Путін відступав на різних фронтах: експерти розвінчують міф про “загнаного в кут щура”

Путін ніколи не відступає і особливо небезпечний, коли його заганяють у кут. Таке уявлення про главу Кремля поширилося по всьому світу після його розповіді про загнаного в кут щура: коли в дитинстві він ганявся за щуром і загнав його в кут — той накинувся на нього. За словами Путіна, цей досвід навчив його тому, що “у кожному бою треба битися до фінішу”. Деякі європейські лідери побоюються: якщо Путін принизливо програє Україні, то він може вдатися до хімічної чи ядерної зброї. Утім, схоже, уявлення про те, що лідер РФ ніколи не відступає, — міф, повідомляє UA.

Відмовитися від Криму й Донбасу та піти на поступки, щоб зупинити війну. Погодитись на такі умови деякі західні політики схиляють президента України Володимира Зеленського. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі й навіть генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг неодноразово зазначали, що Європі потрібні “дипломатичні рішення”. А президент Франції Еммануель Макрон взагалі публічно заявляв, що Росію не можна принижувати, а Путіну треба зберегти обличчя.

“Ми не повинні принижувати Росію, щоб того дня, коли бойові дії припиняться, ми могли знайти вихід дипломатичними засобами”, — заявив Макрон в інтерв’ю газеті Ouest-France.

“На Заході перебільшене уявлення про те, що власне являє собою диктатор Путін. Це звичайна людина з серйозними психологічними відхиленнями, найімовірніше, з нарцисичним складом характеру та суттєвими особистісними деформаціями. Тому що подібне до того, що він творить в Україні, мені здається, вже на Заході має стати певним дзвоном”, — зазначає політолог Олег Постернак.

Попри загальноприйняту думку, Путін часто поступається. Так вважають науковий співробітник Політичного інституту Вірджинії Марія Снігова та старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Браян Уітмор. У своїй статті для американського журналу Foreign Policy вони спростували образ російського диктатора.

“Коли Путін стикається з силою та рішучістю, він часто відступає, замість того, щоб реагувати більш ескалаційними кроками”, — йдеться у статті “Володимир Путін часто відступає” у Foreign Policy.

На думку науковців, один із яскравих прикладів такого відступу — події 7-річної давнини, коли Туреччина збила російський винищувач Су-24 неподалік турецько-сирійського кордону. Тоді були побоювання, що ситуація переросте у прямий конфлікт між Росією та Туреччиною — членом НАТО.

“Ми, звичайно, уважно проаналізуємо все, що трапилося. Сьогоднішня трагічна подія матиме серйозні наслідки й для російсько-турецьких відносин”, — заявив тоді Путін.

Але за гучними висловлюваннями послідував лише невеликий перелік санкцій проти Туреччини.

“Москва запровадила незначні торгові санкції щодо турецького імпорту і призупинила російські пакетні тури до Туреччини. І навіть ці невеликі заходи були скасовані через кілька місяців після того, як президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган направив до Кремля вибачення”, — йдеться у статті в Foreign Policy.

А 4 роки тому сталися кілька прямих зіткнень зі США у Сирії. Тоді американські військові знищили російських найманців із так званої приватної військової компанії “Вагнер”. Від Кремля не надійшло навіть заяви.

“За великим рахунком, Путіну все одно, що про нього подумають і скажуть у США чи Ізраїлі, чи Сирії, чи Туреччині. Головне для нього те, як це подається для власної внутрішньої аудиторії. Ключове питання путінського режиму — це контроль над медіа”, — коментує політолог Олег Постернак.

Путін відступає і у внутрішній політиці, вважають експерти. Показовою є справа російського журналіста Івана Голунова, якого заарештували за нібито зберігання та збут наркотиків. Завдяки масовим протестам у Москві та публічній підтримці медійних осіб Голунова звільнили.

Путін відступив уже й на війні в Україні. Після провалу першого етапу, коли не вдалось захопити Київ, Кремль зменшив амбіції. І замість посилення армії, оголосив про набагато скромнішу мету: “сконцентрувати свої основні зусилля на звільненні Донбасу”.

“Це маніпулювання явно говорить про те, що найслабше місце цієї людини — подання на російську аудиторію реальної інформації, реальної правди про українсько-російську війну. А реальна правда полягає в тому, що Путін провалився у своїх стратегічних намірах та планах”, — продовжує політолог Олег Постернак.

Для того, щоб Україна виграла цю війну, потрібна всебічна підтримка міжнародних партнерів, яким не варто перебільшувати небезпеку з боку Росії, вважають експерти. За їхніми словами, часто загнаний щур — це просто загнаний щур: зіткнувшись із переважаючою силою, він просто втече.

Нагадаємо, у селі Мирне Мелітопольського району горить база військової частини ДСНС, яку захопили російські війська.

Читайте також: 

Масований обстріл Миколаєва — з’явилися перші подробиці

Україна отримає 8 млрд євро другим траншем з нової допомоги ЄС

Німеччина та Японія допоможуть організувати експорт українського зерна, який блокує РФ — ЗМІ