Доходи від заморожених активів РФ у Європі на військові потреби України: чи варто очікувати повної конфіскації російських коштів — думки експертів 

Єврокомісія перерахувала Україні 1 млрд євро як позику, що буде сплачено з доходів від заморожених російських активів. Ще до 9 млрд євро ЄС може спрямувати в Україну у 2025 році шляхом оподаткування доходів від заморожених російських активів. 

Доки Кремль не виведе свої війська з території України та не заплатить за завдані збитки, санкції проти РФ мають залишатися чинними. Про це заявив у виступі на засіданні Євроради президент Володимир Зеленський. Йдеться, зокрема, про блокування російських активів за кордоном. 

Європа передає Україні доходи від заморожених активів РФ

У висновках саміту Євросоюзу 20 березня серед можливих шляхів фінансування України згадано “компонент військових потреб ініціативи G7 ERA”.

Йдеться про кредитний механізм, у межах якого ЄС у 2025 році виділить Україні понад 18 млрд євро шляхом оподаткування доходів від заморожених російських активів.

“Один із дипломатів, який представляє велику державу ЄС, заявив, що за умовами виділення кредитів ERA G7 під гарантії доходів від заморожених активів Росії, Україна може спрямувати на військові потреби до 9 млрд євро — половину із заявленої на 2025 рік суми”, — пише “Європейська правда”.

Транш у розмірі 1 млрд євро від Єврокомісії — це частина позики, погодженої G7 (“Групою семи”), яку погасять коштом доходів від заморожених російських активів.

“Платежем у розмірі 1 млрд євро ми підтверджуємо нашу непохитну відданість Україні. Ми допомагаємо економіці країни не зупинятися на досягнутому і відновлювати критично важливу інфраструктуру, пошкоджену російською агресією. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, — зазначила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 

Загалом G7 зобов’язалася надати Україні 50 млрд дол., або близько 45 млрд євро. Внесок ЄС — понад 18 млрд євро. Приблизно таку саму суму нададуть Сполучені Штати Америки. Залишок позики взяли на себе Велика Британія, Японія і Канада. З моменту запуску ініціативи Україна отримала близько 8 млрд євро.

Щоб оголосити про передачу коштів, до Києва прибув європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

“Для України важливе лідерство ЄС в ініціативі ERA — механізмі використання на користь нашої держави доходів від заморожених активів РФ. Кошти, які Україна отримує за цією ініціативою, вже спрямовуються на потреби оборони та на важливі для людей бюджетні видатки. Наша основна мета — конфіскація всіх заморожених активів, які стануть основним джерелом відновлення країни. Цього року уряд зосередить увагу на створенні механізму конфіскації”, — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

Найближчим часом розраховувати на те, що Євросоюз і “Група семи” ухвалять рішення про розмороження російських активів, Москві не варто.

“Відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися іммобілізованими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану цією війною”, — ідеться в комюніке саміту ЄС. 

За конфіскацію російських активів і використання їх на потреби України послідовно виступають Польща, Чехія, країни Балтії та Північної Європи. Однак у деяких державах ЄС називають вилучення активів вкрай складним процесом з юридичного погляду, побоюються створити прецедент у міжнародному праві та відлякати інвесторів.

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, країни “Групи семи” заморозили активи Центрального банку Росії на загальну суму майже 300 млрд євро. Переважна більшість коштів — близько 190 млрд — зберігається в Бельгії. Частина російських активів розміщена у Франції, Великій Британії, Японії, Швейцарії та США. 

Заморожені російські активи в оцінці експертів

Яким може бути процес передачі заморожених російських активів Україні? Чи законний такий механізм? Яких збитків зазнає Україна через воєнну агресію РФ? Як можна використати ресурси від російських активів у Європі? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Іван Ус, кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
• Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, банкір та економіст;
• Олег Устенко, економіст, ексрадник президента України.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Збільшується кількість країн, які підтримують конфіскацію заморожених російських активів

— Дуже часто ставили запитання: чи може Україна спрямувати кошти, отримані в рамках заморожених російських активів, на військові потреби? Раніше це залишалося на рівні припущень. Європейський Союз говорив, що якусь частину можна використати, але конкретних сум не називав. 

Тепер же чітко визначено — 9 млрд євро. З 20 млрд, що виділяються ЄС, 9 млрд можна спрямувати, наприклад, на купівлю засобів ППО або на розвиток власного оборонного виробництва.

Ми часто порушували питання про те, що українські виробники дронів зараз завантажені менш ніж на 60%. Отримання цих коштів дозволить завантажити потужності на 100%, що може значно вплинути на ситуацію на фронті.

