Зернові, соняшникова олія, кабелі, металопродукція, деревина: освоєння Україною європейського ринку в умовах війни оцінили економісти

За майже рік війни Україна наростила обсяги експорту своїх товарів до Європейського Союзу. А країна-агресор через антиросійські санкції втратила на європейському ринку щонайменше 30 мільярдів доларів. І близько 6 млрд дол. може втратити Білорусь, яка виступає посібником в агресії путінського режиму проти України.

Більшість ніш, що звільнилися на ринку Євросоюзу, можуть зайняти товари українського виробництва, і робота в цьому напрямку вже йде.

Україна нарощує експорт на ринок ЄС

Український уряд запровадив повне ембарго на імпорт російських товарів в квітні 2022 року. Інші контрзаходи працювали з 2016-го. За оцінками міністерства економіки України, така заборона на імпорт російських товарів в Україну щорічно коштуватиме бюджету федерації 6 млрд дол.

Обмеження на імпорт товарів з Росії та Білорусі до Європи дає можливість Україні зайняти ніші, що звільнилися, і заробити мільярди доларів.

“Коли ми говоримо саме про імпортозаміщення з країни-агресора, то йдеться мінімум про 30 млрд дол. 183 іноземні компанії повністю згорнули діяльність в Росії. І 1158 міжнародних бізнесів заявили про вихід чи припинили діяльність. Наше завдання, насамперед, щоб ті, хто пішов, ніколи не повернулися”, — зазначив Дмитро Наталуха, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Не чекаючи кінця війни, Україна впроваджує механізми для швидкого відновлення бізнесу, в тому числі й іноземного.

“Ми можемо говорити про певну концепцію економічного притулку. Йдеться про те, що коли бізнес добровільно залишив Російську Федерацію чи Білорусь і перейшов до України, він може тимчасово набути “особливого статусу”, — вважає Наталуха.

Київ працює над наданням перспектив та гарантій іноземним інвесторам.

“У контексті страхування інвестицій важлива концепції так званого світлофора. “Червона зона”, де страхування не надають, — це регіони, де тривають бойові дії. “Жовта зона” — там, де інвестиції будуть можливими. А відносно безпечні регіони, які потерпають від ракетних обстрілів, віднесуть до “зеленої зони” великих гарантій. Але одразу після перемоги система працюватиме навпаки — пріоритет матимуть регіони, які постраждали сильніше”, — пояснив Дмитро Наталуха.

Заборонені до імпорту російські товари досі потрапляють на ринок України та Євросоюзу. Як правило, це відбувається через відсутність антибілоруських санкцій з боку ЄС і повного ембарго на білоруські товари з боку Києва.

“Необхідно довести санкції проти Білорусі до рівня антиросійських санкцій. Не стільки через те, що білоруси якісь вагомі постачальники в ЄС, а скільки через Росію, яка маскується під Білорусь і таким чином обходить санкції. І необхідно ембарго на білоруські товари в Україні”, — наголосив Дмитро Кисілевський, народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

Дев’ять антиросійських санкційних пакетів уже відкрили шлях до Європи іншим постачальникам. Йдеться про деякі види металургійної продукції, пластмас, деревини, текстилю, транспортних засобів та хімічної продукції. На цьому тлі Київ уже збільшив експорт до ЄС. Це стало можливим завдяки підтримці партнерів, лібералізації податків та ініціативі ЄС “Шляхи солідарності” — умовного економічного безвізу.

“Заміщення українськими товарами російського експорту в ЄС — це наша найближча торговельна перспектива. При цьому будемо орієнтуватися на ті сегменти, де в України вже є конкурентна перевага. Найзапекліші шанувальники колишніх економічних зв’язків, які ми успадкували від Радянського Союзу, сьогодні розуміють, що в України є одне економічне майбутнє — на спільному європейському ринку”, — прокоментував перший заступник міністра економіки України Денис Кудін.

В Міністерстві економіки повідомляють, що Україна до кінця 2023 року планує підписати угоду про доступ українських товарів на європейський ринок. За результатами минулого року 55% взаємного товарообігу з Україною припало на ЄС. Київ просить країни-члени Євросоюзу продовжити дію регламентів, що дають змогу українським товарам потрапляти на ринок на пільгових умовах.

