“Я хочу говорити з усіма, хто розмовляє російською”: інтерв’ю з офіційною представницею Держдепу США Андреа Калан

Фото з сайта kanaldom.tv

Андреа Калан – офіційна представниця Держдепартаменту США. Головний напрям її роботи – доносити політику США до російськомовної аудиторії, а також розповідати про життя в країні загалом – “щоб люди, які розмовляють російською, краще розуміли Америку”, уточнює спецпредставниця.

В інтерв’ю Андреа Калан пояснила роль спецпредставника Держдепу для російськомовної аудиторії, розповіла про методи боротьби з дезінформацією з боку РФ, зупинилася на відносинах офіційного Вашингтона з федеральними російськими ЗМІ, прокоментувала переговори з РФ у Женеві та Брюсселі й відповіла на низку інших питань.

У Брюсселі з Андреа Калан розмовляв журналіст Віталій Сизов.

– У Держдепартаменті США ви є представницею роботи з російськомовною аудиторією. Наскільки це унікальна ситуація та навіщо це зроблено?

– Ну, завжди краще, коли люди розуміють одне одного. І як це робити? Краще це робити своєю рідною мовою. Тож у нас офіційний представник Держдепартаменту Нед Прайс у Вашингтоні – він говорить англійською мовою про зовнішню політику США. І у нас є офіційні представники тут, у Брюсселі, та в різних містах світу, які розмовляють іншими мовами, щоб пояснювати зовнішню політику США та більше розповідати про культуру, життя в Америці.

Я зараз перебуваю в Брюсселі та спілкуюся з російськомовними ЗМІ, щоб пояснювати зовнішню політику США, щоб відповісти на їхні запитання і щоб люди, які розмовляють російською, краще розуміли Америку, краще розуміли наші цінності, краще зналися на нашій політиці. Бо, на жаль, зараз дуже багато дезінформації у світі, й моя мета – пояснити російською, чому Америка ухвалює якісь рішення, і просто пояснити більше про нашу країну.

– Ви заговорили про дезінформацію. Але часто джерело дезінформації – Російська Федерація. Чи відчуваєте, що ваш напрям роботи з російськомовною аудиторією сьогодні більш актуальний, ніж інші мовні напрями?

– Дезінформація з боку Росії є дуже сильною. Дехто називає це інформаційною боротьбою. Тому, звісно, я відчуваю, що моя робота дуже важлива. Вкрай важливо, щоб ми могли подати реальну інформацію.

Я, наприклад, щодня читаю російськомовні ЗМІ, російські ЗМІ й бачу: ага, ось це не так представлено, мені треба пояснити нашу позицію докладніше. Тому я даю інтерв’ю російською мовою. Для боротьби з дезінформацією ми використовуємо різні платформи, наприклад, у нас є “США російською” у Twitter, Facebook, Instagram.

Для прикладу. Цього тижня відбулися зустрічі [з Росією] у НАТО. І якщо сьогодні про це читати російські ЗМІ, то там зовсім інше уявлення про те, що відбувалося, ніж подаємо ми, які дійсно були на цій зустрічі.

Тому дуже важливо, щоб пояснювали різні країни, щоб люди самі могли ухвалювати для себе рішення.

– Ви собі виділяєте якісь основні напрями дезінформації з боку Російської Федерації?

– Дезінформація буває скрізь, у різних напрямах. Наприклад, останнім часом ми бачимо від Росії таку неправдиву інформацію. Що, мовляв, США домовилися чи домовлятимуться з Росією, що Україна, Грузія чи інші країни не зможуть стати членами НАТО. Це пряма дезінформація. І наша мета показати всім – ні, двері відчинені, будь-яка країна, яка хоче стати членом НАТО, може стати членом НАТО, і що США це не вирішує, це вирішує НАТО, тобто всі 30 країн, які разом ухвалюють це рішення. Особливо останнім часом ми бачимо дезінформацію з російської сторони щодо цього напряму.

– У Женеві 10 січня відбулися перемовини США з Росією. Там працював величезний пул медіа РФ. І вони створюють певну картинку, формують думку російського масового глядача. Як можна достукатися до цієї аудиторії? І кого з російських ЗМІ ви бачите своїми партнерами, умовно кажучи? Тому що федеральні ЗМІ навряд чи відбиватимуть ваш погляд, мені здається.

