Тема України — наскрізна й одна з головних: обговорення та заяви саміту ЄС – Латинська Америка в огляді спецкора FREEДОМ із Брюсселя (ВІДЕО)

Сьогодні, 17 липня, у Брюсселі (Бельгія) відбувався саміт лідерів Європейського Союзу і спільноти держав Латинської Америки і Карибського басейну (CELAC). Головними темами саміту стали питання взаємної торгівлі між регіонами, а також боротьба проти змін клімату та гарантії сталого розвитку для планети. Крім того, всі європейські лідери визнали своїм обов’язком обговорювати з лідерами Латинської Америки питання війни Росії проти України, а також подовження зернової угоди. Про це з місця подій розповів спеціальний кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ в Європі Віталій Сизов.

За його словами, захід дуже масштабний. Востаннє зустріч такого масштабу відбувалася 8 років тому. Вжито безпрецедентних заходів безпеки як для саміту. Наприклад, коли зазвичай зустрічаються лідери європейських країн, то дороги перекривають частково, а цього дня перекрили практично частину європейського кварталу. На саміт зібралися понад 50 лідерів Європи та країн Латинської Америки і Карибського басейну.

Російське вторгнення до України сколихнуло усталений світовий порядок і ланцюжки постачання товарів. І на тлі загострення відносин ЄС і США з Китаєм роль країн Південної та Центральної Америки як джерел сировини і торговельних партнерів значно підвищується. До того ж інтерес цей взаємний. Про це розповів президент Бразилії Лула да Сілва.

“Наші країни провели шість років далеко від будь-якої міжнародної політичної діяльності, нехтуючи важливістю хороших дипломатичних відносин, зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій. І ми знову повернулися в уряд як суб’єкт на міжнародній арені”, — заявив він.

За словами Сизова, 6 років, про які говорив да Сілва, він, імовірно, мав на увазі ситуацію у своїй країні.

Євросоюз — це один із найважливіших торговельних партнерів для країн Америки. І країни регіону бачать взаємні перспективи не тільки в торгівлі, а й у боротьбі проти зміни клімату та гарантії сталого розвитку для планети. Є історичні зв’язки, є мовна спільність. І в принципі, співпраця між цими регіонами неминуча. Про її переваги Лула да Сілва написав у себе в Twitter:

“Європейський Союз є другим за величиною торговельним партнером Бразилії. Товарообіг з Латинською Америкою і Карибським басейном цьогоріч може перевищити позначку в 100 млрд дол. Збалансована угода між МЕРКОСУР (Південним спільним ринком) і Європейським Союзом відкриє нові горизонти. Ми хочемо домовленість, яка зберігає спроможність сторін реагувати на нинішні та майбутні виклики”.

До МЕРКОСУР входять 4 країни — Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай. Вони сподіваються поліпшити відносини з Європою та отримати додаткові бенефіти від поліпшення співпраці.

Цю зустріч лідери Європи використовують для просування інтересів України, тому що Україна — одна з головних тем, хоча сама країна не представлена. Але практично кожен спікер від європейських країн вважає своїм обов’язком порушити питання України. І Україна стала одним зі спірних питань у підсумковому комюніке, яке все ще готують. Поки що в пресі з’явилося кілька його варіантів. Попри підтримку територіальної цілісності країнами Америки, багато хто з них, як і раніше, намагається уникати однозначних оцінок щодо російської агресії. Показово, що напередодні цього саміту глава європейської дипломатії Жозеп Боррель підписав меморандум про взаєморозуміння з кількома країнами регіону, і на кожній зустрічі він говорив про Україну, про те, що війна зачіпає не тільки Європу, а й увесь світ. Зростають ціни на продукти, паливо, і все це заважає сталому розвитку планети.

На брифінгу безпосередньо перед зустріччю практично всі лідери ЄС, які давали свої коментарі, засуджували вихід Росії із зернової угоди, а Боррель прямо звинуватив Росію у використанні голоду як зброї і наголосив, що “ми повинні покласти відповідальність за це рішення на Росію”.

