Азербайджан розслідуватиме смерть своїх громадян, до якої причетні російські силовики. Генеральний прокурор країни відкрив кримінальне провадження за фактом катувань та умисного вбивства з особливою жорстокістю громадян Азербайджану та осіб азербайджанської національності на території Російської Федерації.
Тим часом влада Азербайджану затримала близько десяти громадян Росії на своїй території. Раніше в Баку були заарештовані на чотири місяці двоє провідних журналістів російського видання “Спутник”. Відносини між Азербайджаном і Росією загострюються.
Ситуація загострюється
У Міністерстві закордонних справ Росії 1 липня порадили росіянам, які перебувають в Азербайджані або планують туди поїздку, “брати до уваги поточні обставини”.
“Тим, хто ставить нам запитання щодо того, чи варто планувати свої поїздки, що робити, як діяти в умовах того, що показують, зокрема, і азербайджанські телевізійні канали, і повідомляють інформаційні агентства цієї країни. Якщо наші громадяни перебувають в Азербайджані, якщо вони планують поїздку, то, звичайно, потрібно ретельно враховувати поточні обставини”, — заявила офіційна представниця відомства Марія Захарова.
Після десятиліть лояльності від агресивної Москви відвертається один з останніх союзників — Баку. Останній скандал розгорівся на тлі затримань членів азербайджанської діаспори в Росії — брати Гусейн і Зіяддін Сафарови померли незабаром після арешту. Ще кілька затриманих отримали тяжкі травми.
Російська сторона назвала їх “членами етнічної злочинної групи”. За версією Кремля, причиною смерті Зіяддіна Сафарова став серцевий напад під час затримання, а Гусейна Сафарова — травми, природу яких не уточнили.
Водночас азербайджанські ЗМІ пишуть, що поліціянти били чоловіків головою об підлогу, били ременями з металевими пряжками, попередньо роздягнувши догола. І все це — у присутності жінок і дітей. Деяким виривали нігті та катували електричним струмом, стверджують журналісти.
“Багато чисельні сліди катувань на їхніх тілах беззаперечно доводять, що інформація, вигадана та поширена російською стороною про причину смерті моїх братів, є цілковитим абсурдом”, — заявив брат Гусейна і Зіяддіна Сафарових Сейфеддін Гусейнлі в коментарі MEDIA.AZ.
Всього 27 червня в Росії заарештували майже 50 осіб із діаспори Азербайджану за підозрою у вбивстві, що сталося 24 роки тому — у 2001 році.
У відповідь Баку висловив рішучий протест Москві на дипломатичному рівні — Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало тимчасового повіреного у справах посольства Росії Петра Волокових. Парламентська делегація Азербайджану скасувала візит до Москви через “демонстративні, цілеспрямовані вбивства та акти насильства на етнічному ґрунті”. А Міністерство культури — усі заходи, так чи інакше пов’язані з Росією.
“Беручи до уваги демонстративні цілеспрямовані та несудові вбивства й акти насильства, вчинені правоохоронними органами Росії проти азербайджанців за етнічною ознакою в Єкатеринбурзі, а також враховуючи, що останнім часом подібні випадки набули систематичного характеру, скасовуються всі культурні заходи між Азербайджаном і Росією, зокрема концерти, фестивалі, спектаклі, виставки та інші, заплановані до проведення російськими державними та приватними установами”, — йдеться в заяві Міністерства культури Азербайджану, пише інформаційне агентство Report.
У Кремлі цинічно відповіли, що шкодують про подібні дії Баку і назвали політику Азербайджану демаршем. Наступною реакцією Баку стала спецоперація в офісі кремлівського пропагандистського агентства “Sputnik Азербайджан”. Поліція затримала, за попередніми даними, двох агентів ФСБ, які, як стверджують у місцевих ЗМІ, “працювали під прикриттям”. Серед арештованих — керівник редакції Ігор Картавих і шеф-редактор Євген Бєлоусов.
“… У лютому поточного року було прийнято рішення про призупинення діяльності агентства “Sputnik-Азербайджан”, що діє як філія російського агентства міжнародної інформації “Росія сьогодні”… рішення прийнято з метою забезпечення паритету в діяльності державних ЗМІ Азербайджану за кордоном і іноземних журналістів у нашій країні… Однак редакція Sputnik Азербайджан це рішення не виконала. За минулий період редакція і колектив свою діяльність не припиняли”, — пише Qafqazinfo.
Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові з президентом Ільхамом Алієвим заявив про однозначну підтримку Азербайджанської Республіки у зв’язку із загрозами та насильством над його громадянами з боку Росії. У розмові глава Української держави висловив співчуття Азербайджану з приводу жорстокого вбивства громадян республіки на території РФ.
