Вчора о 21:35
17 липня Росія, яка була учасником Чорноморської зернової ініціативи з експорту українських зернових, офіційно вийшла з цієї угоди. Після цього президент України Володимир Зеленський звернувся до керівництва Туреччини та ООН (які є гарантами дії угоди) з пропозицією продовжити функціонування “зернового коридору” в Чорному морі без Росії.
Паралельно Україна почала більш активно використовувати альтернативні шляхи вивезення зерна через країни ЄС. Це призвело до того, що п’ять країн, які є сусідами з Україною, запровадили деякі обмеження на імпорт української агропродукції. Однак 15 вересня Європейська комісія ухвалила рішення не продовжувати дію обмежувальних заходів у цих країнах, оскільки ринкові перекоси в них було нормалізовано.
Із серпня Україна також запустила альтернативний Чорноморський морський коридор територіальними водами країн НАТО.
Рішення Єврокомісії
15 вересня закінчився термін заборони Європейської комісії на експорт українського зерна до низки країн ЄС. Для підтримки власних фермерів від імпорту української сільгосппродукції відмовилися Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина. Ці країни вирішили не купувати українську кукурудзу, пшеницю, ріпак і соняшник.
Перед цим у керівництві Польщі заявляли, що блокуватимуть імпорт української агропродукції навіть, якщо Єврокомісія скасує цю заборону. Про неготовність пустити на свої ринки український товар говорив і міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь. За його словами, він солідарний із румунськими, болгарськими та словацькими колегами, які нібито продовжать заборону. При цьому Болгарія ухвалила рішення про скасування обмежень.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль анонсував звернення до арбітражу Світової організації торгівлі в разі блокування Польщею експорту українського зерна. Він зазначив, що рішення Польщі блокувати експорт українського зерна не має об’єктивних підстав. Шмигаль пояснив цю ситуацію майбутніми парламентськими виборами в країні. Глава українського уряду вважає, що низка політичних сил Польщі маніпулюють статистичними даними, щоб отримати електоральні переваги. При цьому, як наголосив прем’єр-міністр, що Україна виконує норми чинних угод.
“Ми не збиралися нашкодити жодному фермеру в Європейському Союзі, жодному фермеру в Польщі або в іншій країні-сусідці. Але в нас чинна угода про Асоціацію, норми якої ми відповідально виконуємо. Якщо ми будемо бачити, що Україна заливає якийсь із ринків наших країн-сусідів аграрною продукцією, і це відбувається неконтрольовано і порушує права або баланс аграрних виробників країн-сусідів, ми готові до негайних переговорів і готові до негайних кроків зі свого боку щодо врегулювання таких ситуацій. Але такого немає”, — заявив прем’єр-міністр України.
Шмигаль додав, що коаліція з п’яти країн — Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Румунії — все ж таки не ухвалюватиме індивідуальних рішень щодо обмеження українського експорту, незалежно від рішення Єврокомісії.
Зі свого боку, представник Єврокомісії з питань сільського господарства і торгівлі Гарсія Феррер заявила, що в Єврокомісії шукають альтернативні шляхи для експорту агропродукції з України. Крім країн Балтії та Хорватії, які погодилися брати участь в експорті, також розглядається варіант альтернативного “зернового коридору” за участю Італії та Греції. Цим коридором до кінця року може бути поставлено близько 4 млн тонн виробленої в Україні агропродукції.
Україна вже почала використовувати порти Хорватії для перевезення зерна.
“Українське зерно вже пішло на експорт через хорватські порти. Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже популярний. Ми готові її розвивати, розширюючи можливості транспортного коридору. Ми вважаємо, що цей логістичний маршрут відіграватиме важливу роль у двосторонній торгівлі між нашими країнами та після війни”, — сказала віце-прем’єр-міністр-міністр економіки України Юлія Свириденко під час двосторонньої зустрічі з прем’єр-міністром Хорватії Андрієм Пленковичем.
У підсумку 15 вересня Єврокомісія ухвалила рішення не продовжувати дію обмежувальних заходів щодо експорту зерна до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Європейська комісія дійшла висновку, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, “ринкові перекоси у п’яти державах-членах, що межують з Україною, зникли”.
