“Кандидат”: як Путін переписував Конституцію РФ під себе

Російський президент Володимир Путін на самому початку свого першого терміну обіцяв не змінювати Конституцію країни за жодних обставин. Однак цій, як і іншим його обіцянкам, не судилося збутися.

Метаморфози псевдодемократа

Ще 2001 року глава Кремля говорив про те, що зміна головного документа РФ — це прямий шлях до кризи влади і прямих державних конфліктів. Але вже 2007 року з вуст Путіна прозвучала фраза: “Щось можна і поміняти”.

“Чотири роки — досить маленький термін для президента, але кількість термінів усе-таки має бути обмежена”, — заявив тоді Путін.

У 2008 році він поступився посадою президента Дмитру Медведєву. Той вніс перші поправки до Конституції, збільшуючи термін повноважень глави держави і Держдуми.

У 2013 році через рік після вступу на третій президентський термін Путін вносить свої перші поправки в головний документ країни. Він об’єднав Верховний і Вищий арбітражний суди, а також розширив президентські повноваження при призначенні прокурорів. Наступні 7 років вносили й інші поправки, що дають право порожнистої влади президенту і депутатам.

І вже 2020 року Путін заявляє, що потенціал Конституції РФ 1993 року далеко не вичерпаний. І його слоган на початку правління з “не можна змінювати за жодних обставин” трансформувався в “можна змінювати”.

5 квітня 2021 року глава Кремля підписує закон і поправки до Конституції, які повністю обнуляють його президентські строки, що дають йому змогу обиратися ще двічі — у 2024 і 2030 роках.

І ось 2024 рік настав…

З 15 до 17 березня в РФ розгорнеться фарс всеросійського масштабу — чергові вибори… Путіна. Уперше голосування триватиме три дні. У Кремлі щосили готують передвиборчу кампанію для диктатора і його конкурентів, щоб створити ілюзію виборів. Адже результат вирішено.

Кремлівські технологи хочуть “намалювати” Путіну безпрецедентну підтримку населення. Але як би не запевняли провладні соціологічні служби, Путін вичерпав кредит довіри за попередні 23 роки правління. Реально за нього проголосують не більше третини фанатиків-виборців. Але свиті Путіна, як і йому самому брехати не вперше. Він вибудував цілу імперію брехні, яка працює на нього і обслуговує його.

П’ятий президентський термін, який йому вже забезпечений, зробить Путіна рекордсменом-диктатором у Кремлі. За термінами правління він перевершить навіть свого колегу по тиранії Йосипа Сталіна. Під цю справу навіть переписали Конституцію, щоб усунути перепони до царювання. І це, до речі, одне з багатьох путінських “не”.

У 2012 році він не став змінювати Конституцію, а у 2020 році — став. Причому пропозицію переписати головний російський закон подали під соусом “народ просить”.

Президентська свита так робить постійно, щоб створити враження єдності. По телебаченню розповідають про міфічних росіян, які ледь не ломляться у двері Кремля і Держдуми з вимогою посадити Путіна на вічне царство. Цього разу теж не обійшлося без звичної клоунади. Чолобитну від імені народу передав донецький колаборант — бойовик “ДНР” Володимир Жога.

“Забуті” обіцянки

Але повернемося до путінських обіцянок. Адже його заяви у 2012 році не були емоційними в пориві сподобатися виборцям. Довгі роки він повторював як мантру, що російська Конституція — непорушна.

Тоді Путін заявляв, що не може бути й мови про “демонтаж базових цінностей і відмову від демократичних завоювань” у Росії.

Але щойно інші варіанти закріпитися на кремлівському троні вичерпалися, під каток російської законодавчої думки потрапила і Конституція. Причому реформу, як це називають у Кремлі, а по суті законодавчий вандалізм, Путін мотивував тим, що нібито потрібно створити баланс влади, консолідувати суспільство. Але насправді Путін хотів консолідувати тільки владу у своїх руках, тому особисто з’явився в Держдуму, де обговорювали пропозицію про обнулення його термінів.

Він мотивував свій намір тим, що “у багатьох інших країнах, зокрема у наших сусідів, така практика існує.” Він запропонував провести загальноросійське голосування за поправки до Конституції.

І народ підтримав поправки, звісно ж. Конституційний суд протиріч основному закону не знайшов. Путін отримав те, чого і домагався — зелене світло на вибори у 2024-му і 2030-му, щоб правити, якщо пощастить, до кінця життя. Або, принаймні, до 84 років.

