Відсутність повного списку та наявність фіктивних кримінальних процесів: головні проблеми звільнення українських бійців з полону назвав правозахисник

Росія досі не надала повного списку утримуваних нею українських військовополонених, що істотно ускладнює процес повернення українців з неволі. Про це сьогодні, 25 травня, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів правозахисник, виконавчий директор Українського Гельсінського союзу з прав людини Олександр Павліченко.

“Україна та Міжнародний комітет Червоного Хреста на сьогодні не мають повної інформації про тих, хто перебуває в Росії або на окупованих територіях України в статусі військовополонених. Україна постійно озвучує цю проблему і звертається до міжнародних партнерів допомогти вирішити це завдання. Це могла б зробити країна, яка виступила б державою-посередником, державою-покровителем — є в міжнародному гуманітарному праві такий статус. Але поки таких держав або міжнародної організації немає”, — сказав Павліченко.

Наступна проблема — РФ не визнає статус військовополонених за багатьма українськими комбатантами, які були взяті в полон.

“Найчастіше українських військовослужбовців розглядають як тих, хто скоїв якісь кримінальні злочини проти РФ, відкривають проти них надумані кримінальні справи. Вже є понад 300 вироків, за якими засуджені українські військовослужбовці за те, що вони нібито стріляли, вбивали російських військових або якихось вигаданих цивільних”, — зазначив правозахисник.

Павліченко нагадав кримінальну справу проти українського правозахисника і військовослужбовця Максима Буткевича, якого у РФ засудили за те, що він нібито під час боїв за Сіверськодонецьк у 2022 році вистрілив із гранатомета по двох цивільних особах. Водночас відомо, що в той день Буткевич взагалі перебував у Києві.

“Обмінювати та заносити в обмінні списки тих, хто перебуває в таких кримінальних процесах, звичайно ж, складніше, і ціна їхнього звільнення вища. Росія це розуміє і використовує. Це такий хитрий терористичний процес, мета якого — підняти ціну обмінів”, — пояснив Павліченко.

Україна ж суворо дотримується міжнародних норм щодо поводження з військовополоненими. На території країни діють три табори для військовополонених, які можуть відвідувати міжнародні місії для контролю умов їх утримання.

“Умови утримання відповідають нормам, це підтверджується різними доповідями моніторингових місій, які відвідували ці місця несвободи”, — констатував спікер.

Що стосується російських місць несвободи, то фактично з 2014 року не здійснювалися незалежні візити на окуповані території України — Криму, частини Донецької та Луганської областей.

“І те ж саме відбувається в період повномасштабного вторгнення Росії після 2022 року. Це стосується всіх окупованих територій і стосується території Росії — міжнародні організації не мають можливості відвідати місця несвободи. Йдеться про ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Європейський комітет проти катувань, Комітет проти катувань ООН”, — наголосив Павліченко.

Практично жодна з незалежних структур не мала можливості незалежно, на свій розсуд здійснювати такі візити.

“Було кілька показових візитів до Криму російського представництва Міжнародного комітету Червоного Хреста, коли перед камерами російського телебачення ті представники ОБСЄ спілкувалися з українськими в’язнями, які після звільнення розповідали, як їх примушували до такого спілкування. Тобто це були показові змонтовані сценки, для яких все було заготовлено та підготовлено. Наведу приклад моніторингу ООН за I квартал 2024 року, коли їм вдалося опитати близько 200 військовослужбовців, яких звільнили з полону в січні 2024 року, і 90% заявили про те, що до них застосовувалися тортури”, — резюмував Олександр Павліченко.

Читайте також: “Я чекала його 21 місяць”: українки зустріли своїх чоловіків, звільнених з російського полону (ВІДЕО)

Нагадаємо, 23-25 травня відбувся наймасштабніший обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”. У межах першого раунду 23 травня на батьківщину повернулися 390 українців — 270 військових і 120 цивільних, серед звільнених — три жінки та 387 чоловіків. 24 травня, під час другого етапу, вдалося звільнити з полону 307 українських захисників. 25 травня — 303 бійців Сил оборони України.

Читайте також: Росіяни їх “всунули” в список, щоб дотягнути до 1000: про проблеми визволення з полону цивільних українців повідомила Павліченко