Путін із “зразка для наслідування” для Сі перетворився на прохача, — WSJ

Повномасштабна війна проти України та подальша міжнародна ізоляція Росії кардинально змінили баланс відносин між Москвою та Пекіном. Російський диктатор Володимир Путін, якого голова Китайської Народної Республіки (КНР) Сі Цзіньпін колись називав “зразком для наслідування”, тепер перетворився на прохача та молодшого партнера Китаю. Про це пише The Wall Street Journal, повідомляє FREEДОМ.

За інформацією видання, ще у 2013 році під час першої закордонної поїздки на посаді голови КНР Сі Цзіньпін називав Путіна прикладом для себе. Однак понад чотири роки війни, санкції та втрата європейських ринків значно посилили залежність Росії від Китаю.

Як зазначає WSJ, підтвердженням нового балансу сил став нещодавній візит Путіна до Пекіна. Головною метою російської делегації було підписання угоди про будівництво газопроводу “Сила Сибіру — 2”, який має компенсувати Москві втрату європейського ринку газу.

Однак, за даними джерел видання, Китай згоден укласти угоду лише за умови, що Росія постачатиме газ за ціною, порівнянною з внутрішніми російськими тарифами. Поки Москва не приймає ці умови, Пекін відмовляється підписувати угоду. У результаті Путін покинув Китай із 42 підписаними документами, але без ключового для Кремля газового контракту.

При цьому, як наголошує WSJ, Пекін продовжує підтримувати російську економіку, допомагаючи їй адаптуватися до західних санкцій. Водночас залежність Москви від Китаю продовжує зростати.

Якщо у 2013 році на Китай припадало близько 10% зовнішньої торгівлі Росії, то зараз — майже 40%. При цьому частка Росії у зовнішній торгівлі КНР становить менше 4%, що значно посилює переговорні позиції Пекіна.

Видання також звертає увагу на те, що китайське керівництво не поспішає йти на поступки Москві. За словами директора Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Габуєва, стратегія Пекіна полягає в тому, щоб дочекатися подальшого погіршення економічного становища Росії і лише потім укладати угоди на максимально вигідних для себе умовах.

Окрім економічних питань, між Москвою та Пекіном зберігаються й політичні розбіжності. Однією з причин напруженості WSJ називає розширення військової співпраці Росії з Північною Кореєю, що викликає занепокоєння у Китаї.

Попри це, як пише видання, КНР має намір зберігати стратегічне партнерство з Росією. При цьому Пекін уже налагоджує відносини не лише з Путіним, але й із представниками російських політичних та економічних еліт, розраховуючи зберегти свій вплив і після зміни влади в Кремлі. Російський антизахідний вектор, як вважають у Китаї, перетворився на довгостроковий тренд, здатний пережити свого творця. 

Читайте також: Не хоче ані перемоги, ані поразки РФ: експерти про позицію Китаю у питанні завершення війни 

Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сібіга отримав офіційне запрошення від голови Міністерства закордонних справ (МЗС) Китаю Ван Ї відвідати КНР (Китайську Народну Республіку). Водночас експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов висловив думку, що очікувати радикальних змін у позиції Пекіна за підсумками цього візиту не варто, оскільки відносини з Росією залишаються для Китаю дуже цінними. 

Читайте також: У КНДР заявили, що мають намір кількісно та якісно посилювати ядерні сили, — Reuters