Забувши свої власні слова про те, що регулярна зміна влади в РФ має бути забезпечена, Путін “зачистив” усіх можливих конкурентів опозиціонерів і прихильно допустив до виборів лише тих, кого росіяни ніколи особливо не підтримували. А це означає, що господар Кремля знову збирається вийти з передвиборчої боротьби тріумфатором і знову покласти руку на ту саму Конституцію, над якою поглумився і яку цинічно й обачливо підім’яв під себе.

ДМИТРІЙ ГУДКОВ: Після Путіна Конституція РФ буде позбавлена імперських замашок

Путін жадає зберегти за собою головне крісло в Кремлі вже не просто за звичкою або з бажання влади. Російському диктатору потрібен цей президентський термін, щоб уникнути суду в Гаазі за свої злочини проти України, світу і росіян. Але чи потрібен він росіянам? Обираючи Путіна, вони обирають міжнародну ізоляцію, безперспективність, посилення санкцій і зубожіння.

Журналісти телеканалу FREEДОМ поцікавилися в опозиційного політика Дмитра Гудкова, чи згоден він із цими тезами.

— Путін говорить одне, а робить інше. Постійно бреше і маніпулює. Зараз навіть дуже багато вірусних відео в соціальних мережах, де Путін говорить про те, що ніякої агресії проти України не буде, ніякої окупації Криму тощо. Але постійно він собі перечить і робить усе навпаки. Невже така відверта брехня росіян влаштовує?

— Росіян не влаштовує, вони сьогодні не мають можливості впливати на ситуацію. Давайте обговорювати не брехню Путіна, з нею все зрозуміло. А ось передісторія важлива.

Путін прийшов до влади як наступник. Його ніхто особливо не знав. Багато хто був не впевнений у його перемозі. Тобто це була ціла спецоперація для того, щоб сірий, не дуже відомий чиновник із Пітера, а потім ФСБшник став президентом. Тобто він був кандидатом еліт, він був змушений рахуватися з думкою тих, хто все-таки інтегрувався в бік Європи, в бік Заходу. І ті еліти толком не контролювали парламент, суд, усіх губернаторів.

Його позиції були не дуже сильні. А потім йому просто несподівано пощастило з цінами на нафту.

Коли він прийшов до влади, це був 2000 рік. Тоді ціни зросли з 12 доларів до 20 доларів за барель. І тоді мені прем’єр-міністр Касьянов розповідав, що вони вперше змогли закрити всі соціальні питання: пенсії, невиплати та інше. Далі з цінами на нафту сталися чудеса. Вони з 20 доларів у період путінського правління виростають до 130 доларів за барель. Цих грошей Путіну виявляється абсолютно достатньо, щоб підвищити пенсії, зарплати, соціальні виплати тощо…

Тобто він у цей період, це перший термін, купує лояльність населення, яке йому вдячне за таке серйозне соціальне благополуччя.

Але він обирає підконтрольну Думу, тому що всі хочуть голосувати за Путіна і за партію Путіна. Таким чином “Единая Россия” отримує конституційну більшість. Підтримка Путіна означає дуже багато на губернаторських виборах. Тому Путін потихеньку “зачищає” регіони від нелояльних губернаторів. І для цього він навіть скасував вибори губернаторів після подій у Беслані 2003 року.

Потім він на другому терміні позбувся незручних депутатів, скасував вибори за одномандатними округами. Потихеньку Путін прибирає до рук усі інститути: парламент, суди, губернаторів. Посадка Михайла Ходорковського налякала весь бізнес, який вишикувався на користь лояльності до Кремля. І далі вже Путіну не потрібно було рахуватися з елітами, які хотіли на Захід. Йому було абсолютно наплювати. Він зрозумів, що може керувати країною самостійно, не радячись ні з ким.

І далі вже він потихеньку ось влаштував спеціальну операцію з Дмитром Медведєвим, обдуривши всіх, тому що він не міг формально йти на третій термін. За ці чотири роки Медведєв збільшив президентський термін до шести років. І Путін у 2012 році повернувся на два шестирічні терміни. Це вже порушення духу Конституції. Але і цих 12 років йому виявилося мало. Тому він у 2021 році взяв і обнулив свої терміни, переписав Конституцію. І тепер згідно з новим абсолютно незаконним документом він планує на два терміни по шість років обратися.

