Європа вийшла на новий рівень підтримки обороноздатності України — деталі від політолога-міжнародника

Європа вийшла на якийсь новий рівень у питаннях підтримки обороноздатності України. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан” Дмитро Левусь.

Він нагадав, що в Європейському Союзі ухвалено стратегію оборонно-промислового комплексу, куди включено й Україну.

“Ба більше, Україна брала участь у складанні цієї стратегії. Тому, думаю, що має сенс говорити про те, що дуже багато змінилося, причому як з погляду і підтримки України, оскільки стало очевидно, що Європі необхідно дивитися на те, щоб власними зусиллями підтримувати Україну. Другий момент, оскільки прийшло, врешті-решт, сприйняття того, що війна, яку Росія веде проти України, — це війна одночасно і в Європі, і Європи”, — сказав Левусь.

Політолог-міжнародник звернув увагу, що в рамках формату “Рамштайн” відбувається формування нових коаліцій. Крім того, в Європі вже є розуміння, що на тлі загрози війни для ЄС потрібно відроджувати та розвивати своє військове виробництво. За словами Левуся, своєрідним тестом стала ситуація з наданням мільйона снарядів Україні, коли виявилося, що існують проблеми й це питання затягується.

“Виявилося, знову ж таки, що своє виробництво озброєнь та супутніх речей, необхідних для оборони, в Європі недостатнє. І тепер стратегія оборонно-промислового комплексу говорить про те, що половина буде вироблятися всього необхідного до 2030 року. Ми можемо про це говорити, що відбулися великі зміни та вихід на новий рівень, зокрема і в підтримці України, і такій консолідації з Україною, і включення України, зокрема і в європейські плани. Тобто відбулися практично тектонічні зміни”, — сказав політолог-міжнародник.

Читайте також: Чи зможе Європа замінити США в наданні допомоги Україні — розбір політтехнолога

Нагадаємо, Європейська комісія представила нову оборонно-промислову стратегію. Згідно з нею, до 2030 року ЄС має витрачати щонайменше 50% свого оборонного бюджету в межах Євросоюзу, і 60% — до 2035-го. Запровадження схеми спільних закупівель має дозволити заощадити витрати завдяки скасуванню податку на додану вартість. Є й низка інших пунктів. Зокрема, окремо прописано співпрацю з Україною.