Партії не можуть домовитися вже два роки: експерти проаналізували вибори в Болгарії

У Болгарії 2 квітня відбулися позачергові парламентські вибори. Вони стали вже п’ятими за останні два роки, що, на думку експертів, вказує на політичну кризу в країні.

Причина, через яку Болгарія так часто обирає новий парламент, одна — коаліції не можуть створити стійку більшість.

Хто представлений на виборах

Згідно з останніми соцопитуваннями, у Болгарії лідирує об’єднання партій “Демократична Болгарія” і “Продовжуємо зміни”. Це проєвропейське і пронатовське об’єднання. Їхні суперники — партія ГЕРБ, пов’язана з колишнім прем’єр-міністром країни Бойко Борисовим, і ультраправа проросійська партія “Відродження”.

Щоб пройти до парламенту Болгарії, партіям необхідно подолати чотирьохвідсотковий бар’єр. За даними екзит-полу Trend, це вдасться п’яти партіям: “ПП-ДБ” (26,9%), ГЕРБ (26,7%), “Відродження” (12,9%), Демократична партія соціалістів (12,4%), і Болгарська соціалістична партія (10,5%).

Екзит-пол Gallup прогнозує подолання чотирьовідсоткового бар’єру ще одній партії — проєкту коміка Славі Трифонова “Є такий народ”. Два роки тому вона вирвалася на друге місце на позачергових виборах, але відтоді стрімко втратила популярність.

Поки парламент не може функціонувати на повну силу, у Болгарії дедалі більшого впливу набуває президент Румен Радев. Експерти зазначають, що так відбувається, незважаючи на те, що посада глави держави передбачає лише представницькі функції.

Радев досі публічно не виступив із позицією щодо війни РФ проти України. Він також був категорично проти постачання зброї Україні.

Однак підтримку Україні висловив лідер ліберальної партії “Продовжуємо зміни” Кирило Петков. Він був на посаді прем’єр-міністра Болгарії протягом кількох місяців у 2022 році. Тоді вдалося сформувати коаліційний уряд у співпраці з “Демократичною Болгарією”.

Але його уряду довелося піти у відставку внаслідок вотуму недовіри, ініційованого партією ГЕРБ. Пізніше, у січні 2023 року Петков повідомив, що Болгарія надавала допомогу Україні, проте неофіційно, за допомогою продажу зброї через інші країни НАТО.

Болгари, які прибули на виборчі дільниці в Софії, висловили сподівання, що парламентські вибори принесуть результат, а політики знайдуть спільну мову.

В інтересах Болгарії — сформувати належний уряд, який діятиме в європейському напрямку.

Експертні думки

Чи поставлять минулі парламентські вибори крапку в політичній кризі Болгарії? Які партії в болгарському парламенті хотіла б бачити Москва? Чи втручалася РФ у виборчі процеси Болгарії? Ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

• Олександр Левченко, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
• Ольга Брусиловська, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова, докторка політичних наук, професорка.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Потрібно стежити за тими, кому вигідна відсутність договору між партіями

— Зараз знову багато хто говорить про те, що партії ГЕРБ і “Продовжуємо зміни” не досягнуть між собою згоди, щоб сформувати коаліцію, оскільки жодна з них не отримає вирішальної більшості. Це дуже погано.

У мене виникають навіть припущення, що хтось спеціально працює над тим, щоб партії не могли між собою домовитися.

Зрозуміло, що вони між собою конкурують, бо в них схоже електоральне поле — проєвропейське. Але, між тим, такий рівень конфронтації теж не дуже нормальний.

Хто отримає профіт від того, що дві проєвропейські партії, які отримали більшість у парламенті, не зможуть об’єднатися? Той, хто не переможе, і хто не поділяє проєвропейські цінності. Але політично це відображає партія “Відродження”, до якої перейшло більше половини виборців колишньої Болгарської соціалістичної партії — спадкоємиці Болгарської комуністичної партії.

Можливо, нові проросійські елементи зможуть пройти чотирьохвідсотковий бар’єр, хоча ніхто в цьому не впевнений. Можливо, проєвропейські запропонують конструктив. Але поки що його, на жаль, не видно на горизонті.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Технічний парламент не вигідний президенту Болгарії

— Президент Румен Радев — дуже серйозна людина, яка користується достатньою повагою в болгарському суспільстві. Він професійний військовий. Я не можу сказати, що він соціаліст. Мені здається, для нього не було принципово, від якої партії висуватися. Просто він отримав можливість на пенсії позайматися ще й новою для себе діяльністю.

Болгарська конституція досить своєрідна, вона відрізняється від більшості конституцій країн регіону навіть після вступу Болгарії до Європейського Союзу. Вона все-таки більше президентська, ніж парламентська. Тому, мені здається, прерогативи у президента прописані в Конституції незалежно від того, чи є парламент технічним, чи його призначено за підсумками парламентських виборів.

Для Радева технічний уряд не такий зручний, тому що він дуже багато чого не може. Він може тільки рулити одномоментно, але не має права затверджувати дуже важливі документи. І тому виходить колапс, який нікому не йде на користь, і всім уже набрид. Тому ж Радеву, я думаю, вже хотілося б, щоб настала якась стабільність у країні.

Ліві, праві, центристи — всі говорять про те, що хочуть стабільності в Болгарії.