“Конструктивний настрій усіх учасників платформи допоміг вирішити конкретні проблеми та забезпечив експорт до третіх країн за межами ЄС і навіть його зростання”, — зазначили у євровідомстві.
За даними Financial Times, із липня цього року Росія знищила майже 300 тисяч тонн українського зерна. Після виходу із зернової угоди РФ безперервно атакувала дронами-камікадзе ангари з агропродукцією, портову та іншу економічну інфраструктуру України. Це викликало шквал звинувачень з боку Києва та Заходу у бік Росії, оскільки країна-агресор продовжує використовувати продовольство як зброю у війні. Після цього світові ціни на зерно значно зросли.
Думки експертів
Про те, як зернова угода працює без участі Росії, в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Ольга Трофимцева, в. о. міністра аграрної політики та продовольства (2019 р.), посол з особливих доручень у МЗС України (2022-2023 рр.);
- Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
- Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень;
- Олександр Гапон, голова громадської організації “Українська аграрна асамблея”.
ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА: ООН та Туреччина не можуть самостійно піти на поступки щодо зернової угоди
— Я б розглядала хорватські порти не як альтернативу, а як приємний бонус до можливих шляхів експорту українського зерна, які опрацьовуються чи існують на сьогодні. Зрозуміло, що для тих обсягів зернових та олійних культур, які вирощують українські фермери, найбільш оптимальним є морський шлях та українські порти Чорного моря.
На сьогодні у зв’язку з агресією Росії та блокадою українських портів ми маємо тимчасовий Чорноморський коридор, який був запропонований українськими військовими та успішно протестований. Також як альтернатива використовуються сухопутні шляхи. І третій варіант – це комбінований коридор через Дунай, який використовує річковий та морський транспорт.
Усі ці варіанти зараз робітники і дозволяють Україні експортувати зернові.
Щодо спроб [ООН та Туреччини] повернути Росію в дію Чорноморської зернової ініціативи. Організація Об’єднаних Націй, як і Туреччина, є посередниками організації цієї зернової угоди, і ООН не може піти на якісь поступки самостійно. (Йдеться про вимогу РФ зняти санкції з “Россільгоспбанку” та підключити його до світової банківської системи SWIFT, а також інших умов — ред.). Представники ООН можуть лише намагатися бути посередниками.
Зараз ООН перебуває у не дуже простому становищі, тому що ми бачимо, що наші партнери поділяють нашу позицію щодо того, що не можна йти на поступки Росії у цій ситуації.
І ми продовжуємо працювати з нашими партнерами над нинішніми можливостями та їх розширення для українського експорту.
А щодо переговорної позиції з Росією, були зусилля президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана в рамках зустрічі країн “Великої двадцятки” (G20). Ми і наші західні партнери вважаємо, що умовою зняття чи ослаблення санкцій може бути лише припинення військової агресії проти України.
ОЛЕКСАНДР ГАПОН: Натовський морський коридор – найбільш живий проект
— Для українців краще, щоби не було жодної зернової угоди. Так як немає внутрішнього Чорного моря у Російської Федерації, ми маємо право ним користуватися так само, як ним користуються Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія.
Без участі Туреччини “зерновий коридор” Чорним морем неможливе. Ніхто не прорив новий канал крім двох морських проток Босфор і Дарданелли (розташованих у Мармуроморському регіоні північно-західної Туреччини, — ред.), щоб пропускати через нього вантажі, Інша справа роль Туреччини в цьому.
Президент Туреччини Ердоган їздив на зустріч до Путіна до Сочі. Я розумів, що ця подорож ні до чого не приведе. Тому що Ердоган не мав повноважень домовлятися про Україну без України, про зерновий коридор з України до інших країн світу без цих країн і без України. Не може бути візит президента однієї держави до іншої просто так. Спочатку дипломатичними службами готуються документи, попередні угоди, а потім зустрічаються президенти і гарно на камеру перерізають стрічку. А так це не мало жодного сенсу.
Що стосується ініціативи експорту зерна Чорним морем натовським коридором.
Нам потрібно вздовж нашого берега, це близько 200 км [до Румунії], морем забезпечити стоянку кількох кораблів НАТО, які за Конвенцією ООН можуть заходити і перебувати в Чорноморському басейні 90 днів (за деякими — 30 днів). А по натовським кораблям Росія ніколи не вистрілить.
