Чому Велика Британія нарощує військову присутність в Естонії — аналіз ситуації (ВІДЕО)

Велика Британія офіційно оголосила про збільшення свого військового контингенту в Естонії з 800 до 1 200 військовослужбовців. Оновлену дорожню карту оборонного співробітництва підписали в Таллінні міністри оборони двох країн Ден Джарвіс і Ханно Певкур. Це рішення спрямоване на зміцнення східного флангу НАТО та стримування російської агресії. Детальніше в темі розбирався телеканал FREEДОМ.

Британський контингент, як і раніше, буде розміщений на естонській військовій базі в Тапа. Підрозділ отримає високомобільну техніку, новітні протитанкові комплекси та далекобійні безпілотники. Крім того, Велика Британія та Естонія домовилися, що надалі будуть закуповувати одна в одної технології у сфері оборони.

“Немає сумнівів, що способи ведення війни змінюються, і наша реакція має змінюватися разом із ними. Ми знаємо, що більш мобільний та швидкий підрозділ ефективніший проти Росії, ніж старі підрозділи. Наш новий підрозділ спеціально сформований саме для Естонії”, — заявив міністр оборони Великої Британії Ден Джарвіс в інтерв’ю виданню ERR.

Більша частина американських військ, дислокованих в Естонії, покинула країну на тлі планованого перегляду військової присутності США в Європі. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур, готуючись до вильоту на саміт НАТО в Анкарі цього місяця, повідомив журналістам, що кілька сотень американських військовослужбовців були виведені, і немає жодних чітких вказівок на те, коли вони повернуться, і чи повернуться взагалі. Аналітики констатують: країни Балтії та Польща більше не можуть сліпо покладатися на постійний захист з боку США.

“На самій зустрічі в Анкарі делегати з країн Балтії та Польщі з гордістю носили значки, що проголошували їх членами “клубу 5%” — єдиних держав у НАТО, які вже досягли цільового показника витрат, встановленого на торішній зустрічі в Гаазі. Це статус, який, як вони вважали донедавна, забезпечить їм довгострокову військову підтримку з боку США”, — пише Reuters.

Німеччина та Франція розпочали практичну реалізацію березневих угод про ядерне партнерство. У середині липня відбулися перші спільні навчання військово-повітряних сил двох країн. Вони пройшли перед засіданням франко-німецької Ради з оборони та безпеки, яке провели канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон. На цій зустрічі ухвалили історичне рішення: восени 2026 року військовослужбовці Бундесверу вперше братимуть пряму участь у французьких стратегічних ядерних навчаннях Poker. У перспективі співпраця між Парижем і Берліном може також передбачати тимчасове розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю.

“Ми зміцнили двосторонній та європейський порядок денний, приділяючи особливу увагу низці пріоритетних питань — таких, як безпека й оборона, а також передові засоби стримування. Ми хочемо надати новий імпульс розвитку систем раннього попередження, можливостей завдання глибоких ударів і спільних дій. У космічній галузі ми також хочемо рухатися вперед, і в нас є документ, у якому викладені наші амбіції та спільна рішучість досягти прогресу як на франко-німецькому, так і на європейському рівнях”, — прокоментував Макрон.

Ситуація з ядерним щитом у Європі проходить фазу історичної трансформації та переходу до автономії, пояснюють аналітики. Головна зміна — поступовий відхід від абсолютної залежності у питаннях безпеки від США на користь створення власної європейської архітектури стримування. Поки Росія не припиняє погрожувати сусідам ядерною зброєю, питання створення такої структури для Європи — стратегічне. Тим більше, що останнім часом РФ перейшла до прихованих диверсій і психологічного тиску на країни східного флангу НАТО без початку відкритої війни. Йдеться про підпали інфраструктури, кібератаки, організацію міграційних криз і поширення паніки в соцмережах для дестабілізації регіону.

Читайте також: Велика Британія створює власну балістичну ракету: перші поставки Україні очікуються у 2027 році

Раніше повідомлялося, що 16 липня Київ відвідав прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Цю завершальну закордонну поїздку за кілька днів до відходу з посади глава британського уряду використав, щоб знову підтвердити довгострокову підтримку України й запевнити: курс Лондона залишиться незмінним і після зміни влади у Сполученому Королівстві.