Паспорт або життя: як українців на окупованих територіях змушують отримувати російське громадянство

Під прицілом автоматів і камер, з присягою на вірність або без права на життя Росія масово змушує отримувати паспорти мешканців окупованих територій. Як Кремль змушує українців відректися від батьківщини і які методи використовує для примусової паспортизації — розповідає новий випуск “Спеціального репортажу” на телеканалі FREEДOM.

Автор — Марина Нестерова.

РФ вважає території України “своїми”

Окупація — це тимчасовий контроль однієї держави над територією іншої внаслідок збройного конфлікту. Женевські та Гаазькі конвенції суворо регламентують обов’язки країни-окупанта щодо гуманного поводження з людьми, поваги й недоторканності їхньої власності, дотримання законів і забезпечення базових потреб та безпеки мирного населення під час її присутності на захопленій території. Але все це Російська Федерація тотально ігнорує.

Незаконно вторгшись на територію України та частково окупувавши Донецьку, Луганську, Херсонську, Харківську, Запорізьку області й Автономну Республіку Крим, Росія одразу ж провела там незаконні бутафорські референдуми та призначила гауляйтерів.

“Росія не розглядає окупацію як тимчасову, вона взагалі не розглядає це явище як окупацію. Вона захопила ці території й вважає їх своїми”, — говорить Онісія Синюк, правова аналітикиня Центру прав людини “ZMINA”.

Після так званих референдумів Москва взагалі включила захоплені українські території до складу РФ, змінивши під це навіть свою Конституцію.

“Ці закони не мають жодного значення, вони є неправовими, не відповідають міжнародним зобов’язанням цієї держави. Російська Федерація переслідує власні інтереси, і ці інтереси суто імперські — захоплення територій, захоплення людей, використання їх для своїх цілей”, — коментує юристка “Regional Center for Human Rights” Катерина Рашевська.

Установивши свою владу на окупованих територіях, Росія грубо порушила суверенітет України, основоположні принципи міжнародного права, засади глобального правопорядку і надалі почала роздавати свої паспорти мешканцям захоплених територій. Спочатку за допомогою пропаганди, агітаційних кампаній, обіцянок гарантій і прав, а пізніше — шляхом примусу й насильства щодо тих, хто відмовлявся від російських документів і намагався зберегти свою українську ідентичність в окупації.

“Логіка Росії та правителів Росії завжди — закрутити гайки та зламати через коліно. Тому, якщо хтось не слухається, їх треба, якщо не вбити, то спочатку залякати”, — говорить політолог Дмитро Васильєв.

Люди, які погодилися розповісти про насильницьку паспортизацію на окупованих територіях, бояться показувати свої обличчя, адже у багатьох в окупації досі залишаються рідні чи близькі.

“Росіяни спочатку так говорили: “не потрібно змінювати документи, жодні паспорти, нічого робити не потрібно. Мовляв, гривні будуть ходити й номери на машинах можна залишати українські”, — розповідає мешканка тимчасово окупованої області Анна.

Анна з чоловіком і чотирма дітьми перебувала в окупації з перших днів російського вторгнення.

“Ми жили біля адмінбудівлі в центрі міста й не одразу зрозуміли, що місто опинилося в окупації. Ми як ні в чому не бувало того дня збиралися на роботу, а діти — до школи. Виходимо на вулицю, і дорогою нас зустрічає вчителька дітей. Каже: “біжи, рятуй дітей, школи не буде”. Я питаю: “що сталося?”. Вона мені каже: “прапори змінилися”, я в подиві: “які прапори?”, а вона мені: “росіяни прийшли”, — згадує Анна.

Окупанти спочатку ввели рублі, які можна було отримати в обмін на гривні лише в банку і тільки вже за російським паспортом. Також погрожували вилучати авто, якщо не буде російських номерів, а їх можна було отримати також за наявності паспорта РФ. З кожним місяцем ситуація погіршувалася.

