Російський президент Володимир Путін підписав закон, що відкликає ратифікацію РФ договору про заборону ядерних випробувань. Держдума проголосувала за відповідний закон ще в середині жовтня, а 25 жовтня його схвалила Рада Федерації. Того ж дня Кремль відрепетирував перший так званий “ядерний удар у відповідь”. У листопаді стався другий.
Але випробування міжконтинентальних ракет “Ярс” і “Булава” виявилися невдалими, повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МОУ).
Шантаж і ядерні випробування — синоніми для Кремля
Як повідомляє Міністерство оборони Росії, 25 жовтня з Білого моря по полігону на Камчатці запустили міжконтинентальну балістичну ракету “Булава”. А з акваторії Баренцевого моря з атомного підводного човна “Тула” здійснили пуск ракети “Синява”.
Запуск ракети “Ярс” з космодрому “Плесецьк” в Архангельській області в напрямку полігону “Кура” на Камчатці 1 листопада був провальним, як і запуск “Булави”.
“Ракета “Ярс” збилася з курсу, як і під час попередніх командно-штабних навчань стратегічних ядерних сил держави-агресора Росії”, — повідомили в українській розвідці.
Українські фахівці зазначають, що Росія має проблеми з іще однією міжконтинентальною балістичною ракетою шахтного базування “Сармат” — один із ключових проєктів в оголошеному процесі модернізації стратегічних ядерних сил, яку розробляють із 2009 року.
У російському Міноборони зі свого боку заявили, що всі тренування сил ядерного стримування дали позитивний результат — у Кремлі нібито задоволені.
Паралельно з ядерними випробуваннями Москва повернулася і до улюбленого методу — шантажу. Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що вперше в історії Москва має більше ядерних ракет, ніж її конкуренти. А заступник глави МЗС Росії Олександр Грушко попередив Вашингтон, що Росія врахує у своєму оперативному військовому плануванні рішення США передати Великій Британії винищувачі F-35, які можуть бути носіями ядерної зброї. Нещодавно подібні погрози лунали на адресу союзників, які вирішили передати Україні F-16.
Поки Кремль погрожує світу ескалацією, США з Китаєм планують переговори щодо контролю над ядерним озброєнням. Усе через те, що Пекін почав виробляти ядерні боєголовки швидше, ніж очікувалося, пише Bloomberg. Переговори Джо Байдена і Сі Цзіньпіна можуть відбутися на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Сан-Франциско. Він розпочнеться 11 листопада 2023 року і триватиме тиждень.
Експерти вважають за доцільне домовитися лідерам США та Китаю виробити риторику у відповідь на ядерні загравання Росії.
Коментарі фахівців
Чи завершиться ядерний шантаж Москви реальними діями — головне питання, яке вже тривалий час непокоїть мешканців не лише України, а й інших країн, адже наслідки будуть відчутні для всього світу. В ефірі телеканалу FREEДОМ на цю тему розмірковували:
- Людвіг Литвинський, професор, експерт з атомної енергетики;
- Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
- Іван Ступак, військовий аналітик;
- Ольга Курносова, політична аналітикиня, головна редакторка порталу After Еmpire.
ЛЮДВІГ ЛИТВИНСЬКИЙ: У ядерних випробуваннях сьогодні немає практичної мети
— Ядерні випробування були потрібні тільки перший час, коли інші імітаційні випробування були недостатніми. Зараз це просто бажання РФ продемонструвати незгоду зі світовою політикою у сфері безпеки, у сфері нерозповсюдження ядерної зброї.
Запуск міжконтинентальної ракети коштує приблизно, як запуск балістичної ракети. Це те, що Росія може собі дозволити і те, що вона постійно здійснює щодо України під час агресії. Тому витрати відносно невеликі: це не мільярди доларів, але мільйони.
Навчання містять два компоненти. Це випробування ракетної та радіотехнічної складових. Ядерні випробування в чистому вигляді при цьому не проводяться.
У РФ поки що утримуються від випробувань, а говорить це про чергове підняття градуса. Росія займається цим регулярно, починаючи з лютого 2022 року, і щоразу дедалі страшніші погрози щодо будь-яких ядерних інцидентів лунають з їхнього боку. Ще одне посилення цих загроз поки що ні до чого не призвело.
Ще один фактор — це агітаційні моменти для внутрішньої аудиторії. Я, з усім тим, не відкидаю можливість використання принаймні тактичної ядерної зброї цими недоумками в разі, якщо інші способи будуть недоступні росіянам.
