Україна і Молдова готові до відкриття всіх п’яти кластерів у процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу. Єврокомісія закликає членів ЄС ухвалити позитивне рішення.
Крім того, Європарламент привітав старт першого переговорного блоку про вступ України до ЄС, який відкрився у червні 2026 року, і виразив надію на швидке відкриття наступних блоків.
Вступ України до ЄС
Як заявив спікер Єврокомісії з розширення Гійом Мерсьє, Україна і Молдова вже виконали всі умови для подальшого руху шляхом євроінтеграції.
“Ми вважаємо, що всі умови зараз виконані для того, щоб Молдова й Україна відкрили всі кластери, тобто п’ять залишених кластерів. І ми дійсно закликаємо держав-членів рухатися вперед у цьому питанні та готові підтримати цей процес”, — сказав спікер.
Україна налаштована на якнайшвидше відкриття останніх п’яти кластерів для вступу до Європейського Союзу. Саме це було головною темою розмови між президентом України Володимиром Зеленським і президентом Європейської Ради Антоніу Коштою, яка відбулася 8 липня на полях саміту НАТО в Анкарі.
На думку глави держави, саме зараз необхідно прискорити відкриття кластерів для того, щоб Україна стала членом ЄС.
“Як завжди, хороша зустріч з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою. Обговорили роботу над відкриттям залишених п’яти переговорних кластерів. Важливо якомога швидше рухатися в цьому напрямку”, — сказав Зеленський.
Також Зеленський і Кошта обговорили наступні кроки, які необхідно зробити Україні на шляху до членства в Євросоюзі.
“Обговорили потенційний графік наступних кроків. Україна і наші люди цього повністю заслуговують. Ми виконуємо всі свої зобов’язання щодо вступу до Євросоюзу. І буде справедливо, якщо ми отримаємо у відповідь чіткі сигнали підтримки від ЄС”, — вважає президент України.
Своєю чергою депутати Європейського парламенту закликали до конструктивного обговорення шляхів подальшої євроінтеграції України з урахуванням стратегічних інтересів Євросоюзу. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту. Окремо там зазначили, що державам-членам ЄС варто враховувати динаміку подій у державах-кандидатах, зокрема спроби Росії підірвати суспільну підтримку курсу на вступ до ЄС, і працювати на зміцнення майбутньої безпеки як України, так і всього континенту.
У звіті про стан реформ в Україні високо оцінено зусилля держави з укріплення демократичних інституцій і збереження розподілу влади навіть в умовах війни. Депутати відзначили прогрес у судовій реформі та антикорупційній боротьбі, водночас підкресливши необхідність продовжувати рух у цих напрямках: міцне верховенство права, на їхню думку, забезпечить прозорість відновлення й економічного відродження, а також зміцнить довіру інвесторів і міжнародних партнерів.
Також депутати Європейського парламенту закликали Україну і Польщу продовжити зусилля щодо історичного примирення і зберігати добросусідські відносини.
Євродепутати виразили жаль у зв’язку з рішенням про присвоєння одному з елітних підрозділів Збройних сил України імені героїв Української повстанської армії (УПА). У резолюції зазначається, що цей крок не враховує чутливість і скорботу польської сторони, і може негативно вплинути на відносини між двома сусідніми державами. У зв’язку з цим Європарламент закликав до деескалації і відновлення зусиль “у дусі доброї волі” для досягнення історичного примирення. При цьому питання добросусідських відносин розглядається як один з елементів оцінки прогресу України на шляху до вступу до Європейського Союзу. Основна частина резолюції підтверджує підтримку європейських прагнень України, відзначає досягнутий прогрес у проведенні реформ і закликає продовжувати процес євроінтеграції.
Темпи євроінтеграції України в оцінці експертів
Як Україна просувається шляхом євроінтеграції? Які перешкоди існують? У чому суть розбіжностей з Польщею? Які можливі варіанти розв’язання проблеми? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Олександр Левченко, посол України в Республіці Хорватія, Боснії та Герцеговині (2010-2017 рр.);
- Катерина Одарченко, політтехнологиня;
- Руслан Рохов, політтехнолог, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC, автор ТГ-каналу ROKHOV.
ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: У Польщі є конкретне лобі проти вступу України до Євросоюзу
— У Польщі підводять до речей, які мають не тільки історичний, а й ідеологічний характер. Власне кажучи, цю роботу почав Кароль Навроцький, ставши директором Інституту національної пам’яті Польщі у 2004 році. До цього питання Волинської трагедії вважалося закритим. Інститут національної пам’яті Польщі тоді визнав: трагедія відбулася, були певні обставини, і вони не були на користь Польщі. Називалися цифри: 50-60 тис. загиблих поляків і 15-20 тис. убитих українців. Президенти України та Польщі перепрошували від імені своїх народів за нанесені травми, і питання вважалося закритим.
Але за часів Навроцького, коли він очолив цей Інститут, все почалося по-іншому. По суті, саме на цій темі він і став президентом Польщі. Він не був відкритим політиком, але його підтримали, і він зробив цю тему своєю основною повісткою.
У Польщі є певне коло, яке не хоче, щоб Україна стала членом Євросоюзу. Там вважають, що тоді Польща буде отримувати менше компенсацій з бюджету ЄС. Зараз вона щорічно отримує близько 80 млрд євро безоплатної допомоги, тоді як Україна, ведучи важку війну, отримала 35 млрд євро за один рік.
У Варшаві логіка така: навіщо нам конкурент? Тим більше що українська сільгосппродукція дійсно конкурує з польською. Але прямо сказати, що вони не хочуть вступу України до ЄС, неприємно — ніхто цього не зрозуміє. Тому взяли історичну тему і перевели її в ідеологічну площину.
Так, взаємна ненависть тоді була — це правда. Але були й убивства українців Армією Крайовою, яка знищувала українські села. Таких фактів багато. Деякі підрозділи польської армії досі носять назви частин Армії Крайової, які знищували мирних жителів.
Зараз ситуація саме така, і нам потрібно акуратно її вирішувати, тому що вона знову виникла на порядку денному. Тим більш як 11 липня — річниця Волинської трагедії, і там будуть провокації, лозунги й так далі.
На жаль, одна з важливих політичних сил Польщі — “Право і справедливість” — зараз будує свої політичні рейтинги на антиукраїнській темі, на шкоду міждержавним відносинам. Вони пішли шляхом політичного егоїзму: краще рейтинг, краще історична брехня, ніж покращення відносин з Україною.
Тому ми повинні акуратно вести цю роботу. Якщо вони знову хочуть, щоб історики зустрілися, будь ласка. До 2000 року вони зустрічалися десятки разів, перевіряли всі цифри й так далі. Але Навроцький, ставши президентом Інституту національної пам’яті, збільшив цифру загиблих поляків удвічі, а цифру загиблих українців зменшив у чотири рази.
Що стосується інших аспектів у питанні перешкод з боку Польщі, то Селянська партія — одна з ініціаторів цих тем. Тому що відкрито сказати, що вони неконкурентоспроможні й що Україна отримає якісь вигоди, складно.
Коли Польщу приймали до Євросоюзу у 2004 році, німецькі та французькі фермери теж могли протестувати, тому що польська продукція була набагато дешевшою. Але ніхто не блокував вступ Польщі до ЄС. Всі розуміли політичний сенс розширення Євросоюзу.
Конкурентно боротися польські фермери не збираються. Вони живуть непогано, тому що мають хороший прибуток від продажу своєї сільгосппродукції. І прихід України, на їхню думку, призведе до зниження цін на сільгосппродукцію в ЄС.
Від цього виграють десятки, якщо не сотні мільйонів європейців, тому що чим нижчі ціни, тим більше продуктів зможе купити кожен європеєць. Але польський фермер буде отримувати менше прибутку, а зараз він живе дуже добре. Достатньо поїхати по польських селах, щоб побачити, наскільки там заможне життя.
Потрібно аргументовано розмовляти в Брюсселі з провідними країнами — Францією, Німеччиною та іншими — і пояснювати, що це не є перешкодою.
Зараз Україна має конкурентоспроможне виробництво, і, думаю, багато хто це розуміє, особливо враховуючи, що продовольства у світі з кожним роком буде ставати менше, а Україна пропонує його європейцям за нормальними цінами.
Потрібно враховувати й те, що Варшава розуміє: коли країна вступає до Євросоюзу, вона перебуває у слабкій позиції, тому що до неї висувають вимоги, а сама вона майже нічого вимагати не може. Цим і користуються. З усім тим, потрібно продовжувати роботу. Це не перший такий випадок. Потрібно працювати з партнерами, з польською стороною і, головне, рухатися далі, показуючи хороші результати в економічній політиці.
