Посилення підтримки України та зустрічі з лідерами азійських країн — підсумки візиту Зеленського на саміт G7 в огляді експертів

У японському місті Хіросіма, яке 1945 року постраждало від атомного бомбардування, відбувся 49-й за рахунком саміт країн-учасниць “Великої сімки” (G7).

Однією з головних тем заходу стала загроза застосування Росією ядерної зброї. У саміті взяв участь президент України Володимир Зеленський. Це перший випадок в історії України, коли в засіданні G7 безпосередньо брав участь глава української держави.

Візит Зеленського на G7

Візит українського президента не став несподіванкою для інших учасників саміту, оскільки раніше його неодноразово запрошували на цей захід. Як заявив глава держави, спочатку він планував приєднатися до G7 через конференц-зв’язок, проте пізніше вирішив узяти безпосередню участь у саміті.

“Ми розуміли, що для ефективності та досягнення поставлених завдань краще приїхати особисто. Ми знайшли можливість бути тут і розблокувати деякі питання. Вони важливі”, — заявив Зеленський.

За його словами, на його рішення приїхати до Японії вплинув і той факт, що, окрім держав “Великої сімки”, у саміті візьмуть участь і представники інших країн, адже для України важливо налагодити дипломатичні зв’язки і з ними.

На полях саміту G7 Володимир Зеленський провів зустріч із президентом США Джо Байденом. Під час брифінгу американський лідер оголосив про новий пакет допомоги, а також запевнив, що міжнародна підтримка України триватиме й надалі. Зокрема, президент США заявив про новий пакет допомоги Україні.

“Я оголошую про наступний транш американської допомоги Україні у сфері безпеки. Пакет включає в себе більше боєприпасів, артилерії, бронетехніки, щоб зміцнити потенціал України, і Сполучені Штати продовжують допомагати Україні реагувати на агресію і відновлюватися”, — заявив Байден.

Володимир Зеленський також зустрівся з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішидою. Президент подякував Японії за пакет фінансової допомоги обсягом 7,6 млрд доларів, який було виділено раніше.

Президент України також висловив подяку Японії за рішення прийняти на лікування до шпиталю поранених українських військовослужбовців і за додаткову допомогу у вигляді 100 вантажних автомобілів для потреб ЗСУ.

Володимир Зеленський і Фуміо Кішида обговорили подальші кроки щодо допомоги Україні з боку японського уряду, зокрема щодо посилення матеріально-технічних можливостей українських Сил оборони.

Сторони також домовилися про проведення українсько-японської конференції з відновлення України та залучення до цього процесу приватного бізнесу.

Крім цього, лідери обговорили можливість японських інвестицій у виробництво водню, літієвих акумуляторів, автомобілів, енергетичного обладнання, а також у будівництво шляхопроводів і залізничної інфраструктури.

Там же Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. Під час зустрічі він розповів індійському прем’єру про потреби України в гуманітарному розмінуванні та мобільних госпіталях, а також проінформував Нарендру Моді про ініціативу української формули миру та запросив Індію долучитися до її реалізації.

Володимир Зеленський на завершення робочої поїздки до Хіросіми для участі в саміті лідерів G7 виступив із промовою до народу Японії.

“Україна — в епіцентрі війни на знищення. На нашу землю прийшли загарбники, які хочуть не просто підпорядкувати нас — українців і українок. Росія бреше світові, що немає ніяких українців. Якби ми були не такими сміливими, російський геноцид проти нас міг би вдатися. Тінь була б від України і від цілого народу, тільки тінь”, — наголосив Зеленський.

Читайте також: В Японії відбулася зустріч Зеленського з Байденом — подробиці (ФОТО, ВІДЕО)

Думки експертів

Про підсумки саміту G7 і роль поїздки Володимира Зеленського на зустріч “Великої сімки” в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Богдан Ференс, кандидат політичних наук, засновник “СД Платформи”;
• Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник;
• Павло Клімкін, дипломат, міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.);
• Ігор Петренко, доктор політичних наук.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: У Хіросімі моделювали новий повоєнний світ, де Росії немає місця

— Головний меседж для України — це різке, додаткове зростання суб’єктності України як такої. Тобто вона сьогодні визначає ключовий порядок денний міжнародної політики і, відповідно, фіксує ті позиції, які потім уже йдуть у результативній частині.

Я нагадаю, що формат G7 цього року набагато об’ємніший, ширший, там перебувають такі країни як Індія, Бразилія, держави арабського, латиноамериканського регіонів. І вони залучені в той порядок денний, який моделюється ключовими лідерськими країнами.

