Словаччина та Угорщина створили дует проти європейського майбутнього України: як цьому протистояти, розповіли експерти

Європейський Союз досяг політичної згоди щодо продовження чинних санкцій проти Росії та продовжує підготовку 18-го пакета обмежувальних заходів. Такими стали підсумки саміту лідерів країн ЄС 27 червня у Брюсселі.

Будапешт наклав вето на спільну заяву про підтримку України, заблокувавши таким чином старт переговорів. Паралельно Угорщина та Словаччина заблокували ухвалення 18-го пакета санкцій проти Росії. Цей пакет мав завдати серйозного удару по російській економіці, особливо енергетичному сектору, щоб обмежити фінансування війни проти України. Однак через позицію двох країн нові санкції відклали.

Як Будапешт і Братислава блокують підтримку України

Країни ЄС погодили продовження секторальних санкцій, тоді як рішення щодо політичних санкцій було ухвалене напередодні. Посли держав Євросоюзу, які зібралися у Брюсселі, підтвердили домовленості. При цьому строк дії секторальних обмежень продовжено раніше запланованого графіка — на місяць уперед, що, на думку спостерігачів, підкреслює єдність і послідовну підтримку України у протидії російській агресії.

Словаччина поки відмовляється підтримати новий пакет санкцій і наполягає на відтермінуванні його розгляду. Прем’єр Роберт Фіцо стверджує, що повна відмова від російського газу з січня 2028 року може підірвати економіку його країни, тому Братислава домагається запровадження механізму компенсації. Поки компроміс не знайдено, словацький уряд зберігає свою позицію, що блокує.
Не менш гострою темою саміту стало ставлення Угорщини до питання євроінтеграції України.

Прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився підтримати фінальну заяву саміту, у якій містився заклик прискорити переговори про вступ України до ЄС. У результаті документ було схвалено 26 країнами та оформлено окремою декларацією без підпису Будапешта.

Після завершення зустрічі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив упевненість, що 18-й пакет буде затверджено, попри відсутність необхідної одностайності. За його словами, зустріч президента України Володимира Зеленського з американським лідером Дональдом Трампом на саміті НАТО в Гаазі допомогла зблизити позиції ЄС і США щодо санкційного тиску.

На саміті по відеозв’язку виступив президент України Володимир Зеленський. Він закликав посилити санкційний тиск і нагадав, що окремі держави ЄС досі уникають спільної лінії Брюсселя щодо обмежень проти Росії. Зеленський підкреслив, що Україна з повагою ставиться до правил Союзу, проте очікує взаєморозуміння від партнерів.

“Нам також потрібно розширити санкції не лише проти російських танкерів, а й проти їхніх капітанів, а також проти терміналів, які Росія використовує для транспортування своєї нафти. Воєнні амбіції Росії зростають, коли її доходи від нафти високі. З часом ми побачили, наскільки сильно деякі європейські країни досі залежать від російської нафти. Ми розуміємо це й діємо обережно, як того вимагає наше партнерство з ЄС. Проте, на жаль, ми не завжди відчуваємо таке ж розуміння у відповідь, коли йдеться про потреби України. Особливо дивно чути таку різку критику, навіть політичний тиск від окремих лідерів, тоді як наша повага до правил ЄС дозволяє нафті й надалі надходити”, — звернувся до присутніх у Брюсселі Володимир Зеленський.

У підсумкових висновках зустрічі також підтверджено готовність ЄС і надалі надавати Україні всебічну підтримку — військову, економічну та фінансову. За розрахунками європейських чиновників, у 2024 році загальна допомога Києву може сягнути 31 мільярда євро.

“Ми домовилися зберігати нашу фінансову підтримку України на всіх фронтах: військовому, економічному й політичному. У військовій площині ми нещодавно виділили один мільярд євро оборонній промисловості України коштом заморожених російських активів. Ми на шляху до досягнення мети у два мільйони артилерійських снарядів для України у 2025 році. І ми готові надати решту 11 мільярдів у межах кредитів від G7, тому що ми знаємо, наскільки це зараз важливо для України”, — наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Тим часом відмову Орбана підтримати переговори про членство України й новий пакет санкцій багато хто пов’язує з його внутрішніми проблемами. Соціологічні опитування показують, що партія “Фідес — Угорський громадянський союз” втрачає позиції та поступається опозиційній силі “Тиса”, яка вже випереджає керівну партію приблизно на 15%. Для Орбана тема зовнішньополітичних загроз і конфліктів стала зручним інструментом відвернення уваги від економічних труднощів і корупційних скандалів.