Нам потрібно таким способом забезпечення безпеки дійти до берегів Румунії. Потім — Болгарія, Туреччина, і все — це питання вирішене. Тому мені здається, що це найбільш живий проект, він і має розвиватися. І тоді проблеми поляків, румунів, угорців, болгар і словаків відпадуть самі собою, тому що основна частина зерна йтиме цим [натовським морським] коридором. А Росії у зерновій угоді бути не повинно.
Так, є сухопутні варіанти експорту. Наприклад, країни Балтії мають чудову інфраструктуру — 4 портові елеватори в Клайпеді можуть легко експортувати на 25-30 млн тонн зернових. Але довезти туди наше зерно неможливо. Туди можна довезти з фінансовими втратами близько 1-1,5 млн тонн.
Щодо експорту через порти Хорватії. Так, порти Хорватія готові експортувати 3,5-4 млн тонн. Але ми зможемо говорити взагалі про можливість роботи цим коридором тільки через рік-півтора — після того, як буде покращено всю логістичну інфраструктуру.
Щодо Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Наскільки вони сьогодні вкладають європейські інвестиції в логістику, будівництво наземних перевалочних та елеваторів? Адже після відновлення “зернового коридору” Чорним морем у повному обсязі після закінчення війни ця інфраструктура буде не задіяна.
ДЕНІС МАРЧУК: Нам щомісяця потрібно вивозити не менше 4,5 млн тонн зерна
— Фактично, з квітня ми зіткнулися з неможливістю повноцінно експортувати продовольство з території України. Україна зазнає збитків, щомісяця це понад 170 млн. євро, не маючи можливості постачати п’яти країнам Східної Європи. Росія блокує Чорне море, потім Росія виходить із зернової ініціативи.
Якщо говорити про ситуацію в Польщі, де товаровиробники отримують ринки, то отримують субсидії від Європейського Союзу. Ми розуміємо, що у Польщі 15 жовтня відбудуться вибори, тож і ставки дуже високі. Відстань між правлячою партією та опозиційними силами зменшується. А сільського електорату та аграріїв у Польщі близько 18%. І вони позиціонуються в контексті, скажімо так, захисту національного товаровиробника, але насправді нічого, крім політичних голосів, не мають.
Нагадаю, в умовах нинішнього врожаю нам щомісяця потрібно вивозити щонайменше 4,5 млн. тонн зерна. З іншого боку, відсутність постачання агропродукції з України вже призвела до того, що світові ціни на продукти харчування зросли більш ніж на 10%. І особливо складно це для Африки, куди ми найбільше постачали зернові культури.
ІВАН УС: Неможливість експорту Україною зернових через Чорне море чинить тиск на світові ціни
— Безумовно, у світі є потреба у відновленні роботи Чорноморської зернової ініціативи. Згадаймо липневий саміт Росія — Африка, на якому РФ запропонувала африканським країнам певні поставки зерна безкоштовно, але у відповідь почула заяву від глави Південно-Африканської Республіки про те, що їх цікавить повернення Чорноморської зернової ініціативи.
Сам факт того, що Україна не може у повному обсязі використовувати Чорне море для експорту своїх зернових та соняшникової олії, у світі створюється тиск на світові ціни. Вони ростуть, а Африки важливі не дрібні поставки, а важливі світові ціни зерна.
Також прохання Росії повернутися [у зернову угоду] було зроблено у комюніке вересневого саміту країн “Великої двадцятки” (G20).
Друге питання у тому, наскільки можливе використання альтернативних маршрутів. Наскільки наші партнери (насамперед Сполучені Штати Америки) будуть готові надати додаткові гарантії безпеки транспортування? Ми вже знаємо інформацію про те, що військово-повітряні сили Британії літали недалеко від кораблів, які йшли у територіальних водах України, Румунії, Болгарії, Туреччини для того, щоб їх прикривати.
Наскільки США готові приєднатися до них? Вже є інформація про те, що неподалік Туреччини стоїть зараз найбільший авіаносець Сполучених Штатів Америки “Форд”. І цілком можливо, що літаки, що на ньому базуються, можуть бути гіпотетично використані для забезпечення цього коридору.
Читайте також: Україна запропонувала Туреччині відновити роботу “зернового коридору”
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
