Активізація і консолідація: як Європа допомагає Україні, поки в США сперечаються про підтримку Києва — думки експертів

Німецький танк Leopard 2. Фото: dw.com

Бундесвер анонсував термінове постачання Україні 10 тис. снарядів. Передати їх Німеччина планує вже найближчим часом. Про це повідомив генерал Крістіан Фройдінг. За його словами, боєприпаси поставлятимуть у три етапи. Партія з 10 тис. снарядів — це перший. Другий передбачає підтримку ініціативи Чехії щодо закупівлі снарядів за межами Європи. Берлін профінансує купівлю 180 тис. боєприпасів. Україна отримає їх у другій половині року. 

Третій етап стосується двосторонньої угоди Німеччини з третьою країною, яку Фройдінг відмовився називати, про постачання Україні ще 100 тис. снарядів приблизно з четвертого кварталу.

Військова допомога від Європи 

Чехія виділить кошти на ініціативу країни щодо закупівлі боєприпасів для України. Про яку суму йдеться, в уряді не сказали. У лютому 2024 року Прага зобов’язалася знайти за межами ЄС і організувати закупівлю 800 тис. артилерійських снарядів для України. Фінансують перевезення країни-партнери. Наприкінці березня міністр закордонних справ Чехії заявив, що в рамках ініціативи Київ потенційно може отримати майже вдвічі більше, ніж заплановано — 1,5 млн снарядів.

“Для України дуже важливо, що вона знає, що через кілька тижнів або місяців прибуде більше боєприпасів, і вона може адаптувати свою тактику до цього вже сьогодні. Ще раз хочу подякувати всім, хто долучився до цієї ініціативи. І сьогодні чеський уряд зробив ще один крок у цьому напрямку”, — сказав прем’єр-міністр Чехії Петро Фіала.

Близько 20 країн уже висловили зацікавленість і готові приєднатися до чеської ініціативи. Останніми приєдналися Словенія та Ісландія. Любляна, за даними ЗМІ, перерахує 1 млн євро, а Рейк’явік — близько 2 млн євро. Крім того, подвоїти свій внесок планує Польща. А Німеччина вже найближчими днями збирається передати Україні 10 тис. артилерійських боєприпасів з арсеналів Бундесверу.

“Зараз ми ухвалили рішення, які допоможуть забезпечити активізацію підтримки України з боку Європейського Союзу. По-перше, це те, про що ми домовилися: що зброю закуповуватимуть не тільки в Європі, а й за її межами, зокрема за європейські гроші. Я також вдячний насамперед тому, що це дало всім зрозуміти: ми не повинні просто закуповувати зброю тут, у Європі, але ми повинні мати ширший погляд”, — зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

У столиці Польщі відбулося перше засідання країн-учасниць коаліції бронетехніки на підтримку України. У її рамках створено чотири синдикати. На кожен покладено певні завдання:

  • постачання озброєнь і боєприпасів для західної бронетехніки;
  • технічне обслуговування і ремонт західної бронетехніки;
  • підготовка екіпажів і технічного персоналу;
  • відпрацювання ефективної тактики застосування бронетехніки на полі бою.

“Метою коаліції бронетехніки є посилення броньованого щита Сил оборони України, спільними зусиллями підвищити спроможності нашого війська у боротьбі з російським агресором, забезпечити ефективне функціонування, технічне обслуговування, ремонт зразків техніки та озброєння, наданих нам союзниками”, — сказав заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк.

25 березня до Вашингтона з нагоди 20-річчя приєднання до НАТО прибули міністри закордонних справ Латвії, Литви та Естонії. Зокрема, вони наголосили на важливості надання Україні зброї та необхідності американського лідерства в підтримці України.

“Нам належить спільними зусиллями протистояти цьому. І не тільки засуджувати, а й зробити так, щоб це зло не поширювалося. Довгострокове стримування, а також довгострокова стратегія боротьби з агресивною Росією — це те, до чого ми повинні прагнути, і тільки за допомогою демократичних країн і країн-однодумців ми можемо зробити світ безпечнішим”, — заявив міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш.

У Ризі планують продати з аукціону Будинок Москви, який раніше належав Росії та був націоналізований. Виторг передадуть на підтримку України. За даними Державної земельної служби Латвії, ціна ділянки становить 517 тис. євро, а будівлі — понад 2 млн євро. Також, Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи затвердила проєкт “НОМЕ. Компенсація за знищене майно”, що передбачає надання Україні кредиту в розмірі 100 млн євро.

“Коли ми говоримо про 100 млн євро в кредит, то в рамках цього проєкту передбачається надання ось цієї компенсації близько 2 тис. сертифікатів на житло. Як оцінюють органи України — це дасть змогу забезпечити щонайменше 5 700 українцям компенсацію за втрачене житло. Цей проєкт — демонстрація того, що Європа вкладається”, — підкреслив кандидат економічних наук, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус.