Таким чином, попри спротив окремих країн, Україна може розраховувати на стабільну політичну, військову та фінансову підтримку з боку ЄС. Робота над узгодженням 18-го пакета санкцій триватиме у найближчі тижні.

Угорщина тим часом запустила масштабну антиукраїнську кампанію. За кілька місяців до саміту угорський уряд оголосив результати “національного референдуму”, під час якого нібито понад 2 мільйони громадян проголосували проти євроінтеграції України. За даними Будапешта, 95% учасників не підтримали приєднання Києва до ЄС.

МЗС України назвало цю ініціативу відвертою маніпуляцією та прикладом цілеспрямованої істерії.

“Угорський уряд доклав максимальних зусиль, щоб забезпечити потрібний йому результат. Консультації супроводжувалися агресивним нагнітанням безпідставної ненависті до всього, що пов’язане з Україною. Така інформаційна кампанія триває вже багато місяців. Угорські чиновники вигадують нереальні загрози з боку України для безпідставного залякування угорських громадян. Переконані, що абсолютна більшість громадян Угорщини здатні розпізнати цю примітивну маніпуляцію”, — заявило МЗС України.

Лідер угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр стверджує, що результати були завищені у кілька разів. За його даними, реальна кількість учасників голосування становила близько 600 тисяч осіб, а не 2 мільйони.

“Це найнижчий показник за всю “славетну” історію національних консультацій. І цього вдалося досягти лише після кількох місяців тотальної мобілізації та спалювання десятків мільярдів державних грошей. Повний провал”, — зазначив голова угорської опозиційної партії “Тиса” Петер Мадяр у Facebook.

При цьому жодних публічних обговорень або відкритих зустрічей не проводилося — влада обмежилася розсилкою листів і агресивною рекламною кампанією.

Для багатьох європейських чиновників поведінка угорського прем’єра не стала несподіванкою. Уже кілька років у Брюсселі тривають обговорення, як подолати постійні вето Будапешта. Та універсального механізму поки не розробили.

“Під безупинним вогнем Україна проводить реформу за реформою. Це вражає. І саме тому комісія виступає за відкриття першого кластеру переговорів. Україна виконала свої зобов’язання, тепер ми повинні зробити те саме. Тому що процес вступу базується на заслугах, і Україна заслуговує на рух уперед”, — наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Дует саботажу в оцінках експертів

Чому Угорщина та Словаччина блокують 18-й пакет санкцій проти Росії? Яким чином Будапешт використовує вето для саботажу євроінтеграції України? Що стоїть за масштабною антиукраїнською кампанією та референдумом Орбана? Чи може тиск з боку США та ЄС змінити позицію Угорщини та Словаччини? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій;
  
• Артем Бронжуков, заступник директора аналітичного центру “Політика”;
  
• Олег Саакян, політолог, співзасновник “Національної платформи стійкості та згуртованості”;
  
• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.

ІГОР ЧАЛЕНКО: Трамп може натиснути на Орбана і Фіцо

— Цілком очевидно, що Україна може бути елементом переговорів між Словаччиною та безпосередньо керівництвом Європейського Союзу. За аналогією з тим, як раніше діяла Угорщина. На саміті НАТО, попри заяви Орбана і Фіцо, ми отримали єдину декларацію. У ній, зокрема, зазначалася Україна, яку необхідно підтримувати як частину фінансового подальшого вектора НАТО. Тому, якщо говорити про Європейський Союз, я думаю, ситуація буде схожа.

Зрозуміло, що Фіцо зараз вибиває найкращі умови щодо газового сектору. Можливо, це стосується безпосередньо транзиту газу через територію Словаччини, наприклад, до українських газосховищ. Ми знаємо, що Україна пропонує європейським контрагентам 30 мільярдів кубометрів потужностей.

Звісно, частина цих потужностей використовується для внутрішніх потреб України, але цей бізнес-проєкт надзвичайно вигідний, у тому числі й за участі Угорщини як країни-транзитера. Проте зрозуміло, що Фіцо зараз використовує газову тематику для того, щоб посилити певний негатив щодо України. Ми це бачимо у заявах про те, що Словаччина не буде платити підвищену ціну за газ, але водночас Словаччина готова платити за газ, де частина тарифу фактично йде на вбивство українців.

