Маскулінний мачо — чому формувався саме такий образ Путіна, пояснив експерт

Протягом багатьох років образ президента РФ Володимира Путіна вибудовувався як маскулінного мачо. Як розповів експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ, насамперед цей образ створювали для росіян, яким психологічно після 90-х потрібна була так звана сильна рука і сильний лідер, який просто б усе стабілізував. Але, на жаль, цей образ мав певний успіх і на Заході.

За його словами, образ Путіна такий, яким його показує кремлівська пропаганда, вигаданий від першої до останньої деталі. Агресивна манера поведінки, показна маскулінність — це гра на базових комплексах.

“Це досить класичний підхід для всіх диктаторів. Якщо згадати навіть африканських диктаторів Іді Аміна та Муаммара Каддафі — всі вони робили дуже велику ставку саме на маскулінний бік свого персонажа. Тому що це насправді вигаданий персонаж. Штука в тому, що суто психологічно заведено вважати, що саме маскулінні, сильні лідери, яких на Заході називають стронгменами, саме вони найбільше підходять для того, щоб “врятувати батьківщину у важкий час”. А диктатори завжди говорять про те, що у вітчизни важкий час і її постійно потрібно рятувати. По суті, це гра на базових комплексах, на базовому сприйнятті світу, ролі чоловіка і жінки тощо”, — сказав Краєв.

Як пояснив експерт, таким чином диктатори “женять” на собі всю країну, і показують, що вони для неї незамінні. Разом із цим самі ж створюють проблеми своїй країні, насаджуючи насильство, самі живучи в постійному страху.

“Тільки вони є досить сильними, кремезними, правильними для того, щоб її рятувати від усіх бід і негараздів. А всі інші — просто хочуть її змінити і її продати. Тому Путін у цьому плані був абсолютно не оригінальним, він просто слідував тому, що робили всі інші диктатори”, — додав Краєв.

За його словами, такий образ — відсилання до давніх, примітивних часів, до часів родоплемінних громад.

“Їхнє сприйняття навіть не античність, а набагато глибше, примітивніше сприйняття що таке влада. У сприйнятті диктаторів влада — це можливість кого завгодно вбити в будь-який момент. Це не хороший менеджмент, не адекватний наратив, не правильне сприйняття потреб населення, це просто можливість бути найсильнішим і найзлішим”, — каже експерт.

Такий образ Путіна створювався насамперед для внутрішнього споживача, тому що потрібно показати людям такий собі образ “рятівника вітчизни, батька батьківщини, сильного захисника” тощо.

“Але, звичайно ж, він мав певний вплив і на зовнішню арену. У 2010 роках радикальні західні консерватори, особливо західні ультраправі, всі бачили Путіна як останнього справжнього політика. У їхньому сприйнятті, на жаль, якраз політик і мав бути чимось на кшталт лідера ще родоплемінної громади, тобто мав насамперед транслювати силу. Він не повинен бути насамперед менеджером і тим, хто вміє керувати, бути лідером. Він має просто транслювати силу і бути тим, хто буде найсильнішим і найбільш залякуючим для всіх”, — уточнив Краєв.

Також, констатував експерт, Путін для підтвердження свого лідерства створював зовнішні загрози.

“Ще до Грузії, України та Сирії він створював зовнішнього ворога, якого він як справжній герой постійно перемагає. Це штучне створення проблеми, яку ти сам можеш вирішити, коли питання, яке небезпеки не несе, штучно робиться небезпечним”, — резюмував Олександр Краєв.

Читайте також: Міжнародна ізоляція сильно б’є по самолюбству російського президента — думка

Прямий ефір