Путін втрачає вплив і намагається потоваришувати з Трампом — розбір FREEДОМ (ВІДЕО)

Постійна, але керована загроза — так Росію охарактеризували в новій Стратегії національної оборони США, яку опублікував Пентагон. Тим часом у Москві продовжують дивуватися, мовляв, чому так і не вдалося досягти прогресу у переговорах із Вашингтоном про повернення дипломатичної власності та відновлення прямого авіасполучення. Заступник очільника російського Міністерства закордонних справ Сергій Рябков назвав це “подразниками” у двосторонніх відносинах. І саме тут проявляється головний парадокс нової реальності. Поки в Білому домі послідовно стримують Російську Федерацію і політично, і економічно, у Кремлі все ще сподіваються “потоваришувати” зі Сполученими Штатами. Як вибудовується новий формат двосторонніх відносин, розбирався FREEДОМ.

“Дональд Трамп — новий конкурент Путіна у боротьбі за необмежену владу” — під таким заголовком вийшла стаття у The New York Times. Автори зазначають: якщо раніше Кремль фактично самотужки намагався продавлювати свої інтереси за допомогою сили, ігноруючи норми міжнародного права, то тепер нова американська адміністрація змінює розклад сил. І якщо Москва спробує цьому протистояти звичними методами, наслідки для неї можуть бути жахливими.

“Путін упродовж багатьох років отримував геополітичну перевагу, агресивно демонструючи міць Росії у світових справах і йдучи на великі ризики у військовій та розвідувальній сферах. Американський президент, який діє так само, вигідний Путіну, поки вони сходяться у поглядах, але в іншому разі загрожує обмежити його вплив, оскільки глобальна військова та економічна міць Вашингтона перевершує міць Росії”, — йдеться у публікації The New York Times.

Експерти в галузі проблем безпеки, такі як Марк Галеотті, вважають, що колись Путін бачив у хаотичності дій Трампа можливості. Президента США тоді нерідко описували як політика, налаштованого прихильно стосовно Москви. Втім, навіть у самій Росії таку думку поділяли не всі. Наприклад, генерал у відставці Андрій Картаполов, який нині очолює комітет з оборони Держдуми, прямо заявляв: “Трамп — не наш друг”. І, судячи з останніх подій, ця оцінка виявилася значно ближчою до реальності. Сьогодні в Кремлі все чіткіше розуміють: інтереси американського лідера та інтереси Російської Федерації не збігаються.

“Поки незрозуміло, до чого, якщо взагалі до чогось, призведуть переговори між Росією, США та Україною в ОАЕ, але певною мірою Москва відчувала себе змушеною їх провести. “Ми сподівалися спочатку отримати якісь зобов’язання щодо територіальних поступок”, — зізнався мені один російський зовнішньополітичний експерт. — Але зрештою нам просто довелося погодитися з американцями”, — написав у колонці для The Sunday Times оглядач Марк Галеотті.

Втім, Дональд Трамп і раніше своїх намірів щодо Росії особливо не приховував. І прикладів тому безліч. Почнемо з подій у Сирії 2024 року. На тлі приходу до влади опозиційних сил і краху режиму Башара Асада, давнього союзника Путіна, Вашингтон зайняв одну з ключових позицій у взаємодії з новим керівництвом у Дамаску. А Москва так і не домоглася повернення своїх військових баз, по суті, повністю втративши свій вплив у країні. Все що їй дісталося — це Асад-утікач із родиною. Далі — 2025-й та авіаудар по Ірану, ключовому союзнику Кремля на Близькому Сході. Реакція Москви виявилася нульовою. Цей сигнал у Вашингтоні зчитали однозначно, а тому адміністрація Дональда Трампа рішуче перейшла до наступного кроку і позбулася ще одного друга російського диктатора — Ніколаса Мадуро.

“Зухвалість Трампа позбавила Путіна його головної конкурентної переваги — образу головного світового гангстера. Реваншистська атака Путіна на систему безпеки, що склалася після холодної війни, спиралася не стільки на військову чи економічну міць Росії, скільки на його впевненість у тому, що Захід перебуває в занепаді, а Америка прагне зберегти статус-кво”, — наголошується у публікації The Economist.