Я думаю, що з Фіцо можуть домовитися, але це буде, звичайно, складно. І Фіцо, і Орбан зараз орієнтуються на американського президента, на Білий дім. І всупереч деструктивній політиці, яку ми зараз чуємо й бачимо у їхніх заявах, усе ж у потрібний момент, за належної підтримки України з боку Вашингтона, потрібне рішення ми все-таки можемо отримати.

Там, де Трамп каже, що він не буде запроваджувати санкції, він може умовно натиснути на того ж Орбана і Фіцо, щоб санкції з боку Європейського Союзу були запроваджені.

Я думаю, що зараз усе ж основний акцент у темі санкцій буде зроблений саме на Європейський Союз. Європейська комісія повинна працювати для того, щоб санкції попередніх пакетів справді виконувалися й імплементувалися.

Політичну підтримку ці санкції вже отримали, тобто питання виключно в їхньому дотриманні. Це перший момент. Другий момент стосується ухвалення рішень на національних рівнях для подальшого, наприклад, блокування торгівлі з Росією та Білоруссю.

АРТЕМ БРОНЖУКОВ: Орбан не розверне цей корабель в інший бік

— Як на мене, це питання передусім навіть не Угорщини, а питання впливу Росії на сам Європейський Союз через таких агентів, як Орбан в Угорщині та Фіцо у Словаччині. І на сьогодні, в принципі, ми перебуваємо у доволі переломному моменті для історії Європейського Союзу, зважаючи на загальну геополітичну конструкцію, у якій сьогодні перебуває Союз.

Меседжі Орбана, очевидно, пишуться не в Будапешті, а потрапляють до Угорщини через нафтопровід “Дружба” разом із російськими брудними енергоресурсами та такими ж кривавими рублями. Тому сьогодні потрібно шукати нові інструменти. Одним із них може бути призупинення членства Угорщини в Європейському Союзі.

Про це час від часу згадують європейські дипломати та політики, але наразі це видається доволі радикальним кроком. Другий момент — це тиск через фінансові та політичні інструменти.

Не забуваймо, що Угорщина й Орбан — це доволі дотаційна держава, і велика частка їхнього бюджету надходить із централізованого бюджету Європейського Союзу. Перекривши цей кран, можна зробити самого Орбана більш поступливим. Другий момент — це реформування Європейського Союзу та відхід від принципу ухвалення рішень одноголосно.

Тому, розвиваючись, Європейський Союз має шукати нові шляхи, які могли б обмежувати вплив російських агентів усередині Союзу.

Третій момент. Давайте також підкреслимо результати саміту в Гаазі, який проходив у Нідерландах, у рамках НАТО, і напередодні якого Орбан неодноразово наголошував, що жодних рішень щодо України не буде ухвалено. Але фактично ми побачили у фінальному комюніке, яке підписали всі 35 країн, що вони стратегічно визначили для себе важливу підтримку України.

Тобто очевидно, що коли великі гравці ухвалюють важливі рішення, Орбан не наважується їм перечити.

В принципі, якщо ми простежимо політичну кар’єру самого Орбана, він намагається будувати її як класичний авторитарний правитель і постійно розкручує наратив про зовнішніх ворогів. Раніше він акцентував свою увагу на Соросі, сьогодні все більше критики лунає на адресу Європейського Союзу та його розширення завдяки Україні.

Тому я думаю, що Орбан, навпаки, буде намагатися радикалізувати ситуацію перед виборами, максимально її загострювати й продовжувати цю пропаганду, яка лунає з угорських медіа щодо уявних загроз, які Україна нібито несе Європейському Союзу.

Так, я думаю, що для більшості адекватних представників угорської нації все це виглядає доволі смішно, і всі прекрасно розуміють, що жодних загроз від України для Європейського Союзу не існує.

На тлі загрози з боку Росії й здатності Росії підкуповувати політиків та лідерів цілих держав очевидно, що реформування механізмів ухвалення рішень у Європейському Союзі давно дійшло до точки неповернення. Або Європейський Союз почне змінюватися й шукати нові підходи, які забезпечать йому виживання у такий турбулентний період, або його існування може опинитися під доволі серйозним питанням.

