“Кожен має знати свою історію”: які настрої в Брюсселі напередодні саміту лідерів ЄС (ВІДЕО)

У Брюсселі відбулося засідання напередодні саміту лідерів ЄС, на якому вирішують питання про розширення, зокрема, про початок переговорів про входження до Європейського Союзу України. Ветувати рішення більшості країн-учасниць імовірно буде Угорщина. Про це дізнавався спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

У Брюсселі відбулося засідання Європейської ради із загальних питань. Одна з центральних тем — підготовка до саміту лідерів ЄС, який відбудеться 14-15 грудня. На порядку денному буде питання розширення Європейського Союзу. На заваді реалізації планів єврочиновників може стати вето уряду Угорщини. Представники інших країн-членів ЄС не бачать раціональних причин блокувати рішення про розширення.

“І коли я слухав, не хочу бути провокативним, але деякі країни кажуть, що ми не можемо розширитися, тому що це буде коштувати занадто дорого. Я просто хочу нагадати, що держави, які стверджують це, можливо, не були б сьогодні членами Європейського Союзу, якби ми мали таку саму думку, коли вони були кандидатами. Ми не повинні забувати, що кожен повинен знати свою історію”, — сказав міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Беттель.

Міністр закордонних справ Люксембургу уточнив, що йдеться про Угорщину, і нагадав, що розширення Європейського Союзу — це не тільки про економічну вигоду, а й про цінності.

“Якщо є право вето, я просто хотів би зрозуміти, чому існує вето. Це має бути виправдане вето, і я все ще чекаю реальних причин”, — додав Беттель.

Він наголосив, що коли йдеться про розширення Європейського Союзу, то це стосується не тільки України, але успіхи України особливо помітні з огляду на ситуацію, в якій вона перебуває.

“Тільки уявіть, що зробила Україна торік, особливо останніми місяцями в ситуації, в якій вони живуть. Це приголомшливо. Нам також не слід недооцінювати цього”, — зазначив Беттель.

Уряд Фінляндії турбує питання перегляду довгострокового бюджету Європейського Союзу, щоб забезпечити підтримку Україні. Для цього теж необхідне одноголосне рішення всіх країн Європейського Союзу. Але в цьому питанні Фінляндія бачить альтернативне рішення. Якщо всі країни ЄС збільшать свою підтримку Україні на національному рівні пропорційно рівню країн Північної Європи та Балтійських країн, то вносити зміни до бюджету не знадобиться, а допомога збільшиться на 70 млрд євро.

“Що стосується перегляду довгострокового бюджету, то наше головне занепокоєння викликає саме допомога Україні. Нам потрібно домовитися щодо українського механізму, пакету на 50 млрд євро. Нам потрібно домовитися про Фонд миру на 20 млрд євро. І нам необхідно зрозуміти, в чому суть цього конфлікту, як він загрожує європейській стабільності та світовому порядку, яким ми його знаємо, а отже, майбутньому Європи. І я сподіваюся, що це буде в центрі уваги всіх присутніх тут”, — сказав міністр з європейських справ Фінляндії Андерс Адлеркройц.

Представник Фінляндії додав, що його країна на національному рівні продовжуватиме підтримувати Україну попри будь-які рішення на європейському рівні.

“Звичайно, є національний компонент, і тут ми будемо продовжувати. Але я сподіваюся, що Європейський Союз, як єдине ціле, надішле одночасно потужний сигнал до Москви і, звичайно ж, потужний сигнал підтримки до Києва”, — додав Адлеркройц.

Остаточне рішення з питань розширення Європейського Союзу та виділення додаткових коштів для підтримки України ухвалюватиметься під час зустрічі лідерів країн ЄС наприкінці цього тижня. Переважна більшість із них готові дати зелене світло для подальшої євроінтеграції України.

Читайте також: Нинішній уряд Угорщини яскраво і чітко демонструє, що вони відстоюють інтереси путінської Росії, — Длігач

Нагадаємо, 11 грудня у Брюсселі (Бельгія) відбувається зустріч міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу. Основна тема дискусії — забезпечення гарантій безпеки для України, прописаних у декларації G7 (“Великої сімки”) на полях саміту НАТО у Вільнюсі. Також у межах заходу глава МЗС України Дмитро Кулеба вперше від початку повномасштабного вторгнення російських військ зустрівся зі своїм угорським колегою Петером Сійярто.