У Путіна “все під контролем”: Росія втрачає на фронті та в економіці (ВІДЕО)

Після провалу переговорів зі США російський диктатор Володимир Путін посилює риторику та прагне за будь-яку ціну захопити Донецьку область. Однак яким чином Кремль має намір досягти своєї мети, невідомо. У російській перемозі дедалі більше сумніваються європейські політики, та й у самій Росії дедалі частіше визнають, що ситуація на фронті розвивається далеко не так, як її підносять кремлівські пропагандисти та влада РФ, повідомляє FREEДОМ.

Путін так і не зміг домогтися від президента США Дональда Трампа жодних поступок, констатує Bloomberg. За інформацією джерел агентства, російський диктатор нарешті зрозумів — зустріч із главою Білого дому на Алясці обернулася для нього провалом. Путін хоче за будь-яку ціну захопити всю Донецьку область і утримати під контролем уже окуповані російською армією території. Війська РФ без успіху намагаються захопити Донбас із 2014 року. Черговий дедлайн, який Путін визначив для своїх генералів, — грудень 2026 року. У те, що це можливо, не вірить навіть російське військове керівництво, стверджує Bloomberg. Кремлю дедалі складніше приховувати провали на фронті та в тилу, вони очевидні навіть для найобережніших європейських політиків.

“Україна вже перемогла у протистоянні з Москвою, якщо врахувати, що метою Києва аж ніяк не було вторгнення до Росії, а виживання в той момент, коли всі думали, що вона впаде за тиждень. А тим часом через чотири роки, вона, як і раніше, чинить опір, вона сильна, дала світові урок того, як впроваджувати інновації у військову стратегію, і змушує російські війська втрачати 30 тисяч осіб на місяць загиблими й пораненими”, — сказав у коментарі Ansa міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

Слабкість російського режиму бачать і давні партнери Москви. Китай відмовляє Росії в постачанні силових установок для будівництва суден арктичного класу, які могли б здійснювати навігацію Північним морським шляхом. Йдеться насамперед про оснащення танкерів для перевезення СПГ. А в Баку нещодавно прямо запропонували європейським партнерам інвестувати в Азербайджан, щоб країна змогла наростити експорт нафтопродуктів і замістити Росію на ринку.

“Через зупинку російських нафтопереробних заводів Росія не може експортувати стільки нафтопродуктів, скільки хотіла б, своїм традиційним покупцям. Усі ці нескінченні події тривають”, — заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Примітно, що й усередині самої Росії Путіна дедалі рідше сприймають як безальтернативного лідера. Як зазначає Newsweek, рейтинг російського диктатора опустився до мінімального рівня з 2021 року. Навіть за даними підконтрольного Кремлю Всеросійського центру вивчення громадської думки, станом на 12 липня діяльність Путіна схвалили 65% опитаних. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну цей показник переважно коливався від 78% до 85%. Серед головних причин падіння рейтингу аналітики називають посилення цифрової цензури та паливну кризу, яка дедалі відчутніше б’є по повсякденному життю росіян.

“У Кремля насправді є два виходи. Або вони знову посилюють систему й намагаються перейти до моделі управління Північної Кореї, для цього потрібен час, тоді вони можуть мінімізувати певну залежність від економічного складника, але не повністю прибрати. Або ж знову їм потрібно шукати інший варіант, який дає можливість зберегти наявний статус-кво, але при цьому підтримувати економіку в живому, наскільки це можливо, форматі”, — пояснив кандидат політичних наук Ярослав Телешун.

Успішними ударами по військових і стратегічних об’єктах у російському тилу Україна руйнує суспільний договір, який Путін роками вибудовував із населенням: лояльність в обмін на стабільність і задоволення базових потреб. Як пише Le Monde, росіяни дедалі частіше сумніваються, чи здатний режим виконати свою частину угоди. Жителі Москви, Санкт-Петербурга і навіть Сибіру усвідомили, що Кремль більше не може гарантувати їм безпеку та звичний рівень життя. Черги на заправках, зростання цін на паливо й продукти — російська влада явно не справляється з кризою.

“Сьогодні вони інтенсивно продають золотий запас, тому що необхідно компенсувати ті дефіцити, які різко наростають. Грошей, вільних грошей, немає. Немає більше жодних Фондів національного добробуту. Ну, є, але вони вже не в тому стані, щоб можна було спокійно планувати на квартал, на два квартали вперед якісь витрати, враховуючи те, скільки коштує ця війна, і як швидко вона витягує залишкові ресурси. Плюс ефективні удари по інфраструктурі, зокрема нафтогазовій інфраструктурі, зокрема перевалці нафтогазової продукції”, — зазначив радник Офісу президента України Михайло Подоляк.

Здавалося б, у такій ситуації Кремлю варто було б визнати очевидне й завершити війну, але Путін вважає за краще удавати, що все під контролем. Він назвав паливну кризу тимчасовою та запевнив, що російська економіка нібито залишається стійкою.

Читайте також: Путін намагається приховати реальні наслідки війни для економіки РФ, — ЦПД