Рано чи пізно Росія сяде за стіл переговорів, переконаний генеральний секретар НАТО Марк Рютте. В інтерв’ю Financial Times він заявив, що тоді Україна перебуватиме в максимально сильній позиції. На його думку, союзники мають забезпечити повну й своєчасну підтримку Києва. Допомога Україні стане однією з центральних тем саміту НАТО в Анкарі, який відбудеться наступного тижня. Про те, які пріоритети Альянс визначив на найближчий час і як блок зміцнюватиме свій східний фланг, дізнавався FREEДОМ.
Генеральний секретар НАТО назвав Росію головною загрозою безпеці для Альянсу. Постійні удари російської армії по українських містах це чітко демонструють, наголосив Марк Рютте. За його словами, у довгостроковій перспективі саме Москва становитиме небезпеку для союзників. Крім того, не можна забувати про наростальне стратегічне партнерство Російської Федерації з Іраном, Північною Кореєю та КНР. І недооцінювати їхній військовий потенціал — небезпечно. Китай, наприклад, має намір до 2030 року збільшити свій ядерний арсенал до тисячі боєголовок. Тому головними темами майбутнього саміту в Анкарі стануть зростання оборонних витрат, концепція колективної безпеки “НАТО 3.0” та підтримка України.
“На саміті наступного тижня союзники зобов’яжуться надавати Україні стійку, передбачувану й довгострокову допомогу у сфері безпеки, і тут я вітаю рішуче лідерство Німеччини в цьому питанні. Ми погоджуємося, що маємо й надалі чинити тиск на Росію. Навіть після завершення війни проти України Російська Федерація залишатиметься довгостроковою загрозою для євроатлантичної безпеки”, — заявив Марк Рютте.
Він зазначив: Україна досягла значних успіхів на полі бою, і втрати російської армії на рівні 35 тис. осіб щомісяця це підтверджують. Але для кремлівського диктатора це зовсім не привід повернутися за стіл переговорів. Партнери Києва мають забезпечити Україні максимально сильну позицію, якщо дипломатичний процес усе ж відновиться. Допомога Україні залишається пріоритетом НАТО, запевнив генеральний секретар Альянсу.
“Коли йдеться про оборону України, США, як і раніше, залишаються незамінними. Потік ключової підтримки зі Сполучених Штатів до України триває, фінансований канадцями та європейцями, і я вважаю, що це справедливо. Це відома програма, і це, наприклад, ракети-перехоплювачі для систем Patriot, які захищають критичну інфраструктуру України, енергетичну інфраструктуру в містах. І лише США можуть робити це в таких масштабах. І вони продовжують це робити, а також допомагають багатьма іншими способами, про які не завжди говорять на пресконференціях”, — звернув увагу Рютте.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переконаний: агресія Росії спрямована не лише проти України, а й проти всього європейського політичного порядку. Берлін проводить курс на масштабне зміцнення європейського потенціалу НАТО. На думку Мерца, необхідно знизити “односторонню трансатлантичну залежність” від США. Ця стратегія спрямована на перетворення Європи на самостійну й потужну військову силу всередині блоку.
“НАТО має стати більш європейським, щоб зберегти трансатлантичний характер. Думаю, це дуже влучний вислів. Останніми роками ми надто мало робили для власної безпеки. Зараз ми це надолужуємо”, — сказав Фрідріх Мерц.
Німеччина та Нідерланди офіційно взяли на себе спільне тактичне командування сухопутними силами НАТО в країнах Балтії для стримування загроз на східному фланзі Альянсу. Досі війська НАТО в державах Балтії та на півночі Польщі підпорядковувалися єдиному міжнародному штабу в польському Щецині. Тепер усі підрозділи Альянсу в Естонії та Латвії, а також національні підрозділи сухопутних військ перейдуть під командування Першого німецько-нидерландського корпусу, що дасть змогу збільшити чисельність у півтора раза. Новий командний центр керуватиме військовими навчаннями, підготовчими заходами та, у разі прямої агресії, обороною регіону. Аналітики пояснюють: таким чином Європа кардинально перебудовує архітектуру оборони на своєму східному фланзі, переходячи від формату “політичного стримування” до концепції реальної та негайної бойової готовності.
Читайте також: США очікують на посилення підтримки України на саміті в Анкарі — коментар Вітакера













