Захід та Україна змушують Путіна до миру: аналіз ситуації (ВІДЕО)

Скрін із відео

Кремль грає на підвищення ставок і заганяє себе в глухий кут, висуваючи свідомо нереальні вимоги як до НАТО, Європи, США, так і до України. Свої вимоги росіяни озвучують цього тижня у Женеві та Брюсселі, де відбуваються переговори. Реакції та думки про це зібрав журналіст телеканалу UA Олексій Мацука у спецефірі “Украина на самом деле”.

Отже, 12 січня вперше за 2,5 роки відбулося засідання Ради Росія – НАТО. У ньому брали участь заступник глави МЗС та заступник міністра оборони РФ, заступник держсекретаря США та представники 30 країн Північноатлантичного альянсу.

 “Путіну важливо створити враження, що якщо переговори і зірвуться, то виключно з вини Заходу. Російська влада розраховує: через втягування в дискусію деякі європейські союзники США почнуть підштовхувати Вашингтон до різноманітних компромісів”, – такою думкою поділився оглядач DW Костянтин Еггерт.

 Вашингтон не погоджується з вимогами Росії щодо гарантій нерозширення НАТО. Також США вимагають від Росії надати роз’яснення щодо навчань поблизу кордонів України та припинити їх.

 Але Путін знову підвищує ставки. У Центральному федеральному окрузі бойову підготовку в польових умовах розпочали близько 3 тис. військовослужбовців Червонопрапорної загальновійськової армії Західного військового округу. Навчання відбуваються на полігонах у Воронезькій, Білгородській, Брянській та Смоленській областях.

 Водночас заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявила, що сигналом з боку Росії до деескалації стане “повернення військ до казарм”.

 “Ми вважаємо, що в даному випадку деескалація передбачала б повернення російських військовослужбовців до казарм, роз’яснення щодо цих маневрів або їхнє припинення, а також повернення важких озброєнь до місць їхнього звичайного зберігання”, – заявив прессекретар Державного департаменту США Нед Прайс.

 США не бачать ознак кількісного посилення угруповання ЗС Росії на російсько-українському кордоні, але спостерігається прибуття авіації, повідомляє The New York Times (NYT) із посиланням на свої джерела.

 За інформацією наших колег, до початку лютого велика військова операція у цьому регіоні виключена. Раніше у низці західних медіа була інформація про те, що Росія планує напад на Україну в січні 2022 року.

 США почали отримувати інформацію про дії російського угруповання завдяки регулярним польотам літаків радіоелектронної розвідки. Завдяки цьому світ дізнався про те, що на передовій розміщені транспортні та ударні гелікоптери російських ПКС, що є ймовірним знаком продовження планування військової операції росіян.

 Зараз найбільшу увагу американська розвідка приділяє можливим перекиданням тактичної ядерної зброї.

 Джерела The New York Times стверджують, що можливість російського вторгнення обмежена періодом бездоріжжя, яке може наступити в березні, а також ускладнити маневри важкої техніки. Крім того, погодні умови говорять про те, що терміни військової операції зсуваються. Це пов’язано з тим, що земля в Україні цього року недостатньо промерзла. Для детального прогнозування погоди найближчими тижнями Адміністрація президента США Джо Байдена залучає метеорологів, щоб краще розуміти можливі умови цього року, повідомив один із американських чиновників.

 І поки розвідники повідомляють про ситуацію на передовій, у Женеві росіянам дали зрозуміти, що Москва “не має права голосу” щодо членства України в НАТО. Із такою заявою виступив очільник МЗС України Дмитро Кулеба. І відмова від розширення Альянсу на схід стала б, на думку міністра, стратегічною поразкою.

 “Росія не має права голосу щодо членства України в НАТО. Це “червона лінія”, яку не перетне ані Україна, ані наші партнери. Колективний Захід не піде на надання Росії “юридичних гарантій” щодо нерозширення Альянсу на схід, оскільки це стало б “його стратегічною поразкою”, – сказав Кулеба.