“Я на собі відчула тиск окупаційної влади. У вересні діти мали йти до школи — а як? Якщо в батьків не було російського паспорта, то до школи не брали. Навіть медкомісію дитині не можна було пройти без отримання цього паспорта. Від школи також не можна було відмовитися, бо могли забрати дітей — такі випадки вже були. От ми й пішли з чоловіком за цими паспортами. Це вже було питання життя і смерті”, — говорить мешканка тимчасово окупованої області.

За словами представників української влади, спочатку паспорти видавали добровільно.

“Але це не давало результату. За винятком дуже невеликого відсотка колаборантів, ніхто ці паспорти не хотів отримувати. Вони це прекрасно розуміли й тому почали систематично створювати умови, за яких без паспорта РФ на тимчасово окупованих територіях просто неможливо вижити”, — розповідає Юрій Соболевський, заступник голови Херсонської обласної ради.

Анна, взявши російський паспорт, не змінила своєї позиції — і за це на неї донесли до ФСБ.

“Запросили “поговорити”. Не били, але питали, що мене не влаштовує. Казали, що за мій “язик” буде розплата”, — згадує жінка.

Невдовзі родина дізналася, що на них надійшов сигнал із соцслужби — нібито про неналежний догляд. Побоюючись, що дітей заберуть, Анна з чоловіком негайно покинули місто.

“У цьому й жах, що Росія безконтрольно може робити з нашими людьми в окупації практично все, що захоче”, — говорить керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Без паспорта РФ ти ніхто

Віталій виїхав з окупованої частини Херсонської області.

“Коли ти отримуєш російський паспорт, то складаєш присягу на камеру. Ти кажеш, що згоден з усіма російськими законами, підтримуєш усі слова Путіна і зобов’язуєшся захищати Російську Федерацію, тому що стаєш громадянином РФ. А чому я маю захищати Російську Федерацію, якщо вона мені нічого доброго не зробила?”, — каже Віталій.

За відмову від отримання російського паспорта Віталій спочатку втратив роботу, і без документа його не брали навіть на підробітки.

“Потрібно продемонструвати лояльність до окупаційної держави, що також є порушенням Гаазької конвенції. Треба зробити так, щоб ти працював на благо окупаційної держави, а коштом цих грошей вона потім веде війну проти твоєї власної батьківщини. Це порушення Женевської конвенції”, — пояснює юристка “Regional Center for Humans Right” Катерина Рашевська.

Через відмову Віталія отримати російський паспорт його доньку не зарахували до школи, а невідвідування навчального закладу загрожувало позбавленням батьківських прав за наполяганням соціальної служби. Усі такі сім’ї перебували під суворим контролем окупантів.

“Знайома мені сказала: “виїжджай, бо хтось уже поклав око на твою доньку, тож рятуйся, тікай звідси.” Ми схопили все, що в нас було, і через волонтерів змогли виїхати на підконтрольну Україні територію”, — каже Віталій.

Оксана теж виїхала з окупованої частини Херсонської області.

“У нас масова й примусова паспортизація почалася через рік. Неможливо було навіть між містами пересуватися — всюди блокпости, перевірки. І якщо не було російського паспорта, то зупиняли для додаткової перевірки й могли відвезти на допит”, — розповідає Оксана.

Через тяжке онкологічне захворювання Оксана не змогла виїхати з окупованого рідного міста у 2022 році. Коли окупанти встановили свою владу, а колаборанти масово побігли за російськими паспортами, іншим мешканцям просто не залишили вибору. Без паспорта неможливо було отримати навіть екстрену медичну допомогу.

“Люди в окупації просто були змушені йти й отримувати ці паспорти. В окупації й так закрилися багато лікарень, амбулаторій, аптек. Щоб отримати медичну допомогу, треба було їхати в інше місто, а це — доба в дорозі. По приїзді в тебе має бути медичний поліс. Якщо в тебе є цей поліс і російський паспорт — тебе приймуть, а якщо ні — ніхто навіть дивитися на тебе не буде. Не допомагають, навіть якщо щось екстрене”, — згадує Оксана.

