Головна
Публікації
Чи можливо Росію виключити з Ради безпеки та ООН загалом — роз’яснення експертів

Чи можливо Росію виключити з Ради безпеки та ООН загалом — роз’яснення експертів

Опубліковано: 01 Бер / 2023

Засідання Генеральної Асамблеї ООН. Фото: un.org

Україна наполягатиме на виключенні Російської Федерації не тільки з Ради безпеки ООН, а й із самої Організації Об’єднаних Націй. У Міністерстві закордонних справ України вважають, що після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Росія незаконно отримала місце в ООН.

У МЗС пояснили, що РФ без будь-якого узгодження з Генеральною асамблеєю та Радою безпеки ООН оголосила себе правонаступницею СРСР і за мовчазної згоди керівних органів стала членом цієї міжнародної організації.

Росія як правонаступник Радянського Союзу також стала одним із 15-ти членів Ради безпеки ООН, крім того, одним із п’яти постійних членів Радбезу поряд із Великою Британією, Китаєм, США і Францією. Саме постійні члени мають право вето — можуть відкинути проєкт будь-якої змістовної резолюції Радбезу. І з 2014 року Російська Федерація в такий спосіб блокує всі ініціативи ООН щодо припинення війни в Україні.

Крім цього, Росія використовує майданчик ООН для просування наративів російської пропаганди. Останні були озвучені 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення, коли постійний представник РФ в ООН заявив про те, що саме постачання закордонного озброєння Україні нібито “розпалюють війну”.

У зв’язку з цим, Україна ініціювала процес, спрямований на виключення Росії з Ради безпеки ООН і організації в цілому.

Чи можливо виключити Російську Федерацію з ООН? Які аргументи та механізми може використати ООН для цього? Які наслідки для самої Організації Об’єднаних Націй і світової політики може мати виключення Росії з ООН? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

колишній керівник секретаріату Ради безпеки ООН Олександр Мацука;
надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко;
директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан” Дмитро Левусь.

Олександр Мацука: Росія використовує трибуну ООН для своєї пропаганди

— Річ у тім, що Росію не можна виключити з Ради безпеки ООН і при цьому залишити її в Організації Об’єднаних Націй. Для того щоб Росія перестала бути членом Радбезу ООН, її потрібно виключити із самої ООН. Тому що зараз не існує механізму, за яким будь-якого члена Радбезу можна виключити з цього органу Організації Об’єднаних Націй.

Якщо ми говоримо, що потрібно виключити Росію з Радбезу ООН, її потрібно виключати зі складу ООН загалом. Цей процес досить складний. Чіткого механізму виключення держави з ООН теж не існує. Для цього потрібна рекомендація Ради безпеки, в якій Росія сидить сьогодні.

Чому ми не хочемо, щоб Росія брала участі в роботі Організації Об’єднаних Націй? Тому що все, що Росія робить в ООН, це використовує трибуну ООН для своєї пропаганди. Це для них майданчик, такий своєрідний рупор для пропаганди. Тому якщо ми хочемо, щоб Росія не брала участі в організації ООН і не використовувала її для своєї пропаганди, є інший шлях у цьому питанні.

Є прецедент в історії: свого часу, 1974 року, повноваження Південно-Африканської республіки (ПАР), де був режим апартеїду, не були визнані Генеральною асамблеєю ООН. Генасамблея проголосувала більшістю, було дві третини голосів. І, власне, у ПАР відібрали можливість працювати або якось про щось заявляти на різних рівнях організації.

Якщо ми говоримо про те, що Генеральна асамблея більшістю — понад 140 голосів — засуджує агресію проти України, вона може не визнавати повноваження тієї країни, яка винна в цій агресії. І для багатьох делегацій простіше не визнати повноваження делегації терміном на один рік, ніж виключати якусь країну з ООН.

Що стосується питання виключення РФ з ООН через непроходження процедури вступу. Річ у тім, що після розпаду СРСР Росія 1991 року мала вступити в ООН як нова держава, пройти певні процедури. Але замість цього РФ вирішила, що просто змінить табличку [як правонаступник СРСР], і на цьому все закінчиться.

