Вони не могли до нас підійти — знищувалися миттєво, — комбат про бої на підступах до Києва

Бійці Нацгвардії рік тому тримали оборону в лісі біля річки Ірпінь на Київщині, не даючи ворогові просунутися до Києва. Попри перевагу російської армії у кількості особового складу та озброєнь, прорвати цю лінію оборони росіяни не змогли, розповів капітан, командир 2-ї зенітно-артилерійської батареї зенітно-артилерійського дивізіону 1-ї Президентської бригади оперативного призначення “Буревій” у прямому ефірі телеканалу FREEДОМ.

“Нам надійшло бойове завдання. Було повідомлено, що противник просунувся до населеного пункту Горенка. Ми одразу висунулися на виконання бойового завдання, зайняли там оборону, відбили атаку та почали штурмувати та гнати супротивника у бік Мощуна”, — згадує нацгвардієць.

Завданням його групи було наводити артилерію, щоб не дати противнику можливості навести понтонну переправу через Ірпінь. Із завданням українські бійці впоралися.

“Вони нічого не могли вдіяти. Вони підходили до нас, до наших позицій, але ми тримали оборону повністю, не давали противникові пройти, знищували на місці”, — говорить Власенко.

Невелике село Мощун було стратегічно важливим пунктом оборони, бо відчиняло ворогові двері до Києва.

“Якби Мощун упав, то їх виводить дорога просто на Київ, одразу йде через Горенку на Київ. І там уже точилися б бої. Якби вони пройшли своєю технікою важкою, танками, то неможливо було б зупинити”, — вважає комбат.

Він наголошує, що попри перевагу противника в живій силі та техніці, українські бійці мали перевагу в бойовому дусі та повну підтримку населення.

“Ми на своїй землі, ми готові були битися до кінця. Ми чудово розуміємо, за що ми воюємо. І ми були готові вбити противника та знищити за будь-яку ціну, щоб не пропустити на Київ”, — згадує Власенко.

За його словами, окупанти бігли, спалюючи свою техніку і звітуючи командирам, що це начебто українська техніка.