Дрони як головна загроза для нафтового бізнесу РФ: економісти оцінили наслідки ударів по російських НПЗ

Безпілотні літальні апарати продовжують атакувати нафтопереробні заводи (НПЗ) та нафтобази на території Росії. Через це РФ повністю зупинила експорт бензину.

Російські чиновники зазначають, що скорочення первинної переробки нафти у 2024 році призведе до зростання обсягів експорту російської сирої нафти, оскільки Росія не зможе переробляти стільки сировини, скільки раніше переробляла.

Атаки безпілотників на російських нафтових підприємствах

Лише за останній місяць дрони атакували 12 російських нафтопереробних заводів. З 1 березня Росія офіційно повністю зупинила експорт бензину через дефіцит палива.

Так, у ніч із 26 на 27 квітня в Краснодарському краї РФ безпілотники атакували НПЗ та інші об’єкти російської інфраструктури, інформує ВВС.

“За інформацією на даний момент, придушено понад 10 безпілотників у Слов’янському, Сіверському та Кущівському районах. Намагалися атакувати НПЗ та об’єкти інфраструктури”, — цитує видання слова губернатора Краснодарського краю Веніаміна Кондратьєва.

За інформацією російських джерел, внаслідок ударів дронів у районі бітумного заводу у Слов’янську-на-Кубані сталася пожежа. Повідомляється також про атаки з НПЗ “Слов’янськ-ЕКО”, Ільського НПЗ та ряду інших об’єктів. Атаки російськими нафтопереробними заводами підтвердили також у Міністерстві енергетики України.

Перед цим у Смоленській області були атаковані дві нафтобази “Роснафти” зі зберігання та перекачування паливно-мастильних матеріалів, розташовані в населених пунктах Ярцево та Раздорово. На цих базах зберігалось 26 тисяч кубометрів російського палива. Після потужних вибухів на об’єктах почалася масштабна пожежа та евакуація персоналу.

Варто зазначити, що експорт нафти є одним із головних джерел фінансування російського бюджету та війни Росії проти України. 2024 року в РФ планували продавати нафту за 71 доларів за барель, але через удари по об’єктах нафтової галузі відпускні ціни на “чорне золото” знизили до 65 доларів. При цьому Мінекономрозвитку Росії погіршило свій прогноз щодо експортної ціни російської нафти на 2024-2027 роки.

“Росія вже втратила 28 млн тонн переробних потужностей, при тому, що за рік у Російській Федерації переробляється 270-280 млн тонн сировини, — це 10%… Ціни на нафтову сировину не зростатимуть, а знижуватимуться, оскільки більший обсяг нафти буде доступний для споживачів у світі. А російські споживачі недоотримають щонайменше 17 млн тонн бензину”, — пояснив експерт енергетичного ринку Геннадій Рябцев.

Як зазначив доктор економічних наук, генеральний директор Advanter Group Андрій Длігач, удари дронами по російських НПЗ впливають на здатність РФ вести загарбницьку війну. Зокрема зниження поставок палива призупиняє темпи російського наступу.

“Цілком зрозуміло, що вони вразливі до наших ударів з погляду обороноздатності… Отже, тих ударів, які були ще недостатньо, потрібно посилювати їх”, — сказав експерт.

Своєю чергою у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) визнали, що російські НПЗ є законними цілями для Збройних сил України.

“Асамблея підкреслила, що, згідно з міжнародним гуманітарним правом, російські нафтопереробні заводи повинні вважатися законними цілями військових атак”, — написала на своїй сторінці у Facebook член української делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Читайте також: Безпілотники продовжують атакувати нафтобази в Росії — наслідки (ВІДЕО)

Атаки на російські НПЗ в огляді експертів

Про те, які наслідки для російської економіки можуть спричинити удари по нафтопереробних заводах РФ, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова;
• Ілля Несходовський, економічний експерт;
• Олег Пендзин, економіст.

ВОЛОДИМИР ОМЕЛЬЧЕНКО: Атаки на російські НПЗ мають тривати

— Щоб на ринку нафтопродуктів у РФ був критичний стан, необхідно продовжувати атаки на нафтопереробні заводи в Росії в тому самому темпі, що й був у лютому-березні цього року, протягом чотирьох-п’яти місяців щонайменше. Тому що ті пошкодження, які зробили українські дрони, не мали ще критичного впливу на ринок нафтопродуктів РФ.

Єдине, що насамперед скоротився експорт бензину. Росія навіть змушена була купувати додаткові обсяги бензину в Казахстані та Білорусі.

Але що стосується дизельного пального, то тут якихось критичних проблем у них немає. Тому що, в принципі, Росія виробляє дизельного пального вдвічі більше, ніж споживає. Вона виробляє близько 80 млн тонн на рік, споживає близько 40 млн тонн.

І з іншого боку, коли скоротилися потужності перероблення в Росії, цю нафту, яка йшла на ці заводи, кудись треба було дівати. Тобто вона пішла на експорт. І в принципі, для саме нафтових компаній Росії вигідніше навіть постачати на експорт нафту, ніж на свої нафтопереробні заводи, на внутрішній ринок.

