“Буду жити і допомагати”: волонтерка з Херсона готується до протезування після важкого поранення (ВІДЕО)

Російська армія щодня завдає ударів по Херсону. Вранці 5 березня російські окупанти вбили 79-річного чоловіка. Дрони противника атакували також цивільні авто — повністю згоріли кілька машин. Однак, попри це, багато жителів залишаються в місті та продовжують допомагати один одному. Серед них — волонтерка Нурія Велієва. Наприкінці січня через російський обстріл її будинок був зруйнований снарядом, а сама жінка втратила ногу. Зараз Нурія проходить лікування і готується до тривалої реабілітації. Про незламність волонтерки, яка зберегла віру в перемогу і майбутнє, всупереч усьому, — в репортажі FREEДOM.

Херсон уже кілька років живе під постійними російськими обстрілами. Дрони, артилерія та авіабомби тут — повсякденна реальність. 28 січня один зі снарядів ударив по будинку Нурії Велієвої. У момент атаки жінка перебувала в під’їзді.

“Чую — летить. Усі почали розбігатися, бігти до своїх квартир. Почала бігти до себе, коли взялася за ручку, і тут “прилетіло”. Я навіть не зрозуміла. Мене повалило на підлогу. Ну, стукнулася головою, ніби злягла. Піднімаю себе, дивлюся, що я не можу піднятися. І коли я побачила ногу, просто відірвану, я почала кричати, щоб викликали швидку, в мене немає ноги”, — поділилася жінка.

Нурію в Херсоні всі добре знають як волонтерку. Після звільнення міста від російських військ вона допомагала тим, хто опинився у важких умовах, і завжди підтримувала тих, хто потребує допомоги.

“Я під обстрілами працювала, і 150 осіб практично ми годували. А до цього ми самі готували на багатті. Допомагали людям. Спочатку ми роздавали гуманітарку, консерви та хліб. Це початкова стадія після деокупації. А потім ми розширилися, уже почали людям давати і медикаменти, підгузки, прокладки, одяг”, — розповіла Нурія.

За кілька днів до поранення Нурія разом із рятувальниками допомагала гасити пожежу після обстрілу.

“Ми два дні гасили з пожежниками пожежу. І вдень, і вночі, щоб не перекинулася ця пожежа на житлові квартали. І тому ми якби все охороняли, щоб не запалювалося. І ось на третій день ось таке сталося зі мною”, — розповіла волонтерка.

Удар зруйнував її квартиру. Житло Нурія втратила вже вдруге за час повномасштабної війни. Раніше її будинок у центрі міста знищив удар авіабомби.

“Отримала таке поранення. Звісно, не знаю, за що мені це, але я розумію, що воєнний час… Від цього ніхто не застрахований, так? Ну, я не впадаю у відчай”, — поділилася Нурія.

Зараз вона проходить лікування. Попереду — тривала реабілітація та протезування. Але навіть у лікарняній палаті жінка не може сидіти без діла.

“Я постійно бігала, не звикла лежати. Навіть для мене зараз складно перебувати на місці. Дівчата в палаті кажуть, що я весь час туди-сюди кручуся, не можу усидіти. Буває, що я плачу. Цього не приховати, коли накочується. А так я взагалі сильна. Уже на ходунках, які дівчата мені принесли, намагаюся на одній нозі підскакувати”, — розповіла Нурія.

На період відновлення жінці доведеться виїхати з Херсона. І, водночас, вона вже будує плани на майбутнє.

“Бачу ролики, як ось на протез встали і на біговій доріжці, і паралімпійці наші. Ну, живуть же люди, значить, я буду жити. Треба відновитися, все це осмислити, тому що дуже довгий час працювали тут. І всі закликають встати знову в стрій. Сподіваюся, що будемо жити далі, працювати і допомагати”, — зазначила Нурія.

Тільки за лютий 2026 року в Херсонській області від мінно-вибухових травм постраждала 171 особа, зокрема 14 дітей. 13 людей загинули. Внаслідок атак російських дронів були травмовані 65 осіб. Для чотирьох із них поранення виявилися смертельними.

https://www.youtube.com/watch?v=lLZLVf3xTy0

Читайте також: Кафе поруч із лінією фронту: як волонтери допомагають військовим (ВІДЕО)

Нагадаємо, ресторатори та волонтери з Нідерландів Френкі та Кун із перших днів повномасштабної війни допомагають українцям. Вони роздають безкоштовну їжу, займаються евакуацією людей та тварин із прифронтових регіонів. Для тих, хто втратив житло через російську агресію, волонтери відкрили шелтер у Дніпрі. Назвали його “Голландський дім”. Для його мешканців створили комфортні умови.