Політична боротьба в Молдові: як проросійські сили загрожують суверенітету країни та безпеці регіону

Рада Європейського Союзу 15 липня оголосила про запровадження обмежувальних заходів щодо семи фізичних осіб і трьох організацій, причетних до дій, що загрожують суверенітету, незалежності, демократії, верховенству права та стабільності Республіки Молдова.

У вересні в країні мають відбутися парламентські вибори, у яких прагнуть взяти участь проросійські партії. Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що РФ має намір розгорнути контингент близько 10 тисяч військових на території, підконтрольній Тирасполю, і спробувати встановити прокремлівський уряд у Кишиневі. Цю інформацію підтвердила і президентка країни Мая Санду.

Ситуація з проросійськими силами в Молдові

Санкції спрямовані проти близьких соратників Ілана Шора, раніше включеного до санкційного списку ЄС за незаконне фінансування політичних партій і підбурювання до насильства. Про це йдеться в пресрелізі, опублікованому на сайті Євроради.

До нового списку увійшли лідери й члени організацій, що стали правонаступниками забороненої у 2023 році проросійської партії “ШОР”, а також особи, які брали участь у схемах підкупу голосів під час президентських виборів і конституційного референдуму про вступ Молдови до ЄС у 2024 році. Дехто з них також обвинувачується в корупції молдовських політиків.

Серед організацій під санкції потрапила компанія “A7”, пов’язана з Москвою і така, що намагалася вплинути на вибори та референдум 2024 року. Політичний блок “Перемога”, створений Шором, було включено до списку за поширення дезінформації та участь у схемах підкупу. Також санкції торкнулися “Культурно-освітнього центру Молдови” за сприяння втручанню у президентські вибори.

Загальна кількість осіб і організацій, що підпадають під санкції ЄС за дестабілізацію Молдови, сягнула 23 і 5 відповідно. Санкції передбачають заморожування активів, заборону на надання коштів і економічних ресурсів, а також заборону на в’їзд і транзит через країни ЄС для фізичних осіб.

Тим часом Молдова готується захищатися від російського втручання в парламентські вибори. Центральна виборча комісія зобов’язала всі партії надати дані про склад керівних і виконавчих органів. Ті політичні сили, які цю вимогу не виконають, до виборів допущені не будуть. Глава уряду Молдови заявив, що Кишинів виніс уроки з минулих спроб зовнішнього тиску з боку Москви й готовий їх відбивати.

Читайте також: Ставка Кремля на реванш: як проросійські сили намагаються повернути вплив у Молдові

Серед можливих ризиків на майбутніх виборах — дестабілізація ситуації в Придністров’ї, кібератаки, а також використання штучного інтелекту для поширення дезінформації, наголосив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан.

“Я хочу чітко заявити, що Республіка Молдова не дозволить нікому керувати нашими виборами ззовні. Ми будемо використовувати всі наявні інструменти для захисту суверенітету, демократії та європейського майбутнього країни. Восени цього року в Молдові відбудуться вибори законодавчого органу. Ці вибори мають бути чистими, вільними та справедливо профінансованими. В іншому випадку ми ризикуємо стати об’єктом маніпуляцій. Молдова не збирається повертатися в минуле, і молдовський парламент має залишатися голосом нашого народу, а не перетворюватися на інструмент Кремля”, — заявив прем’єр-міністр Молдови.

Передвиборча кампанія ще не почалася, а проросійські політичні сили в країні вже активізувалися. Лідер молдовських соціалістів Ігор Додон повідомив, що вже ведуться переговори про формування політичного блоку, який на виборах буде протистояти проєвропейським партіям.

“Хочу підтвердити, що ми ведемо переговори, серйозні переговори про створення такого блоку на лівому фланзі. Як він називатиметься — є різні варіанти, ми зараз робимо оцінку та опитування фокус-групи для того, щоб зрозуміти, яка назва краще зайде. Але те, що такий блок може бути створений найближчими двома-трьома тижнями, я підтверджую”, — сказав голова партії соціалістів Молдови.

Додона підтримуватиме і втікач молдовський олігарх Ілан Шор, заочно засуджений до 15 років позбавлення волі за причетність до виведення мільярда доларів із банківської системи Молдови. Виступаючи на з’їзді політичного блоку “Перемога” в Москві, Шор заявив, що мета його партії — усунення проєвропейських сил і розвиток тісних зв’язків із Росією.

