Ставка Кремля на реванш: як проросійські сили намагаються повернути вплив у Молдові

Проросійський лідер Партії соціалістів Молдови Ігор Додон повідомив, що напередодні парламентських виборів у країні ведуться переговори про створення єдиного політичного блоку лівих сил. До цього блоку, ймовірно, увійде й “Перемога” — політична сила, яку очолює втікач-олігарх Ілан Шор. Він заявив, що найближчими днями подасть документи для участі у передвиборчій кампанії.

Експерти вважають, що Москва робить усе, щоб повернути Кишинів до сфери свого впливу.

РФ намагається впливати на внутрішню політику Молдови

Передвиборча кампанія в Молдові стартує наприкінці серпня, але прокремлівські сили в країні вже активізувалися. Лідер блоку “Перемога” олігарх Ілан Шор під час свого виступу на з’їзді в Москві заявив, що майбутнє Молдови — в союзі з Росією, а не з Євросоюзом. А ще оголосив про намір політичної сили взяти участь у парламентських виборах.

Очолить партійний список голова Гагаузької автономії Євгенія Гуцул. Її судять у справі про незаконне фінансування забороненої в Молдові проросійської партії “Шор”. Обвинувачення стверджує, що Гуцул отримала понад 2 млн євро від Ілана Шора для оплати учасникам акцій протесту й виплат регіональним координаторам. Друга кримінальна справа стосується підробки фінансових документів під час її виборчої кампанії у 2023 році й фальсифікації звітів.

“Молдова однозначно має стати членом ОДКБ (Організація договору колективної безпеки, — ред.). Сьогодні нам необхідна єдина платформа розвитку як для вирішення внутрішніх, так і зовнішніх питань”, — сказав лідер проросійського політичного блоку “Перемога” Ілан Шор.

Ілан Шор, заочно засуджений у Молдові до 15 років ув’язнення у справі про банківське шахрайство, заявив, що лише його партія здатна розвивати країну. А інший не менш одіозний проросійський лідер молдовських соціалістів Ігор Додон повідомив, що напередодні парламентських виборів у Молдові тривають переговори про формування політичного блоку, до якого увійдуть і люди Ілана Шора.

“Ми ведемо переговори про створення такого блоку на лівому фланзі. Як він називатиметься? Є різні варіанти назви, ми зараз робимо оцінку”, — повідомив Додон на своїй сторінці в Facebook.

Політологи впевнені, що Кремль за будь-яку ціну намагається повернути Молдову до сфери свого впливу.

“4 червня в Кишиневі презентували політичну платформу “За Молдову”. Три діячі, пов’язані з Комуністичною партією, Соціалістичною партією та колишній міністр оборони часів президентства Ігоря Додона вийшли на пресконференцію й закликали всю опозицію об’єднатися, щоб протидіяти президентові Маї Санду й партії влади PAS [“Дія і солідарність”]. На цей заклик одразу відгукнулися знакові політики, яких пов’язують із московським впливом”, — розповів в інтерв’ю виданню “Європейська правда” політичний аналітик Руслан Рохов.

До цього так званого мегаблоку може приєднатися і Вікторія Фуртунє, яка є довіреною особою Шора й лідером партії “Велика Молдова”. У травні 2025 року у своєму Telegram-каналі вона виклала відео із закликом анексувати регіон Буджак на півдні Одеської області, щоб отримати “вихід до моря”. Фуртунє — затята прихильниця Путіна й противниця євроінтеграції. Своєю чергою президентка Молдови Мая Санду наполягає: майбутнє Молдови — в Європейському Союзі. Партія “Дія і солідарність” прагне зберегти більшість у парламенті й протистоїть проросійській Соціалістичній партії та її союзникам.

“Добробут і мир не приходять просто так, їх потрібно будувати. Колективними зусиллями і єдністю. Коли громадяни об’єднані, обирають правильний шлях і йдуть ним. Єдиний ризик — якщо ми зупинимося. Якщо цієї осені ми вирішимо, що нас ніщо не зупинить, то все можливе”, — підкреслила Мая Санду.

Європейський Союз готовий допомогти Молдові в захисті від гібридних атак Москви, заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час свого візиту до Кишинева в межах саміту ЄС — Молдова.

“І саме в цьому полягає членство в Євросоюзі. Це передусім солідарність і захист. Європейський Союз захищатиме свободу, демократію, ідентичність і безпеку Молдови. Хто стоїть за цими атаками — всім нам добре відомо. Це ті самі агенти автократії, які намагаються підірвати наші демократії по всій Європі. І ми продемонструємо їм силу демократій”, — зазначила фон дер Ляєн.

На саміті за участю лідерів Євросоюзу було анонсовано появу перших майже 300 млн євро відповідно до Плану зростання для Молдови.

