Армія вже б’ється в конвульсіях: експерти оцінили ресурси РФ на довгу війну проти України

Армія РФ. Фото: bbc.com

Росія зазнає поразки на полі бою в Україні і тому переводить війну в режим виснаження.

Таку версію висувають багато експертів, серед яких — розвідники різних країн.

Війна в довгу — блеф чи плани Кремля?

На початку березня телеканал CNN опублікував заяву директорки Національної розвідки Авріл Гейнс, яка заявила Конгресу, що війна в Україні перетворилася на “виснажливу війну на виснаження, в якій жодна зі сторін не має остаточної військової переваги”, але додала, що президент Росії Володимир Путін, імовірно, продовжуватиме агресію протягом багатьох років.

“Ми не припускаємо, що російська армія цього року відновиться настільки, щоб досягти більших територіальних досягнень, але Путін, найімовірніше, розраховує, що час грає на його користь, і що продовження війни, включно з потенційними паузами в бойових діях, може бути для нього найкращим можливим шляхом, щоб врешті-решт реалізувати стратегічні інтереси Росії в Україні, навіть якщо для цього знадобляться роки”, — зазначила вона.

Колишній оперативний офіцер ЦРУ Дуглас Лондон не виключає, що це блеф, адже війна на виснаження небезпечна для самої Росії.

У своїй статті для WSJ екс-співробітник ЦРУ вказує, що Москві вигідно, щоб світ вважав неможливим припинення війни в Україні.

“Путін, швидше за все, не розраховує на війну на виснаження, але хоче, щоб світ думав, що він сподівається на це. … Якщо він зіткнеться з війною, яку неможливо виграти, найкращий результат, на який він може сподіватися, це замаскувати цю слабкість і залякати своїх ворогів”, — пише колишній офіцер.

Зі свого боку, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов також не виключає, що в Кремлі маніпулюють цією темою.

“Це теж частина пропагандистської ІПСО (інформаційно-психологічна операція, — ред.), яка спрямована, зокрема, на міжнародну спільноту. Мовляв, як можна довго підтримувати Україну, якщо Путін готовий воювати роками? Насправді він не готовий воювати роками”, — зазначив він.

Думки експертів 

Чи справді Кремль вирішив виснажувати Україну війною? Скільки ресурсів у Росії для того, щоб активно наступати на Україну, а скільки — щоб вимотувати роками? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
  • Іван Чувіляєв, прес-секретар російського фонду “Ідіть лісом”;
  • Андрій Піонтковський, російський політолог і публіцист, політичний діяч.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: У 2024 році російську армію вразить інсульт

— У РФ є проблеми з укомплектуванням підрозділів окупаційних військ, підготовкою їхнього особового складу. Проблема навіть з офіцерським складом, з матеріально-технічним забезпеченням системи управління тощо. Усе це призводить до того, що вичерпується матеріально-технічний ресурс сьогоднішньої російської армії.

Адже не дарма з’являються вже ешелони з танками Т-54 і Т-55. Їх знімають з консервації не від того, що у них надлишок цих танків на зберіганні. Це відбувається тому, що вони не можуть технічно впоратися з поставками хоча б моделей Т-72, Т-80 у потрібній кількості і потрібним темпом.

Ресурси РФ вичерпуються. Я думаю, що у 2023 році російська армія буде битися в конвульсіях. А у 2024 році її остаточно схопить інсульт.

На сьогодні я не бачу накопичення такого ресурсу, щоб РФ могла захопити Київ. Наприклад, якщо ми говоримо про захоплення української столиці з білоруського боку, то я не бачу там концентрації такої кількості сил і засобів, і взагалі навіть наміру сформувати повноцінне ударне угруповання для таких цілей.

Також з боку РФ на кордоні з Чернігівською, Сумською областями я не можу говорити про те, що концентрується саме таке угруповання, яке б могло стати ударним проти Києва. Навіть російське командування прекрасно розуміє, що для нього це фактично вже хвора, маніакальна, але абсолютно нездійсненна мрія.

