Латвія припинила імпорт агропродукції із РФ і Білорусі: чи зможе ЄС повністю відмовитися від російських поставок — думки експертів

Кордон ЄС. Фото: Укрінформ

Латвія остаточно припинила імпорт овочів, фруктів і зернових з Росії та Білорусі. Це перша країна ЄС, яка обмежила подібний вид імпорту. Зміни в законі “Про сільське господарство та розвиток сільських територій” набудуть чинності з 8 березня 2024 року.

Крім того, у Латвії заявили про прагнення до швидкого припинення економічних зв’язків із “країною-агресором”, наголошуючи, що ініціатива щодо заборони імпорту є частиною узгодженої політики санкцій Європейського Союзу. 

Латвія без російського зерна і фруктів

Законопроєкт передбачає заборону на ввезення в Латвію російської та білоруської агропродукції, зокрема з третіх країн. Документ набуде чинності після того, як його підпише президент, і діятиме щонайменше до 1 липня 2025 року. 

Латвія є другим за величиною імпортером російської сільськогосподарської та харчової продукції в Євросоюзі після Іспанії. У 2023 році країна закупила у Росії понад 400 тис. тонн зерна. Згідно з даними Євростату, за перші 10 місяців 2023 року Латвія ввезла російської агропродукції на 280 млн євро. 

Чотири товарні групи з Росії склали 90% вартості імпорту Латвії у 2023 році: 44% — корми, 24% — зернові, 14% — горох і 8% — ріпакова олія.

Питання про заборону імпорту продуктів із Росії в Латвії обговорювали з початку повномасштабної війни проти України. Законопроєкт ухвалили більшістю голосів. В анотації пояснили, що Латвія прагне якнайшвидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресором.

“Зміни спрямовані на те, щоб не дати державним бюджетам країн-агресорів і підприємствам цих держав отримати додаткові доходи від експорту своєї продукції до Латвії, тим самим сприяючи можливості продовження війни проти України”, — йдеться в публікації мовника LSM.

Залежати від імпорту продуктів із Росії — неприпустимо, вважають у Латвії. Країна здатна забезпечити себе агропродукцією. У 2022 році рівень самозабезпечення становив понад 100%. І до того ж новий закон не суперечить нормам європейського права. 

“Державам-членам не заборонено ухвалювати або застосовувати заборони з міркувань суспільної моралі, державної політики або національної безпеки”, — наголосила голова юридичної служби Сейму Латвії Діна Мейстере.

Кабінет міністрів Латвії до 1 березня 2025 року має подати до Сейму звіт про вплив заборони на імпорт сільськогосподарської продукції на економіку країни.

“Якщо наші виробники використовують дороге зерно, а наші сусіди продовжують купувати в Росії, то на практиці вони відправляють свою продукцію сюди дешевше і демпінгують ціни. Це добре для споживача, але це означає, що наші виробники втрачають конкурентоспроможність і з часом втрачають своє місце на ринку. Це може бути побічним ефектом. Але тут, як я вже сказав, ми маємо намір стежити за всім, що відбувається”, — заявив голова бюджетно-фінансової комісії Сейму Латвії Яніс Рейрс.

У Сеймі Латвії впевнені, що законопроєкт про заборону імпорту агропродукції з Росії та Білорусі — перший крок для продовження переговорів з іншими державами Балтії та інституціями ЄС щодо загальних правових обмежень на ввезення сільгосппродукції з країн-агресорів. 

Президент Латвії Едгардс Рінкевичс ще в жовтні 2023 року заявив, що має намір поставити на обговорення питання про обмеження імпорту російського зерна на рівні країн Євросоюзу.   

У 2023 році країни ЄС імпортували з Росії товари на загальну суму 2,7 млрд євро, що на 2% перевищує показники 2021 року. Уряд Латвії наголосив, що продовольчі та сільськогосподарські товари з Росії, як-от риба, крупи, корми для тварин, молочні продукти та солодкі вироби, можуть бути вироблені всередині ЄС із більш суворими та вищими стандартами якості. 

Думки експертів

Як може вплинути на економіку РФ заборона імпорту продукції в Латвію? Чи може ця практика поширитися на інші країни Європейського Союзу? Чи допоможе це вирішити ситуацію на польсько-українському кордоні? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Вітіс Юрконіс, політолог, керівник латвійського офісу “Freedom House”;
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
  • Олександр Чумак, член правління громадської спілки “Всеукраїнська аграрна рада”;
  • Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій;
  • Ольга Трофімцева, виконуюча обов’язки міністра аграрної політики та продовольства у 2019 році;

ВІТІС ЮРКОНІС: Заборона російського та білоруського зерна має стати загальноєвропейською практикою

— У Литві вважають — раз ми заговорили про українське зерно, то чому мовчимо про російське?  Зрештою може дійти до того, що буде взагалі повна блокада будь-яких товарів і продуктів із Росії та Білорусі. Я думаю, і Польщі, і Литві вистачає політичної волі. 

Литва перевірятиме зерно з Росії та Білорусі, відповідна постанова литовського міністерства сільського господарства вже набрала чинності, і тепер усі автомобілі та поїзди з агропродукцією з цих двох країн зупинятимуть і ретельно оглядатимуть. 