Усі інші країни, які не були на той момент членами ООН, окрім Білорусі та України, подали заяви і заявки. По суті, немає жодного документа, який би підтверджував, що Росія вступала до Організації Об’єднаних Націй у будь-якій якості.

Тому виникає питання: що ми маємо з цим робити? Ми маємо зараз визнати, що вона незаконно займає місце в ООН. Це все так, але є два нюанси.

Нюанс перший — нашим союзникам, які заплющили очі на те, що Росія просто поміняла табличку, доведеться визнати, що вони 30 років сиділи біля пасажира, в якого немає квитка, безбілетника. Тобто ми визнаємо, що співпрацювали з Росією протягом багатьох років, а вони, виявляється, незаконно тут займають місце. Тоді виникає питання: а як ставитися до тих рішень, які були прийняті за допомогою голосів Російської Федерації? Це довгий процес і досить складний, хоча він можливий.

Але є ще один нюанс. Ми говоримо тільки про те, що Росія незаконно зайняла місце СРСР, чи нас більше хвилює те, що РФ негідна бути членом ООН через те, що вона порушила всі права і всі норми, на якій базується Організація Об’єднаних Націй?

Те, що робить Росія зараз в Україні, — це проти всіх принципів, на яких заснована ця організація. І, на мій погляд, більш важливим є те, що Росія негідна бути членом ООН через те, що вона робить, а не те, що вона потрапила без квитка в цей вагон. Це принциповий момент. Тому я думаю, що правильніше було б не визнавати повноважень цього режиму.

Ще потрібно приділити увагу присутності Росії в Секретаріаті ООН і секретаріатах різних міжнародних організацій при ООН. Приміром, заступником генерального секретаря ООН, який займається питаннями боротьби з тероризмом, є росіянин. Це при тому, що дії, які РФ здійснює в Україні, межують із відвертим тероризмом.

Ще один росіянин працює директором в Офісі генсека ООН з операцій підтримки миру, і він відповідає за розмінування. При тому, що Україна зараз нашпигована мінами, і, за великим рахунком, це найбільш замінована країна у світі. Заступник генерального директора МАГАТЕ, який відповідає за ядерну безпеку, теж росіянин. Це при тому, що росіяни роблять зараз на Запорізькій АЕС.

Я вважаю, що, крім того, що ми робимо зараз щодо членства і присутності Росії в ООН, було б правильним зараз чинити тиск на генерального секретаря ООН, а також на голів усіх спеціалізованих агенцій ООН, щоб виводити росіян із постійних керівників цих організацій.

Але чомусь генсек вважає, що це нормально, коли на цих посадах працюють росіяни. Зараз ми говоримо про посади, які мають політичний вплив на ті питання, з якими зараз стикається Україна. Я вважаю, що було б просто логічно попросити цих людей на вихід.

Олександр Левченко: Російська Федерація повинна заново пройти процедуру вступу до ООН

— Російська Федерація дискредитує такий важливий орган як Радбез ООН, який відповідає за питання підтримки безпеки в усьому світі. РФ є фактично головним порушником усіх правил ООН, його статуту, вона розв’язала найбільшу війну після Другої світової.

Рада безпеки ООН не діє через постійне вмикання Російською Федерацією кнопки “вето”, чим фактично блокує рішення щодо зупинення російської інвазії.

Як же вирішити цю проблему? Навіть Франція поставила питання про це, хоча раніше вона завжди була проти реформи Ради безпеки, бо вона теж користується правом вето. Дуже рідко, але користується. Тому об’єктивно Франція була не зацікавлена в цьому. Але те, що зараз робить Росія, демонструє, що так бути не може.