“Я передаю вам чітке послання: майбутнє Молдови — в Європейському Союзі. Ви проявили неймовірну мужність і рішучість. Це було очевидно 8 місяців тому, коли народ Молдови зробив вирішальний крок і проголосував за те, щоб закріпити своє європейське майбутнє у вашій конституції. Тепер у Молдови є історична можливість досягти прогресу. Ми з нетерпінням чекаємо якнайшвидшого відкриття всіх кластерів переговорів про вступ Молдови”, — сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Європейські лідери також на саміті ЄС — Молдова обговорили реалізацію Плану зростання для Молдови на 1,9 млрд євро й підтвердили свою відданість суверенітету, безпеці та стійкості цієї країни в умовах наслідків агресивної війни Росії проти України та гібридних атак Москви. Вони також оцінили прогрес, досягнутий Молдовою в зміцненні своєї енергетичної безпеки, підвищенні стійкості й зменшенні залежності від російських постачань. ЄС анонсував низку заходів, які зміцнять зв’язок із Молдовою.

Україна й Молдова мають спільні цілі у зовнішній політиці, як і спільні проблеми, пов’язані з російською агресією, які намагаються вирішувати разом. ЄС більше не хоче залишати обидві країни в сірій зоні впливу Росії й готовий надавати політичну та фінансову підтримку на шляху євроінтеграції.

Вплив РФ на Молдову в оцінці експертів

Як Росія намагається проштовхнути до молдовського парламенту своїх прислужників? Чи може Молдова повторити грузинський сценарій і різко змінити курс від Євросоюзу в бік РФ? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:

• Оазу Нантой, депутат парламенту Республіки Молдова;
• Андрій Андрієвський, політолог, головний редактор медіаресурсу AVA-TV;
• Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, професор ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

ОАЗУ НАНТОЙ: Майбутнє Молдови — в ЄС

— Захід, у якому брав участь Ілан Шор, був представлений як “урочистий з’їзд блоку “Перемога”. Але в міру наближення цього спектаклю тональність помітно пом’якшили, і зрештою назвали його просто “загальними зборами”. Дуже багато з учасників — явно випадкові люди, які мають мало спільного з Республікою Молдова. Це, по суті, провокація.

Усе це справляє враження провокаційного спектаклю, розрахованого на створення хаосу. Адже саме Ілан Шор, залишивши країну, обізвав керівництво Молдови “фашистським режимом”, пообіцяв його повалити, провести “вільні й справедливі вибори” тощо. Ба більше — він почав озвучувати свою особисту думку, мовляв, Молдова взагалі має зникнути як держава й увійти до складу Російської Федерації. Навіть білоруський товариш Лукашенко до такого не додумався.

Технологія цілком стандартна: спочатку Кремль дає можливість “погратися” різним представникам “п’ятої колони”, а потім дивиться на рейтинги цих персонажів і обирає стратегію поведінки напередодні виборів. Наскільки ми розуміємо, блок “Перемога” якраз і має бути таким провокатором — радикальним, популістським, неважливо, лівим чи правим. А основна кремлівська ударна сила буде зосереджена в блоці лівих сил, про який говорив проросійський політик Ігор Додон.

Складається цікава ситуація: ми, громадяни Молдови, досить давно знаємо всіх цих “акторів”. Незрозуміло, чим вони збираються переконати нас голосувати за них — особливо в умовах, коли навіть сліпий бачить злочини путінського режиму в Україні. Коли вони не можуть запропонувати Молдові нічого, крім стандартної демагогії й кліше на кшталт “з Росією нам буде краще”. Тоді як Євросоюз протягом останніх років неодноразово простягав нам руку допомоги — починаючи з енергетичної кризи.

Зараз запропоновано конкретний план розвитку Молдови — 1,9 млрд євро, з яких 400 млн — гранти. Євросоюз докладає максимум зусиль, щоб у партнерстві з Республікою Молдова забезпечити безпеку, прозорість і справедливість виборів. ЄС підкреслює, що Молдова вже перебуває в процесі інтеграції. У спільній декларації від 4 липня — а це стратегічний документ із 17 пунктів — прямо сказано: розширення Євросоюзу — це інвестиція в стратегічну стабільність, регіональний мир і розвиток.

Ставлення Євросоюзу до Молдови й України радикально змінилося. Процес інтеграції набуває реальних обрисів. І в цьому контексті конкуренція між історичними провокаціями Кремля й планомірною спільною роботою Молдови та ЄС виглядає жалюгідно й непереконливо.

Але про щось можна буде говорити лише після того, як Центральна виборча комісія оголосить остаточну форму виборчого бюлетеня. Поки що ми бачимо активну діяльність різних політичних сил. Не лише Ігор Додон, який, на мою думку, є агентом впливу Кремля, але й Партія дії й солідарності та інші партії — вони активно присутні в інформаційному просторі. Тож не варто надавати надмірного значення тій убогій політичній провокації, яка була організована в Москві.

