Росія під тиском санкцій: зріз ситуації та варіанти посилення обмежень — думки економістів

У квітні-травні Європейський Союз може запровадити черговий, 11-й, пакет санкцій проти Росії.

Як працюють і в якій частині не працюють 10 попередніх санкційних пакетів, а також якими можуть бути нові обмеження для Росії в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Наталія Шаповал, віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, членкиня Міжнародної експертної групи Єрмака – Макфола з посилення санкцій;
• Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів ANTS;
• Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього;
• Сергій Фурса, інвестиційний банкір;
• Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
• Юлія Павицька, аналіткиня Київської школи економіки.

НАТАЛІЯ ШАПОВАЛ: Експортні доходи Кремля суттєво може урізати перегляд цінової планки на нафту

— І від Євросоюзу, і від США, і від G7 очікувалося, що у березні буде переглянуто цінову планку на нафту (із 5 грудня 2022 р. РФ не може продавати нафту дорожче 60 доларів за барель, — ред.). Це найголовніша санкція, яка може фундаментально вплинути на експортні прибутки Кремля. На жаль, цього не сталося.

Також зараз є дуже актуальним питання атомних санкцій. Ми бачимо, як Росія продовжує маніпулювати цим ресурсом. Я сподіваюся, що це буде розглянуто в 11 пакеті, що ЄС почне накладати санкції на “Росатом”, на топменеджмент, на всі його складові — 300 юросіб “росатомчиків”.

Деякі симптоми цього ми бачимо вже у Європі та в Америці. Країни намагаються потроху, дуже повільно, але заміщати збагачений уран із Росії на західну компанію, на якісь інші рішення.

Також “Росатом” має проєкти [із будівництва атомних станцій] на сотні мільярдів доларів по всьому світу — в Азії, Африці і навіть у Європі. Від них треба відмовлятися, бо Росія й надалі буде маніпулювати через них.

Важливо також розуміти, що санкції — це не просто олігархи, і ми хочемо заморозити їхні гроші. Ні, це не просто люди, які отримали якісь вигоди від російського режиму. Це люди, які у багатьох випадках профінансували та продовжують підтримувати різними ресурсами і роботу Кремля, і виробництво військової техніки, і загалом війну. Можливо, багато хто з них має бути разом із Путіним під трибуналом.

Росія боїться санкцій. Економіка країни постійно сиплеться. Те, що ми бачимо по перших двох місяцях 2023 року — вони витратили практично 90% свого запланованого дефіциту бюджету, а доходи від нафти і газу скорочуються.

Відповідно, санкції працюють. Російська сторона всіляко якби противиться цим санкціям. Ми все більше бачимо в різного плану переговорах, у тому числі щодо зернової угоди, таку собі торгівлю зі сторони Росії “а давайте ми ось це приберемо із санкцій”. Я гадаю, що багато вони говорять, ще більше не говорять і намагаються прямо лобіювати зняття санкцій.

ІЛЛЯ НЕСХОДОВСЬКИЙ: Потрібно перекрити створені Росією лазівки для постачання товарів подвійного призначення

— Європейці вважали, що достатньо скласти перелік певних компаній — якщо вони під санкціями, то їм не можна буде продавати, і таким чином закривається, відповідно, повністю весь ланцюжок постачання товарів. А що зрештою? Реєструється нова фірма, їй передаються повністю всі активи, продовжується торгівля і — санкції обійшли. Європейці з таким не стикалися. Це українці, скажімо так, знають, як ведеться бізнес у Росії.

Я не знаю, чи це буде так реалізовано в 11-му пакеті, але так було би правильно. Це визначення так званого білого списку [компаній] у тих країнах, що межують із Росією, і в яких є масове збільшення закупівель санкційного товару, що потім надходить безпосередньо до Росії. Відповідно, за цим білим списком лише певні компанії мають право купувати продукцію Європейського Союзу та США. Таким чином, контроль буде ефективним.

Як можна використовувати санкції проти Росії, але водночас повністю відкрити можливість купувати Казахстану? Це дуже добрий бізнес для казахів: перепродавати росіянам у кілька разів дорожче. Тому вони будуть брати у цьому участь, попри всі їхні заяви “посилимо контроль”. Тут треба діяти, скажімо так, більш рішуче стосовно Казахстану. Тому що без участі безпосередньо влади цієї країни, їхніх прикордонних служб, їхніх митних служб постачати санкційні товари до Росії неможливо.

Тому вже стосовно не конкретних якихось компаній, а визнати, що це системне порушення [країною] європейських санкцій. Така країна має бути обмежена у постачанні відповідних технологій.