Скандал, пов’язаний із поставками болгарської зброї Україні, дуже сильно зачепив усі політичні еліти і викликав широкий відгук у населення. Але складність Болгарії полягає в тому, що це найбідніша країна ЄС. І тому жителі весь час відчувають себе відстаючими.

Болгарія не впоралася із системними реформами і кульгає на обидві ноги в економічному плані. Тому жителів країни бентежить насамперед їхня внутрішня ситуація, незадоволеність рівнем життя. А всі питання зовнішньої політики так чи інакше пов’язуються із соціальними питаннями.

Болгарам не болять Україна і Росія, їм болить те, що вони себе почувають дещо неповноцінними в рамках ЄС.

Вони почуваються двієчниками порівняно з Румунією, яка останніми роками дуже динамічно розвивається. І болгари мимоволі запитують себе: хто винен? Дуже хочеться покласти провину на політиків.

Але я думаю, що тут ідеться про особливу ментальність, яка в Болгарії набагато більш пострадянська, ніж в інших країнах регіону. Ця ментальність заважає їм зрозуміти, що вони просто повинні взяти долю у свої руки. У цьому сенсі Україна дає прекрасний приклад, тому що це країна з дуже сильним громадянським суспільством.

Болгари теж в останні 2-3 роки стали більш активними, вони стали більше виходити на вулиці і безпосередньо звертатися до влади з вимогою припинити порочну корупційну практику, яку десятиліттями практикували екс-прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов і його оточення.

Зараз, напевно, можна вже сказати, що Бойко не становить такої небезпеки для Болгарії, як це було раніше. Проте його роль на майбутніх виборах буде дуже великою. За попередніми оцінками, і проєвропейські, і проросійські партії наберуть десь по 25%. Цього знову недостатньо. З таким самим успіхом можна було б не проводити вибори.

Тому, якщо основні блоки наберуть по 25%, то у нас по центру опиняється партія ГЕРБ із Бойко Борисовим на чолі. І питання в тому, хто зуміє з ним домовитися і, хто захоче з ним домовитися. Тому що, мені здається, партії не готові до діалогу з ГЕРБом.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Проросійські партії Болгарії втрачають свою силу

— Путіну вигідний варіант, за якого проєвропейські партії б не створили коаліцію. Тобто два блоки зберуть більшість, але з огляду на їхню ворожнечу між собою, вони не зможуть домовитися і створити більшість коаліції. І знову буде технічний уряд. І знову пролівий, десь проросійський президент призначатиме технічний уряд і очікуватиме нових виборів.

Технічний уряд буде таким, яким багато в чому визначатиме глава держави, а отже, не зовсім відображатиме результати виборів і волевиявлення народу. Тож у такій ситуації Москва впливатиме на те, щоб проєвропейські сили не перемогли в такій важливій країні як Болгарія, яка виходить до Чорного моря фактично біля кордону з Україною.

Москва розуміє, що проєвропейський уряд Болгарії міг би допомогти Україні в реалізації проєктів і з експорту зерна, і надати військово-економічну підтримку.

Болгарія була країною соціалізму, і багато кадрів, які керували нею наприкінці 1980-х років, проходили підготовку саме в Радянському Союзі. Росія себе просуває як країна-правонаступниця СРСР.

Москва грає на політичних почуттях, на хороших спогадах молодості болгарських політиків і військових, але таких людей стає менше. Проте вони присутні, і з ними працюють російські спецслужби.

Болгарія — одна з країн, де було найбільше шпигунських скандалів. Росіяни проникали в болгарський Генштаб, Міністерство оборони, урядові кола, де вербували людей.

У Болгарії є й інший конгломерат людей. Вони з кінця 1980-х постійно навчалися тільки на Заході — у Лондоні, Парижі, Нью-Йорку, як і сучасні лідери політичних проєвропейських партій.

З кожним роком проєвропейські партії стають сильнішими, а проросійські потроху втрачають силу. Але з огляду на те, що росіяни заходили і заходять у Болгарію з низкою проєктів із продажу нафти, газу тощо, болгарський бізнес теж часто вступав у контакти з російською стороною. Адже це великі гроші. І ці контакти потім екстраполювали на ухвалення рішень, прийнятних для Кремля.

ОЛЬГА БРУСИЛОВСЬКА: Москві вигідно прибирати неугодних політиків у Болгарії

— Цілком очевидним є грубе і постійне втручання РФ у внутрішні справи Болгарії. Лідер партії “Перемены” Кирило Петков був прем’єр-міністром Болгарії дев’ять місяців. Тобто він не встиг народитися як великий політик. І вже цілком очевидно, що РФ втрутилася в цей процес, ініціювавши разом із ГЕРБом Борисова вотум недовіри Петкову, оскільки в нього, як виявилося, подвійне громадянство.

Чомусь раніше ніхто не помічав, а через 9 місяців раптом помітили, що він зберіг за собою американське громадянство. І все, він перестав бути прем’єром.

У Росії не особливо приховували, що дуже задоволені відставкою Петкова, якого вважають своїм основним ворогом. Тобто зараз вони будуть робити все, щоб він знову не прийшов до влади.

Тому що Петков від початку російської агресії в Україні дуже чітко показав, на чиєму він боці, і на що готовий для того, щоб допомагати нашій країні.

Читайте також: Болгарія напередодні виборів: які настрої панують у суспільстві (ВІДЕО)