Масштабна атака по військових об’єктах у Криму: значення ураження ВДК “Ямал” і “Азов” оцінили військові експерти

Сили оборони України вразили великі десантні кораблі “Ямал” і “Азов”, які перебували біля берегів окупованого Криму.

Удари по військових об’єктах у Криму

У тимчасово окупованому Севастополі вибухи прогриміли ввечері 23 березня і вранці 24 березня. За даними моніторингового Telegram-каналу “Кримський вітер“, було чутно щонайменше 20 вибухів. Російські окупанти назвали атаку “наймасштабнішою” за останній час.

У районі окупованого Сімферополя внаслідок удару постраждала нафтобаза в селищі Гвардійське — загорілися 3 ємності з нафтопродуктами і склад.

Також було перекрито рух на Кримському (Керченському) мосту.

А три крилаті ракети Storm Shadow вразили головний вузол зв’язку Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі.

23 березня було атаковано 13-й судноремонтний завод ЧФ РФ у Севастополі, де, серед інших, були пришвартовані великі десантні кораблі “Ямал” і “Азов”. Обидва виведені з ладу ударами Сили оборони України.

“Ямал” і “Азов” — це судна проєкту 775, вони були спущені на воду на польських верфях у Гданську наприкінці 1980-х років. На борту такого корабля можуть бути розміщені:

• дві артилерійські установки;
• чотири зенітні установки;
• дві реактивні системи залпового вогню.

Загалом на борту можуть розташовуватися до 500 тонн техніки і вантажів і 225 десантників. За різних варіантів завантаження великий десантний корабель може перевозити 10 танків типу Т-55.

Великий десантний корабель “Ямал” отримав свою нинішню назву 2002 року, коли шефство над ним взяла адміністрація Ямало-Ненецького автономного округу Росії. “Ямал” брав участь в анексії Криму. Наприкінці 2017 року корабель зіткнувся із суховантажем і пішов на ремонт, у стрій повернувся тільки в середині 2023-го. Станом на 23 березня 2024 року “Ямал” готувався до ходових випробувань у Севастополі після ремонту. За оцінками військової розвідки України, після завданого удару характер пошкоджень корабля критичний: пробоїна у верхній палубі зумовила крен на правий борт.

Великий десантний корабель “Азов” свою назву отримав через місце дислокації — місто Азов Ростовської області. Судно рідко задіювали у військових навчаннях, його використовували в показових цілях. Наприклад, його знімали у фільмах, після окупації Криму “Азов” показали на військово-морському параді в Севастополі. У 2017 році саме цей корабель уперше пройшов під Кримським мостом. Станом на 23 березня 2024 року ВДК “Азов” стояв на ремонті в Севастополі.

Після ракетного удару 23 березня у російських загарбників у Чорному морі залишилося всього 7 десантних кораблів. З них у складі Чорноморського флоту РФ — лише два десантні кораблі проєкту 1171, які є найстарішими.

“Росія плавала Чорним морем із 1783 року, але тепер змушена стримувати свій флот у порту. І навіть там путінські кораблі тонуть!” — написав у соцмережі Х міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс, реагуючи на ліквідацію російських десантних кораблів.

Президент України Володимир Зеленський подякував героям, які очищають Крим і Чорне море від окупантів.

“Хочу особливо відзначити сьогодні всі елементи наших Сил оборони та безпеки України, які мінусують російський потенціал війни”, — сказав він у своєму зверненні.

Значення ураження ВДК “Ямал” і “Азов” в оцінці експертів

Втрати Чорноморського флоту РФ і результативність ударів Сил оборони України в ефірі телеканалу FREEДOM проаналізували:

• Наталя Гуменюк, начальниця Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України;
• Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії “Південь”;
• Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI”;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Денис Попович, військовий оглядач.

ПАВЛО ЛАКІЙЧУК: Ми знищили понад половину російських десантних кораблів

— Великі десантні кораблі (ВДК) — сама назва говорить про те, що вони призначені для проведення десантних операцій. Так, у 2022 році росіяни планували провести одну масовану десантну операцію в районі Одеси та зустрічними ударами захопити весь південь України. Цього в них не вийшло. До речі, для цього, окрім десантних кораблів 197-ї бригади Чорноморського флоту, у Чорному морі було заведено ще 6 аналогічних одиниць з Балтійського флоту і з Північного флоту. Кілька штук із них уже виведені з ладу (“Минск”, “Оленегорский горняк”), але не всі.