Також стало відомо, що Реєстр збитків унаслідок російської агресії почне приймати заявки вже 2 квітня. Він буде відкритий для подання заяв, доказів і пов’язаної з цим інформації. Історичне відкриття відбудеться в Гаазі в рамках міністерської конференції “Відновлення справедливості для України” за присутності керівників міжнародних організацій і топ-посадовців із понад 60 держав.

Думки експертів

Чи можуть країни Європи компенсувати затримки з допомогою Україні від США? Як у ЄС почали збільшувати військовий потенціал і допомагати Україні? Чи достатньо того, що постачають союзники? Чи справді Європа готується до великої війни? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Борис Тизенгаузен, політтехнолог;
  • Олександра Філіпенко, політологиня-американістка; 
  • Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна-НАТО;
  • Владислав Селезньов, військовий експерт;
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень “Український меридіан”;
  • Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.

БОРИС ТИЗЕНГАУЗЕН: Військова допомога Європи не порівнянна з допомогою США

— Європа не зможе відшкодувати той пакет, який виділяють США. Справа не тільки у фінансових ресурсах, а й у номенклатурі. Франція і Велика Британія готові нам постачати необхідну номенклатуру — ракети Storm Shadow/SCALP, але, наприклад, Німеччина поки що зволікає з ракетами TAURUS. Виходить, що запасів не вистачає. 

Президент Чехії Петр Павел зараз робить неймовірне — шукає снаряди, але в потрібній кількісній кількості він їх знайти не зможе. Точно так само, як ніхто не зможе знайти в потрібній кількості винищувачі F-16, якщо США в цьому не допоможуть. Америка повинна дати дозвіл на зброю свого виробництва, навіть якщо вона є у країн Європи. 

У Конгресі США зараз завис пакет допомоги Україні на 60 млрд доларів. Країни Європи можуть дати трохи більше ніж 30 млрд. Німеччина збільшила свою допомогу, розуміючи, що в США можуть бути зволікання, до 7 млрд доларів, Франція і Велика Британія — до 3 млрд. Навіть якщо скласти всі суми — це менше того, що може надати Білий дім. 

Україні чітко і зрозуміло сказали — ваше завдання поки що працювати від оборони та чекати F-16. 

Я впевнений, що в Конгресі проголосують за пакет допомоги, але уріжуть його. Такий варіант теж розглядається і буде, наприклад, не 60 млрд, а 40. Перше голосування має відбутися в середині квітня. 

Президент Франції Еммануель Макрон різко став жорстким і ініціатором ідей, які ніхто до нього в Євросоюзі не озвучував. А німецький канцлер Шольц, як визнаний лідер Європейського союзу, раптом зайняв позицію канцлера миру. І не всі в Німеччині цю позицію поділяють. Проте Бундестаг виділяє велику кількість допомоги Україні. 

Велика Британія пропонує Шольцу передати їм ракети TAURUS, щоб вони стали їхньою власністю. Після чого британський уряд може їх віддати Україні. Інший варіант — передати Великій Британії TAURUS, а вони передадуть Україні ракети Storm Shadow. Олафа Шольца зараз посадили на шпагат. 

ОЛЕКСАНДРА ФІЛІПЕНКО: США можуть передати Україні зброю, яка підлягає списанню

— Пентагон і Білий дім розробляють додаткові шляхи допомоги Україні та досліджують, яким чином можна допомагати в разі, якщо не буде ухвалено пакет допомоги. Є два шляхи, якими вони збираються йти. Те, що вже апробувала Канада, — передача зброї, яку згідно з усією суворістю американського законодавства вже необхідно списувати. Це робоча зброя, яка підлягає знищенню, оскільки вона була вироблена в 1990-1980-х роках. 

США можуть піти саме цим шляхом і безоплатно передавати зброю, яка підлягає знищенню. 

Другий шлях — заморожування російських активів та їх використання. Його розглядає Мінфін спільно з Пентагоном. 

СЕРГІЙ ДЖЕРДЖ: Європа має допомагати Україні та дбати про свою безпеку

— Європа опинилася між двох викликів. З одного боку – агресивна російська війна в Україні та плани Кремля воювати проти балтійських країн і Польщі. З іншого боку — можливе послаблення допомоги з боку США. 

Європейським країнам потрібно приділяти більше уваги власним збройним силам і безпеці, а також не послаблювати допомогу Україні.

Ця ситуація є результатом геополітичних прорахунків європейських країн у минулому. Україну не прийняли до НАТО, коли Росія ще не була такою агресивною. Україну тримали на відстані, недооцінюючи її геополітичну роль.

Через те, що Україну свого часу не прийняли до НАТО і виникла ця війна. 

Багато десятиліть у Європі вірили, що США в разі загрози прийдуть і захистять. 

У Німеччині є певні досягнення в танкобудуванні. І якщо почнеться спільне виробництво з Україною, то воно буде дуже успішним. З одного боку — в Україні можна буде проводити випробування бронетехніки та покращувати її складові. Вона буде, грубо кажучи, ближче до споживача. У майбутньому, я думаю, таке спільне виробництво з Німеччиною посилить європейську складову і НАТО.

