Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі щорічним посланням про стан справ у Європейському Союзі. Значну частину свого виступу вона присвятила Україні.
Одним із головних меседжів глави ЄК було те, що Європейському Союзу треба бути готовим до розширення і до того, що Україна стане його членом.
Розширення ЄС і перспективи України
Розширення Європейського Союзу є чудовим шансом реформувати структуру цієї організації. На сьогодні у складі Євросоюзу перебувають 27 країн-учасниць. Урсула фон дер Ляєн впевнена, що керівництво ЄС навчиться знаходити компроміс навіть тоді, коли в його складі будуть понад 30 країн.
“Нам потрібно буде подумати про те, як працюватимуть наші інститути — який вигляд матимуть парламент і комісія. Нам потрібно обговорити майбутнє нашого бюджету — з погляду того, що він фінансує, як він фінансує і як він фінансується. І ми маємо зрозуміти, як забезпечити надійні зобов’язання у сфері безпеки у світі, де стримування має більше значення, ніж будь-коли”, — заявила фон дер Ляєн.
Вона повідомила, комісія висуне свої ідеї на обговорення лідерів під час бельгійського головування. Піврічне головування Бельгії в Раді ЄС стартує з 1 січня.
Вибори до Європарламенту відбудуться 2024 року, тому в Єврокомісії приділяють багато уваги економічним проблемам, які необхідно вирішити. Зокрема, це стосується бізнесу, дефіциту кваліфікованої робочої сили, надмірної бюрократії, несправедливої конкуренції з боку Китаю у сфері виробництва електромобілів, глобального потепління та зеленого транзиту.
Згідно з даними Єврокомісії, з січня по червень 2023 року, допомогу від Європейського Союзу отримали близько 8 млн громадян України. А загалом з моменту повномасштабного вторгнення Росії ЄС та його учасники надали підтримку Україні на суму понад 76 млрд євро.
За цей час Євросоюз погодив і ухвалив 11 пакетів санкцій проти Росії, які обмежують здатність країни фінансувати і вести війну. ЄС допоміг Україні експортувати понад 49 млн тонн сільгосппродукції.
Читайте також: Наша підтримка України триватиме, — Урсула фон дер Ляєн у посланні щодо стану справ у ЄС (ВІДЕО)
Думки експертів
Про основні тези доповіді Урсули фон дер Ляєн та розширення Європейського Союзу в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Сергій Лагодинський, депутат Європейського парламенту;
- Олександр Сушко, виконавчий директор міжнародного фонду “Відродження”;
- Володимир Фесенко, політолог.
СЕРГІЙ ЛАГОДИНСЬКИЙ: Маленькі балканські країни — потенційні кандидати на вступ до ЄС
— Що стосується нових країн Євросоюзу, то це, в основному, країни Балканського півострова. Тобто Чорногорія, Північна Македонія, Албанія. Ще дивляться на Косово, але там інші проблеми. І дехто говорить про Сербію та Грузію.
Грузинська ситуація окрема. До кінця року буде зроблено рішення, чи давати їм статус, подібний до України та Молдови. Тут процес призупинився, бо в країні активно діє “Грузинська мрія” (провладна політична партія Грузії, – ред.) про якісь хороші стосунки з Володимиром Путіним.
А з Сербією в нас теж проблеми стратегічного плану. Яким чином взагалі Сербія позиціонуватиме себе стосовно Москви — теж питання ще відкрите. І поки воно не закриється, я думаю, що і там просування не буде.
Маленькі країни — Чорногорія, Македонія, Албанія — це класичні кандидати.
І дуже багато хто сказав, що якщо ми зараз дійсно хочемо просуватися в цьому процесі з Україною і Молдовою, то буде якось незручно і нечесно стосовно тих країн, які вже багато десятиліть чекають цього. Їх теж треба прийняти, щоб цей процес мав якусь загальну доцільність.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Війна РФ проти України стала стимулом для розширення ЄС
— Зараз є дуже багато сигналів якраз про те, що Європейський Союз готується до нової великої хвилі розширення. Ідеться не тільки про Україну. Швидше за все, буде взаємопов’язане розширення Європейського Союзу через включення до його складу країн Західних Балкан. А на Сході — це Україна і Молдова.