За словами правозахисників, Росія порушує фундаментальне право людини на життя.

“Ми знаємо, як багато людей в окупації, особливо у 2022 році, померло через те, що вони не отримали своєчасної медичної допомоги. Це відповідальність Російської Федерації. По суті, ви помрете, якщо не отримаєте російський паспорт”, — коментує керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Штучно створюючи перепони та запроваджуючи заборони на окупованих територіях у порушення принципів міжнародного гуманітарного права й зобов’язань окупаційної сторони, російська влада позбавила місцевих жителів основних прав і свобод. Українці не можуть розпоряджатися своїм майном, здобувати освіту, медичну допомогу чи соціальні виплати, а все це — базові потреби людини.

Без прав, але з обов’язками перед країною-окупантом

Щоб зберегти себе і буквально вижити, людям доводилося присягати на вірність Російській Федерації. Відмова призводила до репресій, арештів, допитів у ФСБ і ув’язнення в так званих “підвалах”.

“Якщо ви проявляєте українську ідентичність, якщо не хочете отримувати російський паспорт, то значить ви не підтримуєте Російську Федерацію і становите загрозу національній безпеці”, — каже юристка “Regional Center for Humans Right” Катерина Рашевська.

Українці змушені миритися із законами окупантів, тому що виїхати з непідконтрольної території не так просто.

“Окрім того, що це важкий шлях, люди проходять багаторазово різні пункти пропуску — по суті, фільтрацію через органи ФСБ Росії. І в будь-який момент банальна перевірка телефону або просто підозрілість для фсбшника може обернутися сфабрикованою кримінальною справою”, — пояснює Ольга Скрипник, керівниця Кримської правозахисної групи.

Однак навіть отримання російського громадянства не гарантує людині безпеку, а навпаки — накладає на неї низку обов’язків перед країною-окупантом. Один із ключових — служити в збройних силах Російської Федерації.

“Строкова служба — це прямий шлях до служби за контрактом і мобілізації. З ними постійно проводиться дуже активна психологічна робота. Після закінчення строкової служби їх змушують іти воювати, якщо цього не зробити — б’ють, погрожують фейковими звинуваченнями й посадкою до в’язниці. Тобто паспорт, особливо для чоловіків, — це шлях на цвинтар”, — каже прессекретар Запорізької ОВА Олександр Коваленко.

Окупаційна сторона не має права призивати на службу до своєї армії жителів захоплених територій — це прямо заборонено нормами міжнародного гуманітарного права і вважається воєнним злочином. Проте навесні 2025 року Путін оголосив про плани призвати на службу 160 тис. строковиків, включаючи жителів окупованих українських територій.

Окрім призову, російські спецслужби отримали практично необмежені повноваження переслідувати та “карати” нелояльних до путінського режиму громадян. Українців, які отримали паспорт РФ, судять уже за статтями російського законодавства, включаючи обвинувачення в екстремізмі, тероризмі, державній зраді й поширенні так званих “фейків” про російську армію. Тоді як Женевські конвенції забороняють окупаційній державі застосовувати своє кримінальне законодавство до населення окупованих територій.

На території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, тимчасово підконтрольних Росії, проживають до 2,5 млн громадян України. За заявою міністра внутрішніх справ РФ Володимира Колокольцева, понад половина з них оформила російські паспорти.

За даними Центру національного спротиву, на тимчасово окупованих територіях усе ще залишається невеликий відсоток українців, які не отримали документ громадянина РФ. З вересня 2025 року їх почнуть виганяти або депортувати.

У січні 2025 року закінчився спрощений порядок отримання російського паспорта для українців на захоплених територіях. Він практикувався з 2019 року для так званих “ДНР” і “ЛНР”, а потім і на новоокупованих територіях після 24 лютого 2022 року.