Я також дуже хотів би, щоб у 11-му пакеті на Білорусь повністю поширили ті самі санкції, які поширюються зараз на Росію щодо обмеження всіх видів торгівлі.

Країна, яка загрожує ядерною зброєю країнам Європейського Союзу, має зрозуміти, що такий шлях веде в нікуди. Заява Лукашенка про те, що він готовий розмістити на своїй території ядерну зброю, фактично робить Білорусь сателітом РФ та співучасником того, що відбувається. Яка іще загроза потрібна ЄС для того, щоб повністю перекрити всі кордони із цією країною?

АНАТОЛІЙ АМЕЛІН: Треба бити по джерелу доходів путінського режиму

— Поки Росія має можливість продовжувати агресію проти України, поки вона має можливість виробляти озброєння — санкцій недостатньо. Для еліт, скільки б вони не обіцяли, поки вони не почнуть впливати на зміну режиму або, принаймні, обмежувати свого правителя, санкції — лише припарка.

Усі ці люди, які володіють десятками мільярдів доларів, є гаманцями і кишенями режиму. Тому в даному випадку я б не стільки бив по них, скільки по джерелу доходів самого режиму.

Основне джерело доходів — це нафтогазові доходи, це повна блокада можливості експортувати газ, експортувати нафту, експортувати нафтопродукти. Ми прекрасно знаємо про так званий тіньовий флот, який допомагає обійти обмеження щодо експорту нафти, що є одним із ключових джерел наповнення бюджету, наповнення фонду національного добробуту.

Другий інструмент — це накладення санкцій, вторинних, на ті країни і компанії, які допомагають Росії уникнути санкцій, допомагають обходити, вибудовуючи паралельний імпорт. Це країни Близького Сходу, це Узбекистан, частково Казахстан, це, зокрема, Туреччина, Арабські Емірати, Індія, Китай, країни, які є великими споживачами російських енергоресурсів. І це те, що дасть змогу обмежити потоки іноземної валюти, зокрема, доларів і не тільки, в російський бюджет. Це те, що дозволить більшою мірою впливати, ніж скиглення олігархів і наближених до влади.

Потрібні більш жорсткі заходи. Вони включають не тільки обмеження можливостей отримання доходів від продажу енергоресурсів. Це обмеження всіляких можливостей для паралельного імпорту. Це обмеження можливості отримання [Росією] електроніки. Це максимальна ізоляція цієї країни.

Ну, і насправді тут напевно варто перейти не просто до фінансових санкцій, а й до якихось фізичних. Тобто — це обмеження візових можливостей для громадян Росії, для всіх без винятку. Ну, крім тих, можливо, які шукають притулку в інших країнах. І занурення цієї країни в повну ізоляцію.

Оскільки російський режим має можливість виробляти зброю — потрібно максимально знекровити країну з точки зору фінансів, ніяких західних контрактів, ніяких можливостей продавати продукцію, ніяких можливостей зовнішніх контрактів, повне ембарго і повна ізоляція, поки всередині сам себе цей режим не зжере.

СЕРГІЙ ФУРСА: Кожен день санкцій — це все менше і менше ресурсів для російської економіки

—Хороший приклад дії санкцій — автомобільна галузь. Вона постраждала в Росії найбільше, тому що була максимально інтегрована у західний корпоративний сектор. Частина галузей у Росії страждає, тому що не може експортувати продукцію, частина, тому що порушено виробничі зв’язки, щось не постачається… Є ще безліч міні-секторів, про які ми навіть не чули, але вони суттєво залежали від західних компонентів, і тепер вони просто або працюють на півсили, або взагалі не працюють.

Наразі 50% усіх транскордонних платежів у Росії йдуть через “Райффайзен Банк”. Якщо “Райффайзен” піде з Росії, якщо навіть трапиться ось той обмін на активи “Сбєрбанку”, то єдиний транскордонний платіж, який там можна буде робити, — це між Білоруссю і Росією. І це буде боляче для російської економіки, для різного рівня бізнесу, для російських просто споживачів. Тому нам хотілося би, щоб це сталося. І, судячи з усього, процес прискорився. Напевно, найближчим часом це станеться. Ми бачимо тиск на “Райффайзен Банк”. Він отримав останнє американське попередження.

Зрозуміло, що кожен день санкцій — це все менше і менше ресурсів для російської економіки. Хоч поки що їх ще достатньо. Тут питання, що на якомусь рівні вони весь час завжди будуть фінансувати війну. Просто що цей рівень буде весь час ставити меншим, меншим, меншим у міру того, чим довше працюють санкції.

ОЛЕГ ПЕНДЗИН: Рубль є індикатором процесів, що відбуваються в російській економіці

— Санкційні обмеження на російську нафту (зокрема, введене з грудня 2022 року ембарго на нафту і введене з лютого 2023 року ембарго на нафтопродукти) призвели до різкого скорочення обсягу валютних надходжень до Росії.