Тому що внутрішній ринок у Росії досить жорстко адміністративно регулюється. Там немає такої прибутковості, яка є на експортному ринку нафти. Однак, експортний ринок нафти теж обмежений можливостями, оскільки зараз не прослідковується збільшення споживання російської нафти основними споживачами — це Індія і Китай.

А що стосується безпосередньо шкоди для перероблення Росії, то удари насамперед були нанесені по первинній системі перероблення. Це установки знесолення і зневоднення нафти перед тим, як вона потрапляє в ректифікаційну колону, де переробляється.

Таким чином, ректифікаційні колони теж зазнали серйозного нападу. Це найслабші ланки в роботі НПЗ РФ. А всього було атаковано близько 19 НПЗ.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Зупинка російських нафтопереробних заводів не впливає на світовий ринок

— Зараз час, коли нафтопереробні заводи стають на плановий ремонт, і тому вони зменшують обсяги виробництва. Якщо ви не станете на плановий ремонт, то це може призвести до того, що взимку у вас можуть бути якісь аварійні ситуації.

А зараз для того, щоб забезпечити не таке велике падіння, яке завдають ті удари [українськими дронами], заводи просто не стають на плановий ремонт. А оскільки вони не стають на плановий ремонт, відповідно, вони збільшать свою аварійність. Через рік, уже взимку, коли буде збільшення споживання, у них виникнуть серйозні проблеми. І аварії відбуватимуться вже не внаслідок ударів, а просто внаслідок зношеності обладнання.

На світовий ринок це не впливає. Тому що в Росії мікроскопічне виробництво, яке йшло на світові ринки, це не впливало на ціну або на споживання. Відразу ж інші виробники дуже легко закривали ті потреби, які виникали у покупців.

У Росії розглядають перенаправлення нафти на білоруські заводи і отримання з білоруських заводів вже готових нафтопродуктів і бензину. Так само контрактують із Казахстаном. Це також серйозний виклик.

І тут ще одна ситуація: це не російська нафта, це казахська нафта, яка там переробляється, і ви будете купувати бензин повністю казахський. Тобто, країна, яка є другою у світі за видобутком нафти, фактично буде купувати бензин в інших країн.

Тому це дуже сильний удар по економіці, і його треба продовжувати. Звичайно, є політична ситуація.

Можливо, ми будемо обмежувати удари, про що нас просять Сполучені Штати Америки. Але все ж таки це удари були правильні. Плюс ще проблеми, які виникли з повінню в Оренбурзькій області тощо. Вони зупинили ще один завод, до якого ми не діставали.

І це в сукупності погіршує баланс виробництва нафтопродуктів у Росії, а відповідно, зменшує доходи і погіршує стан російського бюджету.

А на оптові ціни це впливає. Але поки що за рахунок різних виплат виходить, що вони утримують від зростання роздрібні ціни на бензин. Але я впевнений, що довго так тривати не може. Все-таки російський бюджет теж не гумовий.

ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Росія змогла відновити тільки НПЗ часів СРСР

— Після активних обстрілів російських НПЗ українськими дронами загальний обсяг втрат нафтопереробки скоротився до 14%. Тобто 14% мінус від того обсягу, який виробляла Російська Федерація.

Росіянам вдалося близько 4% за останній час відновити. На сьогоднішній момент загальний обсяг зменшення перероблення склав 10%. Але паралельно з цим додалися досить серйозні екологічні проблеми, пов’язані з повенями в багатьох суб’єктах РФ. Вони призвели до того, що частина об’єктів перероблення зупинилася тому, що неможливе підвезення сировини, і неможлива нормальна робота цих підприємств через повені. 

Тому, крім тих 10%, на які російське нафтоперероблення скоротилося у зв’язку з обстрілами дронів, зараз додалися ще досить великі обсяги скорочення, пов’язані з природними стихіями.

Вдалося відновити ті нафтопереробні заводи, які будувалися за часів Радянського Союзу. Те, що будувалося в останні десятиліття, і де безпосередньо при будівництві використовувалися західні ноу-хау і західна техніка, ситуація набагато важча.

Відновлення тих виробництв буде тривалішим з огляду на те, що ще в другому пакеті санкцій, які було запроваджено 2022 року, накладали дуже жорсткі обмеження на поставку в РФ матеріалів, комплектуючих, готових виробів, пов’язаних із технологічними виробництвами.

Таким чином, весь комплекс технологічного обладнання з перероблення нафти підпадав під скорочення, під санкційні обмеження. Тому досить швидко відновити заводи, які будувалися в останні десятиліття, буде вкрай складно.

А чому, власне, вони будувалися на імпортній техніці? Щоб ми з вами розуміли, глибина перероблення нафти на радянських підприємствах, які збереглися в РФ, становить десь близько 67%. Тобто зі 100% нафти, які заходять на підприємства, 60% — це світлі нафтопродукти, а решта — мазут.

На об’єктах, які будувалися останні десятиліття, і на яких використовувалися європейські технології, глибина перероблення становить 88-89%. Природно, ці підприємства більш технологічні. Але, з іншого боку, вони вкрай залежні від комплектуючих і устаткування, які мали постачатися з європейських країн, і на які зараз накладено ембарго.

Читайте також: Санкції ускладнили ремонт російських НПЗ після атак безпілотників — ситуація в галузі (ВІДЕО)