“Моя політична позиція полягає в тому, що єдиний порятунок для Молдови, точніше, для людей, тому що зрештою будь-яка країна — це звичайні громадяни, — це союз із Російською Федерацією”, — заявив Ілан Шор.

Заяви втікача-злочинця не залишилися без уваги. Національна партія Молдови та Ліберальна партія звернулися до правоохоронних органів із вимогою розслідувати діяльність учасників московського з’їзду блоку “Перемога”. Цей захід був організований за підтримки російських спецслужб і становить загрозу національній безпеці Молдови, стверджують у Ліберальній партії.

“Що може пов’язати нас із Росією, зрадниками нашого народу? Депортація? ГУЛАГ? Організований голод? Російська мова, яку нам нав’язали? Знесені церкви? Страта інтелектуальної еліти? Ви хочете цього “союзу” з Росією? Щастя з нічного кошмару, заново запакованого в брехливу обгортку блоку “Перемога”? Ліберальна партія зазначає, що блок “Перемога” — це творіння Кремля, інструмент дестабілізації та підпорядкування, покликаний повернути Республіку Молдова в обійми імперії, яка окупувала, зруйнувала й пограбувала нас”, — йдеться в повідомленні на Facebook молдовської Ліберальної партії.

Хоч дії Росії в Молдові не є несподіванкою, ризик приходу до влади проросійських сил зберігається, зазначають експерти. Причина проста — соціально-економічна ситуація в країні складна і частина молдовського суспільства схильна ідеалізувати радянське минуле.

“Якщо проєвропейські демократичні сили недостатньо згуртуються і не діятимуть солідарно, то, звичайно, загроза промосковського, проросійського реваншу є дуже актуальним викликом для Молдови. А через це — і для України, і, звичайно ж, усіх країн Південно-Східної Європи”, — пояснив професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Анатолій Круглашов.

Ситуація з виборами в Молдові в оцінці експертів

Які інструменти використовує Росія для того, щоб розширити свій вплив у Молдові? Як Кишинів може впоратися з цим викликом? Що має зробити Євросоюз? Як результати виборів у Молдові вплинуть на Україну? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Віктор Чобану, молдовський політичний аналітик;
• Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова;
• В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

ВІКТОР ЧОБАНУ: Проросійські сили в Молдові займаються популізмом

— Ілан Шор на з’їзді в Москві пропонував не просто союз з Росією — він відкрито говорив про вступ Молдови до ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку, — ред.). Це означає, що Кремль планує на території Республіки Молдова сформувати відверто недружню владу Україні. Фактично — це ніж у спину.

Справді, всі проросійські сили активізувалися. Уся ця злодійська компанія потрапляє під санкції Євросоюзу. Згідно зі статтею 16 Виборчого кодексу (в одному з її пунктів йдеться про те, що особи, які підпадають під міжнародні санкції, не можуть брати участь у виборчому процесі), верхівку цього організованого злочинного угруповання просто не допустять до виборів. Такий прогноз я даю на сьогодні.

Але це зовсім не означає, що Шор не братиме участі у виборах. І його електорат, якого вже в кількох кампаніях привчили голосувати за гроші, — цілком може знову зреагувати на СМС, розіслані в п’ятницю чи суботу перед виборами. Це обов’язково потрібно враховувати. Куди підуть ці голоси — спекулювати не будемо. Вони можуть піти як у якусь партію Додона, так і в будь-яку іншу, оголошену “від Шора” буквально напередодні виборів — яку просто не встигнуть виключити з бюлетеня.

Друга колона прокремлівських оголосила про створення блоку “За Молдову”. Єдине, що літера “З” у цій назві не російська, а латинська (“Z”). Це важливо. Щоб було зрозуміло, кого представляє цей блок і які в нього завдання.

До нього входять: соціалісти й комуністи, партія “Серце Молдови” (колишнього башкана Ірини Влах) і партія “Майбутнє Молдови” (колишнього прем’єра Василя Тарлева). Ця трійка вже двічі їздила до Москви. Там зустрічалися з віцепрем’єром і заступником міністра енергетики РФ і вже тоді заявили про “дешевий газ”.

