Україна продовжує розвивати та модернізувати БпЛА — деталі (ВІДЕО)

Українські дрони значно перевершують імпортні моделі, упевнений командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України (ЗСУ) Вадим Сухаревський. Він зазначив, що вітчизняні виробники тісно співпрацюють із бойовими підрозділами, оперативно адаптуючись до нових викликів. Наразі українська армія вже використовує на фронті понад 170 різних зразків дронів, передає FREEДOM.

7 травня 2024 року було сформовано Сили безпілотних систем — перший у світі рід військ, що відповідає за застосування роботизованих систем, а також підводних, надводних і повітряних безпілотників. Україна робить особливий акцент на БпЛА. У березні 2024 року заступниця міністра стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр заявила, що Київ може щомісяця виробляти до 150 тисяч повітряних безпілотників. Серед них — розвідувальний дрон “Вектор”, прийнятий на озброєння ЗСУ. Виробники кажуть, що він працює на відстані 40-50 кілометрів. Його відрізняють мобільність, швидкість розгортання і можливість вертикального зльоту без пускової установки.  Для складання на місці військовим потрібно до трьох хвилин, ще через дві — він буде в повітрі.

“Вітол-технологія” підіймає ось так мотори, розкриває їх усі три, і вертикально злітає. Тобто ви берете ось цей рюкзачок, весь літак у цьому рюкзаку, приходите у будь-яку точку, яку вам потрібно, розкладаєте його десь за три хвилини й ще за дві хвилини — ви вже злітаєте. І далі ви розвідуєте, у нас тут денна і нічна камери, 80-кратний зум, він може транслювати, знаходити цілі, і ось там на екрані ви можете бачити, як виконується місія десь”, — пояснив директор компанії, що спеціалізується на виробництві малих БпЛА, Дмитро.

Після аналізу ситуації українські військові відправляють у бій ударні дрони, такі як український бомбер “Летюча миша”, відомий ще як “Баба Яга”. Цей дрон може нести 20 кг вантажу на відстань до десяти кілометрів. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було випущено понад три тисячі таких апаратів. За словами виробників, близько 65% запчастин для цього дрона виготовляється в Україні. Потенційно бомбер міг би бути повністю незалежним, якби в Україні виробляли мікросхеми.

“Екіпаж складається з двох-трьох осіб, один оператор, один сапер. Його завантажують боєприпасом — і він відлітає на заздалегідь розвідані позиції, робить свою роботу та повертається. Зараз дуже багато команд працюють як маршрутка, тобто він за ніч може робити 10-15 вильотів. Якщо ми говоримо про роботу не на фронті, то ще жоден РЕБ не зміг нас загасити. Якщо ж мова про роботу на фронті, то були деякі випадки, але вони дуже унікальні, тому більшість його вильотів — радіозв’язок не глушиться — тому він може спокійно літати”, — розповів головний конструктор компанії, що спеціалізується на виробництві дронів, Артем.

Найпопулярнішими БпЛА у війні Росії проти України стали FPV-дрони. У січні-лютому 2024 року українські виробники випустили близько 200 тисяч таких систем, повідомила заступник міністра стратегічних галузей промисловості. Українські розробники продовжують модернізувати ці БпЛА, встановлюючи на них камери нічного бачення, тепловізори та системи захоплення цілі. Завдяки цим удосконаленням, дрон Lucky Strike може атакувати об’єкти, що рухаються, даючи змогу операторам одразу після вибору цілі підіймати в повітря наступний дрон.

“Оператор-пілот сидить керує дроном, я, як другий номер, ціль вибираю, ціль стилусом наблизив, підтвердив ціль — і полетів, усе. Ціль захоплена, дрон працює по цілі, ми тільки спостерігаємо, як він це робить і вже готуємо наступний борт для роботи в такому ж режимі по наступній цілі. Поки він летить і працює, ви вже можете згорнутися і змінити позицію, перейти на інше місце. У цьому плані питання не економічної доцільності, а життя, здоров’я, яке найдорожче“, — зазначив пілот-тестувальник Юрій.

БпЛА показали високу ефективність, тому для навчання пілотів дронів організовують спеціальні школи. А українські розробники створюють симулятори, які прискорюють освоєння пілотів і занурюють їх у бойові умови. У цій програмі можна вибрати будь-який український БпЛА, який використовується на фронті, і конкретне завдання — від атаки колони техніки до удару по піхоті. Симулятор дає змогу налаштовувати погодні умови та враховує реалістичні сценарії, як-от втрата висоти або використання противником засобів радіоелектронної боротьби, що вимагає миттєвої реакції, як у реальних боях.

“Ми побачили запит від навчальних центрів, які займаються зі спортивними симуляторами й не мають доступу до військових симуляторів. Ми отримали цей запит і вирішили його задовольнити, тому зараз ми маємо плей-тест версію, яку ми віддаємо всім охочим після перевірки й готуємося до масового передання цієї версії в навчальні центри, які навчають і цивільних, і військових. На цьому етапі ми інтегруємо військові навчальні центри, і вже три з них навчаються за нашою програмою. Ми зараз працюємо над інтеграцією літаків, а також хочемо інтегрувати всі типи дронів. Наша мета — ми хочемо симулювати всі українські дрони, а також як цілі симулювати всю російську техніку”, — розповів генеральний директор українського симулятора БпЛА Ілля Сафронов.

Росія намагається не пасти задніх у перегонах у виробництві БпЛА. Розуміють це й українські розробники, тому розробляють поліпшені системи РЕБ, а також модернізують тактичні системи радіорозвідки. Завдяки їм, українські військові можуть виявляти техніку противника, яка випромінює будь-який радіосигнал, на підступах до українських позицій.

Читайте також: Україна виробляє і постачає на фронт понад мільйон дронів, — Шмигаль