ОЛЕГ СААКЯН: Європейському Союзу варто переглянути політику санкцій проти РФ — і тоді не буде проблем із правом вето

— Складніше, коли на шляху України до ЄС стоять одразу дві країни, а не одна. Класична схема прямої, навислої загрози над Орбаном зараз не працює. Але є інші інструменти.

Є фінансова залежність, є ціла низка політичних питань, які дуже важливі для Словаччини та Угорщини, і там усе далеко не слава Богу. Тому зараз буде цілий ряд закритих дискусій, у яких Угорщина та Словаччина “відпрацюють свій номер” і, найімовірніше, таки відступляться в обмін на певні поступки та зниження рівня радикальності 18-го пакета санкцій.

Таким чином, Орбан зможе заявити про якісь свої досягнення. А Фіцо не залишиться на полі бою один у протистоянні 18-му пакету санкцій. Наразі все це можливо багато в чому через ескалацію на Близькому Сході.

Якщо підбивати підсумок, то ескалація на Близькому Сході створила психологічну напругу, шокову ситуацію щодо енергетичної безпеки. І, відповідно, чимало європейських політиків зараз не готові серйозно брати на себе відповідальність за зниження обмеженої ціни на російську нафту.

Тема Близького Сходу, страхи, які загострилися, і небажання європейських еліт брати на себе більшу відповідальність створили простір для Орбана і Фіцо. Тепер вони можуть трохи загравати з проросійською політикою.

Звичайно, опосередковано Росія впливає на цю ситуацію. Це в її інтересах. Це відбувається через залежність від неї.

Передусім потрібно роздрібнити цей тандем між Фіцо і Орбаном. Щойно залишиться один із лідерів, який виступатиме проти, у такому випадку вже можна діставати можливість взагалі позбавити права голосу через порушення європейських цінностей. Я маю на увазі Угорщину. Щодо Фіцо, звісно, подібні дії були б натягнутими — не без підстав, але це виглядало б штучно.

Рівень роздратування поведінкою Орбана в ЄС — зашкалює. Тому там справді можуть піти на прецедент. Тим паче що Орбан вже далеко не в такій сильній позиції всередині своєї країни.

Необхідно значну частину того, що сьогодні запроваджено як санкції, переводити в режим постійних механізмів взаємодії з Росією. Наприклад, як торгівельно-економічна та митна політика Європейського Союзу. Це саме те, що частково зараз пропонує Урсула фон дер Ляєн щодо відмови від російських енергоносіїв — діяти через митну політику.

І таким чином це не санкції. Тут нема потреби політичного рішення на рівні глав держав. Для цього потрібне лише голосування в Єврораді та Єврокомісії. А там необхідна звичайна або кваліфікована більшість.

Загалом потрібно відходити від політики санкцій і переходити до політики перегляду планової та стандартної політики щодо Росії. І тоді, можливо, це дозволить обійти питання вето й зловживання ним.

Адже війна триває вже понад десятиліття. І це вже не питання винятків. Це питання постійної загрози з боку Росії.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Росія через Угорщину і Словаччину робить усе, щоб Україна не стала частиною вільного світу

— Російська Федерація через таких клієнтів у Європейському Союзі, як Угорщина і Словаччина, змогла досягти двох головних для себе цілей на цей момент.

Я думаю, що робота Європейської комісії триватиме, як і окремих країн-членів, які нас підтримують, але зараз буде не так просто, зважаючи на те, що поки що в Європейському Союзі не хочуть реформувати принцип одностайності.

Але якщо говорити про саму Угорщину, а саме про уряд Віктора Орбана, то ми справді можемо спостерігати ті наративи, які можна почути з боку Росії. У Москві не хочуть бачити Україну ані в Європейському Союзі, ані в Північноатлантичному альянсі, і тому кремлівські політтехнологи роблять різні ходи, щоб не допустити зближення України із західним світом.

Мені здається, буде проводитися робота як європейських інституцій, так і, можливо, робота безпосередньо з офіційним Будапештом. Можливо, якісь країни візьмуть на себе відповідальність, щоб усе-таки схилити Угорщину до того, аби вона не створювала перешкод на шляху інтеграції України до Європейського Союзу.

А також, думаю, буде проводитися робота і зі Словаччиною, оскільки цей кейс також дуже важливий.

Читайте також: Без членства, але зі зброєю: що отримала Україна від саміту НАТО