Обіцянки ті самі: буде газ, але тільки якщо влада в Молдові зміниться. Ми дуже сподіваємося, що цього не станеться і жодного дешевого газу в Молдові не буде. Тим паче, що ніхто з цих “обіцяльників” навіть не може пояснити, звідки цей газ візьметься і яким маршрутом він піде.

Ось така нехитра програма — голі популістські обіцянки. Думаю, ми побачимо те саме й на цих парламентських виборах. І участь Росії, очевидно, буде значно масштабнішою.

Я впевнений, що Кремль залучить весь свій арсенал. По-перше, це агресивна пропаганда й дезінформація — дуже потужний ресурс, який серйозно впливає на свідомість виборців. По-друге, нові схеми фінансування. Саме за цим наші “за-молдавські” і їздили в Петербург — за інструкціями й грошима. Також можна очікувати енергетичного тиску, передусім на Придністров’я.

Зараз Придністров’я отримує газ формально російський, але через угорського посередника з оплатою десь в офшорах. Тобто, фактично, це вже європейський газ і його обсяги значно скоротилися. Я не виключаю, що ближче до вересня, а може, й уже в серпні, газ Придністров’ю просто перекриють, щоб дестабілізувати регіон.

Придністров’я Росії більше не потрібне як суб’єкт, але потрібне як чинник дестабілізації Молдови, а може, й України. Тому провокації можливі.

Лідер молдовських соціалістів Ігор Додон, повернувшись із Петербурга, одразу ж заявив, що блок із чотирьох партій має набрати понад 40% голосів. Це, по суті, і є їхня цільова планка. І якщо вони її досягають, то це майже гарантована більшість у парламенті. А значить — контроль над урядом і фактичне управління країною.

Молдова, нагадаю, — парламентська республіка. Хто виграє вибори, той і керує державою.

МИХАЙЛО ПАШКОВ: Євросоюз має посилити підтримку Молдови

— Санкції проти проросійських фігур у Молдові можна розглядати у двох площинах. З одного боку, це частина загальної мозаїки протистояння гібридній експансії Росії на європейському континенті. З іншого — це пряма прелюдія боротьби за Молдову в локальному контексті.

Без перебільшення можна сказати, що від результатів парламентських виборів у вересні залежить майбутнє Молдови. Кремль, безумовно, готується до реваншу. Ми вже спостерігаємо консолідацію прокремлівських сил. Москва намагатиметься створити в Молдові своєрідний анклав “руського миру”, заблокувати її євроінтеграцію. По суті, це буде спроба відкрити другий фронт проти України. Ситуація справді складна.

Я думаю, що санкції, які зараз запроваджує Європейський Союз, — це свого роду пролог до майбутнього протистояння. Але цього недостатньо. Потрібні додаткові зусилля і заходи з боку ЄС, щоб протидіяти російській експансії.

Росія діє нахабно й безцеремонно: не просто втручається, а буквально вривається у внутрішні справи Молдови. Можна з повною впевненістю припустити, що буде залучений увесь арсенал гібридної агресії: підкуп виборців, інформаційні й кібератаки, провокації, диверсії, акції непокори, дискредитація влади та інше.

Я б виділив кілька ключових напрямів, за якими ЄС може реально допомогти Молдові.

• активізація політико-дипломатичного діалогу з Кишиневом: потрібно проводити резонансні заходи, ініціювати візити провідних європейських політиків;
• допомога спецслужбам Молдови, особливо в контексті захисту від кіберзагроз, які вже є і, очевидно, посилюватимуться;
• залучення інвестицій в економіку Молдови.

Зараз складно сказати, наскільки ЄС готовий до відкриття процесу вступу Молдови до Євросоюзу. Для України це питання ще болючіше, тому що воно фактично розриває євроінтеграційний тандем “Молдова — Україна”.

Фактично, ми маємо справу з прологом розгортання масштабної гібридної війни: інформаційної, пропагандистської, психологічної. Протистояння довкола Молдови стає ареною для цієї боротьби. ЄС і союзники мають надати максимальну допомогу республіці. Необхідно впливати на внутрішні процеси та всіма доступними способами захистити Молдову від агресивного зовнішнього тиску з боку Росії.

У Молдові склалося досить насичене політичне поле, яке, на жаль, залишається вразливим. Тут є місце для брудної гри, фейкового впливу і всіх форм гібридної агресії.

