Головна
Без категорії
Що означає ленд-ліз для України? Пояснює Дікінсон

Що означає ленд-ліз для України? Пояснює Дікінсон

Опубліковано: 29 Кві / 2022

Ленд-ліз – це велика справа для України. Найближчим часом ми побачимо новий рівень постачання озброєння від США. Такою думкою поділився у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA Пітер Дікінсон, видавець журналів Business Ukraine та Lviv Today.

— Пітер, як ви вважаєте, ленд-ліз і 33 мільярди доларів, які виділяє уряд США, чи можна вважати вже частиною нової системи безпеки для України?

— Так, безумовно. Цифра 33 мільярди приблизно у 6 разів перевищує український річний бюджет безпеки. Наскільки я розумію, це половина всього річного бюджету всієї Російської Федерації. І це лише початок. Я не думаю, що тут бачимо остаточне рішення Америки. Це лише перший крок. Ми можемо чекати ще такої підтримки. Головне те, що американський уряд сказав публічно, що готовий озброювати Україну й надалі. І, зокрема, й інші союзники, партнери Америки теж побачать сигнал, діятимуть у такому ж дусі. Якщо ми повернемось до Другої світової війни, тоді президент Рузвельт назвав Америку “Арсеналом демократії”. І зараз Америка теж грає таку саму роль у війні між Україною та Росією. І чітко скажуть, чітко дадуть зрозуміти, що Україна — це весь демократичний світ.

— Наскільки реально Україна підніметься у рейтингу витрат на оборону? Ви сказали – це лише початок цієї підтримки. А що ще може бути? Можливо, збільшення фінансування з боку американського бюджету? Чи мали Ви на увазі постачання озброєння від інших країн?

— Насамперед, якщо ми дивимося на цифри в Росії, невідомо, скільки грошей йде на армію і скільки — до кишень чиновників. Тобто ми бачили в перші два місяці війни в Україні різницю між тим, що в Росії є на папері, й тим, що в Росії є на фронті – це різні речі.

В Україні, я припускаю, ми побачимо перехід на НАТОвську зброю. Це дуже важливий момент. Те, що ми бачили останнім часом, – це стара Радянська техніка, яка є в багатьох країнах центральної Європи, колишніх країнах Варшавського договору, які передають Україні свою стару техніку, старі танки, артилерію тощо, боєприпаси. Тому вони отримують з Америки нову, НАТОвську зброю. Ось зараз ми вже переходимо на новий етап, коли Україна сама отримуватиме НАТОвську зброю. Це вимагатиме часу для навчання. Українські війська мають ознайомитися з новою технікою. Я припускаю, що вже через один-два місяці ми побачимо досить швидкий темп переходу на НАТОвську зброю. Це відкриє багато можливостей для України.

— Сьогодні ми чуємо про можливе використання ядерної тактичної зброї, хімічної зброї, паралітичного газу з боку Росії. Чи є сенс знову повертатися в парадигму розмови про превентивність дій щодо Росії?

— Я припускаю і сподіваюся, що такі переговори вже відбуваються. Не в громадській площині, але вже є. Особливо з приводу атомної зброї є вже конкретне попередження від Заходу. Я знаю, що Велика Британія вийшла і сказала, що вона прийматиме рішення сама, без участі НАТО щодо відповіді, якщо це станеться. Я думаю, що керівництво російської армії чудово розуміє, що якщо вони перейдуть таку червону лінію, їм дадуть дзеркальну відповідь. Але насправді зараз потрібно публічно повідомляти якими будуть санкції, якщо ми побачимо застосування хімічної зброї, наприклад.

— Як ви вважаєте, з чим був пов’язаний скепсис НАТО щодо України до 24 лютого 2022 року? Чому все-таки Альянс не прагнув якнайшвидше відчинити двері для України до російського вторгнення і одразу після вторгнення?

— НАТО було створено, щоб захищати західний світ від загроз, які Росія становила як Радянський Союз. Зрозуміло, що досі є загроза для європейської безпеки. Тобто Росія завжди бореться з Альянсом. НАТО – це не диктатура. Це не просто Америка плюс якісь партнери. Це організація. Щоб ухвалити будь-яке рішення, потрібна повна згода трьох десятків країн. Це досить бюрократичний процес. Я з НАТО в кількох різних етапах працював і сам був свідком цього процесу. Все рухається дуже повільно, багато різних питань, переговорів, звітності з приводу будь-якої згоди. Тобто приймати країну, яка на кордоні з Росією, якій Росія щиро каже, що це для них червона лінія, війна та агресія.

Я думаю, ймовірність того, що Україну колись приймуть як члена НАТО, дуже мала. Тому що є багато впливових країн, які вже є у НАТО. Я тут маю на увазі, насамперед, Німеччину, Італію, Францію, які принципово проти українського членства в НАТО, і вони про це відверто говорять. І дуже складно їх переконати, адже для них це не обов’язковий крок уперед, невідоме майбутнє, що наближає Альянс до відкритої війни з Росією, яка їм взагалі нецікава.