 Росії дали зрозуміти, що домовленостей щодо України без участі Києва не буде.

 “Україна займає принципову позицію: хоч би скільки разів ходили по колу російські дипломати, лінія старту для обговорення гарантій безпеки в євроатлантичному просторі має починатися з деескалації РФ ситуації з безпекою поблизу українського кордону та її виходу з Донбасу та Криму. Радий бачити, що наша наполеглива робота дає результат: серед партнерів зростає розуміння, що безпека євроатлантичного простору неможлива, доки Україна в небезпеці”, – каже Кулеба.

 Про це говорить і заступниця держсекретаря США Венді Шерман. США не мають наміру ухвалювати рішення, що стосуються України, без обговорення з Україною.

 “США пов’язані на кожному рівні зі своїми союзниками та партнерами, зокрема з Україною, і це триватиме найближчими днями та тижнями. Ми говоримо: нічого про вас і без вас. Ми не ухвалюватимемо рішень щодо України без України”, – пише у Twitter Шерман.

США пішли далі – американці готові обговорити зі Швецією та Фінляндією можливість їхнього вступу до НАТО, якщо ці країни оголосять про своє бажання приєднатися до Альянсу.

 “Вважаю, п’ять адміністрацій, у яких я працювала, завжди говорили Фінляндії та Швеції: “У будь-який час, коли ви захочете обговорити з нами членство, ми готові це зробити… Ці країни давно створили стабільні демократії, тому ця розмова буде трохи іншою, ніж із країнами, які перебувають у стані переходу до демократичної системи, проте критерії прийому будуть жорсткими”, – сказала Вікторія Нуланд, заступниця державного секретаря США.

 І днями стало відомо, що Штати відправлять Україні радіолокаційні системи та деяке морське обладнання у межах військової допомоги. Про це повідомляє Politico із посиланням на радника президента України Володимира Зеленського та джерело. Йдеться про $200 млн військової допомоги, про яку напередодні повідомив CNN.

 “З огляду на те, що розвідка США постійно припускає, що РФ може розпочати повномасштабне вторгнення, використовуючи всю свою військову міць, ця допомога дозволить Україні завдати додаткових збитків Росії, але істотно не змінить результату”, – зазначає урядове джерело видання. Допомога була затверджена у межах повноважень президента США Джо Байдена. Її можна спрямовувати країнам, які “перебувають у небезпеці”. Озброєння виділяється із запасів Пентагону.

 Напередодні журналістка CNN Кейлі Етвуд із посиланням на чотири джерела повідомила, що Джо Байден у грудні схвалив розширення військової допомоги Києву на $200 млн.

Водночас Палата представників Конгресу розгляне законопроєкт, який передбачає додаткову допомогу Україні. Крім того, документ вкотре порушує питання про нові санкції проти російського газопроводу “Північний потік-2”.

 Є реакція на події і в Європейського Союзу. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель написав у себе в блозі після повернення з Донбасу до Брюсселя щодо абсурдних вимог Кремля про нерозширення НАТО на схід: “Поділу сфер впливу не місце у 2022 році”.

 “Керівництво Росії, яке виключило ЄС із договорів щодо безпеки в Європі, оприлюднених у грудні 2021 року, зважаючи на все, хоче повернути час назад, повернувшись до логіки холодної війни. Такому поділу сфер впливу не місце у 2022 році: Ялти-2 бути не може”, – написав Боррель.

 Вимоги РФ про те, що країни, які раніше входили у склад СРСР, не можуть вступати до НАТО – це грубе порушення міжнародного права. Професор Московського економічного інституту, доктор філософських наук Ігор Чубайс каже, що вимоги Путіна – це “провокація, яка навмисно веде переговори до зриву… Російському керівництву немає куди відступати. Події останнього часу показують, що аргументів у Кремля вже немає. Тому РФ перейшла до силової логіки і чекати від неї можна чого завгодно.

Прямий ефір