Наскільки змінилася позиція ЄС і Великої Британії щодо конфіскації російських активів? Тут важливо розділити два моменти: заморожені активи Центробанку Росії — близько 20 млрд євро і 40 млрд, що належать російським олігархам. Основна частина цих коштів перебуває у Великій Британії. Для конфіскації активів олігархів потрібен судовий розгляд, який має довести їхню причетність до воєнних злочинів. Тільки після рішення суду такі активи можуть бути вилучені.

Що стосується активів Центробанку Росії, ще півтора-два роки тому проводилося дослідження, яке юридично довело факт воєнних злочинів Росії, а також її необґрунтованої агресії проти України. Величезний збиток економіці та громадянам України робить конфіскацію цих коштів обґрунтованою. Європейський Союз, де зосереджена більша частина заморожених російських активів, має на це право.

Існує спротив з боку деяких країн, зокрема Бельгії, де зберігаються значні обсяги заморожених російських активів. У Брюсселі заявляють, що така конфіскація створить ризики для європейської економіки. Однак, на цей аргумент уже є відповідь: сам факт заморожування активів уже був певним обмеженням, і після цього масового відпливу капіталів з Європи не відбулося. Це показує, що світова спільнота розуміє, навіщо вживаються такі заходи.

Схожа позиція в Німеччини, яка підтримує використання активів, але не їхню конфіскацію. Велика Британія ж зараз розробляє юридичний механізм, що дозволяє використовувати ці кошти. Один із варіантів — надання Україні кредиту під заставу заморожених російських активів. Надалі можливі два сценарії: або Росія погоджується виплачувати репарації, і вони йдуть на погашення кредиту, або, у разі відмови, заморожені активи просто використовуються для цієї мети.

За останні півтора року кількість країн, які підтримують конфіскацію російських активів, збільшилася. Поки що є певний опір, але загалом тенденція позитивна і механізми їх використання продовжують розробляти.

ІВАН УС: Передача російських заморожених активів Україні абсолютно законна

— Частково заморожені російські активи вже працюють у тому сенсі, що прибуток від них використовують як заставу для кредиту, наданого Україні. Тобто допомога вже є, однак це лише напівзахід.

Якщо в березні-квітні 2022 року говорили, що всі 300 млрд доларів заморожених російських активів будуть передані Україні, то починаючи з травня 2022 року ця тема фактично на паузі. Тоді Європейський центральний банк заявив, що це неможливо, оскільки підірве довіру до фінансових ринків. Відтоді ситуація не змінилася — ми чуємо ту саму риторику, зокрема, від представників Бельгії.

Раніше на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом президент Франції Еммануель Макрон говорив про те саме — такі дії підірвуть довіру. Ця дискусія триває з травня 2022 року й учасників у ній стає дедалі більше. 

Ще на початку 2024 року Нобелівський лауреат з економіки Джозеф Стігліц написав статтю, в якій обґрунтував, що вилучення російських активів не підірве довіру до країн, якщо вони ухвалять таке рішення.

У лютому 2024 року Bloomberg провів опитування юристів щодо законності вилучення та передачі Україні російських заморожених активів. Їхня відповідь була ствердною: це абсолютно законно. Використовувався термін “hostis humani generis”, що в перекладі з латині означає “злочини проти всіх”. Це дає змогу кваліфікувати дії Росії як такі, що підривають світоустрій, а отже, виправдовує передачу заморожених активів Україні.

Проте деякі європейські лідери, включно з президентом Франції Макроном і польськими представниками, продовжують стверджувати, що такі кроки неможливі. Однак і економісти, і юристи вже довели протилежне, тому в кінцевому підсумку, думаю, ці гроші передадуть Україні.

Згідно з оцінкою Київської школи економіки, проведеною у вересні 2024 року, матеріальні збитки, завдані Росією Україні, становлять 1,164 трлн доларів. 300 млрд — це лише мала частина, яка не покриває навіть половини збитків. Саме тому потрібно доносити до партнерів, що ця сума — лише початковий крок.

Другий сценарій використання цих коштів — фінансування майбутніх операцій партнерів в Україні. США все частіше дають сигнали про можливе зниження підтримки. Щоб зберегти їхню залученість, частина цих грошей може бути спрямована американським компаніям військово-промислового комплексу, що забезпечить постачання американської зброї в Європу, а звідти — в Україну і європейським силам, які беруть участь у миротворчих місіях.