Огляд думок експертів

Яку продукцію Україна експортує до ЄС та як на це вплинула повномасштабна агресія РФ? Яку роль в збільшенні кількості українських товарів на європейському ринку відіграло скасування Євросоюзом всіх торгових обмежень для України в травні 2022 року? Як на експортні можливості України впливають антиросійські санкції? Ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ висвітлили:

• кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус;
• виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Іван Ус: Український бізнес швидко адаптувався, а ЄС дав нам хороші можливості, знявши всі обмеження в травні 2022 року

— Я б сказав, що бізнес адаптувався дуже швидко. Зараз назву несподівану цифру: після завершення 2022 року експорт товарів з України до Євросоюзу зріс на 4%, тобто не скоротився. Хоча насправді зовнішня торгівля України скоротилася досить суттєво… Якщо ми говоримо про експорт, це скорочення на 34%.

Щодо постачання наших товарів до ЄС, вони зросли. Більше того, якщо ми подивимося на країни, куди Україна експортує товари, то зараз на першому місці Польща, а на другому — Румунія. Тобто дві країни Євросоюзу посідають перші місця.

Частково це пов’язано з тим, що протягом всього 2022 року Україна використала можливості Румунії з реекспорту своєї продукції на інші ринки, внаслідок чого постачання пшениці з України до Румунії зросли в 18 разів.

Зазвичай кажуть, що Україна продає Євросоюзу лише сировинні товари. Однак одна з провідних складових нашого експорту до ЄС — це кабелі, свічки запалювання. Тобто це досить важка продукція, не просто переробка, допустимо, як метал з руди, а машинобудування. І якщо вже заговорили про цифри: за даними 2012 року, наприклад, якщо ми беремо Угорщину як країну Євросоюзу в товарній структурі нашого експорту, саме машинобудування займає 61%, а не сировина.

Тобто справді бізнес адаптувався, і ЄС дав нам хороші можливості. Нагадаю, він зняв усі обмеження в травні [2022 року], а Україна показує, що ми можемо працювати там.

Звичайно, [російський експорт до Євросоюзу] газу та нафти ми не зможемо замістити. А от щодо металопродукції, незважаючи на те, що на даний момент Україна, на жаль, втратила свої підприємства в Маріуполі, “Криворіжсталь” та “Запоріжсталь” залишаються під нашим контролем. Це досить великі металургійні підприємства, які можуть поставляти продукцію в ЄС.

Далі — це деревина і вся продукція з деревини. До речі, один з основних товарів, який Білорусь експортувала, принаймні в 2021 році до Євросоюзу, була саме деревина. Плюс вони постачали певні товари з меблевої галузі.

Відповідно, Україна також може витіснити Білорусь в цьому сегменті [на ринку ЄС]. Це 3% нашого експорту — в грошовому вираженні це кабелі та свічки запалювання.

Білорусь також постачає цю продукцію. Але я так розумію, що тут у нас є перспектива просто тому, що у нас і експорт розвинений, і можливості кращі, ніж у Білорусі. Тому що ми не маємо жодних обмежень в торгівлі — Євросоюз їх зняв.

На засіданні комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку порушувалося питання про те, що бажано пролонгувати річне звільнення України від будь-яких мит та квот, яке нам надав ЄС. Тим самим Україна матиме кращі можливості постачати цю продукцію.

І давайте не забувати про те, що ми рухаємось в напрямку “промислового безвізу”. Треба, зокрема, просити наших європейських партнерів прискорити роботу своєї комісії, яка дасть позитивний висновок, після чого Україна підпише “промисловий безвіз” з Євросоюзом. Це ще більше спростить потрапляння наших товарів до ЄС.

Зернові — це один вид сільського господарства, але є ще й молочна продукція, олія. Ми і так непогано почувалися на цьому ринку, але можемо ще покращити свої постачання до ЄС. Не те щоб я згоден з цифрою 7 мільярдів, яку озвучило міністерство економіки, але десь поряд цілком можливо.

[Щодо необхідності вивести санкції ЄС щодо Білорусі на рівень антиросійських]: ідеологія має бути такою, що Євросоюз не повинен торгувати з тими країнами, які дозволили собі порушити світопорядок. В цьому плані бажано, щоб ці санкції були, а також мінімізувати торгівлю ЄС з Білоруссю, яка має єдиний економічний простір з РФ, і, відповідно, не дати можливості Росії використовувати Білорусь для обходу санкцій. Тим самим частково звільнити ринок для української продукції. Тобто нам це треба і політично, і економічно.