Мігранти на своїй землі

За новим злочинним указом Путіна українці на тимчасово окупованих територіях без російського паспорта для Кремля вважаються “мігрантами” на власній землі та повинні або покинути рідні місця, або ж “урегулювати свій правовий статус” до 10 вересня 2025 року.

“Росія намагається перейти до етапу формалізації своєї присутності. Зараз йдеться про те, що люди, які не візьмуть російський паспорт, будуть піддаватися багатьом обмеженням”, — каже правозахисниця Ольга Скрипник.

У Кремлі завуальовано подають примусовість паспортизації, маніпулюючи тим, що для так званої “легалізації” існує три варіанти:

• отримати російський паспорт на загальних підставах;
• отримати посвідку на проживання;
• відкрити візу у РФ.

Проте останні способи роблять неминучим звернення саме по паспорт.

“Посвідка на проживання або відкриття візи — не найпростіший спосіб для людей на окупованій території, тому що для отримання таких документів потрібні певні підстави. Наприклад, офіційне запрошення на роботу або інші чинники, які дозволяють отримати ці документи. Це такий вибір без вибору”, — каже правова аналітикиня Центру прав людини “ZMINA” Онісія Синюк.

Без російського паспорта, посвідки на проживання або візи людина матиме лише 90 днів на так зване легальне перебування на окупованій території, а потім їй загрожує депортація.

“Ось із висилкою велике питання — їх в Україну не вишлють, тому що у нас нібито ж “СВО” і кордони з Україною закриті. Тобто цих людей помістять у центри утримання для іноземних громадян. Це закриті установи, як в’язниця, можливо з дещо спрощеними якимись умовами. Вийти з неї вони не можуть, вони повністю перебувають під контролем адміністрації. Люди в цих центрах утримуються фактично безстроково і це одна з найбільш загрозливих тенденцій, яку ми прогнозуємо”, — коментує правозахисниця Ольга Скрипник.

Примусове переміщення громадян України з тимчасово окупованих територій є грубим порушенням Женевських конвенцій, які прямо забороняють такі дії. Згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, депортація населення кваліфікується як злочин проти людяності.

Якщо плани Кремля щодо створення зон депортації для тих, хто відмовився від російського паспорта, стануть реальністю, тисячі мирних українських громадян опиняться в заручниках авторитарного режиму — позбавлені захисту і прав, гарантованих міжнародним гуманітарним правом.

Amnesty International і Human Rights Watch неодноразово підтверджували факти нелюдського поводження з українськими військовополоненими та цивільними на території РФ і в місцях позбавлення волі на тимчасово окупованих територіях: систематичні побиття, тортури, голод, психологічний тиск і приниження людської гідності. Українці, які не взяли російський паспорт, ризикують зіткнутися з довільними звинуваченнями та несправедливими вироками — це вже стало звичною практикою для російської влади.

“Виносять судове рішення, і в цьому рішенні буде зазначено, чи це буде самостійна депортація, чи це буде якийсь організований виїзд. Представники служби виконання покарань РФ супроводжуватимуть його і відправлятимуть у так звані міграційні тюрми або зони депортації. Там можна перебувати роками. Ми фіксували випадки, коли в цих центрах людей під тортурами змушували зізнаватися в різних злочинах, яких вони не вчиняли. Це дозволяло правоохоронним органам переводити людей з категорії нелегальних мігрантів у підозрюваних у кримінальних справах, виносити фейкові рішення, судити та етапувати в колонію або інший виправний заклад на території Росії”, — говорить юристка “Regional Center for Human Rights” Катерина Рашевська.

Для контролю над “мігрантами”, до списку яких тепер потрапили й українці без паспорта РФ, створили “реєстр контрольованих осіб”. І фактично всі вони вже під прицілом російських силовиків.

