Виступ президента України Володимира Зеленського як почесного гостя на саміті Ліги арабських держав (ЛАД) у Саудівській Аравії, а також низка двосторонніх зустрічей з лідерами окремих країн можуть стати переломними в плані сприйняття арабським світом Росії як сильної держави.
Сильної в очах лідерів арабських держав, де цінують саме силу, сьогодні вже виглядає більше український президент, який каже їм, що “Росія слабка” і “Україна перемагає”. І вони це справді бачать і розуміють.
Однак на російське вторгнення в Україну арабський світ відреагував стримано. Держави Близького Сходу та Середньої Азії не підтримали санкції проти Росії і не розірвали з нею стосунки.
Але відкрито російську окупацію територій України визнала лише Сирія. Ліга арабських держав складається з 22 учасників: Єгипет, Судан, Сомалі, Джибуті, Коморські острови, Ірак, Йорданія, Сирія, Ліван, Алжир, Лівія, Туніс, Марокко, Мавританія, Ємен, Кувейт, Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн, Оман, ОАЕ та Палестинська автономія.
Детальніше про значення виступу Зеленського на ЛАД, взаємні інтереси України та арабських країн, та вплив, який країни ЛАД можуть мати на РФ — в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:
- Павло Клімкін, дипломат, міністр закордонних справ України (2014–2019 рр.);
- Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник;
- Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень;
- Володимир Фесенко, політолог.
ПАВЛО КЛІМКІН: Важелем впливу арабських держав на РФ є нафта
— Там була серйозна розмова. Нам дуже важливо, щоб арабські держави відчували наші емоції, щоб не було спроб маніпуляції ними з боку Росії, можливо, з боку Китаю.
Китайський вплив в арабському світі збільшується, російський поступово зменшується, хоча Росія чіпляється всім, чим можна. Вона розуміє, що це критичний регіон, Близький Схід. Усі пам’ятають російське втручання та звірства у Сирії.
Деякі арабські держави, такі як Саудівська Аравія, мають певні важелі впливу на Росію. Зокрема ціна на нафту.
Саудівська Аравія та Росія — це найбільші експортери нафти, і тепер усім зрозуміло, що втрачає Росія, коли цивілізований світ наклав обмеження щодо ціни на експорт і російської нафти, і російських нафтопродуктів.
Радянський Союз намагався грати за арабських держав проти Ізраїлю. І в генетичній пам’яті у когось із арабів це залишилося.
Росія зараз намагається домовитись з арабськими державами дружити проти західних країн, проти США. І в деяких арабських державах є внутрішня антипатія на підсвідомому рівні проти Заходу.
Це можливість арабів відчути, що справжні союзники у майбутньому це не Росія. А фінансові можливості для відновлення України — це в якомусь сенсі також їхні можливості. Тому історія дуже гарна.
РУСЛАН ОСИПЕНКО: Позитивом для нас буде навіть нейтральна позиція арабських країн
— Ліга арабських держав — це так звані серединні держави, за які будуть боротися. За них розгортається боротьба між КНР та США.
Відносини РФ з арабським світом має глибоке коріння. Росія дуже довгий час на Близькому Сході налагоджувала відносини із цим регіоном. Допомагала навіть у війні проти Ізраїлю. Озброювала та фінансувала рухи визволення. Звичайно, використовувала у своїх інтересах.
Росія, як і арабські країни, є постачальником ресурсів. З одного боку, вона нібито конкурент. З іншого боку, вона координує свою політику для того, щоб отримувати максимальний прибуток на міжнародних ринках від своїх енергоносіїв. Це їх зближує.
Ще Росію з арабськими країнами наближають схожі цінності. Тобто схожі персоналістські політичні вертикалі влади, які будуються і на Близькому Сході, і в арабських країнах, і в Росії. Є контакт на рівні перших осіб.
Але в арабському світі відбулися геополітичні зміни. У персоналістських режимах цінують силу. І через те, що Росія кинула виклик Заходу і не змогла його реалізувати, змінюється ставлення і до самої РФ, тобто вона перестає бути лідером.
Тому пальму першості було передано від Росії Китаю. І увага до КНР зараз більша, і відносини в арабських країн стають із Китаєм тыснышими, ніж із Росією.