– Так, федеральні ЗМІ дуже рідко показують нас. Хоча, наприклад, посли США у Росії іноді дають інтерв’ю російським ЗМІ. Але в мене вони не беруть інтерв’ю часто.

Мені важко пояснити глядачам через державні ЗМІ наші позиції. Але дуже добре, що є інтернет, є соціальні мережі, на яких люди можуть бачити різні джерела, погляди.

І саме через соціальні мережі ми намагаємося пояснити нашу позицію.

– Кого бачите своєю ключовою аудиторією? Це все-таки Росія чи це російськомовне ком’юніті всього світу?

– Я хочу говорити з усіма, хто розмовляє російською. Не лише з аудиторією у Російській Федерації. Дуже багато відвідувачів наших платформ у Середній Азії, ми спілкуємося з ними й через Instagram, наприклад. У нас дуже багато глядачів у країнах Балтії. І, звичайно, в Америці, тут же багато російськомовних жителів. Вони іммігрували чи навчаються у США. І так по всьому світу.

– Який відгук людей на вашу інформацію? Припустимо, змінив свою думку. Наскільки зростає ваша аудиторія?

– Є різне. Зростання аудиторії ми бачимо. Наприклад, з кожним тижнем дедалі більше людей відвідують наші платформи, читають наші твіти, дивляться наші відео у Facebook та Instagram.

Люди пишуть нам [у коментарях]: о, дякую, ми раді, що ви підтримуєте нас, або – ми раді, що ви порушили це питання. Звичайно, і навпаки, працюють багато тролів, які також пишуть цікаві коментарі на наших платформах.

До речі, мої відео показували на російських каналах також, наприклад, у програмі “60 хвилин” показали кліпи.

– З певним трактуванням, мабуть?

– З певним трактуванням. Звичайно, я не погоджуюся з їхніми коментарями відео, але найголовніше, що люди бачили наші відео і могли чути наші коментарі, наші думки.

Це досить складно, але моє завдання, щоб більше людей дізналися про нашу позицію. Вони самі ухвалюють рішення. Наша справа, щоб вони мали доступ до інформації.

– Ви сказали, що люди мають самі ухвалювати рішення на основі різних позицій. Можливо, у стратегічному плані підхід є правильним. Але чи не вважаєте ви, що з тактичного боку ви так можете програвати Російській Федерації? Не лише у РФ, а й у тих регіонах світу, в яких вона домінує інформаційно, часто порушуючи інформаційні стандарти?

– Ми говоримо відкрито і хочемо, щоб люди самі ухвалювали рішення. Це свідчить про американські цінності. В Америці є свобода слова, люди можуть говорити все, що хочуть, можуть дивитися різні телеканали, вони самі ухвалюють рішення.

І ось тут те саме. Ми просто хочемо подати реальну інформацію, правильну інформацію. Коли ми бачимо, що хтось каже неправду, звичайно, я скажу “ні”. Наприклад, щотижня ми чуємо від Міністерства закордонних справ Росії неправильні, на мою думку, заяви про НАТО.

– Ви маєте на увазі, що були зобов’язання не розширювати НАТО, і низка заяв, що Україна загрожує Росії?

– Так. Якщо людина чує від Міністерства закордонних справ, що Україна загрожує Росії, і потім вони бачать реально, що Росія анексувала Крим, Росія поставила десятки тисяч військовослужбовців та техніку на кордоні з Україною… Якщо вони бачать, що щодня йде величезна дезінформація проти України… Що Україна не агресор у цій ситуації, що саме Росія загрожує… Ось наше завдання просто показати цю інформацію, щоб люди могли порівняти: ага, те, що я чую від російської сторони, у цьому випадку зовсім неправильно, зовсім не так. Ось у чому суть моєї роботи.

– Але й російські федеральні ЗМІ кажуть, що надають інший погляд. Чому це не “інший погляд”, чому це все-таки багато в чому дезінформація?

– Це не різниця у погляді.

Просто є думка, а є факт. І важливо, щоб глядачі розуміли цю різницю. І треба більше говорити із глядачами, як відрізнити думку від факту.