Одна з головних причин, чому цей процес зараз прискорюється, це, звичайно ж, виклики з боку Росії.
Розширення Європейського Союзу розглядається і в Брюсселі, і в Єврокомісії, і в Європарламенті, і в керівних органах Євросоюзу як один із важливих інструментів забезпечення європейської безпеки.
Саме російська війна, хоч як це парадоксально, стала стимулом для нової хвилі подальшого розширення Європейського Союзу, зокрема і для європейської інтеграції України. Чому Урсула фон дер Ляєн порушила цю тему? Зараз у Європейському Союзі триває велика дискусія на цю тему. Поки що немає повного консенсусу, проте, ця тема активно обговорюється.
Нещодавно був саміт країн Західних Балкан з Європейським Союзом, куди приїжджав президент Володимир Зеленський, і там як раз обговорювалася необхідність прискорити процес європейської інтеграції країн цього регіону. А для нас важливо, щоб між країнами-кандидатами не було конкуренції – хто першим вступить до Євросоюзу. Треба ці процеси координувати.
Як ми координуємо процес європейської інтеграції з Молдовою зараз, а раніше з Грузією?
Наприкінці жовтня буде саміт Європейського Союзу, на якому цю тему обговорюватимуть. І якщо все буде нормально, то цілком можливо, що вже наприкінці року можуть розпочатися переговори про вступ України до Європейського Союзу.
Це не означає, що ми вже завтра або наступного року, або через рік будемо в Євросоюзі. Самі переговори з досвіду наших сусідів можуть тривати кілька років. Треба ще й виконати те, про що домовляємося, на те є пакет реформ, пов’язаний з європейською інтеграцією. Але це вже не просто слова, не просто обіцянки, а мова про конкретні процедури.
У Євросоюзі і взагалі на Заході, де звикли жити відповідно до верховенства права, це дуже важливо. Якщо починають виконуватися ці процедури, значить, процес іде. І для нас дуже важливо вбудуватися в механіку цього процесу активно, без зволікання виконати ті програми реформ, які спільно узгоджуватимуться.
Зрештою, це важливо для нас — це інструмент нашої модернізації. А ще важливіше те, що європейська інтеграція України розглядається як головний інструмент відновлення нашої країни після війни. Не просто модернізація, включення в європейські структури — це ще буде інструмент відновлення нашої країни. Для нас це додатковий стимул.
СУШКО: Україні варто довіряти Урсулі фон дер Ляєн
— Урсула фон дер Ляєн торік була однією з головних дійових осіб у питанні надання Україні статусу кандидата в ЄС. Дуже швидкий процес від заявки наприкінці лютого і до надання статусу кандидата в червні значною мірою був пройдений.
Тому, в принципі, у нас є підстави довіряти Урсулі фон дер Ляєн, і вона дає досить реалістичні оцінки. Це, безумовно, політична воля з боку Європейського Союзу, але також і реформи в Україні, які необхідні для адаптації європейського законодавства в Україні. Адже членство це ні що інше, як повне прийняття європейського законодавства.
Я думаю, що і Україна, і її друзі в Європейському Союзі в ключових країнах постійно працюють над тим, щоб підтримка ЄС була незмінною і тільки наростала. Але було б наївним вважати, що в нас не буде жодних перешкод на цьому шляху. І, звісно ж, така підтримка, тим паче якщо йдеться про тривалу перспективу, зазнаватиме викликів. Звісно, будуть і складні моменти.
Нам доведеться переконувати не тільки тих, хто і так наш друг, а й скептиків. І Європейський Союз — це сума векторів різних сил, зокрема й інтересів. Тому я б не хотів, щоб у нас складалося враження, що там усе зовсім безхмарно. Ні, потрібно працювати, але цілком можливо досягати результатів, як ми вже показали.
Читайте також: Європейська інтеграція України розглядається як головний інструмент відновлення країни після війни, — Фесенко