Україна створює новий інститут контролю за дотриманням прав людини в умовах повномасштабної агресії — деталі (ВІДЕО)

Для дотримання міжнародного гуманітарного права під час повномасштабної агресії Російської Федерації, Мінреінтеграції стало ініціатором законопроєкту “Про застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні”, інформує FREEДОМ.

За словами віцепрем’єр-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук, законопроєкт дозволить створити нові інститути контролю за дотриманням міжнародного гуманітарного права на території України, тоді як Росія всіма способами його порушує.

“Оце безсилля сильних, коли, здавалося б, міжнародне гуманітарне право, ООН, Міжнародний комітет Червоного Хреста, всі інші безсило дивляться, як вбивають людей, жінок, дітей, цивільних, як просто відмовляють — офіційно відмовляють у відкритті коридору, а навіть якщо коридор відкривають, то це лише домовленість двох сторін, і міжнародний інститут тут відіграє роль лише спостерігача, тобто жодної відповідальності”, — заявила Верещук.

Законопроєкт передбачає запровадження інституту Уповноваженого із застосування МГП як посадової особи виконавчої гілки влади. Він відповідатиме за реалізацію міжнародно-правових зобов’язань України у галузі міжнародного гуманітарного права. Зокрема, контролюватиме дотримання прав осіб, які мають статус військовополонених.

“Це буде перший законопроєкт, який принаймні визначатиме правові рамки, справді буде інфраструктурним. Ми розумітимемо, хто що робить на національному рівні. І найголовніше — нас у цьому підтримають наші міжнародні партнери, вони кажуть, що ми маємо повне право бути лідерами у цьому”, — розповіла Верещук.

Нова посада Уповноваженого з міжнародного гуманітарного права не дублюватиме функції вже чинного в Україні омбудсмена з прав людини:

“Уповноважений Верховної Ради з прав людини є органом парламентського контролю, а ми говоримо, що ми хочемо в умовах збройного конфлікту, коли завдань захисту прав людей стає набагато, набагато більше у зв’язку з війною. Це питання військовополонених комбатантів, цивільного населення під час окупації, тіл загиблих — цю роботу у виконавчій гілці влади має очолити людина, яка справді буде професійно підготовлена і справді матиме на це повноваження”, — зазначив голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України Олександр Бакумов.

Законопроєкт писали з огляду на досвід усіх світових збройних конфліктів. Але саме зараз, за словами Бакумова, під час повномасштабного вторгнення на територію України Росія використовує всі види сучасної та забороненої зброї — ці факти після завершення війни зможуть доповнити протоколи вже чинних Гаазької та Женевської конвенцій ведення війни.

“В Україні зараз формується і доктрина — нове наукове вчення про міжнародне гуманітарне право та практику міжнародного гуманітарного права. Я думаю, ми з вами будемо свідками протоколів, додаткових протоколів до конвенцій Київських протоколів, які будуть нормувати правила, звичаї ведення війни, поведінки з військовополоненими, обмін. Тому що, на превеликий жаль, це ті практичні елементи ведення війни, які ми побачили тут, на території нашої держави!”, — наголосив Олександр Бакумов.

Окрім цього, передбачається створення тимчасової спеціальної комісії, яка контролюватиме дотримання міжнародного гуманітарного права в Україні. Її завдання — вивчення питань дотримання прав та свобод в умовах війни, а також піклування про повернення українських військовополонених. Наразі законопроєкт перебуває на розгляді профільних комітетів, потім його подадуть до парламенту.

Читайте також: Злочини РФ не змогла б розслідувати жодна правоохоронна система світу, — Захаров про створення спецтрибуналу