КАТЕРИНА ОДАРЧЕНКО: Потрібно інтенсивно рухатися курсом євроінтеграції
— Євроінтеграція України, Молдови та Грузії — це питання не тільки торгового союзу, тому що тут є свої нюанси. Наприклад, поляки далеко не завжди раді нашій аграрній продукції. Я зараз говорю про економічні фактори. Українська сільськогосподарська продукція є конкурентом продукції Польщі, Литви та інших країн ЄС.
Важливо зазначити, якщо Україна, Молдова і Грузія не будуть рухатися у бік Євросоюзу, хай навіть не швидко, то вони неминуче будуть рухатися у бік співпраці з Росією.
Якщо щодо України зараз такий сценарій виглядає нереалістичним, то можна подивитися на Грузію. Країна, яка раніше провела революцію і масштабний пакет реформ, сьогодні фактично обрала політично нейтрального президента, який не заявляє про підтримку Росії, але при цьому співпрацює з нею. А одна з ключових партій у парламенті Грузії відкрито виступає за розвиток відносин з РФ.
Схожа ситуація і в Молдові, попри успіхи президента Маї Санду. Але їхніми головними опонентами залишаються проросійські партії. Вони також мають певний успіх, використовуючи класичні методи: підкуп виборців, маніпуляції й так далі.
Якщо Україна, Молдова і Грузія не будуть більш інтенсивно рухатися до ЄС, це створить можливості для процесів, які фінансує Росія: посилення антиреформаторських тенденцій і просування партій, що виступають за курс, протилежний європейській інтеграції.
Що стосується ситуації, яка виникла з Українською повстанською армією і Польщею, то, я вважаю, що в України є багато не полемічних героїв. Є сучасні герої, які захищають Україну і не викликають настільки чутливих дискусій з боку Польщі та Ізраїлю, а також не підживлюють російську пропаганду.
Я думаю, що нинішня ескалація у відносинах Києва і Варшави — це, серед іншого, продукт російської пропаганди, яка підхопила цю тему. І одночасно це сигнал для нас, що над українською національною ідеєю варто працювати. Мені здається, існує безліч альтернативних варіантів, які не викликають подібних дипломатичних дискусій.
РУСЛАН РОХОВ: Польща не буде перешкоджати відкриттю переговорних кластерів
— Європейські інституції ухвалюють рішення консенсусом. Це, власне, те вузьке місце, яке довгий час стримувало процес євроінтеграції України.
Після поразки Віктора Орбана в Угорщині фактично було розблоковано подальший рух України у напрямку Євросоюзу. Новий прем’єр-міністр зняв вето, яке обмежувало наші можливості рухатися далі європейським шляхом.
Сьогодні ми є свідками певної напруги у відносинах з Польщею. Однак, судячи з комунікації президентів України та Польщі, яка відбулася в Туреччині на полях саміту НАТО, складається враження, що історичні розбіжності між нашими країнами не повинні стати перешкодою на шляху євроінтеграції.
Ба більше, ми бачили декларативну резолюцію польського парламенту, в якій побіжно було зазначено, що подальша ескалація у відносинах між двома країнами не потрібна.
Найімовірніше, Польща не буде перешкоджати Україні при відкритті переговорних кластерів. Таким чином, теоретично уже до вересня ми можемо стати свідками відповідного рішення.
Саме на цьому наполягає Володимир Зеленський — відкрити одразу всі переговорні кластери, щоб Україна могла паралельно рухатися за всіма напрямками євроінтеграції.
У Євросоюзу є певні вимоги в рамках кожного переговорного кластера. Україна повинна привести своє законодавство і державні інституції у відповідність з цими вимогами, щоб рухатися далі шляхом євроінтеграції та в кінцевому підсумку стати повноцінним членом ЄС.
Очевидно, що після цього нас чекає наступний етап — ратифікація членства кожною країною ЄС окремо, через національні парламенти. Тут уже будуть грати роль вузькі інтереси окремих держав, двосторонні переговори та врегулювання різних питань.
Але базова вимога Європейської комісії полягає не в позиції кожної окремої країни, а у відповідності України загальним критеріям і правилам Євросоюзу. Саме ці правила обов’язкові як для держав-кандидатів, так і для чинних країн-членів ЄС.
Читайте також: Трамп все більше схиляється до підтримки України: експерти проаналізували результати зустрічі президентів в Анкарі