“Це черговий елемент примусу, щоб юридично закріпити за українцями статус громадян імперії. Кожен, причетний до примусової паспортизації, понесе відповідальність”, — йдеться у повідомленні Центру національного спротиву.

Паспорт як спосіб маніпуляції

Шляхом примусової паспортизації Росія витісняє з окупованих територій патріотів України та змінює там етнічний склад. Київ і його партнери — лідери цивілізованих європейських країн, США, Канади — засудили російську паспортизацію на окупованих територіях України.

“Це нікчемний акт, який є черговим кроком у російській кампанії з дискримінації, переслідувань і примусового витіснення громадян України з рідної землі. Російська Федерація порушує щонайменше три міжнародно-правові документи: Женевську конвенцію про захист цивільного населення, Конвенцію про закони і звичаї сухопутної війни. Це так звана Гаазька конвенція 1907 року, вона містить статтю 46, яка гарантує повагу до громадянства і прав осіб на окупованих територіях. Третій документ — це резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2022 року, яка вимагає від Росії припинити порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема шляхом насильницької депортації”, — заявив речник МЗС України Георгій Тихий.

Путін використовує русифікацію як предмет торгу на майбутніх мирних переговорах — так він зможе маніпулювати тим, що більшість населення тимчасово окупованих територій України є громадянами Росії.

“Росія намагається надати цьому певний формальний вигляд у вигляді різних указів Путіна, щоб показати в межах, скажімо так, спроб переговорного процесу, насамперед для США і президента Дональда Трампа, імітацію легітимності своєї присутності на окупованих територіях. Мета одна — знищити та витіснити українське населення, яке залишається лояльним до України”, — пояснює керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Примусова паспортизація — це не нова тактика для Росії, а відпрацьований механізм, який вона застосовувала на окупованих територіях інших країн під час збройних конфліктів.

“З моменту розпаду Радянського Союзу це фактично була стратегія Російської Федерації. Дуже чітко простежується зв’язок між тим, як росіяни роздають свої паспорти — спочатку на якихось спрощених умовах, а потім раптом виникають проблеми, починаються заворушення, які доходять до рівня збройного конфлікту. Так було в Придністров’ї, так було на території Грузії й на жаль, тепер ми опинилися в тій самій ситуації”, — говорить юристка “Regional Center for Human Rights” Катерина Рашевська.

У листопаді 2019 року Росія фактично вийшла з Женевської конвенції про захист цивільного населення під час міжнародних збройних конфліктів. Проте це не знімає з держави відповідальності за порушення базових прав людини, яка опинилася під російською окупацією.

“Паспортизація розглядається в комплексі зі злочинами проти людяності і воєнними злочинами, які чинить Росія. Тут не має значення, чи Росія звідкись вийшла або щось не підписала. Це не скасовує того, що вона порушує права людини та вчиняє воєнні злочини”, — коментує правозахисниця Ольга Скрипник.

Українська влада каже: аби захистити себе, іноді варто взяти паспорт держави-окупанта.

“Життя і здоров’я наших людей — це найбільша цінність для нашої країни. Тому, якщо для цього потрібно взяти цей клаптик паперу, то нехай беруть. Жодних юридичних наслідків ніхто за це мати не буде”, — підкреслює заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.

Примусова паспортизація на окупованих територіях України — це спроба Путіна і його режиму остаточно зацементувати контроль і насильницьки зрусифікувати населення. Москва використовує всі можливі інструменти для знищення української ідентичності, культури, прав і самого існування нації.

У діях Кремля українські й іноземні юристи, а також правозахисники міжнародних організацій вбачають елементи колоніальної війни, політики геноциду та етнічного очищення — це стане додатковими доказами в справах про обвинувачення вищого військово-політичного керівництва РФ і особисто Путіна у злочинах агресії Росії проти України в рамках спеціального трибуналу.

Читайте також: Головна риса Путіна — дволикість: інтерв’ю з російським політтехнологом Аббасом Галлямовим