Російські удари по цивільній інфраструктурі України спрямовані не лише на завдання фізичної шкоди, а й на психологічний тиск на українське суспільство та країни Європи. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДOM висловив політолог, доктор філософії в галузі соціальних і поведінкових наук Андрій Рудик.
“У Європейському Союзі подібні дії Росії більшою мірою сприймаються як прояв слабкості Кремля, але насамперед з боку урядів. Якщо ж говорити про громадську думку, то тут усе не так однозначно, оскільки продовжують працювати російська пропаганда та агентурний вплив. Російська Федерація таким чином намагається залякати і Україну, і наш уряд, і населення. Головна мета — зламати волю до спротиву. Саме так це називається в політичній науці”, — зазначив Рудик.
Він наголосив, що Москва також намагається посіяти страх серед сусідніх держав, зокрема країн Балтії.
“Росія прагне залякати Балтійські держави, інші суміжні країни, продемонструвати, що вона нібито готова до подальшої ескалації. З погляду міжнародного права йдеться про воєнні злочини, а за своєю суттю такі дії можна розглядати і як терористичні акти. Межа між цими поняттями досить тонка, але результат один і той самий — навмисний вплив на цивільне населення, що категорично заборонено нормами міжнародного гуманітарного права”, — зазначив політолог.
Водночас він звернув увагу, що далеко не всі країни однаково реагують на російські злочини проти мирного населення.
“Є держави, які концентруються на власних внутрішньополітичних і зовнішньополітичних завданнях. Наприклад, Туреччина сьогодні значною мірою зосереджена на подіях на Близькому Сході та протистоянні з Ізраїлем. Тому демонстрація російських ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі не завжди перебуває в центрі уваги їхнього інформаційного порядку денного”, — пояснив доктор філософії в галузі соціальних і поведінкових наук.
На думку політолога, додатковим чинником є втома частини європейських суспільств від війни в Україні.
“Повномасштабна війна триває вже довгий час, а російська агресія проти України триває фактично понад десять років. Багато європейських держав певною мірою звикли до цієї війни, і це також впливає на сприйняття того, що відбувається”, — наголосив гість ефіру.
Коментуючи результати соціологічних досліджень у Росії, які свідчать про нібито зростання запиту на припинення війни, Рудик закликав ставитися до таких даних обережно.
“Я б засумнівався в релевантності подібних досліджень. По-перше, завжди виникає питання довіри до методології та інструментів соціологічних опитувань, що проводяться на території Російської Федерації. По-друге, такі дослідження часто проводяться у великих містах європейської частини Росії — Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі — і не відображають реальної ситуації в усіх регіонах країни”, — зазначив політолог.
Він наголосив, що поки немає ознак того, що російське суспільство масово виступає проти продовження агресії.
“Ми не бачимо будь-яких масштабних сигналів про те, що російське суспільство налаштоване на припинення війни проти України. Тому робити далекосяжні висновки на підставі окремих опитувань було б передчасно”, — вважає доктор філософії в галузі соціальних і поведінкових наук.
Він також звернув увагу на високий рівень атомізації російського суспільства, що ускладнює формування єдиної суспільної реакції на події війни.
“Навіть у найбільш закритих державах інформаційного вакууму не існує. Якщо його не заповнюєте ви, його обов’язково заповнить хтось інший — противник або інший зовнішній гравець. Але російське суспільство є вкрай атомізованим і неорганізованим. Якщо десь у Волгограді горить нафтопереробний завод, це зовсім не означає, що в Іркутську емоційно реагуватимуть на цю подію. Тому ситуацію в Росії необхідно оцінювати окремо щодо кожного регіону і навіть муніципалітету. Сьогодні російське суспільство залишається значною мірою пасивною масою”, — резюмував Андрій Рудик.
Читайте також: Гутерріш рішуче засудив удари РФ по Києву та закликав до негайного припинення вогню
Нагадаємо, на місці російського ракетного удару по житловому будинку в Києві побували іноземні дипломати. Іноземні дипломати ознайомилися з перебігом пошуково-рятувальних робіт на місці влучання російської ракети, внаслідок чого було зруйновано багатоквартирний житловий будинок.