Тому виборчій комісії, молдовським спецслужбам і європейським структурам необхідно об’єднати зусилля, щоб хоча б мінімізувати цей зовнішній вплив. У спецслужб Молдови вже є конкретні успіхи — їм вдалося зірвати кілька спроб впровадження агентурних мереж із-за кордону, припинити спроби розширення впливу з боку іноземних розвідок.

В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Результати виборів у Молдові вплинуть на безпеку України

— Те, що Росія влазить у вибори в різних країнах і підтримує певні політичні рухи — давно не новина. Ми добре про це знаємо ще з 2016 року.

У випадку з Молдовою йдеться не лише про внутрішні проблеми Молдови чи Євросоюзу. Тут є пряме відношення і до українських питань. Це географія: кордон, залежність частини Одеської області від постачання електроенергії з території Молдови, а також транзит — проїзд до частини Одеської області та до кордону з Румунією можливий через молдовську територію. І це критично важливо для України.

Відповідно, якщо до влади в Молдові прийде недружній Україні уряд, вони можуть просто перекрити постачання і транзит через свою територію. Для Одеської області це може стати прямою загрозою.

Крім того, ми знаємо, що в Придністров’ї є російський військовий контингент. Він невеликий, переважно складається з людей з подвійним або потрійним громадянством, які народилися і живуть у “Трансністрії” — частині лівобережної Молдови. Якщо в парламенті опиняться проросійські сили, вони можуть інакше підійти й до питання присутності російських військових на офіційних базах у Придністров’ї. А це вже створює потенційну воєнну загрозу для України — щонайменше в районі Одеси й Одеської області.

Росія, найімовірніше, діятиме комплексно. Наскільки мені відомо, цим процесом у Росії займається заступник глави адміністрації президента Сергій Кирієнко. По суті, вони зараз будуть мобілізувати весь проросійський електорат у Гагаузії, Придністров’ї, в інших регіонах, де сильні позиції партії Шора, у прикордонних з Україною територіях.

Якщо судити з попередніх виборів, вони намагатимуться впливати на результати через цифрові канали. Думаю, російський медіавплив у Молдові буде дуже серйозним.

Є ще один важливий чинник: релігійний. Приблизно половина громадян Молдови належать до Румунської православної церкви, інша половина — до Російської православної. Через церкву теж відбувається вплив.

Тут постає стратегічне питання. Коли Україна і Молдова отримали статус кандидатів у члени ЄС, то вони йшли в одному пакеті. Із шести країн “Східного партнерства” до кандидатського статусу дійшли лише вони. Але зараз, в умовах війни, Україну до ЄС поки що приймати не планують. Тому постало питання: “відчепити” Молдову і просувати її окремо? Україна проти, Євросоюз теж ставиться до цієї ідеї скептично.

Виходить, що перспективи євроінтеграції Молдови починають залежати від України. Усе це відкладається на невизначене майбутнє. А це, своєю чергою, дає аргументи для російської пропаганди й підтримку тим силам, які виступають проти президентки Маї Санду та європейського курсу.

Програма проросійських сил у Молдові проста: замість “журавля в небі” у вигляді євроінтеграції пропонують “синицю в руках” — дешевий російський газ, обіцянку миру і стабільності. Це і є їхня основа.

Треба враховувати, що Молдова — специфічна держава. Дуже багато людей виїхало за кордон. Те, як голосуватимуть емігранти, сильно вплине на результат. Усе залежить від того, наскільки вони будуть активні, як це порахують. Росія ж буде активізувати електорат Придністров’я та інших регіонів.

Коли ми говоримо, що Росія все більше втручається у справи європейських країн і країн Балкан — це правда. Але важливо розуміти: більшість із цих країн — члени НАТО та ЄС. У них є гарантії безпеки, є кому їх захищати навіть у разі виборів, політичної кризи чи масових протестів, інспірованих з Москви.

А от Молдова — не член НАТО. Суспільство там розколоте. Молодь, орієнтована на Європу, вже виїхала. У самій країні переважає літнє населення з традиційними, радянськими поглядами. І саме на них робить ставку Росія та її союзники.

Читайте також: Фіцо, гроші, Кремль: як Брюссель переконує Братиславу підтримати 18-й пакет санкцій проти РФ