Можливість проведення [російськими окупантами] десантної операції ми зірвали практично відразу.

Спочатку ми продемонстрували на їхньому крейсері “Москва” наявність у нас протикорабельних ракет. Це відразу поставило великий хрест на російській десантній операції.

Також під Маріуполем і в інших точках ми знищили російських морпіхів — саме підготовлених морпіхів. Тому що ті, які зараз воюють, — це вже не морпіхи, це піхотинці, які просто називаються “морськими”.

Але за ВДК залишилося інше важливе завдання. Ці судна — аналоги кораблям типу РО-РО (ролкери, служать для перевезення вантажів, — ред.). Це такі транспортні пороми, озброєні, захищені, які можуть забезпечувати логістику, здійснювати найважливіші перевезення. Загалом, чорноморці цим і займалися. Ось, ВДК “Цезар Куніков” ми підбили майже під Феодосією, коли він рухався з Новоросійська. Тобто і ці можливості ми їм обрізаємо.

На сьогодні ми знищили понад половину російських десантних кораблів. У них залишилося 40% від усієї чисельності.

Їм уже нічого не залишається. Кримський міст — під ударами, його пропускна здатність обмежена. Кримську переправу вони самі фактично збанкрутували. Тому їм доводиться ризикувати і виводити кораблі в море, щоб забезпечувати тили не тільки Чорноморського флоту, не тільки Криму. Це забезпечення логістики всього угруповання сил противника, яке діє на півдні України.

З найбільших десантних кораблів, які залишилися ще в Чорному морі — “Петр Моргунов” (зі складу Північного флоту РФ, — ред.). Коли росіяни думали провести свою раптову потужну “СВО” проти України, вони затягли в Чорне море одну зі своїх основних фішок — один із двох великих десантних кораблів (“Петр Моргунов” дійсно великий), побудованих у Росії останнім часом. І після затоплення крейсера “Москва” великий десантний корабель “Петр Моргунов” став найбільшим. І росіяни розуміють, що це локальна ціль для Сил оборони України, тому його посилено ховають у Новоросійській бухті. Він ні в транспортних, ні в бойових операціях участі не бере, бо захований максимально далеко. Але, думаю, до нього Сили оборони України теж доберуться.

Тобто противнику доводиться шукати нові пункти базування для своїх кораблів, поза Кримом. Що стосується будівництва військово-морської бази в Очамчирі, то росіяни розпочали формування там пункту базування одразу після російської окупації Абхазії як частини Грузії. Там у гирлі річки був невеликий порт, вони розмістили там дивізіон прикордонних кораблів ФСБ. У 2008-2010 роках було проведено значний обсяг робіт із поглиблення гирла річки, практично до 9 метрів.

У результаті порт може приймати кораблі класу корвет і фрегат. А у Чорноморського флоту більше за класністю кораблів і не залишилося.

Фактично цей невеликий пункт базування захоплений ФСБшниками — російськими прикордонниками. Частина цього порту використовується для контрабандної перевалки вугілля, вкраденого на окупованих територіях України. І кришують цю справу російські прикордонники. Чи захочуть російські ФСБшники ділитися територією і ласим шматочком ще й з військовими? А військових вони не дуже люблять насправді.

Я дивився останні знімки будівництва цього порту, опубліковані грузинськими партизанами. Ось за 5-10 років там фактично з’явилася одна будівля і одна ще будується — ближче до цього вугільного термінала. Все інше — це синенькі будиночки, тобто пункт базування російських прикордонників.

Пункт базування в Очамчирі сильно не розширить можливості російського флоту, якщо навіть вони туди будуть тікати.

