Нинішня риторика Москви щодо Єревана багато в чому повторює сценарій, який раніше застосовувався проти Молдови. Росія намагається зберегти вплив на Вірменію за допомогою погроз економічного тиску, енергетичної кризи та політичної дестабілізації. Однак ефективність таких методів поступово знижується. На цьому в ефірі телеканалу FREEДOM наголосив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
“Це дуже нагадує ситуацію з Молдовою, коли росіяни також лякали війною, енергетичною кризою, економічними проблемами, новими санкціями та остаточним закриттям російського ринку для молдовської продукції. У результаті Молдова переорієнтувалася на західні ринки та на Україну. Зараз схожий процес проходить і Вірменія, яка намагається диверсифікувати свої економічні зв’язки та зменшити залежність від Росії”, — зазначив Кулик.
Він наголосив, що залежність Вірменії від російських грошових переказів і трудової міграції залишається значною, однак уже не є критичною.
“Так, у Росії проживають великі вірменські діаспори, багато вірмен працюють там, а перекази підтримують чимало родин усередині країни. Самі вірмени навіть жартують, що Вірменія — це офіс, а не країна, оскільки вірмени живуть по всьому світу й приїжджають додому як в офіс. Але важливо розуміти, що гроші надходять не лише з Росії. Вони приходять і з країн Європейського Союзу, зі Сполучених Штатів та багатьох інших держав. Крім того, за останні десять років на тлі антикавказьких настроїв у Росії значна частина вірменської трудової міграції переорієнтувалася на інші країни. Тому говорити про те, що Вірменія повністю залежить від Росії, вже не можна”, — наголосив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Кулик вважає, що Єреван послідовно реалізує курс на розширення міжнародних зв’язків і зниження російської залежності.
“Те, чим займається команда Ніколи Пашиняна останні п’ять-шість років, поступово приносить результати. Йдеться про диверсифікацію постачання озброєнь, розвиток військово-технічного співробітництва з новими партнерами, формування договірної бази з Європейським Союзом, залучення інвестицій і створення нових економічних кластерів. Вірменія шукає власну нішу у світовій та європейській економіці, розширює можливості присутності на європейському ринку. Усе це викликає серйозне роздратування Москви”, — пояснив гість ефіру.
Він також нагадав, що Вірменія дедалі активніше дистанціюється від російських інтеграційних структур.
“Вірменія демонструє свою суб’єктність, скорочуючи участь у діяльності ОДКБ та критично оцінюючи своє становище в Митному союзі. ОДКБ фактично не працює й давно перетворилася на велику валізу без ручки. Що стосується Митного союзу, то багато його механізмів працюють переважно в інтересах Росії. Саме тому Москва зараз намагається лякати Вірменію різними обмеженнями та відключеннями. Але таке ставлення до союзників лише посилює розчарування вірменського суспільства”, — вважає Кулик.
Він переконаний, що можливості Москви для прямого втручання у вірменські процеси вкрай обмежені.
“Росіянам навряд чи вдасться реалізувати сценарії прямого тиску. Про яке військове вторгнення можна говорити, якщо Росія не має спільного сухопутного кордону з Вірменією? Через Азербайджан це неможливо, тому що відносини між Баку та Єреваном поступово нормалізуються, а ризики нового військового протистояння знижуються. По суті, у Москви залишаються лише інструменти внутрішньої дестабілізації, різноманітні провокації та робота через проросійські мережі впливу”, — зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Водночас він вважає, що з такими загрозами Вірменія здатна впоратися, використовуючи досвід інших держав.
“Є досвід України, Молдови, Азербайджану. Ми бачили, як можна обмежувати проросійський вплив, зменшувати втручання російських дипломатичних структур у внутрішню політику, закривати пропагандистські медіаресурси, боротися з фінансовими каналами підтримки проросійських політичних проєктів. Молдова вже продемонструвала ефективність таких кроків. Якщо подібні механізми будуть реалізовані й у Вірменії, можливості Росії впливати на внутрішню ситуацію стануть значно меншими”, — резюмував Віталій Кулик.
Читайте також: Суттєвих важелів тиску немає: чи може Кремль втрутитися у парламентські вибори у Вірменії — думки експертів
Нагадаємо, 26 травня США та Вірменія підписали Хартію про всеосяжне стратегічне партнерство та низку угод про співпрацю, включно з домовленостями у сфері критично важливих мінералів і рідкісноземельних металів.