Не слід забувати, що ще 10 жовтня 2023 року російські військові з акваторії Чорного моря свідомо запустили три крилаті ракети, які пролетіли через повітряний простір Республіки Молдова, щоби вразити цілі на території України.

Молдова має взяти на себе частину відповідальності за захист свого повітряного простору. Особливо з огляду на те, що це не просто небо над нашою територією, а повітряний коридор між Україною й НАТО, в особі Румунії.

У Молдові справді є сегмент населення, який некритично сприймає російську пропаганду. Так, цей сегмент нерідко асоціюється з певними регіонами — та ж Гагаузька автономія. Йдеться про ті залишкові явища в суспільстві, які цинічно використовує Кремль.

Головне завдання всіх, хто не хоче бачити “принад російського миру” в Молдові, — консолідація.

АНДРІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ: РФ хоче реалізувати в Молдові грузинський сценарій

— Саміт ЄС — Молдова — це дуже важливо, тому що він підтверджує: ми справді рухаємося до Європи. Це вже не просто якісь гасла чи загальні тези, а практичні кроки, які ведуть до інтеграції Молдови в Європейський Союз.

Це особливо важливо в контексті майбутніх виборів, адже, як завжди, у нас є партії, що знаходяться на короткому повідці в Москви. Вони вдають із себе євроскептиків — і все це робиться для того, щоб у людей виникло нерозуміння ситуації, щоб вони не голосували за проєвропейські партії — мовляв, це хибна перспектива.

Європейці пришвидшують процеси, приїздять сюди — це фактично прямі переговори між ЄС та Республікою Молдова. І, звісно, це відкриває дуже гарні перспективи для нашої країни.

Сьогодні ми практично повністю незалежні від Росії. Газ ми отримуємо через Європейський Союз з боку Румунії. Навіть якщо завтра РФ перекриє постачання в Азербайджан — на нас це не вплине. Ми отримуємо газ із відкритого ринку, і вже кілька років у нас немає залежності.

Придністров’я — це, звісно, неконтрольований регіон, але навіть там зараз незрозуміло, звідки і як вони отримують газ. Фактично можна сказати, що Молдова вже незалежна — і по газу, і по електроенергії.

Зараз ударними темпами будується нова високовольтна лінія між Молдовою і Румунією. Є й стара лінія, але в неї недостатня потужність, тому будується нова — через Балкани. Вона покриє наші потреби навіть у разі дефіциту власного виробництва.

Сьогодні Росія вже не може шантажувати Молдову ні газом, ні електроенергією, як це було раніше. Особливо по газу — це ж був їхній улюблений важіль: щось не так — одразу підвищення цін, погрози, шантаж. Цього більше немає. І я вважаю, що це колосальний прорив і звільнення від ярма.

Молдова — парламентська республіка, і саме парламент обирає й призначає уряд, він — головний орган влади. Тому зараз Росія кидає всі сили на те, щоб провести туди своїх людей. І що особливо тривожно — не всі з них відкрито висловлюють симпатії до Москви. Після всього, що сталося в регіоні, після російської агресії проти України, бути відкрито проросійським — це вже маргінальна позиція.

Тому вони маскуються. З’являються так звані “помірковані євроскептики”, які кажуть: “Ми не з цими й не з тими”. І от, судячи з усього, Москва робить ставку і на таких — щоб у парламенті зібрати більшість двома колонами: відкрито проросійською і приховано проросійською. І тоді вони зможуть, по суті, реалізувати грузинський сценарій. Це і є сьогодні їхній головний план. Наскільки він реалістичний? Поки що важко сказати, адже боротьба триває щодня.

Зараз у них немає газового чи іншого економічного шантажу, як раніше. Але залишається вплив через продажних політиків і лідерів громадської думки, які ефективно маніпулюють простором.

Наразі фактично стартував процес формування такого собі “мегаблоку” — об’єднання всіх проросійських сил, які на тому чи іншому етапі відкрито висловлювали симпатії до РФ. Сьогодні вони про це не дуже говорять, але ми їх усіх добре знаємо. Цей блок розраховує взяти приблизно третину місць у парламенті, тобто близько 30 голосів зі 101. Партія влади, найімовірніше, отримає близько 40. А от хто займе центр — залишається інтригою.

Якби була сильна проєвропейська опозиція — питань би не було. Кожен має право обирати. Ніхто не зобов’язаний вічно підтримувати одну й ту ж партію. Але сьогодні, на жаль, нібито “проєвропейські опозиціонери” теж, по суті, йдуть за сценарієм Кремля. І це — найсерйозніша загроза на майбутніх виборах.