Президент Європейської ради Шарль Мішель теж використовує цю зустріч для просування мирних ініціатив, заснованих на мирному плані президента Зеленського. Він намагається донести до лідерів Латинської Америки і країн Карибського басейну, що саме на базі цих принципів необхідно вести якийсь діалог про мир. Тому що, як відомо, і в президента Бразилії, і деяких інших країн регіону та їхніх лідерів є своє бачення миру. Вони чомусь вважають, що необхідно визнати деякі територіальні захоплення Росії і в такий спосіб домагатися припинення вогню. Але в Євросоюзі з такою думкою не згодні. І Шарль Мішель розповів про своє бачення того, як необхідно досягати миру:

“Ми хотіли б обговорити з нашими латиноамериканськими друзями і пояснити, чому ми вважаємо, що підтримка України дуже важлива, і чому ми абсолютно переконані в тому, що не можна допустити перемоги Росії. Якщо Росія переможе, то ми всі опинимося в небезпеці. Чому? Тому що Росія є членом Ради безпеки, і ми повинні захищати Статут ООН. Ми повинні захищати територіальну цілісність і суверенітет. І ми знаємо, що є різні думки, різне сприйняття цього питання. І тому ми робитимемо все, щоб підтримати цю ідею. Справедливий мир — це мир, заснований на Статуті ООН. Це мир, заснований на дотриманні принципів правосуддя”.

Сизов зазначив, що певною мірою питання України стало заручником попередніх стосунків між країнами Європи та представниками Південної Америки. Багато з країн цього регіону мали свій негативний колоніальний досвід, а після здобуття незалежності європейські країни не завжди сприймали колишні колонії як рівні незалежні держави. Детальніше про провину європейських країн і про її визнання розповів прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте:

“Тепер, коли вони відчувають, що вони потрібні нам, вони мають робити те саме, що ми робили з ними. Я думаю, що це також будильник для нас, щоб ніколи не повторювати цю помилку знову. Коли ви в діалозі з кимось — це означає 90% слухати і 10% — говорити”.

Союзники України вважають, що цей негативний спільний колоніальний досвід і провина деяких європейських країн перед колишніми колоніями, з одного боку, негативно впливає на те, що Росію сприймають як країну, яка бореться з колишніми колоніальними країнами, з імперіалізмом. Але, з іншого боку, він може допомогти пояснити представникам Латинської Америки суть російської агресії проти України. Її треба пояснювати саме з позиції неоколоніалізму і розглядати це вторгнення як його прояв. І тоді представникам цього регіону стане все зрозуміло — хто жертва, а хто агресор, і логіка поведінки Росії. Про це розповів прем’єр-міністр Латвії Каріньш Крішьяніс.

І цей підхід працює. Якщо брати людський вимір і політичні оцінки, то всі лідери країн Латинської Америки і Карибського басейну співчувають українському народу, розуміють, що народ страждає несправедливо і необхідно тепер конвертувати це співчуття в політичну повну підтримку України, а не часткову таку, як з боку деяких країн цього регіону.

Крім теми України є і свої теми для дискусії. Зокрема, торгівля. Європейський Союз зацікавлений у торговельних угодах, йому необхідні сировинні матеріали. Це насамперед літій для виробництва обладнання для відновлюваної енергетики. І це одна з тем дебатів.

Ще одне питання — зміни клімату. Тут своє лідерство хоче проявити Бразилія, тому що в цій країні практично понад 50% енергії виробляється з відновлюваних джерел. І вона — серед абсолютних лідерів на планеті в цій сфері. Бразилія хоче виступати лідером будівництва нового мультиполярного світу, а не двополярного, бо так, як це хотіла б Російська Федерація.

Але тема України — наскрізна. Багато спостерігачів та аналітиків вважають, що за регіонами Латинської та Південної Америки економічне майбутнє, і всі країни хочуть з ними співпрацювати. Це і голоси в Організації Об’єднаних Націй.

Читайте також: “Матиме величезні наслідки для всього світу”, — голова Євроради про припинення Росією зернової угоди