На цьому тлі Україна презентує своє бачення і фіналу війни, і того, чому неприйнятні будь-які формули, які так чи інакше пропонуються третіми країнами в рамках врегулювання конфлікту.

Чому прийнятна тільки формула миру, запропонована Україною, і чому цю війну потрібно в будь-якому разі довести до кінця? Тому що вже заявлено позиції про те, що Україна має виграти.

На зустрічі в Хіросімі моделювався новий післявоєнний світ, де Росії як суб’єкта, по суті, немає. І інші країни починають до цього звикати.

Візит президента Зеленського на саміт Ліги арабських держав і активна його робота на зустрічі в Хіросімі показує домінування українського погляду на сьогоднішній день. Ці країни ще півроку або навіть три місяці тому займали яскраво виражену нейтральну позицію, і вони намагалися не дратувати Росію. І зараз навіть ці країни готові слухати, що світ змінюється. І в цьому світі позиції Росії довоєнного типу не буде.

Тому підтримувати Росію в тому вигляді, як її підтримували раніше в рамках бізнес-контактів, економічних контактів — неважливо яких контактів — невигідно. І це все фіксується. І підсумки Хіросіми стали вже аксіомою нового типу світу, в якому Росії з її імперськими амбіціями місця точно немає. 

БОГДАН ФЕРЕНС: Підтримка України не похитнеться

— Онлайн-зустрічі вже не дають такі результати, як це було в перші місяці повномасштабної війни. Тому, якщо запрошують безпосередньо на такі серйозні заходи, це означає сигнал також для наших партнерів, для міжнародних лідерів, що їхня підтримка є ключовою, і вона може мати наслідки.

По-друге, особисті зв’язки в дипломатії та особисті стосунки відіграють одну з ключових ролей. Тому навіть, якщо ви онлайн можете спілкуватися, якісь робочі питання вирішувати – це своєрідна хімія, яка наповнює стосунки між людьми. Від цих людей часто залежить якраз ухвалення дуже важливих рішень у контексті нашої країни.

Навіть [Олаф] Шольц пожартував, що вони із Зеленським зустрічалися за кілька днів двічі. Це означає, що йде ще більше поглиблення нашої співпраці, мобілізація наших партнерів, щоб вони не забували, що війна Росії проти України, на жаль, триває. Інтенсивність бойових дій дуже висока, і в глобальному порядку денному наших західних партнерів вона має бути в топі.

А для того, щоб це було в топі, потрібна робота, зокрема, і за рахунок таких двосторонніх зустрічей на полях саміту.

Ну і третє — це можливість зустрітися не тільки із західними лідерами, а й із керівниками таких великих гравців, як, наприклад, Індія, Індонезія. До яких нам часто складно достукатися в контексті інформування про те, що відбувається насправді в плані російської агресії.

І водночас посилити їхню підтримку щодо України. Зокрема, такі три ключові аспекти ми маємо для себе розглядати.

РУСЛАН ОСИПЕНКО: Захід на G7 дав виклик Китаю

— Україна потрапила на перші шпальти в першому пункті, тому що це глобальний виклик усьому світу. Хоча війна вважається регіональною, вона зачіпає основи світового порядку, і перемога України в цій війні — це відновлення того самого світового порядку.

Крім того, у другому пункті, якщо подивитися на ухвалене комюніке, чітко виписано все, чим займатиметься солідарний Захід із глобальних питань. Ключові з них — це ядерне роззброєння, насамперед.

Друге, з моєї точки зору, — це те, що країни зрозуміли важливість держав Глобального півдня, і що треба займатися цими країнами. У комюніке сказано про те, що Фонд розвитку інфраструктури зобов’язується зібрати 600 мільярдів і спрямувати якраз на розвиток інфраструктури в цих країнах. Це сприятиме розвитку ринків цих держав, і вирівняє економічний розрив між Північчю і Півднем.

Це означає, що Захід вирішив відібрати ініціативу у КНР, тому що Китай займався якраз інфраструктурними проєктами в Африці, Латинській Америці в рамках ініціативи “Один пояс — один шлях”.

Наступний момент — було вироблено спільну позицію щодо Китаю. Там сказано про те, що в Тихоокеанському регіоні країни розвиватимуть свою співпрацю. Але зрозуміло, що мався на увазі Китай як лідер цього регіону. Ключова фраза — зменшення ризиків, диверсифікація співпраці. Тобто вже будуть меншою мірою орієнтуватися тільки на торгівлю з Китаєм, але на розвиток стабільних відносин, не кризових.

