Кожен “приліт” по Запоріжжю посилює волонтерський рух, — засновник центру “Паляниця”

Регулярні обстріли російською армією Запоріжжя нікого не залишають байдужими. Жителі Запорізької області, які виїхали за кордон, сьогодні повертаються додому, щоб підтримувати своїх співгромадян, брати участь у волонтерських ініціативах, допомагати фізично і фінансово. Про це в прямому ефірі телеканалу FREEДОМ заявив засновник волонтерського центру “Паляниця” Василь Бушаров.

За його словами, близько 15% волонтерів, які працюють у Центрі — переселенці з окупованих армією РФ Бердянська, Токмака та Мелітополя.

“І тут цим людям складно не знайти мотивацію. Вони намагаються робити все необхідне для того, щоб їхні домівки стали знову вільними, і вони могли в них повернутися. Ми працюємо в тій частині міста, де зникали під’їзди. І коли ти бачиш, що поруч зникають будинки та під’їзди, то мотивація знаходиться сама по собі, не потрібно нікому нічого пояснювати та казати “А чому?”, на відміну від російських військових, які гинуть на лінії фронту і ставлять запитання: “А що ж ми тут робимо? Яка наша мета?” Наша мета абсолютно як волонтерів зрозуміла: закінчити весь цей страх і зробити так, щоб Україна зажила знову вільним, щасливим життям, яким жила до війни”, — зазначив Василь Бушаров.

Він повідомив, що в перші місяці війни хвиля підтримки Центру з усіх боків була колосальна.

“Це було щось приголомшливе! Люди згуртувалися і допомагали всім, чим можуть”, – сказав керівник волонтерського центру.

Він звернув увагу, що мотивація у жителів Запоріжжя зростає.

“Кожен новий ракетний удар — це нова хвиля підтримки. І ми це дуже чітко помічаємо, що якщо раптом трохи починають опускатися руки або комусь починає здаватися, що ми живемо в мирному місті, черговий ракетний обстріл не робить так, що люди зникають і виїжджають, кидають усе, влаштовують паніку, стають у затори або в черги біля заправної станції, а навпаки: знаходять нові сили, намагаються допомагати, нести нові речі”, — заявив Бушаров.

Керівник “Паляниці” вважає, що хороші речі потрібно робити голосно привселюдно, щоб показувати ворогові те, що українці не опустять голову для того, щоб на їхню шию хтось надів нашийник чи кайдани, вони готові чинити опір, боротися і жартувати навіть у такі моторошні часи.

Читайте також: Від пиріжків до окопних свічок: як Запорізька філармонія стала волонтерським хабом (ВІДЕО)