А як вийти із ситуації, враховуючи те, що Статут ООН не дозволяє виключити Росію з Ради безпеки? Ми знаємо, що 26 грудня 1991 року Російська Федерація незаконно зайняла місце Радянського Союзу в Організації Об’єднаних Націй. Тоді президент Борис Єльцин написав листа генеральному секретареві ООН про те, що Росія стає правонаступником СРСР і на правах цієї правонаступності займає його місце в ООН.

Однак для вступу в ООН є своя процедура, і вона добре прописана в її Статуті. Ти маєш пройти процедуру вступу. Або має бути спочатку рішення Ради безпеки про те, що в нас з’являється новий член ООН.

Нагадаю, Україна — член ООН з моменту її заснування, Україна є фундатором Організації Об’єднаних Націй, а Російська Федерація — ні. Тому якщо Росія хоче вступити в ООН, вона, як і багато інших країн, повинна пройти певну процедуру.

Так, після розпаду Чехословаччини Чехія і Словаччина проходили процедуру вступу. Після розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія всі шість колишніх республік цієї країни проходили вступ до ООН. Що стосується Російської Федерації, то тут теж має бути дотримана процедура і Статут ООН.

Набуття Росією права бути членом ООН на підставі тільки листа президента Єльцина, згідно зі Статутом ООН — незаконне. Не було рішення Ради безпеки, не було рішення Генеральної асамблеї. Тому українська сторона давно направила запит до Секретаріату ООН про те, щоб розглянути це питання по суті. І після цього розглядати питання щодо прийому в ООН нового члена — Російської Федерації.

ООН приймає тільки миролюбні країни. Чи приймуть зараз в ООН Росію, чи є вона миролюбною країною? Великий знак питання. І ми ж розуміємо, що країна, яка не є членом ООН, не може бути і членом Ради безпеки.

Тому основна дискусія має переміститися в площину оскарження законності представлення Росією себе як члена ООН. Це реально. І потім розглядати питання про нове членство в ООН, а потім вже й дивитися, чи гідна РФ бути в Раді безпеки.

Дмитро Левусь: Росія отримала місце в Радбезі ООН рейдерським захопленням

— Говорити про виключення Російської Федерації з ООН і прийняття її в цю організацію по-новому однозначно варто. Адже коли відбувався розпад Чехословаччини чи Югославії, то всіх приймали заново. І Росія, на відміну від України та Білорусі, не була країною-засновницею ООН.

Була заява про те, що РФ начебто бере на себе всі права Радянського Союзу. Але щодо присутності в Раді безпеки ООН — це було рейдерським захопленням, по суті. Просто з цим світ погодився.

Чому зараз важливий той процес, який розпочала Україна? Дійсно, є великі сумніви, що в нинішніх умовах можна виключити Росію з Ради безпеки і з ООН загалом, і за новою її приймати.

Але має бути напрацьоване рішення на той момент, якщо з державою Росія щось станеться [після провалу у війні]. Тобто щоб не повторилася ситуація 1991 року.

Тим паче, що крім рішення Генеральної асамблеї ООН, є регулярні заяви кількох країн. Наприклад, заяву на підтримку України від імені держав усієї Північної Європи робив міністр закордонних справ Латвії Ринкевич. І таких заяв досить багато.

Це все те, що набирає легітимність і створює підґрунтя реформування самої ООН після поразки Росії, коли зміниться кон’юнктура.

На жаль, по-іншому не станеться. Тому що сама по собі реформа ООН, мабуть, можлива саме в таких умовах. Наприклад, після Першої світової війни виникла Ліга націй виникла, а Організація Об’єднаних Націй — це вже продукт Другої світової війни.

Відмовлятися від ООН як інституції людство не буде. Це вже очевидно. Але кількість змін, які мають відбутися, дійсно велика. І тут не тільки українська пропозиція, і не тільки мова про Росію йде, а й про більш справедливе представництво континентів і регіонів.

Тому зараз створюється той ґрунт, на якому і буде ухвалено рішення, і його не можна буде обійти, як це сталося 1991 року, коли, по суті, рейдерським захопленням Росія опинилася на місці СРСР – що в ООН, що в Раді безпеки.