— Коли Путін почав брехати, мені здається, росіяни ще не були так налякані, вони навіть не відчували, що вони живуть у режимі. Я думаю, що тоді якраз була можливість якось чинити опір. Невже всіх вдалося підкупити?

— Перші два терміни він брехав не так уже й відверто. Він обіцяв не йти на третій термін, не переписувати Конституцію. І раптом несподівано з’являється Медведєв. На початку 2012 року в Держдумі була неформальна партія другого терміну Медведєва.

Усі були впевнені, що Медведєв Путіну не здасть владу, що він піде на другий термін. І нарешті ми побачимо не ручного путінського президента Медведєва. З нинішнім Медведєвим нічого спільного він не мав. Відчуття, що двійник у нас Медведєв, а не Путін. Це жарт.

Тоді Медведєв дружив із Заходом, їздив до Шварценеггера, любив “айфони”, говорив, що свобода краща, ніж несвобода. Усі тоді вірили, що Росія все-таки піде шляхом демократичного розвитку. Я це просто все спостерігав. Я знаю депутатів, чиновників, силовиків, які тоді грали в цю гру. Просто Медведєв потім здався і віддав владу Путіну назад.

Путін повертається. Тоді “Единая Россия” вперше отримала менше половини голосів і то з урахуванням масових фальсифікацій, які призвели до протестів. Вони дуже схожі були на протести в Білорусі. Це протести на Болотній площі, на проспекті Сахарова. Я особисто в цьому брав участь. Тоді було понад 50 депутатів Держдуми на першому мітингу на Болотній площі.

Тобто ще була спроба зіграти в партію другого терміну Медведєва. Думали, що, можливо, внаслідок протестів зараз Путін кудись звалить, а медведєвські люди повернуться. На жаль, потім була реакція, усіх розігнали, жорсткі тюремні терміни. Потім були репресії проти депутатів, опозиціонерів.

Після анексії Криму Путін зрозумів, що із Заходом він уже ні про що не домовиться. Йому плювати вже на середній клас, на медведєвські кадри, яких він теж видавив. Тобто це була жорстка розправа. Сергія Миронова, лідера нинішньої партії “Справделивая Россия”, навіть покарали за те, що він за часів перебування Медведєва-президента після роботи заїжджав спочатку не до Путіна на Рубльовці, а до Медведєва.

— Яким чином росіяни можуть на цих псевдовиборах показати, що так чи інакше вони не бачать і не хочуть Путіна, не сприймають брехні?

— Чим вищий рівень брехні — тим охочіше люди в це вірять. Усі диктатури про це говорять. Ба більше, що жорсткіша диктатура, то менший рівень опору і протесту. Ось зараз диктатура в Росії досягла піку.

Що можуть зробити росіяни? Змінити рахунок на табло на цих псевдовиборах вони не можуть. Але якщо росіяни масово підуть голосувати проти Путіна, неважливо за кого, хоч бюлетені псуватимуть, то Путіну доведеться все масово фальсифікувати.

А це означає, що навіть якщо він собі намалює цю перемогу, то в цю перемогу віритимуть приблизно так само, як у перемогу [самопроголошеного президента Білорусі Олександра] Лукашенка 2020 року.

Якщо вдасться вдарити по легітимності Путіна, то тоді всі наслідки будуть відображені не на головному табло під час дня голосування, а після. Тобто впливати можна на наслідки цих псевдовиборів.

— А що робити з Конституцією, коли Путіна не стане? Різні можуть бути результати ситуації, але так чи інакше, вічно правити Росією він не може через те, що людина смертна. А ще його дуже в Гаазі чекають. Знову доведеться змінювати Конституцію. Як чинити в цьому випадку?

Змінювати зґвалтований документ [Конституцію] треба буде обов’язково. І треба зробити головну річ — у Росії має бути парламентська республіка. Парламентська модель демократії позбавить Росію назавжди від диктатури.

Потрібно прописати в Конституції справжню федералізацію, місцеве самоврядування. Щоб питання вирішувалися не в Москві, не в Кремлі, а кожен регіон мав самостійність, щоб була незалежна муніципальна влада. Тоді країна житиме за нормальними правилами і займатиметься вирішенням своїх власних проблем. І в кінцевому підсумку позбудеться цих імперських настроїв.

Читайте також: Заяви Путіна про війну проти України проаналізували експерти ISW — висновки (ВІДЕО)