“Висловив наші співчуття Азербайджану у зв’язку з убивством на території Росії братів Сафарових. Впевнений, що будуть з’ясовані всі факти. І потрібна справедливість. У нас з президентом Алієвим однакове бачення: життя і гідність кожної людини мають бути захищені”, — наголосив президент України.
В Європі відреагували на скандал: посол Європейського Союзу в Азербайджані Петер Міхалко засудив насильство, застосоване російськими силовиками під час недавніх затримань у Єкатеринбурзі.
Водночас кремлівська пропаганда вже взялася за дискредитацію керівництва Азербайджану. Методи й наративи Кремля не змінюються роками, впевнені в Центрі протидії дезінформації.
“Центр прогнозує продовження жорсткої інформаційної кампанії з боку Росії, спрямованої на дискредитацію Азербайджану, його політичного керівництва та національної діаспори… російська пропаганда вже активно експлуатує наративи про “етнічну мафію”, “зовнішнє втручання” і “загрозу розколу Росії з боку діаспор”. У найближчий період ці меседжі, ймовірно, лише посиляться. В інформаційному полі очікується подальше просування звинувачень на адресу Азербайджану щодо “втручання у внутрішні справи РФ”, — зазначають у Центрі протидії дезінформації при РНБО України.
Майже рік тому Азербайджан уже відмовився від закупівель російської зброїта віддав перевагу постачанням з Франції. А удар по літаку, що прямував з Баку до Грозного 25 грудня 2024 року, став точкою неповернення у відносинах між країнами. Влада Азербайджану надала докази того, що борт було підбито російською ракетою ППО. Однак вибачень з боку Москви в Баку так і не почули.
Російська влада продовжує політику, яка дедалі більше загрожує існуванню традиційних зв’язків між азербайджанською діаспорою і рідною країною.
Конфлікт Азербайджану та Росії в оцінці експертів
Які реальні причини конфлікту Азербайджану і Росії? Чи наважиться Путін ескалувати дії проти Баку? Як відповість Азербайджан? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Руслан Айсін, політолог, керівник медіацентру “Поистине”;
- Ариф Юнусов, азербайджанський конфліктолог.
РУСЛАН АЙСІН: Найближчими днями ескалація буде наростати
— Я вважаю, що вся ця акція була, безумовно, символічно-політичною. Тому й була обставлена демонстративно, із застосуванням сили. Людей побили. Причому, що характерно — тіла убитих передали буквально через кілька годин, що зазвичай не прийнято і не практикується. Адже вони по суті були громадянами Росії.
До речі, в убитих були видалені внутрішні органи. Загалом — якісь особливо жорстокі методи. Росія, як часто буває, діє подібним чином. У російських силовиків повна відсутність меж. Це був чіткий сигнал Азербайджану. Думаю, Росія готувалася і до можливої відповіді з боку Азербайджану.
Думаю, є кілька причин, чому це сталося. По-перше, Росія загалом не може пробачити Азербайджану, що той виходить з-під її впливу, вибудовує відносини з Туреччиною та Європою. По-друге — конфлікт, пов’язаний із тим, що російська сторона збила азербайджанський авіалайнер над Грозним. По-третє — загальне розкладання в російській керівної бюрократії. Там домінують тупі, примітивні підходи: «не підкоряєшся — будемо бити палицею по голові». У прямому й переносному значенні.
У Росії немає повноцінної стратегічної лінії на Кавказі. Навіть Вірменія, яка все цей час була стратегічним партнером РФ, тепер досить жорстко висловлюється щодо Москви.
На цьому тлі прем’єр Вірменії Нікол Пашинян нещодавно відвідав Туреччину, і, ймовірно, там були досягнуті домовленості про подальші кроки зі зближення. Тож ця акція могла бути й антиросійською, і антитурецькою. Путін навряд чи ризикне конфронтувати з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом відкрито, а от підпільно — це його стиль. Як ми бачили, Азербайджан виявився не з боягузів і відповів у дусі російських методів.
Що буде далі — подивимось. Пєсков одразу заговорив про те, що буде або телефонна розмова, або особиста зустріч президента Азербайджану Ільхама Алієва і Путіна. Тобто фактично він визнав, що ситуацію може владнати лише сам Путін. Думаю, найближчими днями ескалація зростатиме.
Російська керівна бюрократія просто не розуміє, в якій ситуації перебуває. Вважає, що їй всі повинні. Бар’єри зняті, дипломатія не працює, а якщо й працює, то під керівництвом “гопників”. Не вміють говорити — лише погрожувати.