Тому Севастополь залишається головною військово-морською базою. Але вони її формували в мирний час, тобто це база мирного часу. У Севастополі сконцентровані всі необхідні служби для забезпечення дій флоту — органи управління, вузли зв’язку, судноремонтні підприємства. Ба більше, у них була можливість після 2014 року диверсифікувати судноремонтну базу завдяки вкраденим у нас підприємствам у Феодосії та Керчі. Але ні, вони залишили тільки в Севастополі.

Причому в Севастополі зосереджені ж і склади найрізноманітнішого майна — від ПММ до арсеналів, до шкіперського, штурманського майна, мінного, торпедного майна та іншого барахла. І ось це розтягнути по всьому Чорному морю набагато проблематичніше, ніж перекинути кораблі з Севастополя до Новоросійська, до Феодосії, до Туапсе або кудись ще. Їм однаково доводиться повертатися в Севастополь на ремонт, на поповнення боєзапасу, на проходження мірної лінії, на розмагнічування тощо.

Усе, на жаль для них, зосереджено в Севастополі. Тому вони в Севастополь приходити будуть. І отримуватимуть там усе, що їм належить, передусім від Сил оборони України.

ДЕНИС ПОПОВИЧ: Ми поступово приходимо до удару по Кримському мосту, щоб замкнути Крим у логістичному мішку

— Є нафтобаза у Гвардійському, де концентрувалося паливо для потреб російського військового угруповання на півдні України.

Є удари по двох великих десантних кораблях “Ямал” і “Азов”, уражено вузол зв’язку Чорноморського флоту Російської Федерації. Плюс деякі російські джерела повідомляють про те, що був пошкоджений ще один [розвідувальний] російський корабель — “Іван Хурс”, щоправда, поки що це неофіційні дані.

Також є інформація з російських джерел про пошкодження принаймні трьох літаків Су-27 на аеродромі “Бельбек” [на північному заході] Севастополя в рамках цього ракетного нальоту. І про прильоти в розташування 810-ї бригади морської піхоти — з людськими жертвами.

Тому досить багато подій відбулося [23-24 березня] в околицях Севастополя.

За нанесення цього ракетного удару командувач повітряних сил Петро Олещук уже подякував виконавцям — і морякам, і льотчикам. Тобто дуже результативно спрацювали, і є надія, що й далі такі удари триватимуть.

“Азов” і “Ямал” — це судна проєкту 775, їх будували на Гданській верфі в Польщі. Є сумнів, що “поранені” кораблі вдасться полагодити, бо немає компетенції, а поляки не допомагатимуть.

Так, у росіян ще є 5-7 подібних кораблів зі складу інших флотів.

Але Чорноморський флот РФ уже позбувся своїх великих десантних кораблів. І зараз ні про яке використання десантних кораблів для десанту на узбережжі не йдеться.

Також під питанням їхня можливість переміщення вантажів, оскільки ми знаємо, що великі десантні кораблі використовують як альтернативний логістичний місток для переправлення вантажів для окупаційного угруповання в Криму. Це і техніка, і зброя, й інше приладдя. У міру того як ці кораблі йдуть на дно, і ці можливості теж зменшуються.

Ми так поступово приходимо до того, щоб, нарешті, вдарити по Кримському мосту, щоб повністю замкнути Крим у логістичному мішку.

Ясна річ, що це потребує підготовки, ресурсів, сил. Але бажано завершити цю справу до того моменту, коли Російська Федерація постарається побудувати додаткову залізницю вздовж узбережжя Азовського моря. Вони намагаються реалізувати цей проєкт.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Є тільки можливість врятувати російські кораблі — вивести їх у Каспійське море

— Великі десантні кораблі “Ямал” і “Азов” — це кораблі проєкту 775, який реалізовувався ще за часів Радянського Союзу. І те, що вони будувалися в Польщі, це значно ускладнює будь-які ремонтні роботи. Тому все залежить від того, яких пошкоджень зазнав корабель, яких ремонтних робіт потребує.

Наприклад, пошкоджений ВДК “Оленегорский горняк” теж проєкту 775 досі не відновлений. Це пов’язано не тільки з пробоєм корпусу, а ще й з пошкодженням його силових агрегатів, які можна замінити, тільки отримуючи відповідні запчастини та обладнання з Польщі.

