Вчора о 21:50
5 вересня відбудеться вже 9-те засідання Ради асоціації Україна — Євросоюз. І на ньому, за словами верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля, планують дати поштовх європейській перспективі України. До грудня поточного року держава має виконати ще кілька умов, серед них: запровадження окремих законів, антикорупційні реформи та реформа Конституційного суду, інформує UA.
Членство України в Європейському Союзі, попри розв’язану Росією війну, залишається одним із пріоритетних завдань і для держави, і особисто для президента Зеленського. У цьому напередодні запевнив голова українського МЗС Дмитро Кулеба.
“У нас не уряд, а особисто президент Зеленський встановив внутрішній дедлайн для вступу України до ЄС. Але я його вам не скажу. Якщо ми озвучимо дедлайн, можна так налякати когось у ЄС, що він свідомо гальмуватиме все, що пов’язане з європейською інтеграцією України. Навіть якщо ми на 120% відповідатимемо всім стандартам й імплементуємо всі директиви, все одно гальмуватимуть. Треба все робити спокійно, розумно і на результат. Досвід отримання статусу кандидата показав, що ми вміємо це робити”, — сказав Кулеба.
Україна набула статусу кандидата на вступ до ЄС 23 червня. Для подальшого просування потрібно виконати кілька умов. Йдеться насамперед про реформу Конституційного суду, реалізацію антиолігархічного закону, про боротьбу з відмиванням грошей та корупцією, продовження судової реформи, а також про зміну законодавства про нацменшини. Чи впорається Україна з цими завданнями, Європейська комісія оцінить у грудні 2022 року.
Україна поки що не в НАТО, але країна не відмовляється і від цього шляху. Глава держави впевнений: якби наша країна була членом Альянсу — Москва навряд чи зважилася б напасти. У цьому світ переконався, коли Фінляндія та Швеція приєдналися до НАТО, а Росія смиренно це прийняла.
“Москва каже — нехай приєднуються. Хоча раніше Росія говорила, що Альянс має повернутися до кордонів 1997 року. Це доводить, що гарантії колективної безпеки працюють. Так, Україна не в НАТО. І коли ми звернулися із проханням розпочати рух до членства, ми отримали негативну відповідь навіть на запит Плану дій щодо членства. Але це не привід для нас зупинятися. Нам потрібна така система гарантій безпеки, такий безпечний простір, який може бути ефективним навіть за умов, коли ми не в Альянсі”, — заявив президент.
ЄС і НАТО, знаючи про партнерські наміри, вже надають Україні політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. І, за словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, продовжать робити це стільки, скільки буде потрібно.
“Навіть якщо хтось байдужий до моральної сторони у питанні підтримки народу України, ви повинні дбати про інтереси власної безпеки. Ви повинні платити. Платити за підтримку, гуманітарну допомогу, наслідки економічних санкцій. Тому що альтернативою є плата набагато вищої ціни пізніше” , — наголосив Столтенберг на слуханнях у комітеті Європарламенту.
Намір Києва стати членом ЄС, як і НАТО, не дає спокою Росії. Наприклад, глава російського МЗС висміяв новий статус України, мовляв, їй надали статус “країни — вічного кандидата”.
Деякі російські чиновники взагалі висловилися категорично проти вступу України до Євросоюзу, який, на їхню думку, став нагадувати “військовий блок”. Але сам Путін на 5-му місяці війни раптом заявив: нічого проти вступу України до ЄС у Росії не мали, але нічим добрим він і не закінчиться.
Канцлер Австрії Карл Нехаммер на пресконференції у Відні повідомив, що їхня країна не має наміру вступати до НАТО, як Швеція та Фінляндія, які переоцінили свій військовий нейтралітет у зв’язку із російським вторгненням.
Цим також користувалася російська пропаганда. Не згадавши, що це лише частина заяви канцлера. Адже далі він говорив про підтримку Австрією спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, а також про плани примножити інвестиції в свою оборону.
У відповідь верховний представник ЄС Жозеп Боррель заявив: у той час, коли країна-агресор тільки й чекає на помилки Європи, демократії не мають права відступити.
“Я впевнений, що Путін розраховує на демократичну втому. Але європейські суспільства не можуть дозволити собі втоми. І вони мають продовжувати чинити тиск на економіку Росії, знаючи, що це не буде чудодійним рішенням. Ми маємо зробити це саме на тому рівні, на якому підтримуємо Україну у воєнному відношенні”, — резюмував Боррель.
Тим часом у ЄС домовилися про п’ятий транш на 500 млн євро — на озброєння для України, повідомив президент Євроради Шарль Мішель.
Читайте також: Рєзніков заявив, що Україні потрібно 100 HIMARS для контрнаступу
Більше новин — в Telegram-каналі #FREEДОМ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