Ось це дуже важливо, тому що якраз на порядку денному між Сполученими Штатами і Китаєм як двома лідерами в глобальному світі зараз і стояв вибір: піти шляхом кооперації чи конфронтації. І ось це засідання свідчить про те, що буде все-таки зроблено спробу використовувати коопераційні сценарії для того, щоб не допустити розвитку негативного розвитку конфронтаційного сценарію.

Потім нерозповсюдження ядерної зброї, відновлювальна енергетика. Дуже багато було сказано про те, що країни Заходу беруть на себе зобов’язання бути локомотивом у тому, щоб ми жили в безпечному та екологічно чистому світі.

Що стосується України, то це засудження Росії як агресора в ядерній сфері — те, що РФ фактично захопила нашу ядерну станцію (Запорізьку АЕС, — ред.) і продемонструвала, що вона готова порушувати всі “червоні лінії”, які прийняті у світі. Тобто, люди борються з нерозповсюдженням, зі зменшенням загрози, а Росія використовує цей інструмент як загрозу людству.

Також прозвучали речі двостороннього плану. Японія посилюватиме кооперацію зі Сполученими Штатами. США посилюватимуть свою кооперацію з Південною Кореєю — Південна Корея запрошена як гість на засідання G7. Тобто ми побачили об’єднання Заходу в боротьбі з майбутніми економічними, політичними, екологічними та іншими кризами.

ПАВЛО КЛИМКІН: Саміт G7 є точкою неповернення

— Переговори (про припинення війни, — ред.) можуть бути, і про це наші партнери та союзники постійно говорять. Але переговори виключно з позиції сили. Я не вірю в жодні переговори з Росією, з російським режимом не з позиції сили.

Якісь цивілізовані переговори зорієнтовані на взаємну вигоду — я в них теж не вірю, тому з позиції сили говорити можна. Про це говорять наші союзники.

Якщо ви почитаєте вчорашню заяву G7, там не тільки ця теза, там є і ще дуже сильні позиції.

Перша позиція — це перший раз зафіксовано чорним по білому — вона постійно обговорювалася, але тепер це позиція колективного Заходу — це те, що Захід буде позбуватися залежності від російського ядерного палива і збагаченого урану. Тобто з нафтою впоралися, з газом впоралися, а тепер переходять на ядерку. Раніше дискусії йшли, а тепер це, зрештою, написано.

І друга теза дуже важлива. Це те, що все-таки починають закривати всі ці нескінченні шляхи обходу санкцій. Те, що йде переважно через Азію, десь через африканські країни, і вони там, як щури, знаходять шпарини, які тільки можна. Але якщо Захід буде єдиний, разом із нами солідарний, то дуже багато таких щілин усе-таки можна позакривати.

Тому одночасно з рішенням, що створюється простір для навчання українських пілотів — а це означає, що в нас будуть літаки F-16 і, можливо, інші, — усе це виглядає дуже потужно. І саміт “Великої сімки” в цьому сенсі є якоюсь точкою неповернення.

ІГОРЬ ПЕТРЕНКО: Країни G7 могли б бути більш жорсткими щодо РФ

— Присутність України на саміті “Великої сімки” — це історичний момент. Незважаючи на те, що президент Зеленський перед G7 виступав шість чи сім разів, особиста присутність на такому заході дуже важлива. Дійсно, це визнання важливості України.

Але тут ми насамперед маємо подякувати японській стороні. Це країна, яка приймає саміт. Вона багато в чому і визначає порядок денний. І одним із головних питань цього засідання було питання війни в Україні, допомоги підтримки нашій країні тощо.

Ну і дуже мало було прецедентів, коли б на ці збори запрошували іншу країну. Безумовно, за обсягом економіки Україна ще поки що не дотягує до рівня G7, будемо реалістами. Але в питаннях геополітики ми посідаємо досить важливе місце.

Ну і найголовніше — це не просто присутність України. Це ті результати, які ми маємо.

Так, у мене є невеликий осад. Мені здається, що країни G7 могли б бути більш жорсткими щодо Російської Федерації. Після введення санкцій ми бачимо, що не всі вони поки що готові до цього.

Але загалом, країни G7 сьогодні дуже допомагають Україні і фінансово, і в питанні озброєнь. Президент Зеленський, як головний інструмент нашої дипломатії, може знайти необхідні слова, достукатися до світових лідерів для того, щоб збільшити допомогу і підтримку України.

Тому я впевнений, що він теж тут цим скористався, і його головне послання і заклик – це те, що потрібно прискорюватися в наданні допомоги і підтримки Україні, і треба ставати ще більш жорсткими до РФ. Але ось щодо другого питання в мене є відчуття не до кінця виконаної роботи.

Читайте також: Закордонне турне президента України триває: результати за тиждень — в огляді (ВІДЕО)