Користуючись цими методами, Росія не розуміє, що противник теж може посилити тиск, і це може призвести до прямої конфронтації. До того ж Азербайджан — це вже не та країна, що 15-20 років тому. Це укріплена держава, яка виграла переможну війну 2020 року, повернула свої території. Азербайджан почувається впевнено.
А Росія — вже не та. Четвертий рік війни з Україною показав, що це не “друга армія світу” і не “могутня держава”. Москва навряд чи готова по-справжньому воювати на Кавказі — там ще й Туреччина поруч. Але провокації влаштувати вона здатна — це один із небагатьох інструментів, в яких Росія досягла успіху: провокації, диверсії.
Зараз роблять акцент на тому, що всі діаспори в Росії нібито кримінальні, особливо азербайджанська. Кажуть, що затримані — злочинці. Мовляв, це в рамках звичайних облав. Хоча 50 людей за два дні схопили — отже, це було сплановано.
Мабуть, частина силовиків у Росії вирішила провести якусь операцію. Переконали Путіна, пояснили, що “так треба”, але ніхто не пояснив, які будуть наслідки і як це політично чи інформаційно прикрити.
АРИФ ЮНУСОВ: Азербайджан віддаляється від Росії
— Ця кримінальна сторона — на неї не варто звертати увагу, це лише димова завіса. Насправді йдеться про політичну підоснову. Все почалося після катастрофи літака, але вже навесні 2025 року, після завершення переговорів з вірменською стороною і підготовки всіх документів, почався новий етап. З березня активізувалася Туреччина, йшли дуже активні переговори. Останнім часом і Пашинян, і Алієв їздили до Туреччини. Йдеться про те, що Азербайджан і Вірменія найближчим часом підпишуть мирну угоду.
Автоматично Вірменія налагоджує добрі відносини з Туреччиною, і тоді постає питання витіснення Росії з регіону. У Грузії вже немає російських баз, в Азербайджані — теж. Єдина країна регіону, де є російська військова база — це Вірменія (Гюмрі). Офіційна причина її існування — “загроза з боку зовнішніх сил”, тобто Туреччини та Азербайджану. Відновлення мирних відносин — це витіснення Росії.
Якщо азербайджанські депутати заговорили про необхідність диверсифікації зовнішньої політики — тобто відмову від опори на Росію і рух у напрямку США — це серйозно.
Росія дізналася про ці переговори. І ось ці акції в Єкатеринбурзі, Воронежі та далі — напевно, будуть ще. Це демонстративні дії для залякування.
Не новина, що в Росії відбуваються акції проти так званих “інородців”, особливо кавказців і жителів Центральної Азії. Ксенофобія у РФ — звичайне явище.
А чому Азербайджан відповів саме зараз? Бо змінилася геополітика. Зараз на порядку денному підписання мирної угоди. І, як кажуть, кінець Росії на Південному Кавказі. Москва дізналася про це. Це превентивний удар, і Азербайджан поки стримує відповідь.
В Азербайджані теж відбулися аналогічні акції. Тільки без катувань і побиття. Бо у нас була проведена судово-медична експертиза, яка показала, що це було не звичайне затримання. Зараз російська сторона каже, що нібито “затримали”, але ми знаємо, що били громадян Росії азербайджанського походження. Причому били кілька годин. Це не просто побиття — це вбивство катуваннями.
У відповідь Азербайджан арештував громадян Росії у себе. Але їх не били. Це була чітка демонстрація. А в Росії — акція залякування. І, я думаю, ескалація продовжиться.
Росія не може почати війну. Туреччина у союзі з Азербайджаном — це вже серйозно. Єдине, що може зробити Росія — як Дональд Трамп — це залякувати діаспору. Ми вже бачили це в 1999 році під час другої чеченської війни: тоді били, депортували — близько 12 тис. азербайджанців, 90% були вислані. Це сильно вплинуло на ситуацію в Азербайджані.
Азербайджан віддаляється, останній надійний союзник йде, і це викликало гнів Путіна. Мир між Вірменією та Азербайджаном — це посилення Туреччини, США, Європи. Росію витісняють з регіону.
Я не думаю, що найближчим часом буде збройна провокація на кордоні — це вже пряма загроза державі. Інше — депортації, тиск на мігрантів. Це може призвести до дестабілізації всередині Азербайджану. Але якщо буде атака на кордоні — це може викликати відповідь Туреччини та інших країн. Путін поки на це не наважиться.
Україна за три роки перемолола російську армію. Відкривати другий фронт, та ще з Азербайджаном, за спиною якого стоїть Туреччина — Росія просто не потягне.
Читайте також: Словаччина та Угорщина створили дует проти європейського майбутнього України: як цьому протистояти, розповіли експерти