Ще п’ять років тому у нас не було короткої перспективи вступу до ЄС, і тоді говорили про 15–20 років. А зараз звучить уже конкретно: в межах нинішнього Європарламенту, до його перевиборів, у Молдови є реальна перспектива вступити — тобто в найближчі три роки. Якщо ми втратимо цей шанс — це буде дурість максимального масштабу.

АНАТОЛІЙ КРУГЛАШОВ: Значна частина молдовського суспільства піддається російському впливу

— На минулих президентських виборах чинна президентка Майя Санду з великими труднощами здобула підтримку виборців вдруге. Але ми маємо пам’ятати, якою ціною це далося, наскільки це було непросто. Ба більше, треба розуміти: історія незалежної Молдови — це дуже складний етап. Країна одразу ж опинилася втягнутою в придністровську кризу, у важку соціально-економічну ситуацію. Це була бідна, нерозвинена й переважно аграрна країна.

Усі ці обставини сформували характер молдовського суспільства — зокрема тієї його частини, яка не бачить свого майбутнього в об’єднаній Європі й чіпляється за втрачені атрибути радянського способу життя. За міф, по суті.

Існує цілий “мегаблок”, що становить реальну загрозу. Якщо демократичні, проєвропейські сили не об’єднаються і не діятимуть солідарно, загроза проросійського реваншу стає вкрай актуальною. І це виклик не лише для Молдови, а й для України, і взагалі для всіх країн Південно-Східної Європи. Ставки на цих виборах дуже високі.

Розклад сил уже досить зрозумілий. Окрім олігарха Ілана Шора, який, наскільки мені відомо, спокійно перебуває в Ізраїлі, є й Ігор Додон, і башкан Гагаузької автономії — очільниця регіону, яка регулярно навідується до Москви. І, слід гадати, отримує там не лише інструкції, а й ресурси для реалізації кремлівських планів.

З моменту останніх президентських виборів, на яких перемогла Мая Санду, Європейський Союз значно посилив свою підтримку Молдови — зокрема фінансово-економічну. ЄС розуміє, наскільки важливою є ця країна в геополітичному та культурному протистоянні з РФ. Сьогодні ця політика починає приносити плоди.

Підтримка підприємництва, освітньої та медійної сфер (особливо останньої — з огляду на її незалежність від проросійських олігархів і кремлівських ресурсів) може дати реальний ефект. Питання лише в тому, чи вистачить часу: вибори стартують уже в серпні цього року. Чи встигнуть ці заходи подіяти?

Значна частина населення Молдови — особливо в глибинці — досить сприйнятлива до проросійської пропаганди. Ці настрої вкорінені історично: з 1812 року східна частина історичного князівства Молдови опинилася у складі Російської імперії — Бессарабською губернією. Цей вплив відчувається й досі.

Ілюзії про “золоту радянську добу” теж живі. Багато хто досі пам’ятає, як престижно було продавати продукцію на ринки Москви й Ленінграда. Тому, коли Кремль почав шукати слабкі місця Молдови, йшлося не лише про газовий диктат або придністровський конфлікт. Це була і гра на проблемі збуту аграрної продукції — адже Молдова залишається переважно аграрною країною.

Для молдовських фермерів критично важливо мати альтернативний ринок збуту. Якщо російський ринок закритий або недоступний, то необхідно забезпечити доступ до європейського ринку. Тут має бути чітке рішення — причому не лише від ЄС, а й від самої молдовської влади. Їм потрібно працювати з громадянами, виявляючи їхні реальні потреби й задовольняючи їх за підтримки Європейського Союзу.

Безпека Молдови сьогодні значною мірою забезпечується Україною та її боротьбою з російською агресією. А от економічний і соціальний розвиток країни не може бути завданням лише для молдовського уряду. Це можливо лише за розумної та продуманої підтримки Європейського Союзу. ЄС тут відіграє ключову роль.

У випадку з Молдовою важливі уроки Грузії та партії “Грузинська мрія”. Їх мають уважно вивчити — і молдовське керівництво, і експертна спільнота, і наші європейські партнери.

Після, здавалося б, потужного “щеплення” у вигляді російської агресії в серпні 2008 року, курс Грузії все ж почав розвертатися від ЄС у бік РФ. Сьогодні там говорять про паузу в європейській інтеграції. Це серйозна небезпека. Саме такий сценарій — відкат, затягування, розворот — Кремль хотів би реалізувати й в Молдові. Реалізація цього сценарію абсолютно неприпустима — ні для майбутнього молдовського суспільства, ні для України, ні для демократичної Європи.

Читайте також: Нова реальність для Європи: як члени НАТО готуються до удару з боку РФ і будують військову автономію від США