Основні експортні контракти по нафті на сьогоднішній момент номіновані або в юанях [під час експорту в Китай], або в рупіях [під час експорту в Індію], які не є вільноконвертованими валютами в Російській Федерації. Готівкові юані, наприклад, жорстко контролюються Центробанком Китаю. Тому в даній ситуації замінити американський долар на інші валюти, зокрема, на юані, неможливо.

Крім усього іншого, різко скоротилася можливість завозити в Російську Федерацію готівкові долари і євро. Таким чином було створено досить серйозний внутрішній дефіцит валюти, який миттєво вилився в те, що на торгах курс російського рубля різко впав. Це дуже глибоке падіння.

І простий росіянин дуже жорстко реагує на ці речі. В обмінниках вишикувалися божевільні черги.

Що гіршою буде ситуація на валютному ринку, то об’єктивно буде дорожчим той імпорт, який ще заходить у Російську Федерацію. Якщо ми говоримо про споживчий імпорт (який і так на сьогоднішній момент значно дорожчий, тому що йде через досить великий обсяг посередників), то це здорово буде стимулювати споживчу інфляцію на російському внутрішньому ринку. Це означає, що ціни на товари будуть вищими, а реальні доходи росіян будуть сильно падати. Підняття заробітних плат і підняття соціальних виплат не встигатимуть за інфляційними процесами.

Дефіцит російського бюджету, який зростає і який вже за три місяці 2023 року практично зрівнявся із тією цифрою, яку росіяни планували побачити протягом року, свідчить про те, що бюджетні витрати доведеться дуже серйозно скорочувати. А скорочення, як правило, насамперед стосується соціальних виплат. Тому це ще більше вдарить по соціально незахищених верствах населення. 

Якщо і далі буде йти процес скорочення бюджетних витрат, то, природно, ми будемо мати у Російській Федерації досить велике невдоволення населення.

Ця ситуація матиме важкі наслідки, особливо якщо врахувати, що 2024 рік — це рік президентських виборів у РФ.

ЮЛІЯ ПАВИЦЬКА: Україна буде просувати введення санкцій щодо атомної енергетики та посилення банківських санкцій

— Найболючішими для Росії є енергетичні санкції, оскільки Росія — це досить примітивна економіка, яка залежить від доходів від енергоресурсів. І зараз із кожним місяцем ситуація з їхнім бюджетом погіршується. У перші місяці 2023 року його дефіцит уже досяг 80% від планового на цей рік.

Ми впевнені, що вони не влізуть у планові показники, і дефіцит бюджету буде у п’ять разів вищим.

Також варто відзначити санкції на товари подвійного призначення і взагалі можливості Росії виробляти що-небудь високоточне. Росіяни абсолютно не можуть створити щось нове з нуля і намагаються хоч якось щось виробляти на основі залишкових запасів. 

Ефект енергетичних санкцій, які нарешті вступили в силу повною мірою, показує, що нафтогазові доходи, від яких залежать росіяни, за перші три місяці 2023 року впали на 45% у порівнянні з минулим роком.

У 11-му санкційному пакеті й у всіх наступних пакетах, найімовірніше, ми будемо бачити більше механізмів для запобігання обходу санкцій. З останніх повідомлень, Німеччина буде пропонувати і розробляти законопроєкт, який передбачатиме кримінальну відповідальність за обхід санкцій по експорту товарів з Європи в Росію. Також дуже важливим є розширення індивідуальних санкцій.

Якщо ми говоримо про нові санкції, які просуватиме Україна, то вони стосуються атомної енергетики. Тут тривають складні переговори, оскільки залишається ще залежність від Росії в цьому секторі.

Також Україна буде просувати посилення банківських санкцій. Досі є несанкціоновані банки. Наприклад, той же “Газпромбанк”. Раніше Європейський Союз не хотів санкціонувати цей банк, оскільки країнам потрібно було проводити платежі за газ. Зараз залежність Європи від російського газу вже впала, і, відповідно, потреба проводити у великій кількості транзакції через “Газпромбанком” знизилася.

Однією з наших пропозицій також буде, щоб Європейський Союз або повністю відмовився від імпорту російського газу, або розробив механізм, щоб певні країни могли блокувати закупівлі і відмовлятися самостійно.

Що стосується пропозицій групи Єрмака-Макфола, то зараз ми закінчуємо фіналізацію санкційного плану 2.0. Це також буде перелік санкцій, які ми пропонуємо для посилення тиску на Російську Федерацію, щоб остаточно їх позбавити можливості виробляти зброю, а також фінансувати війну.