєнне наступальне угруповання проти України.

Якби Україна не відповідала, не вживала певних дій у відповідь задля власного захисту, то Росія ставила б за мету створення “буферної зони” не лише в чотирьох областях, як вона заявляє, а й у шести, і у восьми — вимагаючи, щоб Україна вийшла навіть із контрольованих нами територій. Я це до того, що не Україна провокує Росію, як побічно сказав Дональд Трамп, мовляв, Росія відповіла на знищення Україною третини стратегічної авіації. Україна захищається.

Якщо Україна не здійснюватиме таких дій, Росія лише посилюватиме свою воєнну агресію й додаватиме до військових вимог політичні пункти, які вона вже озвучувала. Крім того, те, як діє Україна і як діє Росія, вже очевидно всім. Операція “Павутина” привернула увагу й отримала визнання не лише за професіоналізм, сміливість і винахідливість, не лише тому, що Україні вдалося знищити третину авіації ядерної держави, яка переважає за чисельністю населення і військовими ресурсами, а й тому, як саме це було зроблено: точково, по військових цілях, ювелірно, без жертв серед цивільного населення і без шкоди цивільній інфраструктурі.

На відміну від Росії, яка діє підступно, за старими методами — чим більше руйнувань, чим більше вбивств, тим більше залякування й психологічного тиску. Росія вважає, що все це виправдано, адже її кінцева мета — знищення української державності.

Попри те, що Україна та Європа чітко визначили свою довгострокову позицію, практика США, заснована на демонстрації вигод для Росії в разі припинення війни та згоди на перемир’я, не працює. Росія хоче використати літо як для продовження воєнного наступу, так і для затягування процесу формування єдиної позиції між США та Європою.

У цьому багато що залежить від Сполучених Штатів. Європа вже зробила велику й важливу роботу. Те, що анонсовано на майбутньому саміті НАТО, — це посилення стратегії стримування Росії. Обговорюється не лише збільшення оборонних витрат, а й перегляд низки напрямів, включно з темою потенційного ядерного стримування.

ІЛЛЯ ДАВЛЯТЧИН: Путін не хоче асоціюватися з хаосом у Росії

— Путін каже, що всі злочини, які були скоєні, були спрямовані проти мирних переговорів.

Зрозуміло, що Путін вже давно не хоче асоціюватися з негативними подіями. Це почалося не вчора, не позавчора і навіть не 10 років тому. Це почалося буквально з “Курська” у 2000 році.

Це було у 2002 році, коли в Москві стався теракт у “Норд-Ості”. Пам’ятаєте, коли бойовики захопили театральний центр на Дубровці? Тоді проходила нарада за участю Путіна, Касьянова та силовиків. І цю нараду показували по федеральних каналах без звуку.

Телеканал НТВ тоді наважився зробити розшифровку по губах за допомогою сурдоперекладача, щоб з’ясувати, про що говорили Путін і його підлеглі. За що згодом і поплатився. Так було і під час теракту в Беслані, і під час заходу ЗСУ на територію Курської області.

Путін не любить асоціюватися з поганими подіями, насамперед з тими, за які він сам несе відповідальність. Адже і теракт, і війна, і всі її наслідки — це саме ті події, за які відповідальність несе особисто Путін.

ВАЛЕРІЙ БОРОВИК: Удар заради звіту: “відповідна” атака РФ була розрахована на публіку

— Зрозуміло, що було завдання від Путіна — показати російським військам масованість, налякати, дати “гідну” відповідь, відзвітувати перед ним і перед його виборцями. Попри те, що, за їхніми заявами, українські сили завдали нібито незначної шкоди.

Тому очевидно, що в ніч на 6 червня це був радше удар для публіки, ніж практичний удар по якихось інфраструктурних чи військових об’єктах України. Це акт залякування. Проте я б не сказав, що зброя була хаотично зібрана з того, що залишилося.

Читайте також: Керченський міст підірвано, літаки горять, а Путін — мовчить: найближчу тактику Кремля спрогнозували експерти