ВДК проєкту 775 є основними “робочими тюленями” російської Чорноморської флотилії, і вони виконували зараз здебільшого логістичну функцію, тобто перевезення матеріально-технічного забезпечення, транспортування вантажів.

Зараз у Криму росіяни утримують кораблі, або ті, які не є носіями крилатих ракет морського базування “Калібр”. Або туди прибувають великі десантні кораблі, які виконують логістичну функцію.

У принципі, Севастополь і тимчасово окупований Крим залишилися без повноцінної компоненти російської Чорноморської флотилії. Щоб уберегти свої кораблі від ураження, їх відтягнули до Новоросійська. Але Новоросійськ не є абсолютно безпечною зоною для розміщення кораблів.

Цілком можливо, щоб зовсім ганебно не виглядати та не втратити своєї присутності в Чорному морі, вони змушені будуть передислокувати кораблі в район Абхазії. Але там база ще не добудована і не налагоджена. І буде дуже цікаво подивитися, як вони будуть налагоджувати інфраструктуру в цьому окупованому регіоні Грузії з урахуванням технічних і технологічних можливостей.

Але порт [в абхазькому Очамчирі] не є рятівним колом. Українські морські дрони вдосконалюються, вони настільки підвищили свої характеристики, що в принципі наблизилися до можливостей завдавати ударів по об’єктах, які знаходяться в районі порту Новоросійська. А через пів року (це середній період для удосконалення характеристик) навіть Абхазія перестане бути для нас недосяжним регіоном. А можливо, ці характеристики вже досягнуті, просто ми про це не знаємо.

Тому для російського флоту тільки одна є можливість порятунку своїх військових кораблів — виведення внутрішніми водами в Каспійське море.

Але, звісно ж, командування російських окупаційних військ на це швидко не піде, оскільки така втеча — це буде тотальне приниження і ганьба для Росії. І, маючи досить непоганий за потенціалом флот, вона тотально програла морський бій у Чорному морі країні, у якої немає флоту.

СЕРГІЙ БРАТЧУК: Триває дорозвідка щодо стану “Ямала”

— ВДК “Ямал” і “Азов” зазнали пошкоджень, і вони не готові до виконання своїх бойових завдань.

Йде дорозвідка щодо стану “Ямала” — чи є ураженим об’єктом саме “Ямал”? Є дані про те, що це цілком може бути такий самий великий десантний корабель, такого самого проєкту 775, але тільки з назвою “Минск”. Принаймні, про це свідчать супутникові знімки. Але йде дорозвідка, ворог максимально намагається уникнути витоку інформації.

Що стосується “Азова”, то тут карма прилетіла.

Ще раз скажу, що свій функціонал ці кораблі виконувати не можуть. Йдеться про те, що російський Чорноморський флот (вірніше, вже Чорноморська флотилія) зазнав чергових втрат.

Плюс це удар по військовій логістиці ворога. Бо ВДК виконують роль поромної переправи для перевезення боєприпасів, важкого озброєння — всього того, що потоком іде на фронт, зокрема, на Херсонський і Запорізький напрямки.

Наскільки мені відомо, на сьогодні повноцінно можуть працювати лише три великі десантні кораблі.

Україна вже добре обезголовила саме цю ділянку для флоту. Знищуються і вузли управління, і вузли зв’язку, атакуються військові частини, об’єкти енергетичної інфраструктури. Це все буде продовжуватися.

НАТАЛЬЯ ГУМЕНЮК: В окупантів новий тренд — у них “горить трава”

— Роботу в Криму проведено потужну, була серйозна підготовка.

Сезон [“бавовни” в Криму], який ми анонсували, не закривається, не згортається до моменту повноцінної деокупації Криму.

І кожен військовий об’єкт, і навіть той об’єкт, який зовні виглядає як цивільний, але задіяний у забезпеченні військ окупанта, — це законна мета. Цілей у нас багато, роботи у нас багато.

В окупантів же новий тренд [пояснення того, що відбувається] — у них “горить трава”. Це при тому, що вона ще не засіяна, як то кажуть, але вона в них уже горить. А це означає одне — що в них горить земля під ногами.