До того ж накопичення ресурсу для формування такого ударного угруповання виснажує підрозділи, які потребують компенсації втрат у самій зоні бойових дій. Тобто зараз реалізувати наступ на Київ просто навіть технічно неможливо.

ІВАН ЧУВІЛЯЄВ: У війні проти України Росія ще довго буде використовувати людський ресурс

— Ніхто не може перевірити, вистачає чи не вистачає грошей Росії на війну. А ось щодо банального нехлюйства, гадаю, сумнівів ні в кого ніяких немає.

Це головна “духовна скріпа” будь-якої російської структури, тим більше армії.

Думаю, будь-яка проблема в російській армії так чи інакше пов’язана саме з банальним нехлюйством. Про це свідчать усі люди, які до нас звертаються.

Російська влада обрала такий шлях поповнення армії живою силою, який дозволяє ще досить довго заманювати туди наївних громадян, залякувати їх. Фантазія у них безмежна щодо того, яким чином можна заманити в армію.

Ми вже бачили вербування ув’язнених у приватну військову компанію “Вагнер”. Насправді, це ніяке не вербування, а просто захоплення ув’язнених і переведення на фронт. Це така форма смертної кари, яка, мабуть, повернулася в РФ.

Ми вже бачили, як вельми дивним чином влаштовано призов до армії, а також “часткову” мобілізацію. Тепер ми бачимо підписання контрактів.

Наскільки вистачить фантазії, настільки вистачить ресурсів у військового керівництва РФ. А фантазія, боюся, майже безмежна.

Ставлення до мобілізованих — як до кріпаків, вони і є, власне, кріпаки. Починаючи з кінця вересня, вони не мають права переривати контракт. Вони не можуть зараз звільнитися з армії. Навіщо їм платити? Це безкоштовна робоча праця. Армія — це рівно такий самий ГУЛАГ, як у 30-ті роки. Тому платити їм ніхто не збирається. Зовсім не тому, що немає грошей і навіть через нехлюйство. А тому що навіщо їм платити? Це все одно трупи. Все одно вони не повернуться з фронту. Родичам достатньо дати подарунковий набір і оплатити похорон.

АНДРІЙ ПІОНТКОВСЬКИЙ: У весняного контрнаступу ЗСУ може бути два результати

— Обіцянка війни в довгу — це непряме психологічне виправдання перед населенням РФ, адже його готували до штурму Києва за три дні. Тепер парадигма змінилася на затяжну війну. Оптимістична надія Путіна сьогодні — це довга війна на виснаження. Тут він, до речі, сподівається на ресурси Китаю, але це інше питання.

Усе вирішуватиметься в найближчому весняному контрнаступі України, тому що в нього можуть бути два результати. Позитивний результат — це переконлива перемога, яка стане тригером розвалу путінського режиму. Невдалий результат — довга війна на виснаження. Але сторони залишаться приблизно на тій самій лінії зіткнення, яка є зараз.

Найімовірніше, війна закінчиться 2023 року. Про це свідчать настрої в досить впливових елітах РФ.

За останній тиждень різко утворилася єдність американського політичного класу — антипутінського і спрямованого на забезпечення успіху України в контрнаступі.

Особливо це проявилося у зрушеннях усередині Республіканської партії та заявах [експрезидента США] Дональда Трампа. Він щодня повторює, як він за 24 години домовиться з Путіним, віддавши йому цілі області України, які, на думку Трампа, є російськомовними областями.

Капітулянтська ідеологія втратила будь-яку підтримку. Республіканці різко виступили проти Трампа зараз.

Але знаковою подією стало публічне “перевзування” найпопулярнішого республіканського кандидата в президенти, губернатора Флориди Рона Десантіса. Він говорив, що відбувається прикордонний конфлікт між Росією та Україною за тисячу кілометрів від Америки, і це нібито не має жодного стосунку до безпеки США, і потрібно зосередитися на боротьбі з Китаєм.

Зараз він повідомляє, що його неправильно зрозуміли. І щодня він виступає зі ще жорсткішою заявою, що Путін — військовий злочинець.

Читайте також: Потенціал наступу росіян гасне, — аналіз Риженка

Прямий ефір