Якісь випробування з великою ймовірністю вони таки проведуть. Інша справа, як швидко це станеться і чи не станеться в самій Росії “щось” раніше, ніж вони дійдуть до стадії реальних ядерних випробувань.
Великого сенсу в ядерному випробуванні немає. Просто достатньо моделювання всіх процесів. Інструменти для такого моделювання сьогодні розвинені настільки, що потреби в реальному випробуванні немає. Це було визнано всіма провідними країнами, зокрема й Радянським Союзом. Але нам не дивуватися тій дурі, яка лізе з Кремля.
ТАРАС ЖОВТЕНКО: Більшість російських громадян дуже ілюзорно розмірковує про ядерний удар
— Російське керівництво попередили про те, що буде з ним у разі, якщо воно наважиться застосувати тактичну ядерну зброю на території України, тобто безпосередньо у своїй агресивній війні проти Української держави. Також вона була попереджена про те, що з нею станеться, якщо вона зважиться застосувати ядерну зброю десь на нейтральній території.
Тоді влітку малися на увазі акваторія Чорного моря або острів Зміїний, де не було б жертв серед цивільного населення, але це був би символічний жест.
І третій варіант — це застосування тактичної ядерної зброї проти країни-члена НАТО.
На кожен із них російському керівництву було озвучено абсолютно конкретне попередження. Причому Захід підкреслив, що для реалізації цих попереджень йому не буде потрібно використовувати свій ядерний арсенал.
На відміну від нинішнього російського керівництва в Кремлі, у радянського керівництва були хоч якісь стримувальні фактори, хоча б та ж доктрина загального гарантованого знищення.
Той самий Микита Хрущов під час Карибської кризи прекрасно розумів, чим загрожує ескалація навіть на рівні політичних заяв, де дійсно реально може бути обмін ядерними ударами між двома ядерними державами.
У більшості російського населення немає причинно-наслідкового зв’язку, що якщо буде спроба реалізувати ядерний шантаж на практиці, то Росія залишиться не тільки без ядерної зброї, а й без армії, силового апарату і можливості ще колись комусь чимось загрожувати.
Ми бачимо, по Росії катаються ці убогі “Жигулі” з якимись панками на даху, і там написано “Сармат” — з одного боку, а з іншого — “На Вашингтон”. На такому рівні сприйняття ядерних загроз, найімовірніше, домінує у більшості російського населення. А критичного сприйняття цих усіх речей немає. Я думаю, що і в російському керівництві особливо ніхто в рай не поспішає, не кажучи вже про російських громадян.
ІВАН СТУПАК: РФ планує тренуватися з метою залякування
— Рано чи пізно російські військові дотягнуть свої тестові польоти, змусять ракети літати далеко, дуже надійно або менш надійно. Але така перспектива є.
Важливо розуміти, що зараз ракетна інженерна складова у них просідає. Не можна говорити, що проєкт повністю провалено.
РФ активно готує свою ядерну тріаду. Є три країни у світі з ядерною тріадою — США, РФ і Китай. Тріада — це літаки, які можуть нести бомби з ядерною начинкою, підводний флот і стратегічні ракети, які можуть летіти понад 5 тисяч кілометрів.
Зараз проводиться величезне тренування в РФ, ракети знову підіймаються в небо, в море виводяться кораблі, там готуються проводити показові ядерні підриви. Не дарма РФ вийшла з договору про заборону проведення випробувань ядерного озброєння.
РФ планує робити підрив з метою залякування.
ОЛЬГА КУРНОСОВА: Китай міг би перевірити якість і кількість ядерних боєголовок РФ
— А чи є ці ядерні заряди? А чи в змозі РФ запустити їх? Адже рахується не за кількістю ядерних боєголовок, а за кількістю можливостей засобів доставлення.
Чи є у Росії можливість засобів доставлення такої кількості ядерних боєголовок — це велике питання сьогодні.
Тому що, наприклад, одні з ракет, які мають ядерні боєголовки, робив завод “Південмаш”. Але він давно вже не здійснює технічне обслуговування, тому літають ці ракети чи ні — нікому невідомо.
Інші ракети робив Північний завод, який давно вже перестав працювати. Там навіть розібрали залізничну гілку, яка до нього підходила і якою вивозили готові ракети. А всі корпуси здані в оренду.
Тому велике питання: а скільки насправді боєголовок є в Росії? І взагалі, чи існують способи перевірити це? Якби китайські товариші могли здійснити таку перевірку — робимо натяк Джо Байдену, щоб він домовився з Сі Цзіньпіном про це.
Читайте також: Путін, шантажуючи поширенням ядерної зброї, створює собі нову переговорну позицію із Заходом, — Гудков