Про готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у третій країні для підписання мирного договору оголосив диктатор Путін російським пропагандистам. Він також нібито готовий до переговорів з усіма, зокрема і з європейськими представниками, але першого кроку робити не стане. Раніше у Кремлі заявляли, що вихід на мирну угоду з Україною “забере багато часу”. Процес завершення війни нібито залишається “занадто складним”. У тому, чи готова Москва зробити реальний крок до досягнення миру, чи це чергова спроба відволікання уваги, розбиралися журналісти FREEДОМ.
Президент США Дональд Трамп хотів би побачити “значне продовження” перемир’я між Україною та Росією. За його словами, пропозицію про припинення вогню висунув саме він, а Київ і Москва погодилися на неї. Однак раніше неодноразово надходила інформація, що російський диктатор Путін сам просив перемир’я на 8 і 9 травня для проведення військового параду.
“Ми отримали згоду Росії на обмін військовополоненими у форматі “1000 на 1000″. Також має бути встановлений режим тиші 9, 10 та 11 травня. Україна послідовно працює над поверненням своїх громадян із російського полону. Доручив нашій команді оперативно підготувати все необхідне для обміну. Дякую президенту США та його команді за результативну дипломатичну участь. Розраховуємо, що Сполучені Штати забезпечать виконання домовленостей російською стороною”, — з такою заявою виступив президент України Володимир Зеленський.
Хоча Кремль сам просив припинити вогонь на 9 травня, у першу ж ніч триденного перемир’я російські війська продовжували атаки на українські регіони. За даними Повітряних сил ЗСУ, по Україні вдарили балістичною ракетою “Іскандер-М” та 43 безпілотниками.
Українська влада та військові неодноразово зазначали, що Росія традиційно використовує подібні “перемир’я” як елемент інформаційної кампанії та паралельно продовжує бойові дії на фронті. Держсекретар США Марко Рубіо також констатував відсутність “плідних результатів” у мирному процесі між РФ та Україною.
“Ми готові зіграти будь-яку можливу роль, щоб привести ситуацію до мирного дипломатичного врегулювання. На жаль, ці зусилля зайшли у глухий кут, але ми завжди готові, якщо обставини зміняться”, — сказав він.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас зазначила, що мирні переговори, які ведуться нині, насправді ні до чого не призводять. Вона додала, що в межах переговорного треку всі вимоги висуваються до української сторони, а до російської — жодних.
“І саме тому я вже кілька місяців тому запропонувала міністрам закордонних справ перелік заходів, які ми хочемо бачити і з боку Росії. Адже є також запити до Європи, якщо, наприклад, згадати про скасування санкцій. Що стосується Молдови, я вважаю, що виведення російських військ із Придністров’я також має бути однією з вимог ЄС”, — наводить слова Каллас Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS).
У Кремлі продовжують заявляти, що російський диктатор готовий до переговорів, хоча переговорний процес неодноразово саботувався саме російською стороною. Український президент Володимир Зеленський зі свого боку неодноразово заявляв, що готовий до зустрічі на рівні лідерів, адже саме в такому форматі можна дійти рішення щодо питання територій.
Москва зазнає значних невдач на фронті і через це знову намагається продавити ультиматум — змусити Україну вивести війська з неокупованої частини Донецької області. Тільки після цього Росія нібито готова припинити бойові дії та продовжити мирні переговори.
“Кремль уже давно висуває вимогу щодо неокупованого Донбасу як попередню умову для введення перемир’я або досягнення мирного врегулювання в Україні. Віддача неокупованих частин Донецької та Луганської областей надала б Росії контроль над “поясом фортець” України — низкою укріплених міст, які з 2014 року слугують основою оборони України в цьому регіоні”, — зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
В ISW наголошують, що така вимога Кремля не передбачає жодних гарантій укладення мирної угоди. Російська Федерація фактично вимагає території, які можуть стати плацдармом для нової наступальної операції.
Речник російського диктатора Пєсков заявив, що Путін нібито готовий вести переговори з усіма, але першого кроку робити не буде. Він додав, що шлях до миру буде “дуже довгим” і залежатиме від “складних деталей”. Таким чином у Кремлі дають зрозуміти, що прискорювати процес не збираються.
Водночас міністри закордонних справ ЄС обговорять питання про можливі переговори з РФ та вимоги Євросоюзу до Москви наприкінці травня.
“Ми ж розуміємо, що як в Ірані, так і в Росії режим стоїть. І він стоятиме. І потрібно з ним розмовляти. Але з іншого боку, режим розмовляти з нами не хоче. Ось і виникає питання: як змусити режим говорити з нами? Взагалі це дуже цікава тема, тому що авторитарні режими, особливо ті, що справляють враження монолітних, насправді дуже крихкі. Вони лише здаються дуже міцними, такими, які дуже складно переломити. Але якщо в режимі виникне тріщина, то він дуже швидко розвалиться. Моментально. І в Ірані, як і в Росії, саме така ситуація”, — вважає аналітик міжнародної політики Олександр Колесніченко.
Попри заяви Кремля про готовність до діалогу, Москва продовжує висувати нові умови, затягувати переговорний процес і паралельно зберігати військовий тиск на фронті. Без реального примусу Росії до миру дипломатичні ініціативи ризикують залишитися лише тимчасовою паузою у війні, а не шляхом до стійкого миру.
Читайте також: Сторони — на межі нового витка напруги: перспективи переговорів РФ і ЄС оцінив Потапенко
Раніше начальник управління комунікації угруповання Об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов заявляв, що росіяни використовують “перемир’я” для ротації та підвезення резервів. Водночас він зазначав, що атаки окупантів дійсно дещо вщухли, ворог активно відновлює свої наступальні можливості.














