Сьогодні о 12:54
Спроби Москви відокремити культуру і спорт від війни проти України є частиною цілеспрямованої пропагандистської стратегії Кремля, спрямованої на обхід міжнародної ізоляції та повернення Росії на світові майданчики. І для припинення цього потрібні реальні скоординовані кроки. Про це сьогодні, 6 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ заявила художниця і письменниця Катерина Марголіс.
Спроби Москви дистанціювати гуманітарну сферу від поточної військової агресії є частиною продуманої пропагандистської кампанії, спрямованої на обхід міжнародної ізоляції.
“Зрозуміло, сама заява про “спорт або мистецтво поза політикою” — це формула глибоко політизована, інструменталізована. Вона використовується для агресивного руху, агресивної політики, в тому числі військової, через гібридну війну, через гібридні операції та пропагандистські операції. Росія використовує це для нормалізації своєї присутності, зокрема в Європі, на культурних сценах, у спорті та в усьому іншому. Сама ця формула є глибоко пропагандистською”, — зазначила гостя ефіру.
Саме тому мистецтва і спорту поза політикою просто не існує, особливо, коли на міжнародних майданчиках має бути представлена саме держава. Це було зрозуміло ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
“Жодного спорту, жодної культури поза політикою, особливо на державному рівні, на рівні участі в Олімпійських, Паралімпійських іграх або присутності на бієнале, абсолютно неможливо. Це було підтверджено, власне кажучи, заявою самого керівництва бієнале у 2022 році: поки триває агресія проти України, жодна участь Росії на державному рівні з павільйоном у бієнале неможлива”, — наголосила Марголіс.
Використання культури як гібридної зброї не є новим винаходом нинішнього режиму, а є розвитком радянських практик. Для Москви мистецтво завжди було інструментом відбілювання репутації та експансії впливу.
“Росія ще з часів Радянського Союзу і КДБ 1920-х років завжди використовувала культуру як гібридну зброю, як інструменталізацію та інструмент відбілювання власного іміджу. Путін, як спадкоємець цих структур, все це виростив і тільки примножив. Культура завжди була сильною зброєю та інструментом влади. Для тих, хто не хоче, щоб його так використовували, є можливості дистанціюватися”, — акцентувала письменниця.
В умовах війни публічна позиція творчої людини стає визначальним фактором її професійної та людської ідентифікації.
“Моя позиція як художниці та активістки дуже проста: якщо людина відкрито висловилася проти агресії, відкрито заявила свою позицію — такі представники є, і вони, природно, виїхали. Особливо люди в еміграції, які хочуть, як і раніше, асоціювати себе з цією ідентичністю, з цією культурою і так далі. Люди не вибирають, де їм народитися або якої національності бути, але дорослі люди, тим більше публічні художники, вибирають свою публічну позицію і те, як її артикулювати”, — пояснила Катерина Марголіс.
А відсутність чіткого і публічного засудження дій агресора протягом декількох років війни позбавляє діячів культури їх статусу незалежних творців, перетворюючи їх на співучасників злочинів режиму.
“Якщо людина за чотири роки не знайшла слів засудження геноциду, це означає, що вона або грає на боці агресора, або настільки байдужа, що не дуже зрозуміла її роль як митця і публічної особи. В обох випадках я не бачу таких людей. Вони працюють або не обов’язково декларативно, але просто де-факто працюють на нормалізацію агресії, нормалізацію війни, нормалізацію позицій і політики фашистської Російської Федерації”, — констатувала художниця.
На її думку, для ефективної боротьби з культурною російською експансією необхідний перехід від точкових обмежень до системного контролю всієї інфраструктури впливу РФ у Європі.
“Безумовно, це стосується всіляких “товариств дружби”, що успадкували радянські структури КДБ, “Русские дома“, структури “Россотрудничества“, а також університетські департаменти славістики та русистики. Всі ці речі історично були плацдармом роботи КДБ. І КДБ, ФСБ, все інше працює за тими ж методичками, використовуючи сучасні засоби та досягнення технології, цивілізації”, — прокоментувала Марголіс.
Ключовим інструментом протидії має стати відстеження фінансових потоків, які підживлюють російські наративи за кордоном.
“Що стосується гібридної війни, культурних операцій та всього іншого, мені здається, давно пора налагодити координацію на європейському рівні. Поряд з точковими, особистими санкціями проти пропагандистів і відкритих путіністів, потрібно завжди перевіряти фінансування і шляхи обходу санкцій. Я б запровадила набагато жорсткіший контроль і на рівні наративів. Ці наративи практично завжди фінансуються, і це досить легко відстежити просто за фінансовими ланцюжками”, — висловила думку гостя ефіру.
Читайте також: Щоб зупинити повернення РФ у світовий спорт, потрібен консолідований бойкот змагань, — Беленюк
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