Добре розвинена польська важка промисловість. Свого часу там виробляли БТРи, аналоги радянських танків, установки САУ. У Польщі добре розвинений військово-промисловий комплекс. І логістичні зв’язки Німеччини та Польщі дадуть можливість посилити співробітництво в цьому напрямку. 

Польща збільшує виплати на оборону. Тепер витрачають уже не 2% валового внутрішнього продукту, які рекомендує НАТО для власних армій держав-членів Альянсу, а — 4%. 

Росія близько і якщо почнеться повномасштабна війна з країнами НАТО, то Польща буде в перших рядах. Тому поляки сьогодні приділяють більше уваги власним силам безпеки. 

ВЛАДИСЛАВ СЕЛЕЗНЬОВ: Європа спізнюється з допомогою Україні на 10 років

— Смішно і гірко чути заяви єврочиновників. Адже очевидно, що всі ці дії мали бути зроблені навіть не з початком повномасштабної російської агресії, а 10 років тому, коли Путін ухвалив рішення анексувати Крим і Севастополь. Єврочиновники зараз із великим запізненням реалізовують рішення щодо допомоги Україні. І щодня наша країна платить за це ціну життями наших воїнів. 

Очевидно, європейська економіка, нехай повільно, але переходитиме на рейки воєнного часу. Не просто так багато європейських політиків заявляють, що колективна Європа має буквально 6 років часу, перш ніж трапиться повномасштабна війна між Російською Федерацією і країнами, які входять до складу НАТО.

Безумовно, нам є за що дякувати нашим західним партнерам. Але зараз на тлі фактично повної відсутності військово-технічної підтримки з боку США, саме донорська допомога наших західноєвропейських партнерів є вирішальною. 

Росія виділила на війну 120 млрд доларів. Для того, щоб мати хоча б паритет на полі бою, Україні потрібна всеосяжна і своєчасна допомога від європейських країн і США. 

Президент Чехії Петр Павел — колишній керівник найвищого військового рангу в складі НАТО і він абсолютно раціонально сприймає ті тенденції, які розвиваються на європейському континенті. Ми розуміємо, що від того, якими будуть обсяги артилерійських боєприпасів, залежить те, як довго українські воїни зможуть стримувати наступ російських танків. Тому дії президента Чехії абсолютно раціональні й логічні.  

Ми часто дорікали нашим німецьким партнерам у тому, що вони не приймають важливі для нас рішення. Наприклад, не передають нам ракети TAURUS, які необхідні для того, щоб знищити споруди Керченського мосту. Але саме Німеччина є другою країною за обсягом військово-технічної підтримки української армії. 

Поки що лише 50% озвучених обіцянок у рамках військово-технічної підтримки української армії перетворюється на реальні постачання озброєнь. 

Прекрасна комунікація на міждержавному рівні відбувається з Іспанією, і вона має нам у короткостроковій перспективі дати необхідні ресурси. Наразі для нас найактуальнішими є артилерійські боєприпаси, системи ППО та ракети до них. 

ДМИТРО ЛЕВУСЬ: Країни ЄС змінили бачення щодо військової допомоги Україні

— У стратегію оборонно-промислового комплексу Європи включено Україну. Україна навіть брала участь у складанні цієї стратегії. У країн ЄС змінилося бачення щодо військової допомоги Україні. Тепер вони покладаються на власні зусилля. 

Прийшло, врешті-решт, розуміння того, що війна, яку Росія веде проти України на території України, одночасно ведеться і проти Європи. 

Ми бачимо, що створюються коаліції бронетехніки, реактивної артилерії дальньої дії. У Європі розуміють, що потрібно подбати та про власну безпеку. Виявилося, що свого виробництва озброєнь, необхідних для оборони, в Європі недостатньо. 

ТАРАС ЗАГОРОДНІЙ: Українська армія має бути максимально механізована

— Дуже добре, що Європа починає запускати більш ефективний процес забезпечення своєї оборони. Останні 20 років про це говорили в США — європейці мають більше витрачати на свою безпеку. 

Коли європейці починають активно займатися обороною, то, відповідно, і США в це теж будуть активніше включатися. Політика Штатів полягає в тому, щоб у різний спосіб змусити Європу більше платити за свою безпеку. 

Я схильний вважати, що військова допомога Україні буде щонайменше не знижена, а може бути й збільшена. З урахуванням того, що скоро з’явиться авіація. Що стосується США, то там є проблеми саме з фінансовою допомогою і підтримкою української економіки. Тут можуть бути нюанси, але у військових питаннях, я думаю, проблем не буде. 

Україна теж має активно долучатися до виробництва озброєнь. Усе, що можливо, має вироблятися на території України, тому що залежність від інших країн може призвести до зволікання і політичних зволікань. 

Багато зброї не буває. Якщо здається, що достатньо, — потрібно подвоювати зусилля. Україна перемагатиме в асиметричній війні, якщо буде максимальна механізація української армії, тому що наш демографічний потенціал менший, ніж у РФ. 

Читайте також: Як країни НАТО готуються до потенційної війни з Росією — деталі (ВІДЕО)

Прямий ефір