Треба створювати органи, які відстежуватимуть обхід Росією санкцій. Наприклад, в США міністерство фінансів слідкує за дотриманням санкційної політики. Більше того, в США є інститут уповноваженого з нагляду за санкціями проти РФ.

Бажано, щоб Євросоюз також створив інститут уповноваженого щодо контролю за дотриманням санкцій проти Росії та Білорусі, а також стежив за тим, щоб ці обмеження не обходилися. А у випадку встановлення факту обходження була відповідна рекомендація Європейської комісії для запровадження санкцій щодо третіх країн, які дозволили це.

Олег Пендзін: Є багато моментів, які на даний момент ускладнюють українському бізнесу легкий вихід на європейський ринок

— Якщо ми говоримо про товари, які йдуть до Євросоюзу: це, насамперед, продукція українського аграрного сектора — через те, що вона в 2022-2023 роках потрапляє на європейські ринки без жодних обмежень. Було знято всі квоти, які навіть теоретично були можливі до активної фази бойових дій. Так, близько 35% зерна, яке на сьогоднішній момент йде зерновим коридором з портів Чорного моря, потрапляє до Європи.

Відкривається дуже хороше вікно можливостей для українських виробників, насамперед аграрної продукції. При цьому треба сказати, що заміщати є що, і обсяг продукції, який йшов з РФ, досить легко заміщується українською.

Наступний сектор — це машинобудування та вагонобудування, яке активно постачалося з Росії до Європи. Тут є певні проблеми з заміщенням російських товарів українськими на європейському ринку. Вони пов’язані з виробництвом, розгортанням локацій на більш безпечних територіях України, а також особливостями стандартизації та технічних регламентів.

На мій погляд, це поки досить серйозне завдання, яке має вирішуватись, в тому числі за участю держави — з погляду програм стимулювання розвитку українського високотехнологічного бізнесу для того, щоб він мав можливість виробляти конкурентну в Європі продукцію.

Наскільки я знаю, міністерство економіки підготувало та запустило програму максимальної адаптації українського законодавства до європейських потреб. Крім цього, створюються умови для полегшення проходження українськими виробниками всіх процедур для якнайшвидшого потрапляння українських товарів на європейський ринок.

Потрібно розуміти, що йдеться про обсяги близько 7 млрд дол. Це досить серйозні обсяги, які вкрай необхідні Україні для того, щоб відновлювати свою економіку і щоб до країни надходили вкрай необхідні нам гроші.

Європа — досить конкурентний ринок. Для того, щоб потрапити до Європи зі своїм товаром, необхідно щоб умови ведення бізнесу в Україні максимально наближалися до тих, які мають європейські виробники.

Європейський споживач голосує за той чи інший товар своїми грошима — він обирає якісніший і той, що підходить під його потреби. Ну, і на європейському ринку на сьогоднішній момент представлено багато інших виробників, які вже пройшли всі етапи. Тому складність потрапляння на європейський ринок не означає адміністративну закритість, а відповідність якості та споживчим потребам.

Це зробити на сьогоднішній день досить складно: у нас в країні війна, є багато складнощів, пов’язаних з фінансуванням бізнесу, з кредитним ресурсом, з вільним перетіканням робочої сили та капіталу, з забезпеченням старту бізнесу, підключенням до енергомереж… Про це говорять і бізнесмени, та політики.

Є багато моментів, які зараз ускладнюють українському бізнесу легкий вихід на європейський ринок.

Санкційний тиск [на РФ з боку Заходу] досить жорсткий. Дефіцит бюджету РФ за січень становив близько 1,8 млрд рублів — це безпрецедентні цифри. І ми очікуємо на 10-й пакет, в якому будуть чітко прописані механізми виявлення та санкційного тиску на ті країни та компанії, які допомагають Росії обходити обмеження.

Ми повинні розуміти, що досить велика кількість іноземного бізнесу вже пішла з РФ, зокрема під тиском санкцій. На сьогодні росіяни досить сильно відчувають вплив санкцій. Це дуже серйозно позначається на розвитку російських галузей, які втрачають свою конкурентоспроможність з погляду можливого експорту, який поки не заборонено до країн Європи та США.

Саме чітке виконання санкційних обмежень унеможливлює в майбутньому повернення РФ на ті ринки, які вона втратила.