ІГОР СЕМИВОЛОС: Арабські країни хочуть брати участь у формуванні архітектури безпеки
— Дуже важливим було саме звернення, прямий діалог із цими країнами.
Сам факт того, що Зеленський виступає на саміті як спеціально запрошений гість, як гість королівської родини, як гість Мухаммада ібн Салмана — це добрий сигнал.
Наслідки цього виступу вже проявилися. Очевидно, що арабські країни займають активнішу позицію і хочуть мати місце та брати участь у формуванні архітектури безпеки після закінчення війни.
Багато хто обговорював той факт, що Башар Асад (президент Сирії, — ред.) зняв навушники під час виступу Зеленського, і кажуть, що він таким чином демонстрував своє ставлення.
Але давайте не забувати, що Башар Асад чудово знає англійську мову, він навчався в Англії. Тож якби він хотів проігнорувати виступ Зеленського, то він би просто вийшов із зали. Але він цього не зробив. Він слухав. І, загалом, це добрий сигнал для нас.
Росія свого часу погрожувала Саудівській Аравії, якщо вона почне зближуватися з Україною, або почне активно співпрацювати зі США. РФ погрожувала передати “Кинджали” іранцям, після чого вони нібито завдадуть удару по саудівських об’єктах, і саудити не зможуть їх перехопити. Зараз, виявляється, їх можна перехопити.
А отже, у саудитів виникає додатковий інтерес у співпраці з Україною, бо наш досвід є винятковим і може бути вкрай затребуваним для саудитів.
Ключові країни Перської затоки, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати мають серйозні економічні види на Україну, вони володіють ресурсами в Україні і розраховують на великі інфраструктурні об’єкти.
В умовах, коли вони зрозуміли, що війну Москвою програно, звичайно ж, змінюється їхній настрій, змінюється ставлення. Це можна оцінювати як дуже великий позитивний сигнал.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Підтримка арабського світу важлива
— Це не просто візит до Саудівської Аравії, а участь у саміті Ліги арабських держав.
Сирія — це, мабуть, єдиний союзник Росії, який підтримує Путіна в усіх його авантюрах. Просто тому, що Сирія залежить від Росії і РФ допомогла вижити сирійському президенту.
Більшість арабських держав займає відносно нейтральну позицію. Вони підтримують відносини із західними країнами та з Україною. Зеленський мав регулярні контакти з лідерами країн Перської затоки та Об’єднаних Арабських Еміратів та деякими іншими країнами.
Тому для нас арабський світ — це насамперед торгово-економічний партнер. До нинішньої великої війни ми були одним із головних постачальників зерна в низку арабських країн.
Ми зацікавлені в інвестиціях арабських країн, зокрема Саудівської Аравії, країн Перської затоки, у післявоєнну Україну.
Істотним є те, що разом із Володимиром Зеленським в українській делегації був лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Порушувалася тема звільнення з російського полону ув’язнених мусульман, які мають давні зв’язки з арабським світом. Також тема переслідування РФ лідерів Меджлісу кримськотатарського народу.
Для нас контакти з арабським та мусульманським світом значущі тому, що українська нація має частину, пов’язану в релігійному відношенні з мусульманським світом.
Треба боротися за симпатії, підтримку і тих країн, які не є частиною демократичного світу, але з якими ми так чи інакше пов’язані в економіці, торгівлі.
У нас є відмінності у цінностях, але для нас важливо мати більше друзів чи хоча б потенційних партнерів, ніж більше ворогів. Тому ми повинні контактувати з різними країнами в Азії, Африці та Латинській Америці. Для нас це важливо.
Це дуже важлива частина наступальної дипломатії президента Зеленського. Він не боїться робити нестандартні кроки, грати не так, як очікують у Росії. Це спроба перехоплювати ініціативу безпосередньо контактувати з тими країнами, які дещо насторожено ставляться до війни між Росією та Україною. Я думаю, можливо, не відразу, але це дасть свої плоди.
Читайте також: “Мирний план” для України від Африки: що стоїть за ініціативою та як її сприйняв Київ (ВІДЕО)