Я думаю, можна дійти до такої точки, що буде закрито кордон для всіх товарів із Росії та Білорусі, незважаючи на технічні питання. Литва говорить про синхронізацію санкцій Росії та Білорусі, щоб Білорусь не була російським обхідним хабом. 

Приклад Литви говорить дуже точно і чітко, що це має стати рішенням на рівні всього Євросоюзу. 

Товари, які йдуть через литовський кордон, можуть потрапляти в інші європейські країни. Литва перебуває в досить вразливій ситуації. Потрібно, щоб не тільки Вільнюс показував якісь вольові рішення – це має стати загальноєвропейською практикою. 

ДЕНИС МАРЧУК: У Росії великий експортний потенціал

— На жаль, не можна говорити про те, що ця заборона матиме колосальний результат, тому що Латвія не найбільша країна єврозони. Суттєво це не вплине на відсутність російського імпорту в країнах ЄС. 

Це сигнал про політичну волю Латвії і хороший переговорний старт. Якщо підтримувати економічну сторону агресора, то ми не будемо бачити припинення цієї війни. Тому санкції і те, що робить індивідуально кожна країна, — це додаткові вкладення в загальну перемогу України над ворогом. 

Зараз на хвилі після Латвії, можливо, таку ініціативу підтримають й інші країни. 

У 2023 році товарообіг між Росією та країнами ЄС був більшим, ніж 2022 року. Фактичні обсяги продовольчої групи, реалізованої Росією на території єврозони, 2023 року перевищили понад 5 млн тонн вартістю більш ніж на 2,5 млрд євро. 

Італія купує значну кількість зернових у Росії, особливо через те, що в Італії минулий сезон був неврожайний. А Італія — це великий виробник макаронних виробів. 

Росія як експортер номер один, завдяки своїм великим обсягам, демпінгу, має можливість залишатися на ринку і прибирати конкурентів. 

З точки зору національних стратегічних інтересів Європейського Союзу, який виділяє великі гроші для забезпечення роботи сільгосппідприємств по всій Європі, потрібно було б переглянути свою економічну співпрацю з Росією. 

Експортний потенціал Росії тільки по пшениці в минулому сезоні становив 46 млн. тонн. Це дуже великий обсяг. Білорусь не може похвалитися такими обсягами. Проте на території Білорусі добре субсидується молочне виробництво. І вона намагається заходити зі своїми продуктами на європейські полиці. 

ОЛЕКСАНДР ЧУМАК: У деяких країн подвійні стандарти

— Ми бачимо за останнім раундом європейських санкцій, що російські добрива і російське зерно — це цілком собі законний товар, який має надходити на міжнародні ринки. Так там написано. 

Латвія, безумовно, показує чудовий приклад. Це маленька горда країна, яка розуміє, що таке Росія. Латвія робить усе, що від неї залежить, для того, щоб допомогти Україні. 

Ми бачимо приклади подвійних практик з боку інших країн. Наприклад, Польща, яка прекрасно собі торгує з Білоруссю і Росією, а Україну блокує. 

Для того щоб Росії справді стало непросто в економічному плані, потрібно, щоб Єгипет, Китай, Індія відмовилися від її товарів. Ці країни є основними покупцями російської сільгосппродукції. 

ІГОР БУРАКОВСЬКИЙ: Заборона зерна з РФ і Білорусі вивільняє сегмент ринку для українських і польських фермерів

— У міжнародних санкційних режимах продукти харчування і зерно не підпадають під обмеження. Бо це вважається гуманітарним коридором, який має допомагати не тільки експортерам, а насамперед споживачам зерна.  

Одним зі шляхів розв’язання конфлікту на польсько-українському кордоні може стати заборона поставок сільськогосподарських продуктів із Білорусі та Росії. Таким чином, відбудеться звільнення певного сегмента ринку для українських товарів і для товарів польських виробників.  

Є країни, які готові допомагати Україні достатньо, зокрема поступаючись своїм власним економічним інтересам. Литва якраз демонструє досить високі обсяги допомоги нашій країні. Якщо порахувати, скільки вона може і скільки вона безпосередньо нам дає. 

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: Потрібно розширювати логістичні коридори між ЄС та Україною

— У Європейському Союзі ухвалення деяких рішень займає дуже багато часу. Я дуже вдячна нашим друзям з балтійських країн, які першими почали піднімати на державному рівні і голосно говорити про такі ініціативи, як заборона російської сільськогосподарської продукції. Раціональні голоси лунають і в Польщі. 

Потрібно вести дипломатичну роботу і поступово довести до тієї цифри, яка нас влаштує, а саме — нуль будь-якої російської чи білоруської продукції на ринку Європейського Союзу.

Члени Європейського Союзу прекрасно розуміють, що одночасно потрібно сідати за стіл і разом працювати над тим, щоб розширювати транспортні коридори та логістичні можливості між Україною та країнами ЄС для більш швидкого, ефективного та рентабельного експорту та імпорту в обидва боки.

Читайте також: Рекордне падіння експорту Туреччини до РФ: через санкції Анкара відмовляється працювати з Москвою (ВІДЕО)

Прямий ефір