І цим ми також займаємося. Ми вказуємо, що це не факт. На наших платформах є, наприклад, серія – міф та факт. І ми показуємо якийсь міф, який ми бачимо у російському ЗМІ або в Міністерстві закордонних справ Росії – наприклад, міф як НАТО оточує Росію, як НАТО загрожує танкам – і показуємо факт. Глядачі це бачать і думають: ага, потрібно критичніше дивитися на те, що ми чуємо.

– А ви працюєте з блогерами? Тому що зараз таке враження, що альтернатива у Росії пішла повністю на YouTube. І блогери найчастіше стають лідерами громадської думки.

– Я, як російськомовна представниця Держдепартаменту, погоджуюся дати коментарі блогерам. Я знаю, що мої коментарі дуже часто йдуть у YouTube. Особливо зараз у Росії, коли зменшується чи взагалі немає незалежних ЗМІ.

Тому люди змушені робити свої програми на YouTube. І навіть телеканали. Наприклад, телеканал “Дождь” довгий час не може виходити у Росії в ефір. І мовлення йде через інтернет.

Думаю, що в майбутньому у всьому світі люди будуть більш орієнтовані на отримання новин через інтернет, YouTube. Ось мої діти вже дивляться YouTube більше, ніж телевізор.

– Україна теж у фокусі вашої уваги, адже й нашій аудиторії треба доносити факти боротьби з дезінформацією.

– Україна має величезний потенціал боротьби з дезінформацією. Це можна робити через російськомовні ЗМІ, через українськомовні ЗМІ. Але багато хто в Україні розмовляє російською, і дуже добре, що через ваші канали ми можемо пояснити їм реальні факти та боротися з дезінформацією. Це потрібно робити на різних рівнях, різних платформах. Дезінформація – це, на жаль, рак.

– Крім того. Вона б’є і по самому дезінформатору. Якщо подивитися російські федеральні телеканали, там офіційний порядок денний – усі вони впевнені вакцинатори, вони пропагують вакцинацію. Але якщо ми зайдемо на канали, пов’язані з Російською Федерацією, за кордоном — вони показують антивакцинаторські мітинги, вони ніби підтримують дискусії, теми про те, що це необов’язково, що карантинні заходи в Західній Європі – це обмеження прав людини. І в результаті бачимо, що Росія не дуже добре справляється з коронавірусом і люди не дуже хочуть вакцинуватися. Виходить, що пропаганда, яку вони посилають поза кордоном, повертається до їхньої країни.

– Коли починалася пандемія, я жила у Москві. І я бачила, як розвивалася кампанія. Спочатку взагалі сказали, що COVID-19 взагалі немає, ніхто не помирає від цього. І така дезінформація йшла за кордоном, коли висвітлювали ці мітинги тощо.

Тепер у Росії триває дуже сильна кампанія, щоб люди вакцинувалися, і водночас дійсно триває дезінформація за кордоном.

Люди бачать цей дисонанс. І на цьому прикладі ми маємо можливість пояснити людям, чому потрібно дуже критично дивитися на ситуацію. Тому що дезінформація використовує надзвичайно яскраві, емоційні кадри. І люди повинні думати: ага, зараз, мені треба перевірити, що я бачу. Це знову ж таки медіаграмотність глядачів.

– Повертаючись до зустрічі США – Росія, засідання Ради Росія – НАТО. Звичайному читачеві, глядачеві важко зрозуміти результат цих зустрічей. Тому склалося враження, що ситуація істотно не змінилася. Кожен залишився при своїх позиціях. Чи могли б ви простими словами пояснити, у чому був прогрес, хоча б мінімальний? Якщо він, звісно, був.

– Прогрес був у тому, що дипломатія продовжується. Була зустріч у Женеві, потім у Брюсселі й сьогодні у Відні. І союзники, партнери НАТО та в ОБСЄ змогли пояснити свою позицію, свої занепокоєння. І російська сторона також. І коли ми маємо такий діалог, тоді ми можемо рухатися далі.

Я чула, що деякі не задоволені тим, що немає конкретного результату, конкретних дій. Ось нам потрібно, щоб був простір для роботи дипломатії. Нам потрібно, щоб ми говорили одне з одним, пояснювали наші позиції, а потім працювати з цим і знайти рішення. І ось це суть дипломатії.

Прямий ефір