Росія послідовно втрачає вплив спочатку на Близькому Сході, потім у Латинській Америці. У Центральній Азії, до слова, теж традиційно сильні позиції Російської Федерації неабияк похитнулися після того, як Азербайджан та Вірменія у Білому домі підписали мирну угоду. Однак залишається ще один регіон, де Москва, як і раніше, намагається зберегти статус, а Вашингтон — змінити розклад сил. Йдеться про Арктику. Президент США хоче розмістити там елементи американської системи протиракетної оборони “Золотий купол”. Вона може стати додатковим інструментом стримування і, в разі потреби, дозволить перехоплювати російські ракети ще на підльоті до Північної Америки. Крім того, не варто забувати, що російський флот також присутній у регіоні. А в протидії цій загрозі готова надати підтримку Україна, заявив президент Володимир Зеленський.

“Ми знаємо, що робити. Якщо російські бойові кораблі вільно ходять навколо Гренландії, Україна може допомогти. У нас є експертиза і зброя, щоб переконатися, що жодного корабля не залишиться. Вони можуть потонути біля Гренландії так само, як тонуть біля Криму. Немає проблем. У нас є інструменти, у нас є люди. Для нас море — це не перша лінія оборони, і ми знаємо, як нам діяти”, — заявив глава Української держави.

Здавалося б, що може бути принизливішим для Росії, ніж нездатність захистити союзників та подальша втрата впливу у ключових регіонах. Проте відповідь, як з’ясувалося, є. Це — захоплення США російських нафтових танкерів і мовчання як реакція. Формально Москва все ж таки відреагувала: російська сторона попросила Вашингтон повернути російських громадян — членів екіпажу. Але на цьому, по суті, все й закінчилося. Сполучені Штати це прохання досі не задовольнили. Щобільше, нафту з семи захоплених суден тіньового флоту вилучили. Про це відкрито заявив Дональд Трамп в інтерв’ю New York Post. Слідом за США танкер російського тіньового флоту затримала Франція за підтримки Великої Британії. До такого розвитку подій у Кремлі явно не були готові. І поки там воліють уникати публічних коментарів, інформаційну паузу заповнюють російські пропагандисти.

“Якщо темп збережеться, то до весни тіньовий флот може просто зупинитися. Тоді вибір стає зовсім простим — або угода на умовах Вашингтона, або колапс бюджетних доходів”, — цитують ЗМІ російського пропагандиста.

Після всіх цих болючих для Москви кроків Путін раптово пропонує Вашингтону… гроші. Йдеться про вступ Росії до “Ради миру” Дональда Трампа. За словами російського диктатора, вже зараз Москва готова перерахувати 1 млрд доларів зі своїх заморожених у США активів, тобто коштів, на повернення яких він все одно не розраховував. Скільки саме російських активів заблоковано у Сполучених Штатах — точно не відомо, проте найчастіше називається сума близько 5 млрд доларів. І тут важливо зафіксувати: йдеться про те, що у Кремля просто не залишилося простору для маневру.

“Хоча Путін, імовірно, вважає це запрошення пропозицією, від якої він не може відмовитися, це не означає, що він повністю задоволений цим новим клубом”, — висловив думку в колонці для The Sunday Times оглядач Марк Галеотті.

Річ у тім, що в “Раді миру”, головою якої Дональд Трамп став довічно і більшість членів виконавчого комітету якої — американці, Росія буде лише рядовим учасником. А для держави, яка на правах постійного члена Ради безпеки ООН звикла щосили зловживати правом вето, це — сильне пониження у статусі. Втім, це непорівнянно з тим, яким ударом по репутації країни-агресора стала війна проти України. За майже чотири роки від початку повномасштабного вторгнення РФ не змогла не те що окупувати всю Україну, а й навіть вийти на адміністративні кордони Донецької області. Єдиним способом не загострювати відносини з Вашингтоном для Москви залишаються переговори про можливі формати припинення вогню та умови мирного врегулювання.

24 та 25 січня в Абу-Дабі відбулися тристоронні переговори США, України та Росії. Прогрес є, свідчать сторони. Але ключове питання залишається невирішеним — територіальне. У підсумку перед Московою постає все те ж питання: як домогтися заявлених цілей, не вступивши у прямий конфлікт зі Сполученими Штатами, прихильність яких Кремль так намагається здобути? І становище Путіна в цій конфігурації непривабливе.

Читайте також: Росія в розпачі через провали на фронті і економічний тиск, — Ши