Крім того, в Гаазі вже відкрито реєстр збитків України. Логічно було б прив’язати заморожені російські активи до цього реєстру для часткового покриття збитків. Але цієї суми не вистачить, тому вже зараз варто думати про додаткові механізми отримання компенсацій від Росії.

Не подобається слово “репарації”? Можна його не використовувати. Важливо, щоб Україна отримала гроші, які покривають наші витрати.

ОЛЕКСАНДР САВЧЕНКО: Кожен день війни коштує Україні 1 млрд доларів

— Було б правильно не тільки заарештувати та заморозити російські активи, а й монетизувати доходи від них на 100 років уперед, надавши Україні можливість використовувати ці 300 млрд доларів під контролем наших партнерів. Ці кошти могли б піти на закупівлю зброї, включно з далекобійними системами, які дозволили б нам завдавати ударів по військових об’єктах на території ворога. 

Якщо говорити про економіку, то, за моїми розрахунками, кожен день війни обходиться Україні в 1 млрд доларів. Ці цифри збігаються з оцінками провідних західних експертів. Збитки включають не тільки зруйновані будинки, електростанції та вкрадені об’єкти, як-от Запорізька АЕС (вартість відновлення якої вже може сягати 30 млрд доларів), а й людські втрати.

Звучить цинічно, але в західній цивілізації життя людини оцінюється страховими компаніями. Наприклад, у США вартість людського життя перевищує 1 млн доларів, у Європі — приблизно так само. А скільки життів уже забрала ця війна? Скільки людей було покалічено? Нам ще належить дізнатися.

Наш ВВП скоротився приблизно на 35% і це теж прямі збитки. У сукупності ці фактори дають мені підставу стверджувати, що день війни коштує 1 млрд доларів, і Росія повинна про це знати. Ми повинні інформувати не тільки Путіна, а й простих росіян, що їм зрештою доведеться за це платити.

Вже є механізми, як Росія може розплачуватися за завдані збитки. Це те, що любить президент США Дональд Трамп — мита на експорт російських енергоресурсів. Країни західної цивілізації можуть накласти на експорт нафти, газу, вугілля та урану спеціальне мито на рівні 25%. Ці кошти можуть спрямовуватися Україні як репарації.

За моїми розрахунками, цих коштів не буде достатньо для покриття збитків. Зруйновані об’єкти промислової, соціальної інфраструктури та житла в Україні внаслідок війни це близько 500 млрд доларів. Якщо війна триватиме ще кілька років, руйнування можуть сягнути половини всієї інфраструктури країни.

Тому нам необхідно спрямовувати 20-25 млрд доларів на відновлення зруйнованого. Це дасть змогу вижити навіть у довгостроковій перспективі, якщо війна затягнеться.

ОЛЕГ УСТЕНКО: Уже ухвалено рішення про передачу заморожених російських активів Україні

— Наприкінці березня 2022 року вперше було порушено питання щодо необхідності вилучення російських заморожених активів на користь України. Перша заява на самому початку прозвучала від глави Федеральної резервної системи США, а потім аналогічна була від міністра фінансів Сполучених Штатів при адміністрації президента Джозефа Байдена. Вони тоді говорили про те, що треба намітити план щодо російських активів. 

Своєю чергою, українська сторона запропонувала рухатися за двома напрямками в питанні передачі Україні заморожених у Європі активів РФ. Перший трек стосувався безпосередньо заморожених активів і вилучення їх на користь України. А другий, альтернативний, стосувався вже використання прибутку від цих заморожених російських активів. 

Зараз у Європі перебуває 300 млрд доларів заморожених російських активів, які щорічно приносять близько 3,5 млрд доларів доходу. Це і називається прибуток на заморожені російські активи. Основна частина коштів знаходиться в Бельгії, яка побоюється брати на себе відповідальність, кажучи про необхідність колективного рішення.

Тут з’явився традиційний острах європейців з приводу того, що треба ухвалювати рішення про передачу заморожених активів РФ Україні не просто окремою державою, а одразу всім разом. Бельгія боялася взяти на себе відповідальність самостійно. Вона хотіла, щоб це рішення було колективним. Чекали, поки буде ухвалено рішення з боку всього Європейського Союзу. 

Бельгія заручилася підтримкою ЄС і, видається, що рішення про передачу заморожених активів РФ Україні вже буде ухвалено. Стимулом для цього стали, зокрема, Велика Британія і Канада, які одні з перших заявили про те, що готові передати російські активи на потреби України. 

Читайте також: Майбутнє українських АЕС: інвестиції чи передача під контроль США — обговорюємо з експертами