Чим загрожує світові загострення ситуації на Тайвані? Думка

Якби Росії вдалося приєднати Україну, то Китай міг би вторгнутися в Тайвань і приєднати острів. Однак у Путіна не вийшло — Україна та Захід активно відповіли. Це остудило запал і Китаю. Про це заявив український політолог Володимир Фесенко в ефірі проєкту “FreeДОМ”. Він зазначив, що Китай та США демонструють свою військову міць, йде “гра нервів”. У цьому ризик великої війни залишається.

— Поясніть, у чому полягає екстраординарність візиту Пелосі до Тайваню?

— Тут майже все екстраординарне, хоча давно прецеденти таких візитів уже були. Чверть століття тому, у 90-х роках, візит глави нижньої палати Конгресу США на Тайвань теж викликав дипломатичну кризу у відносинах між США та Китаєм. Був також випадок, коли Китай влаштував ракетні стрілянини в районі Тайваню. Це було пов’язано із неофіційним візитом президента Тайваню до США. Тож складні ситуації відбуваються не вперше. А сама історія з напругою у відносинах між КНР та Тайванем триває 42 роки. США свого часу знайшли начебто формулу балансу інтересів. Адже вони тривалий час мали стосунки лише з Тайванем, ігноруючи КНР. По суті, США були й залишаються, хоч зараз менш формально, гарантом безпеки Тайваню. Стосовно України вони таким гарантом не є, а стосовно Тайваню взяли на себе такі зобов’язання, хоча потім відмовилися від договору про взаємодопомогу. Проте військова присутність є і навколо Тайваню.

— Чому зараз відбувається така напруга?

— З кінця минулого року обговорюється ризик воєнної операції Китаю проти Тайваню, коли Китай може спробувати приєднати силою острів. Але вийшло, що Путін випередив Китай. Він спробував зробити таку ж військову операцію проти України, але невдало. От якби у Путіна вийшло, я думаю, що Сі Цзіньпін, напевно, зробив би щось подібне з Тайванем. Але не сталося. Проте ризик залишається. Тому зараз Китай дуже нервово реагує на цей візит. Але я для порівняння скажу: адже ми теж нервово реагуємо, коли якісь політики приїжджають до Криму, який ми вважаємо своїм. Китай вважає за свій Тайвань. Я трохи утрирую, не всім сподобається моя аналогія.

— Чому багато хто так стежить за цим візитом?

— Тому що, на жаль, обидві сторони впритул підійшли до червоної межі, за якою — пряме військове зіткнення.

— Навіщо з боку КНР треба було підвозити балістичні ракети, які можуть летіти на 15 тисяч кілометрів?

— Це демонстрація сили. По обидва боки ми бачимо демонстрацію рішучості. Штати показують свою рішучість, готовність боронити Тайвань самим фактом такого візиту. До речі, я ризикну припустити, що це особиста ініціатива Ненсі Пелосі. Можливо, вона зробила заявку на те, щоби претендувати на пост президента від Демократичної партії на виборах 2024 року. Це лише версія на майбутнє.

Так чи інакше, з боку США це не просто жест солідарності. Китай, своєю чергою, теж показує м’язи, демонструючи всі свої військові ресурси.

— Поведінка Росії тут якось впливає на ситуацію?

— Мені здається, що те, що зробив Путін, створило дуже небезпечний прецедент і, відповідно, небезпечну тенденцію. З’явилася спокуса у деяких інших світових лідерів зробити те саме, використовувати право сили, щоб розв’язати якісь проблеми зі своїми сусідами.

Якби Путіну вдалося перемогти Україну у великій війні, яку він розв’язав 24 лютого, я думаю, Сі Цзіньпін зробив би те саме стосовно Тайваню. Але він побачив, що Україна, яка має менший військовий потенціал, ніж Росія, змогла гідно відповісти та розбити плани Путіна. США та Захід досить консолідовано відповіли на російську агресію вельми серйозними санкціями, а не так, як у 2014 році, коли жодної реакції на захоплення Криму не було. І я думаю, це теж остудило запал китайського керівництва.

— Війна між КНР та США якось позначиться на Україні?

— Україні така війна дуже невигідна, бо пряме військове зіткнення Китаю зі США буде відвертати увагу від війни Росії проти України. Така війна підштовхне Китай до тісного військового союзу з Росією, що для нас теж буде невигідно. Тож тут є певні ризики.

— То чи буде війна між Китаєм та США?

— Я сподіваюся, що зараз ні. Але ризики, на жаль, воєнного зіткнення є. Обидві сторони реально не хочуть цієї війни, вони не готові.

Поки що ж військовий потенціал Китаю слабший, ніж США. Але він, на відміну від минулих років, демонструє силу, чого раніше Пекін уникав. До того ж Китай почав заробляти на економічній глобалізації, а якщо це все перерветься у разі війни, він зазнає величезних економічних втрат. Щоправда, не лише Китай, а весь світ опиниться у глибокій економічній кризі. Хоча він змушений за правилами великої політики демонструвати м’язи. Військові кораблі та літаки навколо Тайваню – це все війна нервів. Обидві сторони показують свій потенціал і що вони не відступатимуть. Але тут головне все-таки не перейти червону межу. Можна один одного лякати, але головне не загратися. Коли розпочиналася Перша світова війна, теж начебто ніхто не хотів цієї війни — всі один одного лякали. А врешті-решт поступово втягнулися в цю війну.

Читайте також: Китай ввів торгові санкції проти Тайваню через візит Ненсі Пелосі

Контроль над озброєнням та нерозповсюдженням ядерної зброї зараз є вкрай важливим. На цьому наголосила офіційний представник Держдепартаменту США Андреа Калан в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.